Дайджест нoвин закoнoдавства і практики за періoд з 29.05.2017 пo 04.06.2017 РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

In: Дайджести новин законодавства і практики 06 Jun 2017 Tags:

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики

за періoд з 29.05.2017 пo 04.06.2017

РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

 

Радянські правила охорони праці та безпеки більше не діють

В Україні більше не застосовуються застарілі радянські нормативні акти, що регулюють діяльність у сфері охорони праці. Нагадуємо, що 10 березня КМУ провів «дерегуляторний» день і скасував понад 120 нормативно-правових актів. Перелік нормативно-правових актів СРСР, визнаних такими, що не застосовуються на території України, затверджений наказом Мінсоцполітики від 10 квітня 2017 року № 592, який вступив в силу 30 травня.

Зокрема, скасовано 122 нормативно-правові акти, серед яких:

– Правила перевезення небезпечних вантажів повітряним транспортом, затверджені Міністерством цивільної авіації СРСР 21 січня 1974 роки;

– Правила з охорони праці та техніки безпеки в державних трудових ощадних касах, затверджені Правлінням Державних трудових ощадних кас СРСР 7 серпня 1974 роки;

– Правила безпеки при виробництві цирконію, гафнію та їх сполук, затверджені Міністерством кольорової металургії СРСР 2 серпня 1974 року і Державним комітетом з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду при Раді Міністрів СРСР 27 серпня 1974 роки;

– Правила з охорони праці та техніки безпеки працівників інкасації в установах Державного банку СРСР, затверджені Державним банком СРСР 8 жовтня 1974 роки;

– Тимчасові правила техніки безпеки і виробничої санітарії в цехах кінцевого складання літальних апаратів, затверджені ЦК профспілки працівників авіаційної та оборонної промисловості 12 грудня 1974 року.

Наказ Міністерства соціальної політики України від 10.04.2017 р. № 592 «Про визнання такими, що не застосовуються на території України, деяких нормативно-правових актів СРСР»

 

Банки перевірять клієнтів на фіктивність

Банки будуть перевіряти клієнтів на наявність фінансових операцій, що містять ознаки фіктивності, з метою попередження, обмеження і зниження до прийнятного рівня ризиків легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Під перевірку підпадуть як нові клієнти, так і існуючі.

Для цього НБУ розробив критерії виявлення клієнтів, фінансові операції яких містять ознаки фіктивності. Так, банки будуть оцінювати вид діяльності клієнта, період існування, місцезнаходження, офшорний статус засновника, зміни в діяльності, значний обсяг операцій з готівкою, зовнішньоекономічні розрахунки та ін.

При цьому наявність у клієнта одного або декількох критеріїв не означає, що його фінансові операції є фіктивними. У таких випадках банки будуть проводити аналіз діяльності клієнта на предмет підтвердження підозр.

Якщо у банку недостатньо інформації для прийняття рішення, він може направити запит в інший банк щодо наявності фактів, що підтверджують підозру в фіктивності. Банк, який отримав запит, надає узагальнену інформацію, яка стала відомою йому під час вивчення конкретного клієнта.

Якщо банк встановив, що клієнт здійснив фіктивні фінансові операції, такому клієнту присвоюється неприйнятно високий ступінь ризику. Крім того, банк може використовувати право відмови в підтримці ділових відносин або їх встановленні на підставі ст. 10 Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення» з наданням відповідної інформації Державній службі фінансового моніторингу України.

Перелік критерій для виявлення клієнтів, фінансові операції яких містять ознаки фіктивності викладено в листі НБУ від 26 травня 2017 року № 25-0008/37888.

Лист НБУ від 26.05.2017 р. № 25-0008/37888 «Про критерії для виявлення клієнтів, фінансові операції яких містять ознаки фіктивності»

 

Механізму примусового продажу акцій – бути!

Президентом України 1 червня підписано Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» (проект № 2302а-д), яким водиться механізм обов’язкового продажу простих акцій на вимогу власника, який володіє 95 і більше відсотків акцій.

Для цього передбачено впровадження інституту публічного вимоги мажоритарія до продажу йому акцій міноритаріїв (squeeze-out), а також надання права міноритарним акціонерам вимагати від акціонера – власника 95% акцій товариства обов’язкового придбання за справедливою ціною акцій, що належать таким міноритарним акціонерам (sell-out).

Одночасне введення в законодавство процедур squeeze-out і sell-out дозволить захистити права акціонерів, в тому числі міноритарних.

Передбачається, що такі нововведення сприятимуть підвищенню рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах, захисту прав та інтересів інвесторів і адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу.

Проект Закону України від 28.04.2016 р. № 2302а-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах»

 

Наступне – радянське земельне законодавство…

Кабмін запропонував визнати такими, що втратили чинність, деякі акти Української РСР в сфері земельних відносин, зокрема:

Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 25 грудня 1970 року № 3338-VII «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР»;

Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 7 травня 1990 року № 9232-XI «Про деякі питання надання і вилучення земель в Українській РСР»;

Постанова Верховної Ради Української РСР від 5 грудня 1990 року № 511-XII «Про вирішення питань, пов’язаних з правом власності на землю»;

Постанова Верховної Ради Української РСР від 18 грудня 1990 року № 562-XII «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР», крім абзацу третього пункту 5.

Відповідний законопроект № 6535 був зареєстрований у ВРУ 1 червня.

Раніше у Раді вже був зареєстрований урядовий законопроект № 6480 про незастосування в Україні актів радянської влади.

Проект Закону України від 01.06.2017 р. № 6535 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Української РСР у сфері земельних відносин»

 

Переказувати кошти закордон можна і без обмежень по сумі

НБУ продовжує знімати обмеження, пом’якшення яких не призведе до дестабілізації ситуації на валютному ринку.

Так, Нацбанк скасував заборону на купівлю іноземної валюти за наявності у клієнта власних коштів на рахунках в сумі, що перевищує 100 тис. доларів США в еквіваленті. Раніше, в разі перевищення зазначеної суми, клієнт повинен був виконувати зобов’язання за рахунок власної іноземної валюти.

Крім того, знято заборону для фізосіб на переказ коштів за межі України для неторгових операцій. Раніше переказувати кошти в розмірі понад 150 тис. грн в місяць було заборонено.

Також знімаються обмеження для банків з обміну іноземної валюти. Зокрема, банкам дозволяється здійснювати обмін іноземної валюти без обмежень щодо Класифікатора іноземних валют та банківських металів як на міжбанківському, так і міжнародному валютному ринку. До цього часу операції з обміну відбувалися виключно в межах однієї групи Класифікатора.

Зміни внесені постановою НБУ від 30 травня 2017 року № 44. Зміни набрали чинності 31 травня 2017 року, крім зняття обмеження з переказу коштів фізособами, яке вступить в силу 12 червня.

Постанова НБУ від 30.05.2017 р. № 44 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України»

 

Щодо призову офіцерів запасу на військову службу

Міністр оборони Степан Полторак підписав наказ, який визначає умови призову на військову службу офіцерів запасу, які закінчили військові кафедри вузів України і отримали первинні офіцерські звання.

На строкову офіцерську службу можуть бути покликані особи до 43 років, які пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, закінчили військові кафедри, мають вищу освіту не нижче бакалавра та яким присвоєно первинне офіцерське звання.

Термін військової служби за призовом для осіб офіцерського складу – 18 місяців.

Офіцери запасу спочатку пройдуть тримісячні курси перепідготовки, після чого зможуть зайняти відповідні посади в частинах.

Особи, які отримали повістки з військкоматів, зобов’язані в зазначений термін прибути на пункти збору для проходження служби. У разі неявки без поважних причин, підтверджених документально, громадяни нестимуть відповідальність, встановлену законом. Відстрочку можуть надати для отримання освіти, продовження трудової діяльності, за станом здоров’я або за сімейними обставинами.

Офіцери запасу проходитимуть службу за межами АТО. Залучати до служби в АТО їх можуть тільки в добровільному порядку і після укладення відповідного контракту.

Наказ направлений в Міністерство юстиції для реєстрації і вступить в силу з моменту його опублікування.

Офіційний портал Міністерства оборони України, рубрика «Новини», підрубрика «роз’яснення щодо деяких положень порядку призову на військову службу осіб офіцерського складу у 2017 році» від 27.05.2017 року

 

Про оплату роботи в надурочний час

Мінсоцполітики у листі від 24.04.2017 р. №1264/0/101-17/282 нагадує, що оплата роботи в надурочний час відбувається таким чином:

1) за погодинною системою оплати праці –  в подвійному розмірі годинної ставки;

2) за відрядною системою оплати праці – доплата у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, – за всі відпрацьовані надурочні години;

3) у разі підсумованого обліку робочого часу – оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді.

Режим підсумованого обліку робочого часу може вводитись на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу.

У випадку застосування підсумованого обліку робочого часу розпорядок робочого дня і графіки змінності мають бути побудовані таким чином, щоб робочий час, який зобов’язані відпрацювати працівники за обліковий період, встановлений у колективному договорі (наприклад, рік), відповідав установленій законодавством нормі робочих годин, що припадає на цей період (рік).

Годинна ставка для оплати надурочної роботи при обліковому періоді тривалістю рік обчислюється шляхом ділення окладу (місячної тарифної ставки), встановленого працівникові на момент нарахування зазначеної оплати (у кінці року – при обліковому періоді рік), на середньомісячне число годин за обліковий період (рік), яке має розраховуватись з урахуванням норми тривалості робочого часу за рік.

Лист Міністерства соціальної політики України від 24.04.2017 р. № 1264/0/101-17/282

 

Щодо формування тарифної сітки (схем посадових окладів)

До Управління Держпраці у Хмельницькій області звернувся громадянин, який працював на підприємстві впродовж 2013-2016 рр. із запитанням: Чим повинно було керуватись підприємство при визначенні тарифних сіток, схем посадових окладів?

За змістом статті 97 КЗпП України, статті 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР підприємства госпрозрахункової сфери (в тому числі державні) самостійно в колективному договорі встановлюють умови та розміри оплати праці працівників. Відповідно до статті 1 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 № 3356-XII колективний договір укладають на основі чинного законодавства, ухвалених сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин й узгодження інтересів працівників та роботодавців. У колективному договорі встановлюються зобов’язання сторін, зокрема, щодо оплати праці, умов регулювання фонду оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці. Статтею 96 КЗпП України та статтею 6 Закону №108 зазначено, що основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

До внесення змін з 01 січня 2017 року Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтею 96 КЗпП України та статтею 6 Закону №108 передбачалось, що формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється в розмірі, що перевищує законодавче встановлений розмір мінімальної заробітної плати та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Вказана вимога закону забезпечувалась, зокрема, шляхом встановлення мінімального коефіцієнта співвідношення тарифної ставки робітника І розряду до законодавче встановленого розміру мінімальної заробітної плати. 

Генеральною угодою про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально – економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010—2012 роки від 09 листопада 2010 року передбачалось, що розмір заробітної плати некваліфікованого робітника встановлюється у галузевих угодах, і повинен перевищувати фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб розрахований Мінсоцполітики України за попередній місяць.

Генеральною угодою про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні від 23 серпня 2016 року, передбачено, що у 2016 році на підприємствах, в організаціях не бюджетної сфери усіх форм власності тарифна ставка робітника І розряду встановлюється у розмірі: визначеному відповідною галузевою угодою, укладеною до набрання чинності Угодою та не нижче 110 % мінімальної заробітної плати, визначеної Законом, для галузей, в яких не укладено галузеві угоди або положення укладених до набрання чинності Угодою галузевих угод (згідно з реєстром, розміщеним на сайті Міністерства соціальної політики) не регулюють розмір тарифної ставки робітника І розряду. 

Міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення розмірів тарифних ставок (посадових окладів) установлюються в колективному договорі або іншому локальному документі підприємства залежно від складності робіт, організаційно-правового рівня посади, від функцій, які виконує підрозділ, де працює той чи інший працівник, та інших умов праці. Тобто, до 01 січня 2017 року під час укладення колективного договору сторони переговорів зобов’язані були враховувати вимоги діючого законодавства, щодо формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлювалася в розмірі, що перевищує законодавче встановлений розмір мінімальної заробітної плати. 

Відповідно до умов статті 9 Закону №3356 положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угоди діють безпосередньо і є обов’язковими для всіх суб’єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду. Сторони соціального діалогу на галузевому та територіальному рівні визначені статтею 4 Закону України «Про соціальний діалог в Україні» від 23.12.2010 № 2862-VI. Положення галузевої (територіальної) угоди будуть обов’язковими для підприємства, якщо сторонами галузевої (територіальної) угоди при її укладенні були представлені інтереси підприємства через надання останнім відповідних повноважень. Повноваження на представлення інтересів підприємства під час ведення колективних переговорів з укладення галузевої (територіальної) угоди має бути надано і зі сторони профспілкового органу (органів) підприємства, і зі сторони роботодавця, уповноваженому представнику.

Відповідно до положень статті 3 Рекомендації Міжнародної організації праці щодо колективних договорів № 91 (1951 р.), встановлено, що усякий колективний договір має зв’язувати сторони, що його підписали, а також осіб, від імені яких його укладено. Тобто, обов’язковими для підприємства положення галузевої (територіальної) угоди будуть, якщо і роботодавець, і працівники підприємства представлені суб’єктами сторін галузевої (територіальної) угоди через відповідне членство та на підставі установчих документів (статутів, положень тощо), відповідно до положень Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 № 1045-XIV та Закону України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності» від 22.06.2012 № 5026-VI.

Якщо підприємство не перебуває у сфері дії сторін, які підписували генеральну, галузеву (територіальну) угоду, при укладенні колективного договору обов’язковими є норми, соціальні гарантії, пільги, компенсації, встановлені законодавством про працю, в тому числі щодо формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) на основі тарифної ставки робітника першого розряду. Умови колективних договорів, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів. 

Сторони колективного договору, відповідно до умов статті 7 Закону №3356 можуть у межах повноважень ухвалити узгоджене рішення й керуватися нормами та положеннями галузевої (територіальної) угоди під час ведення переговорів по укладенню колективного договору. 

Офіційний портал Управління Держпраці у Хмельницькій області, рубрика «Новини», підрубрика «Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів)» від 30.05.2017 року

 

Чи може працівник отримати компенсацію за соціальну відпустку на дітей?

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП України).

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Причому самотні матері мають право на додаткову оплачувану відпустку до досягнення дитиною не 15, а 18 років, тому що згідно ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.01 р. № 2402-III і ст. 2 Закону України «Про державну підтримку сім’ям з дітьми» від 21.11.92 р. № 2811-ХІІ дитина – це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом вона не набуває прав повнолітньої раніше.

Зазначена відпустка є соціальною і надається в будь-який час календарного року, незалежно від відпрацьованого часу та часу народження дитини, до чи після. Але право на неї має лише жінка, яка працює. Тому реалізувати своє право на використання цієї відпустки вона може за умови, якщо на день початку відпустки має стаж роботи в рахунок року, за який просить надати їй відпустку, тривалістю хоча б один день.

Чинним законодавством не визначено строку давності, після якого працівник втрачає право на додаткові соціальні відпустки. Якщо він з якихось причин не скористався своїм правом на таку відпустку за попередній рік чи за кілька попередніх років, він має право використати її, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні цієї відпустки.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А I групи. 

У разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А I групи, виплачується спадкоємцям.

Таким чином, якщо працівник звільняється з роботи у відповідному році і має невикористану соціальну відпустку за цей рік, йому має бути виплачена за неї грошова компенсація. На новому місці роботи він не матиме права на отримання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, оскільки така відпустка надається один раз протягом відповідного календарного року.

Офіційний портал Управління Держпраці у Хмельницькій області, рубрика «Новини», підрубрика «Чи може працівник отримати компенсацію за соціальну відпустку на дітей?» від 02.06.2017 року

 

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська, незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатись на наші новини


error: