Дайджест нoвин закoнoдавства і практики за періoд з 23.05.2016 пo 29.05.2016 РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

In: Дайджести новин законодавства і практики 30 May 2016 Tags:

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики

за періoд з 23.05.2016 пo 29.05.2016

РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

 

Розвиток державно-приватного партнерства

24 травня набув чинності Закон від 24.11.2015 № 817-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення регуляторних бар’єрів для розвитку державно-приватного партнерства та стимулювання інвестицій в Україні».

Закон був прийнятий для усунення системних недоліків Закону «Про державно-приватне партнерство», зокрема, з метою чіткого розмежування між проектами ДПП, впровадження ефективних механізмів державної підтримки та ін.

Передбачається зняття регуляторних бар’єрів для розвитку ДПП, стимулювання залучення інвестиційних капіталовкладень в Україну, створення більш ефективних механізмів для співпраці між державою та територіальними громадами (державними партнерами) та приватними партнерами в рамках ДПП, поліпшення інвестиційних умов і гарантій для приватних інвесторів і т.д.

Закон України від 24.11.2015 року № 817-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення регуляторних бар’єрів для розвитку державно-приватного партнерства та стимулювання інвестицій в Україні»

Спрощені умови створення дитячих садків

24 травня також набув чинності новий Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я від 24.03.2016 № 234.

Документом передбачені умови, що сприяють створенню дитячих садків, в тому числі в житлових і нежитлових приміщеннях.

У новій редакції регламенту багато спрощень. Так, при відсутності харчоблоку в дитсадку допускається постачання готової продукції операторами ринку харчових продуктів за умови дотримання вимог Закону про вимоги до безпеки і якості харчових продуктів.

А в разі відсутності власної пральні прання білизни може здійснюватися іншими пральнями, за винятком пралень, які обслуговують інфекційні заклади охорони здоров’я, об’єкти хімічної та іншої небезпечної промисловості.

У документі відсутня дрібна регламентація (наприклад, висота бортиків пісочниці або діаметр стійок огородження місць, дитячого манежу і т.д.), знято заборону на використання для дітей двоярусних ліжок.

Але при цьому чітко визначені вимоги до чистоти, організації харчування, температурного режиму, освітлення, утримання басейнів, розпорядку дня дитини.

Також відтепер після перенесеного інфекційного захворювання прийом дітей до дошкільного навчального закладу дозволяється тільки при наявності медичної довідки закладу охорони здоров’я, в якому дитина перебувала під наглядом. Діти після тимчасової відсутності в дитячому саду з інших причин приймаються без медичних довідок – при відсутності явних ознак захворювання.

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 року № 234 «Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів»

Порядок виплати дивідендів акціонерним товариством

Порядок виплати акціонерним товариством дивідендів, затверджений рішенням НКЦПФР від 12 квітня 2016 року № 391 набув чинності 27 травня 2016 року.

Документ встановлює послідовність дій акціонерного товариства, професійних учасників депозитарної системи з виплати акціонерним товариством дивідендів, порядок та терміни перерахування дивідендів особам, які мають право на отримання дивідендів.

АТ здійснює виплату дивідендів через депозитарну систему або безпосередньо акціонерам. Конкретний спосіб виплати дивідендів визначається рішенням загальних зборів акціонерів щодо всього випуску акцій відповідного акціонерного товариства.

Виплата дивідендів по простих акціях безпосередньо акціонерам здійснюється в порядку, встановленому наглядовою радою акціонерного товариства у строк, що не перевищує 6 місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

У порядку, встановленому статутом, акціонерне товариство повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати. У разі виплати дивідендів безпосередньо акціонерам таке повідомлення додатково має містити інформацію про спосіб отримання нарахованих дивідендів акціонером(-ами) товариства із зазначенням інформації, що в разі повернення акціонерному товариству коштів, такі кошти виплачуються відповідним акціонерам через депозитарну систему України.

Акціонерне товариство проводить виплату дивідендів шляхом виплати всієї суми дивідендів в повному обсязі або декількома частинами, якщо це передбачено рішенням загальних зборів або наглядової ради товариства.

У разі прийняття АТ рішення про виплату дивідендів частинами такі виплати здійснюються одночасно всім особам, які мають право на отримання дивідендів, пропорційно.

Центральний депозитарій цінних паперів протягом наступного робочого дня після отримання розпорядження АТ щодо складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, а також інформації та документів про виплату акціонерним товариством дивідендів, в порядку, встановленому внутрішніми документами Центрального депозитарію, розміщує на своєму веб-сайті інформацію про виплату акціонерним товариством дивідендів.

Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12.04.2016 року № 391 «Щодо порядку виплати акціонерним товариством дивідендів»

Деякі зміни щодо авторського права на службові твори

Законопроект № 3692 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо авторського права і суміжних прав було рекомендовано до прийняття за основу профільним Комітетом ВР з питань науки і освіти.

Проектом пропонується врегулювати проблемні питання, пов’язані з набуттям, здійсненням та захистом авторського права на службові твори. Зокрема, пропонується передбачити, що:

– виключне майнове право на службовий твір і твір, створений за замовленням, належить роботодавцю/замовнику з моменту його створення, якщо інше не передбачено договором між автором і роботодавцем/замовником;

– виключне майнове право на твір, створений за замовленням органу держвлади, належить органу держвлади;

– виключне майнове право на твір, створений при виконанні контракту на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт, договору підряду або договору про надання інформаційних чи інших послуг, які прямо передбачали його створення, належить замовнику з моменту прийняття виконаних за договором робіт (послуг), якщо інше не передбачено договором між виконавцем і замовником;

– виключне майнове право на твір, створений при виконанні контракту на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт, договору підряду або договору про надання інформаційних чи інших послуг, які прямо не передбачали його створення, належить підряднику (виконавцю), якщо інше не передбачено договором між ним і замовником;

– виключне майнове право на твір, створений при виконанні контракту на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт, договору підряду або договору про надання інформаційних чи інших послуг, які прямо передбачали його створення, з органом держвлади, належить органу держвлади з моменту прийняття виконаних за договором робіт (послуг);

– ліцензіар і ліцензіат має право укласти ліцензійний договір з об’єктів авторського права і/або суміжних прав на основі публічної пропозиції (оферти), яке може поширити будь-яка зі сторін.

У пояснювальній записці зазначається, що зараз існує колізія між нормами Цивільного кодексу і Закону про авторське право з питання приналежності майнових прав інтелектуальної власності на службовий твір і твір, створений за замовленням. Зокрема, нормами Закону передбачено, що виключне майнове право на зазначені твори належить роботодавцю/замовнику, в той час як ЦКУ визначає, що права на твір, створений за замовленням, належать спільно роботодавцю/замовнику і автору, які повинні здійснювати виключні майнові права спільно, якщо інше не встановлено договором.

Така спільна належність прав на практиці викликає багато ризиків для бізнесу, основним видом діяльності якого є створення інтелектуального продукту (наприклад, ПО, кінофільмів і т.д.) великою кількістю співавторів, які працюють в штаті або на підставі цивільно-правових угод з компанією-виробником , яка є інвестором і повністю фінансує роботу таких авторів. Це значно погіршує умови ведення бізнесу в Україні, зокрема для високотехнологічних компаній.

При цьому наголошується, що даний законопроект жодним чином не обмежує право власності учасника на створений ним твір і, в разі необхідності, дає можливість автору отримати право власності або отримати твір в спільну власність з роботодавцем/замовником.

Проект Закону України від 22.12.2015 року № 3692 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо авторського права та суміжних прав»

ДСІВ систематизувала судову практику вирішення спорів, пов’язаних із неправомірним використанням об’єктів авторського права і суміжних прав в мережі Інтернет

Зважаючи на актуальність питань боротьби з неправомірним використанням об’єктів авторського права і суміжних прав в мережі Інтернет, Державна служба інтелектуальної власності систематизувала судову практику вирішення спорів, пов’язаних із неправомірним використанням об’єктів авторського права і суміжних прав в мережі Інтернет.

Всього було проаналізовано 44 судових рішень судів різних інстанцій по всій території України за період з 2012-2016 роки, з них: 14 – у господарських справах, 10 – у кримінальних справах, 20 – у цивільних справах.

Ознайомитись з найбільш показними справами можна за посиланням http://sips.gov.ua/ua/ap-20052016.

Офіційна сторінка Державної служби інтелектуальної власності в мережі Facebook, запис від 26.05.2016 року

Коли ж митниці можуть проводити огляд товарів і транспортних засобів за дорученням правоохоронців

Постановою від 25 травня 2016 року № 341 Кабмін вніс зміни в вичерпний перелік підстав, за наявності яких може проводитися огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами за дорученнями правоохоронних органів.

Змінами встановлюється чітка форма доручень, визначається інформація, яку обов’язково повинні містити такі доручення, а також вказані терміни проведення оглядів за дорученнями правоохоронних органів.

Встановлено, що доручення повинні обов’язково містити:

– інформацію про підстави їх відправки;

– номер відповідного виробництва (справи);

– термін виконання;

– відомості про товари, осіб, які їх переміщують, і/або транспортних засобах комерційного призначення, з використанням яких можуть бути вчинені порушення законодавства з питань державної митної справи.

У разі відсутності в письмовому дорученні всієї зазначеної інформації таке доручення не є підставою для проведення огляду товарів/транспортних засобів органами доходів і зборів, про що невідкладно письмово інформується відповідний правоохоронний орган.

У разі виявлення порушень митних правил під час проведення огляду на підставі вказівки неповної інформації в дорученні такий огляд проводиться в строк, встановлений ч. 1 ст. 255 Митного кодексу, тобто протягом 4-х робочих годин з моменту пред’явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають митному оформленню.

Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 2016 року № 341 «Про внесення змін до вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України»

Порядок отримання даних про заробітну плату для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату

Мінфін і Мінсоцполітики наказом від 28 березня 2016 року № 305/392, правління ПФУ постановою № 6-1 затвердили Порядок отримання з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків даних про заробітну плату (дохід) для призначення пенсії в разі втрати документів про її нарахування та виплату.

Визначено механізм обміну інформацією на центральному рівні між ДФС і ПФУ, а також порядок складання та подання ПФУ запитів на отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків щодо даних про заробітну плату (дохід) за період з 1 січня 1998 року по 1 липня 2000 року (за наявності) для призначення пенсії в разі втрати документів про її нарахування та виплату.

ПФУ подає запити в ДФС, а ДФС відповідає виключно в електронній формі за допомогою телекомунікаційних каналів конфіденційного зв’язку в спеціальній телекомунікаційній системі (мережі) органів виконавчої влади Національної системи конфіденційного зв’язку.

У разі виникнення обставин, які унеможливлюють виконання положень Порядку, суб’єкти інформаційного обміну зобов’язані інформувати про це один одного протягом 2 робочих днів з дати їх виникнення.

Пенсійний фонд протягом 5 робочих днів з дати отримання такого повідомлення або звернення про отримання даних про заробітну плату (дохід) фізичних осіб для призначення пенсії в разі втрати документів про її нарахування та виплату формує запит і подає його в ДФС. Запит формується за необхідності, але не частіше ніж раз на день, і може містити інформацію щодо однієї або кількох фізичних осіб.

Порядок отримання даних про заробітну плату 2006 року визнано таким, що втратив чинність.

Наказ Міністерства соціальної політики України та Міністерства фінансів України від 28.03.2016 року № 305/392 «Про затвердження Порядку отримання з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків даних про заробітну плату (дохід) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату»

Пільги для ліквідаторів ядерних аварій та учасників випробувань

22 травня набув чинності Закон № 1339-VIII щодо усунення дискримінаційного ставлення до громадян, які брали участь в ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях та військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

У Закон «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесені зміни в частині поширення норм статей 1, 9, 14, 48 на громадян, які брали участь в ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Зміни, внесені до статей 20, 21, 22, надають право дружинам (чоловікам) померлих громадян, смерть яких пов’язана з участю в ліквідації ядерних аварій і т.д., на отримання пільг і компенсацій відповідно до норм Закону.

Закон України від 21.04.2016 року № 1339-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо усунення дискримінаційного ставлення до громадян, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях та військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська, юрист кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатись на наші новини


error: