Дайджест нoвин закoнoдавства і практики за періoд з 24.04.2017 пo 30.04.2017 РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

In: Дайджести новин законодавства і практики 03 May 2017 Tags: , , , , ,

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики

за періoд з 24.04.2017 пo 30.04.2017

РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

 

Визначено порядок проведення перевірок інспекторами праці

Постанова Кабміну «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прийнято на засіданні Уряду 26 квітня.

Згідно з цією постановою, державний контроль за дотриманням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань і невиїзних інспекцій інспекторами праці: Державної служби праці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (з питань своєчасної і в повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Інспекційні відвідування проводяться: за зверненням працівника про порушення щодо нього законів про працю; за зверненням фізичної особи, щодо якої порушено правила оформлення трудових відносин; за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації та інших джерел.

Також перевірка може проводитися за рішенням суду, з повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про праці.

Перевірка може проводитися на підставі інформації: Держстату, Державної фіскальної служби, Пенсійного фонду, профспілок.

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Постанова КМУ від 26 квітня 2017 р. № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»

Підприємства зобов’язані інформувати військкомат про зміни в особистому житті співробітників

Чоловіків прийматимуть на роботу або навчання тільки після постановки на військовий облік у районних (міських) військкоматах, а також в разі їх перебування на військовому обліку в СБУ або Службі зовнішньої розвідки.

Обов’язкова перевірка у громадян при прийомі на роботу або навчання наявності військово-облікових документів. У військовозобов’язаних такими документами є військовий квиток або тимчасове посвідчення, а у призовників – посвідчення про приписку до призовних дільниць.

На підприємства, установи та організації покладається виконання деяких заходів з ведення персонального обліку призовників і військовозобов’язаних. До числа таких заходів відноситься внесення в особисті картки змін щодо сімейного стану, місця проживання, освіти, місця роботи і посади військовозобов’язаного.

Таким чином, підприємства, установи та організації, в яких працюють призовники та військовозобов’язані, повинні в 5-денний термін з дня подання відповідних документів вносити в особові картки призовників та військовозобов’язаних зміни стосовно їхнього особистого життя і повідомляти про зміни районні (міські) військові комісаріати щомісяця до 5 числа.

Дані карток первинного обліку призовників та військовозобов’язаних звіряються держорганами з їх обліковими даними, зазначеними в особових картках на підприємствах за місцем роботи, з будинковими книгами, іншими документами з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб. Адреса фактичного проживання призовників та військовозобов’язаних перевіряється шляхом проведення подвірного обходу. Крім того, під час звірок перевіряється наявність і стан військово-облікових документів фізосіб. Такі звірки проводяться не менше одного разу на рік.

Особливості персонального обліку призовників та військовозобов’язаних роз’яснені в листі Міноборони від 31 березня 2017 року № 116/9/5/2807.

Лист Міністерства оборони України від 31 березня 2017 року № 116/9/5/2807

Як підтвердити відсутність підстав для відмови в участі в державних закупівлях?

Підстави для відмови в участі у процедурі державних закупівель передбачені в ст. 17 Закону «Про державні закупівлі». При цьому замовник у тендерній документації вказує, що інформація, яка підтверджує відсутність зазначених підстав, надається учасником у довільній формі.

Тендерний комітет або уповноважена особа під час розгляду тендерних пропозицій має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємствам, установам, організаціям відповідно до їх компетенції.

При цьому для переможця процедури закупівлі замовником визначається і вказується в тендерній документації спосіб документального підтвердження відсутності підстав для відмови. Таку документацію переможець зобов’язаний надати замовнику протягом 5 днів з дня опублікування на сайті уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір.

Якщо переможець не надав документи, замовник відхиляє його тендерну пропозицію і визначає переможця серед тих учасників, термін дії тендерної пропозиції яких ще не минув.

Таким чином, якщо документи переможець не надав або вони не відповідають передбаченим замовником вимогам:

– якщо очікувана вартість закупівлі не перевищує суму для товарів і послуг 133 тис. Євро, а для робіт – 5150 тис. Євро, замовник відхиляє тендерну пропозицію, розглядає наступне тендерну пропозицію, яке вважається найбільш економічно вигідним, визначає переможця і публікує на сайті повідомлення про намір укласти договір протягом одного дня після прийняття рішення;

– якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму для товарів і послуг 133 тис. Євро, а для робіт – 5150 тис. Євро, замовник відхиляє тендерну пропозицію і визначає переможця серед тих учасників, термін дії тендерної пропозиції яких ще не минув.

Особливості підтвердження відсутності підстав для відмови в участі у процедурі публічної закупівлі роз’яснені в листі Мінекономрозвитку від 24 квітня 2017 року № 3304-06/13652-06.

Лист Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 24 квітня 2017 року № 3304-06/13652-06

Хто відповість за поширення неправдивої інформації в Інтернеті?

Фізособа, права якої порушено внаслідок поширення про неї або про членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (ч. 1 ст. 277 ЦК).

При цьому недостовірної вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності.

Фізособа, яка поширює інформацію, має переконатися в її достовірності (ч. 2 ст. 302 ЦК).

Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в Інтернеті є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особистість яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та місце проживання встановити неможливо, а також якщо інформація є анонімною і доступ до сайту – вільний, належним відповідачем буде власник веб-сайту, на якому розміщений даний інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Відповідна правова позиція викладена у визначенні ВССУ від 5 квітня 2017 року по справі № 133/649/16-ц.

Позиція ВССУ від 5 квітня 2017 року по справі № 133/649/16-ц

У травні зростає прожитковий мінімум

Чергове підвищення одного з основних соціальних стандартів — прожиткового мінімуму відбудеться з 1 травня. Розмір підвищення визначено ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2017 рік» від 21.12.2016 № 1801-VIII. На період з травня до листопада прожитковий мінімум становитиме:

  • загальний показник на одну особу в розрахунку на місяць — 1624 грн;
  • для дітей віком до 6-ти років — 1426 грн;
  • для дітей віком від 6-ти до 18-ти років — 1777 грн;
  • для працездатних осіб — 1684 грн;
  • для осіб, які втратили працездатність, — 1312 грн.

Нагадаємо, що мінімальна заробітна плата в сумі 3200 грн не змінюється впродовж 2017 року. Тому всі похідні від неї величини лишаються такими самими, як були визначені станом на 1 січня 2017 року.

Закон України від 21.12.2016 року № 1801-VIII «Про державний бюджет України на 2017 рік»

Щодо роботи інваліда в надурочний час

Робота інвалідів у нічний час та залучення  до надурочних робіт, відповідно до статей 55 та 63 Кодексу законів України про працю, допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

Особі, яку визнано інвалідом, крім довідки до акту огляду МСЕК Медико-соціальною експертною комісією  видається  індивідуальна програма реабілітації  (ІПР) за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України. В ІПР зазначаються види та обсяги необхідного соціального захисту інваліда. Зокрема, зазначаються відомості про  придатність  до  відповідної  професії:  у  повному обсязі,  з  обмеженням  обсягу  виконуваних  робіт  та визначенням тривалості робочого дня.  До ІПР включено докладний опис усіх чинників та  елементів  майбутньої  трудової  діяльності інваліда,  обов’язково вказуються: протипоказання за станом здоров’я інваліда до професійної діяльності; показані інваліду умови праці (важкість, напруженість, режим   праці  та  відпочинку, форма    організації    праці, санітарно-гігієнічні чинники).

Отже, якщо працівник, який є інвалідом однієї з груп,  дав згоду на роботу у нічний чи понаднормативний час і в його ІПР відсутні будь-які застереження щодо такого режиму роботи, то такого працівника можна залучати до надурочних  робіт та роботи у нічний час. Відповідно до статті 23  Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» індивідуальна програма  реабілітації  інваліда є обов’язковою для виконання  органами  виконавчої  влади,  органами місцевого самоврядування,   реабілітаційними   установами, підприємствами,   організаціями,   в  яких  працює  або  перебуває інвалід, незалежно  від  їх  відомчої підпорядкованості,  типу  і  форми  власності.

Офіційний портал ГУ Держпраці у Херсонській області, рубрика «Новини», підрубрика «Чи правомірно залучати інвалідів до роботи в надурочний час?» від 14.04.2017 року

Сумісник має право на додаткову відпустку за ненормований робочий день

Чи можна надавати працiвникам, якi працюють за сумiсництвом з оплатою працi пропорцiйно до вiдпрацьованого часу, додаткову вiдпустку за ненормований робочий день з урахуванням фактичного навантаження i пропорцiйно до вiдпрацьованого часу на вiдповiднiй посадi?

Пiдприємство, установа, органiзацiя самостiйно в колективному договорi визначає перелiк професiй i посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, та вiдповiдно встановлює тривалiсть щорiчної додаткової вiдпустки за ненормований робочий день з кожного виду робiт, професiй, посад, ураховуючи перiодичнiсть виконання робiт понад установлену тривалiсть робочого часу, коло обов’язкiв та обсяг виконаних робiт.

За пунктом 3 Рекомендацiй №7, додаткова вiдпустка працiвникам з ненормованим робочим днем надається як компенсацiя за виконаний обряг робiт, ступiнь напруженостi, складнiсть i самостiйнiсть у роботi, потребу перiодично виконувати службовi завдання понад установлену тривалiсть робочого часу.

Отже, однiєю з основних умов для встановлення працiвниковi ненормованого робочого дня є перiодичнiсть виконання роботи понад установлену тривалiсть робочого часу. Як компенсацiя за роботу на умовах ненормованого робочого дня працiвниковi надається додаткова оплачувана вiдпустка тривалiстю до семи календарних днiв.

Водночас пунктом 2 Рекомендацiй застосовувати ненормований робочий день для працiвникiв, зайнятих на роботi з неповним робочим днем, не рекомендується. Вирiшення цього питання належить до компетенцiї роботодавця.

Сумiсництво визначається як виконання працiвником, крiм основної, iншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вiльний вiд основної роботи час на тому, самому чи iншому пiдприємствi, в установi, органiзацiї чи в громадянина за наймом. Тобто працiвник не може виконувати в один i той самий час (наприклад, з 8.00 до 15.00) роботу як за основним мiсцем роботи, так i за сумiсництвом.

Якщо у зв’язку зi специфiкою роботи працiвник може перiодично виконувати основну роботу поза межами робочого часу, а потiм виконувати роботу за сумiсництвом, йому може бути встановлено ненормований робочий день i вiдповiдно щорiчну додаткову вiдпустку на умовах, визначених у колективному договорi.

Офіційний портал ГУ Держпраці у Хмельницькій області, рубрика «Новини», підрубрика «Сумісник має право на додаткову відпустку за ненормований робочий день» від 25.04.2017 року

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська, юрист кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатись на наші новини


error: