Дайджест нoвин закoнoдавства і практики
за періoд з 26.09.2016 пo 02.10.2016
РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”
Зміни щодо застосування РРО
Кабмін підвищив поріг розрахункових операцій, які можна проводити без застосування реєстратора розрахункових операцій, – з 200 тис. грн до 500 тис. грн на рік і з 75 тис. грн до 250 тис. грн на рік в залежності від форми і умов здійснення діяльності.
При цьому передбачається обов’язкове використання РРО при перевищенні річного доходу 1 млн грн незалежно від виду діяльності.
Крім того, документ звужує перелік підприємств, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО (з використанням РК та КОРО).
Використання касових апаратів стає обов’язковим для суб’єктів господарювання, які надають побутові послуги (крім тих, які надають їх на території села), послуги носильників з додаванням багажу на вокзалах і в портах, послуги з реалізації квитків державних лотерей.
Відповідні зміни внесено до постанови КМУ від 23 серпня 2000 року №1336.
Постанова КМУ від 23.08.2000 р. № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»
Врегульовані нюанси затвердження проектів будівництва
Кабінет Міністрів прийняв постанову «Про внесення змін до пункту 4 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи».
Змінами передбачено виключити обмеження строків затвердження проектів будівництва, що реалізуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ і організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (крім випадків, передбачених законодавчими актами).
Також надається можливість державним науковим організаціям затверджувати проекти об’єктів будівництва загальною кошторисною вартістю від 120 до 400 млн гривень.
Урядовий портал, рубрика «Новини», підрубрика «Уряд врегулював питання затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи» від 27.09.2016 року
НКЦПФР затвердила зміни щодо діяльності АТ
НКЦПФР на засіданні 27 вересня затвердила зміни до деяких нормативно-правових актів, що стосуються переведення зобов’язань в акції, і схвалила проект змін до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів.
Змінами, які стосуються переведення зобов’язань в акції, передбачено, що джерелами збільшення статутного капіталу АТ можуть бути додаткові внески, в тому числі грошові внески і права вимоги за грошовими зобов’язаннями, крім прав вимоги за зобов’язаннями з виплати зарплати, а також за зобов’язаннями щодо сплати ЄСВ, податків і зборів та ін. В разі оплати акцій правами вимоги за грошовими зобов’язаннями такі зобов’язання товариства припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Документ найближчим часом буде направлений на держреєстрацію до Міністерства юстиції.
До Положення про розкриття інформації емітентами ЦП пропонується додати норму, згідно з якою в складі квартальної та річної інформації емітенти забезпечених боргових цінних паперів розкриватимуть фінансову звітність поручителів (страховиків/гарантів). Проект опублікований на сайті НКЦПФР для ознайомлення з ним і надання пропозицій та зауважень.
Офіційний портал Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рубрика «Новини», підрубрика «НКЦПФР повідомляє про зміни в нормативних актах, які стосуються діяльності акціонерних товариств» від 29.09.2016 року
Встановлено роздрібні тарифи на електроенергію для промислових споживачів
НКРЕП встановила роздрібні тарифи на електричну енергію для промислових споживачів та інформує, що затверджений рівень тарифів на 54% нижче середнього в Європі.
Тарифи затверджені постановою від 27.09.2016 № 1649 і складуть з 1 жовтня 2016 року:
– 1 клас напруги – 157,28 коп./КВт·год без ПДВ;
– 2 клас напруги – 196,99 коп./КВт·год без ПДВ.
Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 27.09.2016 № 1649 «Про встановлення на жовтень 2016 року єдиних роздрібних тарифів на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення, на території України»
Чи можна подати поштою повідомлення про прийняття працівника на роботу
ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві нагадує, що відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі – Постанова № 413) повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови № 413, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
– засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
– на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
– на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Водночас Постанова № 413 не містить норми щодо подання страхувальником повідомлення про прийняття працівника на роботу поштою.
Офіційний портал ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, рубрика «Новини», підрубрика «Чи може страхувальник (роботодавець) подати поштою повідомлення про прийняття працівника на роботу» від 29.09.2016 року
Як внести до трудової книжки запис про навчання
Відповідно до частини 1 статті 48 Кодексу законів про працю основним документом, який підтверджує трудову діяльність працівника, є його трудова книжка.
При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи (ч. 2 ст. 24 КЗпП).
Працівникам, які вперше стають на роботу, трудові книжки оформляються підприємством (ч. 3 ст. 48 КЗпП).
Оформлення трудових книжок здійснюється у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п’ять днів (п.1.1. Інструкції № 58). На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.
Згідно з Наказом Міністерства соціальної політики від 08.11.2013 року № 748/2354/5 Інструкцію № 58 доповнено новим положенням, згідно з яким трудові книжки ведуться на студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності.
Запис у трудову книжку про стажування студентів, учнів вноситься підприємством, установою, організацією, де вони проходили стажування, із зазначенням посади, періоду та місця проходження (структурний підрозділ) стажування, спеціальності (кваліфікації) або професії (кваліфікаційного рівня) стажиста на підставі наказу про проходження стажування (п. 2.17 Інструкції № 58).
Відповідно до пункту 2.16 Інструкції № 58 для студентів, учнів які мають трудові книжки, навчальний заклад вносить записи про час навчання на денних відділеннях вищих навчальних закладів на підставі наказів про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів.
Період роботи зазначених студентів, учнів у студентських таборах, при проходженні виробничої практики і при виконанні науково-дослідної госпдоговірної тематики і при проходженні стажування підтверджується відповідною довідкою із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади та часу роботи. На підставі цих довідок навчальні заклади забезпечують занесення до трудових книжок студентів, учнів відомостей про роботу та стажування.
Відповідно до пунктів 2.18, 2.19 Інструкції № 58 для студентів, які раніше не працювали та у зв’язку з цим не мали трудових книжок, відомості про час навчання, включаючи час роботи в студентських таборах, на виробничій практиці та при виконанні науково-дослідної госпдоговірної тематики на підставі довідок вносяться підприємством, де надалі вони будуть працювати.
Записи про час навчання вносяться до трудової книжки до занесення відомостей про роботу на даному підприємстві.
Офіційний портал Управління Держпраці в Івано-Франківській області, рубрика «Новини», підрубрика «Трудова книжка працівника: внесення записів про навчання» від 27.09.2016 року
Держпраці про додаткову відпустку та доплату за шкідливі умови праці слюсарям із ремонту авто
Списком виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість працівників у яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, затвердженим постановою КМУ від 17.11.1997 р. № 1290, передбачено надання додаткової відпустки слюсарям із ремонту автомобілів, зайнятим в автогосподарствах ремонтом двигунів автомобілів, що працюють на газі (4 дні) та на етилованому бензині (7 днів).
У розрахунок часу, що надає право працівнику на додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці не менш ніж половину тривалості робочого дня, установленого для працівників цих виробництв, цехів, професій і посад. Це передбачають Порядки застосування Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці (затверджено наказом Мінсоцполітики від 30.01.1998 р. № 16).
При цьому слід зауважити, що відсоток зайнятості в несприятливих умовах ураховується при розрахунку доплати до тарифних ставок або посадових окладів. Доплата працівнику надається навіть за умови зайнятості у відповідних умовах менш ніж 50% робочої зміни.
Конкретні розміри доплат визначаються на підставі атестації робочих місць й оцінки умов праці на них відповідно до Типового положення щодо оцінки умов праці на робочих місцях та порядку застосування галузевих переліків робіт, на яких можуть установлюватися доплати робітникам за умови праці, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 03.30.1986 р. № 387/22-78.
Зважаючи на викладене вище, визначити фактичну тривалість робочого часу в шкідливих умовах праці для встановлення права працівника на додаткову відпустку, а також ступені шкідливості виробничих чинників і трудового процесу для здійснення доплат за умови праці, неможливо без проведення атестації робочих місць на підприємстві.
Лист Держпраці від 20.05.2016 р. № 5602/4/4.6-ДП-16
Підбірку підгoтувала:
Віктoрія Пoлянська, юрист кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»
