Дайджест нoвин закoнoдавства і практики за періoд з 22.08.2016 пo 28.08.2016 РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

In: Дайджести новин законодавства і практики 29 Aug 2016 Tags: ,

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики

за періoд з 22.08.2016 пo 28.08.2016

РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

 

Реструктуризація валютного боргу для збільшення капіталу

Національний банк України розширив можливості для реструктуризації валютного боргу українських компаній для подальшого збільшення їх статутного капіталу. З цією метою постановою Правління Національного банку від 23 серпня 2016 року № 375 внесені відповідні зміни до постанови Нацбанку від 07.06.2016 № 342.

Зараз резиденти можуть здійснювати погашення кредитів і позик в інвалюті за договорами з нерезидентами не раніше терміну, передбаченого договорами. Достроково погашати їх можна тільки у випадках, коли достроково повернуті кошти спрямовуються на докапіталізацію уповноваженого банку-позичальника; проводиться реструктуризація зобов’язань за рахунок запозичень з більш пізнім терміном виконання; кредитором є міжнародна фінансова організація; частка такого кредиту або позики надана іноземним експортно-кредитним агентством.

Перелік цих винятків розширюється – можна буде скорочувати терміни повернення клієнтом-резидентом, який не є банком, кредиту або позики в іноземній валюті на користь нерезидента в разі, коли здійснюється реструктуризація заборгованості, при якій вимоги по основній сумі кредиту або позики зараховуються як додатковий внесок нерезидента до статутного капіталу резидента.

Також Національний банк вніс і ряд інших змін:

– спрощений порядок покупки і перерахування коштів в інвалюті для оплати лікування фізосіб за кордоном. Інформація про ці операції буде включатися до реєстру без подання в НБУ відповідних документів. При цьому уповноважений банк зможе купувати для клієнта іноземну валюту на ці цілі на наступний день з дня зарахування коштів у гривнях на покупку, а при наявності власних коштів в інвалюті – в день подання клієнтом в банк платіжного доручення;

– Удосконалено контроль за залишками на рахунках клієнтів-резидентів (крім фізосіб) при купівлі іноземної валюти. Раніше його здійснював Національний банк на дату отримання інформації про цю операцію у відповідному реєстрі. Тепер же він буде покладено на уповноважені банки, які будуть здійснювати цей контроль на дату покупки інвалюти.

Крім того, змінено інструкцію про порядок формування уповноваженими банками реєстрів – враховано скасування вимоги, відповідно до якого для оплати імпорту послуг резиденти повинні були надавати в Нацбанк акт цінової експертизи Держзовнішінформу. Нагадаємо, ця вимога була скасована з 19 серпня 2016 року.

Також вносяться зміни до Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам. Підвищено відповідальність уповноважених банків з перевірки та аналізу документів (інформації) під час реєстрації та обслуговування кредитних договорів і договорів позики, що передбачають виконання зобов’язань в іноземній валюті перед нерезидентами, в тому числі шляхом виявлення індикаторів ризикової фінансової операції. З цією ж метою розширено перелік підстав для відмови в реєстрації та анулювання реєстрації кредитного договору та договору позики з боку Національного банку.

Всі зміни вступають в силу з 1 вересня 2016 року. При цьому зміни до постанови № 342 будуть діяти до припинення дії цього документа – тобто, до 14 вересня 2016 року включно.

Постанова Правління НБУ від 23.08.2016 року № 375 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України»

На iGov з’явилися три нові послуги

Координатор проектів iGov Дмитро Дубілет повідомив, що на iGov з’явилися три нові послуги:

  1. Ліцензія на перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та відходів річковим і морським транспортом.

Послуга запущена разом з Укртрансбезпекою і Мінінфраструктури відразу для всієї України. Передбачається подача заяви та документів через портал, потім отримання рішення поштою. Але один раз занести оригінали документів все-таки потрібно буде особисто.

  1. Довідка про склад сім’ї (Форма 2).

У пілотному регіоні (Львівська, Рівненська області) надана можливість подавати заяву в електронній формі і записуватися на конкретний час візиту.

  1. Реєстрація потужностей операторів ринку.

Необхідність такої реєстрації з’явилася недавно, її повинні пройти всі точки продажу харчової продукції. Послуга повністю дистанційна, але поки тільки в Тернопільській області.

Безкоштовне розповсюдження зразків алкоголю на спецвиставках вважається роздрібним продажем

У ДФС запитали, чи буде вважатися порушенням законодавства щодо розміру мінімальних цін на окремі види алкогольних напоїв безкоштовне їх поширення під час проведення рекламних заходів?

У своїй відповіді податківці нагадали, що реклама алкогольних напоїв забороняється, зокрема, і за допомогою заходів рекламного характеру, до яких відноситься і безкоштовне розповсюдження зразків товарів (крім спеціальних виставкових заходів алкогольних напоїв).

Реклама алкогольних напоїв на спеціальних виставкових заходах шляхом безкоштовного їх надання безпосередньо зацікавленим і/або професійним відвідувачам, вважається роздрібним продажем алкогольних напоїв у розумінні Закону № 481.

Спеціальні виставкові заходи – заходи, які здійснюються з метою просування відповідного товару на ринок, проводяться організовано у певному приміщенні або на огородженому майданчику (у тому числі в місцях реалізації товару) у визначені строки, розраховані на зацікавлених та/або професійних відвідувачів, організатор яких обмежив відвідування заходу тими особами, яким відповідно до законодавства дозволяється продавати товар, що демонструється.

Витрати суб’єктів господарювання на такі рекламні заходи визначаються з урахуванням мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої, встановлені постановою № 957.

При цьому абзацом тринадцятим частини другої ст. 17 Закону № 481 визначено, що у разі здійснення торгівлі за цінами, нижчими від встановлених мінімальних до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів – 100% вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000 гривень .

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, рубрика «Запитання-відповіді», підрубрика «Чи вважатиметься порушенням вимог законодавства щодо розміру мінімальних цін на окремі види алкогольних напоїв безоплатне їх поширення під час проведення рекламних заходів спеціального характеру, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями?» від 22.08.2016 року

Виконавче провадження, при якому боржники або майно перебувають на непідконтрольній території

В системі виконання судових рішень склалася непроста ситуація – внаслідок тимчасової окупації частини території України неможливо виконати частину судових рішень, які були винесені стосовно майна, що знаходиться в даний час на території, непідконтрольній українській владі, і за зобов’язаннями боржників, які проживають або тимчасово перебувають на непідконтрольній території.

З метою вирішення цієї проблеми групою депутатів поданий в парламент законопроект № 5003 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переривання строків виконавчого провадження у справах, де боржники або майно перебувають на тимчасово окупованій території або на непідконтрольною території».

Пропонується встановити, що перебування боржника або його майна на території, тимчасово непідконтрольною українському уряду, є підставою для переривання строку давності пред’явлення виконавчого документа до виконання – до моменту виїзду/вивезення боржника/майна з вказаної території та/або відновлення контролю урядом над такою територією.  

Проект Закону України від 25.07.2016 р. № 5003 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переривання строків виконавчого провадження у справах, де боржники або майно знаходяться на тимчасово окупованій території або на непідконтрольній території»

Систему правової охорони інтелектуальної власності реформують

Кабінет Міністрів України затвердив План заходів щодо реалізації Концепції реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні.

Очікується, що реалізація запланованих завдань сприятиме створенню оптимальної, якісної та ефективної державної системи правової охорони інтелектуальної власності.

Зокрема, передбачається:

– запровадження прозорої дворівневої структури держуправління сферою інтелектуальної власності;

– реорганізація системи колективного управління майновими авторськими правами;

– вдосконалення національного законодавства та його гармонізація з законодавством ЄС;

– спрощення та забезпечення прозорості процедур придбання та розпорядження правами інтелектуальної власності;

– Підвищення якості охоронних документів в сфері інтелектуальної власності і т. д.

Урядовий портал, рубрика «Новини», підрубрика «Уряд затвердив План реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні» від 23.08.2016 року

Держслужба інтелектуальної власності ліквідується

Кабінет Міністрів прийняв постанову про оптимізацію діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності.

Державна служба інтелектуальної власності ліквідується, функції з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності передаються в Мінекономрозвитку.

Також передбачена передача зі сфери управління ДСІВУ в Мінекономрозвитку ДП «Укрпатент», держорганізації «Українське агентство з авторських і суміжних прав» і ДП «Інтелзахист».

До вступу в силу окремого акту уряду про передачу відповідних повноважень Мінекономрозвитку Держслужба інтелектуальної власності буде продовжувати здійснювати свої функції.

Офіційний портал Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, рубрика «Новини», підрубрика «Уряд передав Мінекономрозвитку функції державного управління сферою інтелектуальної власності» від 23.08.2016 року

Уряд уклав Генеральну угоду з профспілками та роботодавцями

Уряд 23 серпня уклав тристоронню Генеральну угоду про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2016-2017 роки.

Переговорний процес тривав більше 4 років. Дана Угода з профспілками і роботодавцями покликане почати нову історію взаємодії в сфері соціально-економічної політики держави, розвитку національної економіки та створення умов для праці громадян.

Суб’єктами Угоди є:

– 95 всеукраїнських профспілок, які представлені 5-ю репрезентативними об’єднаннями профспілок;

– 93 організації роботодавців та їх об’єднання (28 галузевих і 65 територіальних організацій), які представлені 4-ма всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців;

– органи виконавчої влади, які представляє Кабінет Міністрів.

Угода складається з трьох розділів:

  1. Підвищення конкурентоспроможності національного виробника і забезпечення зростання зайнятості.
  2. Оплата, умови, охорона праці та соціальний захист працівників.
  3. Соціальний діалог.

Економічний блок Генугоди містить загальні домовленості сторін про прийняття спільних заходів, спрямованих на розвиток внутрішнього ринку, підтримку вітчизняного виробництва, вирішення проблемних питань економічного розвитку і діяльності бізнесу, зокрема, в частині інвестиційної діяльності, кредитування реального сектора, погашення заборгованості держави перед бізнесом з відшкодування ПДВ, здійснення заходів по відновленню виробництва і запобігання можливого банкрутства стратегічних підприємств.

Соціальний блок містить положення, що визначають:

– для підприємств бюджетної сфери: темпи зростання середньої заробітної плати; тарифну ставку робітника I розряду у 2016 році і проведення переговорів щодо встановлення її розміру в 2017 році; розмір заробітної плати некваліфікованого працівника; перелік і розміри доплат та надбавок до тарифних ставок, окладів і посадових окладів працівників, підприємств, установ і організацій, що мають міжгалузевий характер і т. д.;

– для бюджетної сфери: недопущення збільшення грошового розриву між посадовим окладом (тарифною ставкою) працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки та мінімальною зарплатою; порядок проведення переговорів щодо встановлення цих розмірів, їх підвищення з урахуванням можливостей виконання зведеного бюджету, збільшення фонду оплати праці для державних службовців і т. д.

Значну увагу приділено питанню погашення заборгованості по заробітній платі та вжиття заходів з метою недопущення її виникнення. Крім того, цей блок містить ряд домовленостей з питань охорони праці, соціального захисту, гуманітарних питань, молодіжної політики, задоволенню духовних потреб населення.

Розділ, присвячений соціальному діалогу, визначає форми співробітництва сторін в контексті реалізації Угоди. Соціальний діалог передбачає спільну роботу, зокрема, в напрямку реформування системи соціальних і податкових пільг, загальнообов’язкового державного соціального страхування, оплати праці, її легалізації, детінізації зайнятості, вдосконалення законодавства в соціально-трудовій сфері.

Угодою також визначено ряд рекомендацій для сторін колективних переговорів на галузевому і територіальному рівнях, а також для включення в колективні договори.

Урядовий портал, рубрика «Новини», підрубрика «Уряд вперше за історію української незалежності уклав тристоронню Генеральну угоду із профспілками та роботодавцями» від 23.08.2016 року

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська, юрист кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатись на наші новини


error: