fbpx
[get_banners]

Дайджест новин законодавства і практики за період з 21.08.2017 по 27.08.2017 РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

In: Дайджести новин законодавства і практики 28 Aug 2017 Tags: ,

Дайджест новин законодавства і практики

за період з 21.08.2017 по 27.08.2017

РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

 

Скасування обмеження на видачу коштів з банківських рахунків

З 24 серпня скасовані останні обмеження на видачу коштів з банківських рахунків, зокрема, фізичні особи зможуть отримувати готівку в іноземній валюті або банківські метали з поточних і депозитних рахунків через каси та банкомати без обмежень за сумою ( з вересня минулого року діяв ліміт, згідно якого один клієнт на добу міг отримати не більше 250 тис. грн в еквіваленті).

Також, Національний банк лібералізує підхід до ощадних (депозитних) сертифікатів на пред’явника. Знімається заборона на їх випуск, яка діяла досі, та скасовується вимога погашати їх лише шляхом перерахування коштів на рахунок власника сертифіката або пред’явника. На додаток, для депозитних сертифікатів в іноземній валюті прибирається вимога до мінімального строку розміщення, який мав становити не менше шести місяців.

Постанова Нацбанку від 22.08.2017 року №81 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року № 410»

 

Перевезення готівки через кордон

У разі вивезення з України фізичною особою — резидентом готівки у сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, ця особа під час митного проходження має надати митним органам:

  • заяву на видачу готівки відповідно до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні або довідку банку у довільній формі про зняття готівки з рахунку;
  • документи про здійснення валютно-обмінної операції.

У разі ввезення в Україну фізичними особами — резидентами готівки у сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, фізична особа має надати відповідні документи країни, в якій були здійснені операції із зняття коштів з рахунку та здійснення валютно-обмінної операції (якщо така відбулася).

Лист Нацбанку України від 30.06.2017 р. № 40-0005/45817

Порядок повернення коштів зайвозарахованих на електронний рахунок

Якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок платника податку, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року.

При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися за відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих в податковій звітності з податку у цьому звітному періоді.

Для відповідного перерахування коштів ДФС надсилає Державній казначейській службі реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку заяви про повернення коштів на його поточний рахунок).

Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом 5 робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов’язань, здійснює відповідне перерахування.

Для перерахування до бюджету/на поточний рахунок зайво зарахованих коштів платник податку повинен заповнити до декларації з ПДВ додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету».

Підкатегорія 101.17 «ЗІР»

Обов’язок новоствореного ФОПа – єдиноподатника подати

 декларацію про майновий стан і доходи

Новостворена фізична особа – підприємець за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування подає річну декларацію про майновий стан і доходи протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року та самостійно сплачує суму податкового зобов’язання, зазначену у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, визначеного для подання податкової декларації.

Підкатегорія 104.09 «ЗІР»

Застосування РРО при наданні iнформацiйно-консультацiйних послуг,

за допомогою комп’ютерних та iнших програм через мережу Інтернет

Контролери тлумачать, що при здiйсненнi розрахункiв за товари (послуги) суб’єкти господарювання зобов’язанi застосовувати РРО, у тому числi у разi здiйснення безготiвкових розрахункiв за допомогою платiжних карт Visa, MasterCard, LiqPay та інших iз використанням мережi Інтернет. При цьому розрахунковi документи при продажу товарiв (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу.

Разом з тим, якщо не визначено мiсце розрахункiв, проведених на пiдставi рахунку у безготiвковiй формi при наданнi iнформацiйно-консультацiйних послуг, отриманих комп’ютерними та iншими програмами за допомогою мережi Інтернет, РРО не використовується.

Підкатегорія 109.02 «ЗІР»

Процедура зупинення реєстрації податкових накладних

дата складання яких припала на період до 01.07.2017

Якщо податкова накладна складена у червні 2017 року, а реєстрація її в ЄРПН відбувається після 01.07.2017, то на таку податкову накладну поширюється процедура зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за умови не відповідності її ознакам, визначених підпунктами 1 – 4 п.5 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підкатегорія 101.16 «ЗІР»

Графік роботи для закладів торгівлі та громадського харчування

Режим роботи підприємств торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування приватної власності встановлюється суб’єктами господарювання самостійно. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад установлюють зручний для населення режим роботи торговельного об’єкта комунальної власності відповідно до норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР.

Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, установлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного й екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму.

Сільські, селищні, міські ради затверджують правила додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, якими з урахуванням особливостей окремих територій (курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні, заповідні тощо) установлюються заборони й обмеження щодо певних видів діяльності, які супроводжуються утворенням шуму, а також згідно зі ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 р. № 4004-XII, органи місцевого самоврядування зобов’язані вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, установлених санітарними нормами, зокрема в приміщеннях і на територіях закладів громадського харчування, розташованих у межах населених пунктів.

Лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.07.2017 р. № 3631-06/25943-07

Терміни розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Фіскали нагадують: розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені у ст. 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР, здійснюються у термін, що не перевищує 180 календарних днів.

Якщо нерезидент не вкладається в установлені законом рамки, резидент може звернутися до Мінекономрозвитку України, аби подовжити дозволені законом 180 днів й уникнути пені.

Строки розрахунків можуть бути подовжені лише у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення (ч.1 ст. 6 Закону N 185/94-ВР, п. 2 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2007 р. № 1409 (далі – Порядок №1409).

У висновку щодо подовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями Мінекономрозвитку України вказується строк, на який подовжено розрахунки. Мінекономрозвитку України протягом 5 робочих днів з дати видачі висновку інформує Національний банк України та ДФС, про видачу такого висновку (ч.3 ст. 6 Закону N 185/94-ВР). Подовжувати його можна неодноразово (абз. 3 п. 3 Порядку №1409).

За матеріалами ГУ ДФС у Чернігівській області

 

Використання суб’єктами господарювання печаток

НБУ листом від 18.07.2017 повідомив про необхідність банкам України  в своїй діяльності керуватись вимогами Закону України до моменту внесення змін до відповідних нормативно-правових актів НБУ. Зокрема, 19.07.2017 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями”, яким внесено зміни до низки законодавчих актів України, зокрема, до ст. 581 Господарського кодексу України, якою передбачено, що використання суб’єктом господарювання печатки не є обов’язковим та відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа.

Лист НБУ від 18.07.2017 р. N 57-0007/49965

Визначення бази оподаткування ПДВ при здійсненні платником ПДВ операції з вивезення товарів за межі митної території України за ціною нижчою ціни придбання таких товарів

Фіскали повідомляють: згідно з підпунктами “а”, “б” і “г” пункту 185.1 ст.185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

  • постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст.186 ПКУ розташоване на митній території України;
  • вивезення товарів за межі митної території України.

Відповідно до підпункту “а” підпункту 195.1.1 пункту 195.1 ст. 195 ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПКУ встановлено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи зі звичайної ціни), за винятком:

  • товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
  • газу, який постачається для потреб населення.

Разом з тим висновки судових органів касаційної інстанції щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ операцій з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту, викладені у відповідних судових рішеннях, які набрали законної сили, свідчать, що до таких операцій застосовується нульова ставка, незалежно від співвідношення ціни придбання товарів та фактичної ціни їх вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту.

З огляду на викладене та враховуючи висновки судових органів касаційної інстанції до загального обсягу операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту, яка оподатковується ПДВ за нульовою ставкою, включається сума різниці між ціною придбання таких товарів та фактичною ціною їх вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту.

Лист ДФС від 21.08.2017 р. № 1695/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Призупинену податкова накладна.

Чи реєструватимуть її в автоматичному режимі?

Найближчим часом на розгляд Кабінету Міністрів України буде подано законопроект Мінфіну про внесення змін до ст.201 ПКУ.

Зокрема, цей законопроект передбачає введення чіткого строку (5 днів), відведеного для надання рішення ДФС щодо блокування або реєстрації призупиненої податкової накладної платника. У разі, якщо цей термін буде прострочено, податкова накладна буде автоматично зареєстрована.

Законопроект Мінфіну «Про внесення змін до ст. 201 ПКУ щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН»

Нарахування ЄСВ на зарплату «відрядника»

Фіскали нагадують, що заробітна плата (дохід) за основним місцем роботи, яка нараховується (виплачується) застрахованій особі за відрядною системою оплати праці є базою нарахування єдиним внеском. Якщо її розмір не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Лист ДФС України від 17.08.2017 р. № 1645/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Призначення субсидій

Кабінет Міністрів надалі вдосконалює процес надання житлових субсидій населенню. Зокрема, прийнято рішення про зменшення періоду, за який враховуються доходи домогосподарств для призначення їм житлових субсидій, з чотирьох до двох останніх кварталів. Надано можливість призначення субсидії недієздатній особі за заявою опікуна та врегульовано питання виплати призначеної субсидії на придбання твердого палива і скрапленого газу у разі смерті особи, якій було призначено субсидію.

Переглянуто соціальні нормативи споживання газу для побутових потреб, які становитимуть:

  • на газову плиту (приготування їжі) – 3,3 м3 на особу;
  • на газову плиту (приготування їжі і підігрів води) – 5,4 м3 на особу;
  • на газову плиту і водонагрівач – 10,5 м3 на особу.

Крім того, встановлено, що субсидія не призначатиметься лише за наявності заборгованості, загальна сума якої перевищуватиме 20 НМДГ (340 грн).

Постанова Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 р. № 609

 

Показник середньої заробітної плати за червень 2017 року

Затверджено показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу у сумі 7 032 гривні 28 копійок, який буде застосовуватись при визначенні коефіцієнта заробітної плати за червень 2017 року при призначенні пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

За інформацією Пенсійного фонду України

Заповнення Книги обліку доходів та витрат особами,

які ведуть незалежну професійну діяльність

Фіскали нагадують, що фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат. У ній за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді, в якій щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. Зокрема, сума доходу, отриманого від здійснення діяльності, у тому числі кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) відображається у гр. 2 Книги.

У гр. 5 записуються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, пов’язані із здійсненням діяльності.

Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, товарно-транспортна та/або податкова накладна, платіжне доручення, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші розрахункові документи.

У гр. 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов’язані з отриманням доходу за підсумками дня, графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці.

У гр.8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, які не зазначені в гр. 6 та 7.

Сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (гр. 4) та сумою понесених витрат від провадження діяльності (гр. 6, 7, 8) зазначається у гр. 9.

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються самозайнятими особами для заповнення декларації про майновий стан і доходи. Книга зберігається у самозайнятої особи протягом трьох років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

Отже, сума авансових внесків стягувачів, включається до доходу такого приватного виконавця, та відображається у гр. 2 Книги обліку доходів і витрат.

При цьому, суму коштів, яку фактично використано для забезпечення виконавчого провадження, може бути включено до витрат такого приватного виконавця (у межах, що не перевищують суму авансових внесків стягувачів), за умови їх документального підтвердження, та відображено у гр.8 Книги обліку доходів і витрат.

Лист ДФС від 16.08.2017 р. №1632/А/99-99-13-01-02-14/ІПК

Сплата ПДФО із зарплати найманих працівників,

які працюють на об’єктах нерухомості у різних регіонах

Фіскали роз’яснили: якщо платник податку має власні та/або орендовані приміщення (будівлі) у різних регіонах, в яких працюють та отримують заробітну плату наймані працівники, то платник податку зобов’язаний стати на облік як платник окремих видів податків.

Відповідно він повинен перераховувати ПДФО із доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких приміщень (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України.

Лист ДФС від 17.08.2017 р. №1635/ІПК/25-01-13-06-09

Проект Порядку розроблення національних класифікаторів

Мінекономрозвитку розроблено та оприлюднено проект Порядку розроблення національних класифікаторів, який визначає процедури розроблення національних класифікаторів та змін до них, у тому числі гармонізованих з міжнародними та європейськими класифікаторами, принципи, правила їх побудови та оформлення.

Порядок встановлює спрощені процедури розроблення національних класифікаторів у порівнянні з ДСТУ 1.10:2005. З набранням чинності Порядком передбачається скасувати ДСТУ 1.10.

На сьогодні затверджено 19 національних класифікаторів, які охоплюють майже усі сфери соціально-економічної діяльності.

  • 11 національних класифікаторів розроблені суб’єктами господарювання (дев’ятьма суб’єктами господарювання),
  • 8 – центральними органами виконавчої влади (далі – ЦОВВ) (трьома ЦОВВ).

Порядок буде застосовуватися юридичними особами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, які замовляють та/або розробляють національні класифікатори та зміни до них.

За інформацією Мінекономрозвитку

Види готівкових розрахунків на які не поширюються 10-ти тис. обмеження

Відповідно до п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637, підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізособами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, встановлених відповідною постановою Правління НБУ.

Кількість підприємств (підприємців) та фізосіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження стосується також розрахунків під час оплати за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівкових коштів, одержаних за допомогою електронного платіжного засобу.

Обмеження не поширюються на:

  • розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами;
  • добровільні пожертвування та благодійну допомогу;
  • використання коштів, виданих на відрядження.

За матеріалами ДФC у Тернопільській області

Безнадійні кредити банків, нове трактування

Фіскали листом від 27.07.2017 р. № 1374/6/99-99-15-02-02-15/ІПК відкликали свого листа від 08.02.2017 р. № 2440/6/99-99-15-02-02-15, яким встановлювалося, що заборгованість визнається безнадійною лише в частині сум боргу понад 360 днів. Тобто, якщо заборгованість існує тільки за тілом кредиту, а за нарахованими відсотками відсутня, для цілей оподаткування визнається лише заборгованість за тілом кредиту.

Згідно нового листа – ІПК, якщо заборгованість за основною сумою боргу за кредитним договором прострочено понад 360 днів, а за сумою нарахованих доходів банку за цим кредитним договором така заборгованість (прострочена понад 360 днів) відсутня, то безнадійним для цілей оподаткування визнається весь фінансовий актив, що включає як заборгованість за основним боргом, так і заборгованість за нарахованими доходами.

Лист ДФС від 27.07.2017 р. № 1374/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Зміна прізвища та місця проживання фізичній особі

не забудьмо повідомити ДФС

Фіскали нагадують, фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного коду) та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР (або за формою № 5ДРП, коди наявна відмова від ідентифікаційного коду) відповідно.

Зазначені заяви подаються особисто або через законного представника чи уповноважену особу до контролюючого органу за місцем проживання, у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування.

Якщо заява за формою № 5ДРП містить дані про новий паспорт фізичної особи, то така Заява подається фізичною особою виключно особисто.

Заява про зміну даних, які вносяться до Облікової картки, стосовно фізичної особи, яка не досягла 16 років або є неповнолітньою і ще не отримала паспорта, подається одним з батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності документа, що посвідчує його особу, та свідоцтва про народження дитини.

За матеріалами ГУ ДФС у Львівській області

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

незалежний консультант з бухгалтерського обліку компанії “Збережені Активи”

X