Дайджест нoвин закoнoдавства і практики за періoд з 20.06.2016 пo 26.06.2016 РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

Posted by: In: Дайджести новин законодавства і практики 29 Jun 2016 Comments: 0 Tags:

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики

за періoд з 20.06.2016 пo 26.06.2016

РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

 

Скасовується обов’язкова державна реєстрація іноземних інвестицій

Президент України Петро Порошенко підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування обов’язковості державної реєстрації іноземних інвестицій», прийнятий Верховною Радою 31 травня.

Законом скасовується обов’язкова держреєстрація інвестицій, натомість водиться заявний принцип державного обліку інвестицій – подача статистичної звітності про вже здійснені іноземні інвестиції.

Закон вступить в силу з дня, наступного за днем його опублікування.

Документи, подані до набрання чинності цим Законом до органу держреєстрації для держреєстрації іноземних інвестицій, і документи, подані до набрання чинності Законом в територіальний орган ДФС для підтвердження інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій, повертаються іноземним інвесторам або уповноваженим ним особам без розгляду.

Іноземні інвестиції, зареєстровані до набрання чинності Законом, і іноземні інвестиції, які не зареєстровані до набрання чинності Законом, мають рівне право на отримання пільг та гарантій, передбачених Законом про режим іноземного інвестування.

Проект Закону України від 30.04.2015 р. № 2763 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування обов’язковості державної реєстрації іноземних інвестицій»

Для отримання послуг ЕЦП затверджені нові реєстраційні форми

Наказом Інформаційно-довідкового департаменту УКРІНФОРМ від 16.06.2016 № 94 «Про внесення змін до наказу ІДД ДФС від 17.02.2015 № 15» затверджено нову редакцію наступних реєстраційних форм:

– реєстраційна картка (для юридичної особи);

– реєстраційна картка (для юридичної особи, зареєстрованої на території Донецької/Луганської областей, установчі документи якої втрачено);

– реєстраційна картка (для фізичної особи/фізичної особи – підприємця);

– додаток до розділу 2 Реєстраційної картки;

– заява про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа.

Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису вступають в силу з 1 липня 2016 року.

Форми реєстраційних документів старого зразка будуть прийматися віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС до 30 червня 2016 року включно.

Наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 16.06.2016 р. №94 «Про внесення змін до наказу ІДД ДФС від 17.02.2015 №15»

Оновлено державний реєстр РРО

Державна фіскальна служба наказом від 16 червня 2016 року № 535 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.

Реєстр містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена.

Відповідно, втратив чинність наказ ДФС від 1 квітня 2016 року № 271.

Нагадаємо, реєстр РРО ведеться з метою застосування в Україні РРО, які випускаються серійно, відповідають установленим вимогам і пройшли державну реєстрацію; а також для виведення з експлуатації РРО, які не відповідають вимогам.

Наказ ДФС України від 16.06.2016 р. № 535 «Про затвердження державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій»

Як подати запит в Державну регуляторну службу?

Наказом від 4 травня 2016 року № 778 Мінекономрозвитку затвердило Порядок складання та подання запитів на отримання публічної інформації, розпорядником якої є Державна регуляторна служба.

Запит на отримання публічної інформації подається в ГРС в усній або письмовій формі:

– на поштову адресу ГРС: вул. Арсенальна, 9/11, м Київ, 01011;

– на електронну адресу: inform@dkrp.gov.ua;

– телефаксом: (044) 254-43-93;

– по телефону: (044) 254-56-73.

Такий запит повинен містити:

– ПІБ (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку;

– загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит;

– підпис і дату (за умови подання письмового запиту).

Для подання запиту можна також використовувати спеціальну форму на офіційному веб-сайті ГРС і інформаційному стенді 1-го поверху будівлі ГРС.

Відповідь на запит надається не пізніше 5 робочих днів з дня реєстрації такого запиту.

Наказ Міністерство економічного розвитку і торгівлі України від 04.05.2016 р. № 778 «Про затвердження Порядку складання та подання запитів на одержання публічної інформації, розпорядником якої є Державна регуляторна служба України, та форми для подання запиту на одержання публічної інформації»

Відкориговано правила подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків

Мінфін наказом № 488 привів у відповідність до норм чинного законодавства Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінустановах у контролюючі органи.

Зокрема, підставою для відмови у взятті рахунку на облік буде наявність в Єдиному банку даних про платників податків-юросіб інформації про направлення до Єдиного державного реєстру відомостей про відсутність (наявність) заборгованості по сплаті податків і зборів або про узгодження плану реорганізації юрособи (у разі наявності податкового боргу), які формуються для проведення держреєстрації припинення юрособи.

Наказ Міністерства фінансів України від 18.05.2016 р. № 488 «Про затвердження Змін до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів»

За одне податкове правопорушення може бути застосований лише один вид штрафу

ДФС в листі від 14.06.2016 № 6414/П/99-99-10-02-14 розповіла про неприпустимість повторного застосування штрафних санкцій.

Так, згідно з п. 116.2 ст. 116 Податкового кодексу, за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої ПК та іншими законами України.

Отже, в разі залучення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу за певною статтею ПК виключається можливість притягнення його до відповідальності, передбаченої іншими статтями ПК, за одне й те саме правопорушення. Тобто, одне податкове правопорушення не може спричинити відповідальність за різними статтями ПК.

У той же час, вказане правило не поширюється на випадки скасування рішення контролюючого органу, оскільки в такому випадку відсутня повторність.

Застосування штрафної санкції, передбаченої ПК, в разі скасування податкового повідомлення-рішення в судовому порядку має здійснюватися виключно за наявності ознак складу податкового правопорушення в діях (бездіяльності) платника податків.

При цьому таке визначення суми грошового зобов’язання не буде вважатися повторним, оскільки скасування акта суб’єкта владних повноважень як спосіб захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірне акт не породжує жодних правових наслідків з моменту прийняття такого акта.

Лист ДФС України від 14.06.2016 № 6414/П/99-99-10-02-14

Мін’юст впроваджує пілотний проект в сфері державної реєстрації громадських формувань

Мін’юст впроваджує пілотний проект – місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги як фронт-офіси забезпечуватимуть прийняття та видачу документів при держреєстрації громадських формувань.

Про це йдеться в наказі Мін’юсту від 17 червня № 1717/5.

Протягом місяця новим функціям будуть навчені працівники місцевих центрів БВПП, буде забезпечений їх доступ до програмного забезпечення ЄДР.

Звіт про результати реалізації пілотного проекту Координаційний центр з надання правової допомоги повинен подати Мін’юсту до 1 листопада 2016 року. У разі доцільності реалізації проекту на постійній основі – будуть вноситися зміни в законодавство у відповідній сфері.

Наказ Міністерства юстиції України від 17.06.2016 р. № 1717/5 «Про запровадження пілотного проекту у сфері державної реєстрації громадських формувань»

Нюанси держреєстрації нерухомості і юросіб

Мін’юст у листі від 25.04.2016 № 3422/8/32-16 розповів про деякі обмеження при проведенні державної реєстрації нерухомості та юросіб.

Ч.2 ст. 10 Закону про держреєстрацію речових прав на нерухоме майно встановлені певні обмеження щодо можливості держреєстратором здійснювати реєстраційні дії.

Так, держреєстратор не вправі приймати рішення про держреєстрацію прав в разі, якщо речове право на нерухоме майно, обтяження такого права купується, змінюється або припиняється за суб’єктом держреєстрації прав, з яким держреєстратор знаходиться в трудових відносинах, або засновником (учасником) якого він є. Також державний реєстратор не має права приймати рішення про реєстрацію прав на своє ім’я, ім’я свого чоловіка (дружини), його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), підприємства, засновником (учасником) якого він є. В такому випадку держреєстрація прав проводиться іншим державним реєстратором. У таких випадках держреєстрація проводиться іншим державним реєстратором.

Аналогічні положення містить і ч. 4 ст. 6 Закону про держреєстрацію юросіб і фізосіб-підприємців.

Суб’єктами, уповноваженими на проведення держреєстрації, є виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації.

Органи місцевого самоврядування є юридичними особами. Їх матеріальною і фінансовою основою є рухоме/нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що знаходяться в комунальній власності територіальних громад, а також об’єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Мін’юст роз’яснив: у разі проведення держреєстрації прав та їх обтяжень за територіальною громадою села, селища, міста, району в місті в особі певного органу місцевого самоврядування на держреєстратора, який знаходиться в трудових відносинах з відповідним виконавчим органом місцевого самоврядування, не поширюється дія норм про обмеження проведення реєстраційних дій.

Також в даному листі Мін’юст роз’яснив аспекти застосування норм Закону про реєстрацію в частині застосування обмежень до державного реєстратора при проведенні держреєстрації щодо комунальних унітарних підприємств.

Так, відповідно до статті 78 Господарського кодексу комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника – відповідної територіальної громади.

Прийняття рішень про створення, ліквідації, реорганізації та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

З огляду на викладене, у разі проведення реєстраційних дій щодо комунального підприємства, утвореного органом місцевого самоврядування, на державного реєстратора, який перебуває в трудових відносинах з відповідним виконавчим органом місцевого самоврядування, не поширюється дія норм про обмеження проведення реєстраційних дій щодо такого підприємства.

Лист Міністерства юстиції України від 25.04.2016 р. № 3422/8/32-16 «Щодо обмежень під час проведення державної реєстрації прав на нерухомість та бізнесу»

Допомога на поховання мобілізованого

ФСС з ТВП у листі від 04.05.2016 р. № 5.2-32-684 відповів на питання про призначення допомоги на поховання.

Допомога на поховання у разі смерті застрахованої особи призначається члену його сім’ї або іншій юридичній чи фізичній особі, яка здійснила поховання, на підставі таких документів:

— оригіналу витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або оригіналу довідки про смерть, виданої для отримання допомоги на поховання;

— копії свідоцтва про смерть (завірена страхувальником на підставі наданого оригіналу);

— копії документів, що підтверджують здійснення витрат на поховання (платіжні документи на витрати, пов’язані з похованням, договір на надання послуг тощо) для юридичної або фізичної особи, що здійснила поховання і не є членом його сім’ї.

Лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 04.05.2016 р. № 5.2-32-684

Середній заробіток за демобілізованим зберігається до дати взяття його на військовий облік

Днем фактичної демобілізації вважається день виключення особи зі списків особового складу військової частини у зв’язку зі звільненням із військової служби (оформлюється наказом військової частини, про що робиться відповідний запис у військовому квитку).

Отже, до дня фактичної демобілізації збереження середнього заробітку здійснюється згідно зі ст. 119 КЗпП.

Працівник повинен прибути на роботу після звільнення його з військової служби, узяття на військовий облік і за необхідності проїзду до місця проживання (перебування). У цей період збереження й виплата середньої заробітної плати здійснюються відповідно до ст. 21 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». За ці дні середній заробіток працівникові нараховується з урахуванням положень Порядку № 100 із тієї ж середньої зарплати, за якою здійснювалась оплата за період військової служби.

Лист Міністерства соціальної політики України від 18.05.2016 р. № 565/13/84-16

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська, юрист кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»

Sorry, the comment form is closed at this time.

Підписатись на наші новини

error: