Дайджест новин законодавства і практики
за період з 27.02.2017 по 05.03.2017
РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”
Нова форма податкової накладної
Наказ Мінфіну, яким внесено зміни до форми податкової накладної набрав чинності 1 березня 2017 року. Тим не менше, податківці повідомили через електронний кабінет платника, що :
з метою створення комфортних умов для платників податку на додану вартість, а також доопрацювання програмного забезпечення для формування та подання податкових накладних/розрахунків коригування до реєстрації в ЄРПН (у зв’язку з унесенням указаних змін) податкові накладні/розрахунки коригування прийматимуться до реєстрації в ЄРПН за новою формою (у редакції Наказу № 276) починаючи з 16 березня 2017 року.
До вказаної дати податкові накладні/розрахунки коригування реєструються в ЄРПН за старою формою (до внесення змін Наказом № 276).
Наказ «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» від 23.02.2017 р. № 276 та повідомлення з електронного кабінету платника
Відсутність коду послуги за ДКПП у податковій накладній – не перешкода для податкового кредиту
До внесення змін у форму податкової накладної та порядок її заповнення відсутність коду послуги за ДКПП у податковій накладній, дата складання якої припадає на період із 1 січня 2017 року до дати набрання чинності відповідними змінами до форми податкової накладної, не визнається як помилка. А відсутність коду послуги за ДКПП у податковій накладній не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту.
Лист ДФСУ від 20.02.2017 р. № 4102/7/99-99-15-03-02-17.
Як застосовуватимуться штрафні санкції за порушення трансфертного ціноутворення
Фіскали роз’яснили нюанси застосування штрафних санкцій за порушення трансфертного ціноутворення
Щодо розміру штрафів
у разі встановлення після 01.01.2017 контролюючими органами фактів порушення платниками податків вимог п. 39.4 ст. 39 Кодексу щодо подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням (звіт про контрольовані операції та документація з трансфертного ціноутворення) для розрахунку штрафних санкцій використовується прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений на 1 січня відповідного податкового (звітного) року, за який встановлено порушення.
Щодо відповідальності за неподання податкової звітності після застосування штрафних санкцій
Таке порушення тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення.
Таким чином, у разі встановлення контролюючим органом фактів неподання платником звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, у тому числі за 2013-2015 звітні роки та застосування до 01.01.2017 штрафу (штрафів) згідно із п.120.3 ст.120 Кодексу, після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати такого штрафу, контролюючим органом, починаючи з 01.01.2017, мають застосовуватись штрафні санкції, передбачені абзацом сьомим п.120.3 ст.120 Кодексу.
Щодо застосування штрафних санкцій відповідно до п. 120.4 ст. 120 Кодексу
Штрафні санкції, визначені п. 120.4 ст. 120 Кодексу, розраховуються за кожний календарний день, починаючи з 01.01.2017.
Водночас зазначаємо, що склад правопорушень, визначених п.120.3 та п.120.4 ст. 120 Кодексу, не передбачає одночасне застосування зазначених норм. Штрафні санкції, передбачені п.120.4 ст.120 Кодексу, застосовуються у разі, якщо платником податків до початку документальної перевірки подано:
звіт про контрольовані операції та/або документацію з трансфертного ціноутворення з порушенням термінів, визначених п.39.4 ст.39 Кодексу;
уточнюючий звіт про контрольовані операції, в якому додатково задекларовані контрольовані операції.
Щодо особливостей розрахунку термінів при застосуванні штрафних санкцій
Відповідно до додатка 11 до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 28.12.2015 № 1204 (форма повідомлення-рішення «ПС»), сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), що визначена у цьому податковому повідомленні-рішенні, підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення (у разі проведення адміністративного або судового оскарження протягом десяти календарних днів, що настають за днем узгодження).
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п.п. 56.17.5 та п. 56.18 ст.56 Кодексу).
Лист ДФСУ від 10.02.2017 р. № 3282/7/99-99-14-01-02-17
У скриньку для «трансфертноціноутворника»
ДФС зробила висновок, що для цілей побудови діапазону цін обираються котирування на біржах, що містять найбільш повну та зіставну інформацію для певної групи товару.
Хоча, норми не містять застережень щодо кількості товарних бірж, які мають бути обрані для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» та тим більше, не передбачають пріоритетності їх застосування.
Лист ДФС від 22.02.2017 р. № 3698/6/99-99-12-03-07-15.
Оподаткування перехідних операцій – перехід із спрощеної на загальну
Фіскали роз’яснили, що якщо у 4 кварталі 2016 року платник податку на прибуток отримав оплату за товари (роботи, послуги), що були відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, то такі операції відображались за правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.
Починаючи з 01.01.2017, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування (пп. 140.5.12 п. 140.5 ст. 140 Кодексу у редакції, чинній з 01.01.2017).
Від себе додамо важливий нюанс – таке коригування стосується лише тих платників, що коригують фінансовий результат на податкові різниці, передбачені розділом ІІІ, тобто «високодохідників». А також, «низькодохідників», які добровільно прийняли рішення коригувати фінансовий результат на податкові різниці.
Лист ДФСУ від 20.02.2017 р. N 3452/6/99-99-15-02-02-15
Що є підставою для ліквідації активів в АТО
Податківці роз’яснили, що суб’єкт господарювання має право відобразити ліквідацію основних засобів, товарно-матеріальних цінностей на території проведення антитерористичної операції у податковій звітності на підставі положень п. п. 138.1 та 138.2 ст. 138 Кодексу лише після проведення належним чином інвентаризації та документального підтвердження факту ліквідації таких основних засобів та товарно-матеріальних цінностей у бухгалтерському обліку
Зазначені підприємства зобов’язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.
Лист ДФС від 17.02.2017 р. № 3339/6/99-99-15-02-02-15.
Надавати косметичні послуги будучи ФОП-ом 1–ої групи не передбачено
На рівному місці головний біль для перукарень- адже надання косметчних послуг є супутніми послугами, які зазвичай надають перукарні. Ось так аргументують свою позицію фіскали.
Пунктом 291.7 ст. 291 ПКУ визначений перелік побутових послуг населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку. Зокрема, в пп. 36 цього пункту зазначені “послуги перукарень”.
КВЕД ДК 009:2010 96.02 “Надання послуг перукарнями та салонами краси” відповідає умовам перебування на спрощеній системі оподаткування для платника 1 групи у частині “надання послуг перукарень”.
Саме тому, на думку фіскалів, фізична особа – підприємець, що надає косметологічні послуги, не має права перебувати на першій групи єдиного податку.
ГУ ДФС у Полтавській області від 22.02.2017 р. № 294/…/16-31-13-01-24.
Фінансову звітність потрібно/не потрібно індексувати…
У попередніх новинах, ми писали про лист ДФС України від 10.02.2017 р. № 3390/7/99-99-15-02-02-17 у якому йшлося про обов’язок проведення індексації фінансової звітності на кумулятивний індекс інфляції тими підприємствами, для кого це є обов’язком згідно ПСБО 22. Зазвичай ця норма стосується публічних підприємств. Лист ДФС датований 10 лютого 2017 року і якщо зважити на те, що ті кого стосуються дана ситуація уже подали звітність з податку на прибуток – позиція була злегка запізнілою.
Кілька слів про що йдеться. Мова йде про збільшення показників фінансової звітності на коефіцієнт 1, 0118 та відповідно на цей же коефіцієнт мав би збільшитися об’єкт оподаткування податком на прибуток. Звісно, що фіскали підтримали таку ідею.
Натомість, 28.02.2017 року «проснувся» і Мінфін, але на їхню думку, індексувати фінзвітність не потрібно. Як завжди платники податку України, яку б позицію вони не обрали – залишатимуться неправі. Тут уже не стоїть питання, на якій позиції залежить платнику податку. Йдеться про – завчасну та єдину позицію контролюючих та їх вищестоящих органів…
Для платників податків на вибір два листа
Індексувати фінзвітність потрібно лист ДФС України від 10.02.2017 р. № 3390/7/99-99-15-02-02-17
Індексувати фінзвітність НЕ потрібно Лист Мінфіну від 28.02.2017 р. № 11410-06-5/5390
Зважаючи на те, що роз’яснювати бухоблік у компетенції Мінфіну – є аргументи на користь обрання саме їхньої позиції.
Зокрема, цим же наказом Мінфіну вносяться зміни до П(С)БО 22, якими передбачається «встановлення сукупності специфічних кількісних та якісних характеристик економічного середовища країни, притаманних гіперінфляційній економіці, за наявності яких показники річної фінансової звітності підлягають перерахунку із застосуванням коефіцієнта коригування».
Відповідальність за недопуск до перевірки
Податківцям стало заздрісно – адже за недопуск до перевірки інспекторів Держпраці чи перешкоджання у її проведенні передбачена відповідальність аж 320 000 гривень . Про відповідальність за недопуск до перевірки інспектора податкової – ні слова.
Також огляду на те, що у 2017 році план – графік планових перевірок орагнами ДФС так і не з’явився на офіційному веб-сайті ДФС, очевидно деякі «обізнані» платники податків перестали впускати «гостей» з податкової на перевірку.
Для таких «безстрашних» платників і присвячений завчасний лист від 23.11.2016 року у якому сказано пре те, що : «якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу, то згідно з пп. 94.2.3 ПКУ до нього може бути застосовано арешт майна, який є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.
Своєю чергою, перешкоджання вповноваженим особам контролюючих органів у проведенні перевірок є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, що передбачено ст. 18823 КУпАП і тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 136 до 255 грн, у разі повторного вчинення правопорушення протягом року — від 170 до 340 грн.»
Висновок такий, хоч 136 грн. не 320 000 грн., а впускати на перевірку доведеться. Звісно за умови, якщо фіскалами будуть дотримані усі норми закону передбачені для відповідного виду перевірки.
Також пам’ятаймо, що недопуск до перевірки є підставою для адмінарешту –згідно з пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 цього Кодексу адміністративний арешт майна платника податків застосовується у випадку, коли платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу ДПС.
Лист ДФС від 23.11.2016 р. № 2436/2/99-99-14-05-02-10.
Заповнення звіту про неприбуткові організації
Благодійна організація запитала фіскалів у якій стрічці звіту слід відбразити витрати на відрядження директора.
Податківці роз’яснили, що згідно наказу МФУ від 17.06.2016 № 553 – витрати на проведення діяльності громадської організації, зокрема, витрати на відрядження директора з метою здійснення статутної діяльності організації, відображаються у рядку 2.4 “Витрати, що здійснюються неприбутковими організаціями для провадження діяльності, визначеної для них як основна законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації”.
Лист ГУ ДФС у Запорізькій області від 21.02.2017 № 952/10/08-01-12-03-11
Матеріальна допомога нараховується поверх мінімальної зарплати
Мінсоцполітики роз’яснило, що стосується сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги при надані щорічної відпустки, які виплачуються у розмірі середньої заробітної плати, розрахованої згідно з положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100, то вони не враховуються до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня, оскільки виплачуються працівникові не за виконану ним роботу та не є елементами заробітної плати.
Поділяємо таку позицію Мінсоцполітики, адже вона відповідає здоровому глузду та законодавству.
Лист Мінсоцполітики Щодо сум матеріальної допомоги, які не враховуються до зарплати для забезпечення її мінімального рівня від 13.02.2017 р. N 294/0/101-17/282
Звільнення від оподаткування суми індексації аліментів не передбачено
На жаль, фіскали так і не відповіли однозначно – чи оподатковуються суми індексації, що нараховані на аліменти розраховані у твердій грошовій формі.
Нагадаємо, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Аліменти звільняються від оподаткування ПДФО та відповідно військового збору, згідно пп. 165.1.14 ПКУ. А от сума індексації таких аліментів очевидно підпадатиме під пп. 164.2.20 «Інші доходи» та відповідно оподатковуватиметься на загальних підставах.
Лист ДФС «Ні про що» від 15.02.2017 р. № 3126/6/99-99-13-02-03-15
Як рахувати доплату ЄСВ, якщо особа має трудовий нам+ ЦПХ на одному підприємстві
Податківці роз’яснили, що якщо працівник підприємства, перебуваючи в трудових відносинах із роботодавцем, одержує дохід у вигляді зарплати й виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору, отримуючи винагороду, то до бази нарахування ЄСВ за звітний місяць включаються як зарплата (дохід), так і сума винагороди. Своєю чергою, якщо база нарахування ЄСВ буде меншою за розмір мінімальної зарплати, то ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати й ставки ЄСВ у розмірі 22%.
Коли ж працівник отримує дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної зарплати, ЄСВ нараховується виходячи з добутку ставки ЄСВ (22%) і фактично нарахованої винагороди за договором цивільно-правового характеру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.
Лист ДФС від 15.02.2017 р. № 3128/6/99-99-13-02-03-15.
Декретні на рівні мінімальної
Частиною другою статті 26 Закону передбачено, що сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Виконавча дирекція Фонду вважає, що реалізація положень статті 26 Закону повинна здійснюватися з урахуванням норм Закону та Порядку, а саме, сума допомоги по вагітності та пологах повинна розраховуватися наступним чином:
- Розраховується середньоденна заробітна плата виходячи з фактичних виплат;
- Порівнюється фактична середньоденна заробітна плата із середньоденною заробітною платою, обчисленою з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого у місяці настання страхового випадку (мінімальна заробітна плата / на 30,44 – середньомісячну кількість календарних днів);
- У разі перевищення середньоденної заробітної плати, розрахованої із мінімальної заробітної плати, над фактичною середньоденною заробітною платою, подальший розрахунок страхової виплати (допомоги по вагітності та пологах) здійснювати із середньоденної, обчисленої із мінімальної заробітної плати.
Від себе додамо, що для висновків та коментарів листа виконавчої дирекції ФССз ТВП було б добре бачити повний текст запитання, з яким звернувся платник податків.
Лист Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.02.2017 р. N 2.4-17-328
Як рахувати доплату до «мінімалки» у разі відрядження
Суми середнього заробітку, які зберігаються за працівниками за час відпусток, виконання державних або громадських обов’язків, підвищення кваліфікації, службового відрядження, а також суми вихідної допомоги та компенсації за невикористані відпустки, не є зарплатою працівника, яку роботодавець виплачує йому за виконану роботу.
Тож суми середнього заробітку не повинні враховуватися до зарплати для забезпечення її мінімального рівня.
Водночас якщо працівникові час службового відрядження оплачується за показником денного заробітку згідно зі ст. 121 КЗпП або виплачується зарплата відповідно до ч. 5 ст. 42 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII, то нарахована зарплата працівника за місяць з урахуванням заробітку за дні відрядження не може бути нижчою від розміру мінімальної зарплати.
Лист Мінсоцполітики щодо середнього заробітку, який не враховується до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня від 13.02.2017 р. № 322/0/101-17/282.
Добові у розмірі не менше 30 грн. на добу є мінімальною державною гарантією, за недотримання якої може «світити» штраф 96 000 грн.
Розмір добових для підприємств, установ і організацій, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначений додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. N 98, і для відряджень у межах України становить 30 гривень.
Відповідно до статті 12 Закону України “Про оплату праці” гарантії і компенсації працівникам у разі службових відряджень є мінімальними державними гарантіями.
Від себе додамо, що норма Постанови №98 стала поширюватися на бюджетні установи ,що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджету , перестала стосуватися госпрозрахункових підприємств з 1 квітня 2011 року. Тим не менше, радимо прислухатися до Мінсоцполітики, адже за недотримання мінімальної державної гарантії може «світити» штраф 96 000 грн.
Лист Мінсоцполітики від 21.12.2016 р. № 1732/0/101-16/28
Підбірку підготувала:
Кавин Мар’яна,
САР, СІРА, АССА DipIFR, IFA-внутрішній аудит
Директор компанії “Академія професійного бухгалтера”
