Дайджест нoвин закoнoдавства і практики
за періoд з 19.09.2016 пo 25.09.2016
РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”
Виноробам скасували ліцензії на оптову торгівлю вином
Верховною Радою 20 вересня прийнятий Закон «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо оптової торгівлі алкогольними напоями, виготовленими з власного виноматеріалу (не придбання)» (законопроект № 2739).
Законом передбачено, що суб’єкт господарювання, який отримав ліцензію на виробництво алкогольних напоїв (вин виноградних, вин плодово-ягідних або напоїв медових) і виробляє їх з виноматеріалів (виноградних, плодово-ягідних або медових) виключно власного виробництва (не придбання), має право здійснювати оптову торгівлю зазначеними алкогольними напоями без отримання окремої ліцензії на таку оптову торгівлю.
До суб’єктів господарювання, що здійснюють оптову торгівлю алкогольними напоями без отримання окремої ліцензії, в передбачених законом випадках не застосовуються штрафи.
Мета таких змін – створення реальних можливостей для розвитку виноробної галузі України. Сьогодні висока ціна оптової ліцензії – це перешкода для створення і початку нового бізнесу, особливо для невеликих фермерських господарств, а також є причиною нерівних конкурентних умов для великого і малого бізнесу. В результаті малий бізнес йде в тінь, а податківці і правоохоронці особливо ретельно і часто упереджено ставляться до малих фермерських господарств, які хочуть виробляти вино.
Проект Закону України від 24.04.2015 року № 2739 «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо оптової торгівлі алкогольними напоями, виготовленими з власного виноматеріалу (не придбаного)»
Законопроект про електронні довірчі послуги прийнятий за основу
Верховною Радою 20 вересня прийнятий за основу законопроект № 4685 «Про електронні довірчих послуги».
Метою законопроекту є реформування законодавства в сфері електронного цифрового підпису з урахуванням досвіду Євросоюзу, розвиток єдиного простору довіри на основі системи електронних довірчих послуг, визнання в Україні електронних довірчих послуг, що надаються іноземними постачальниками, що забезпечить активний розвиток транскордонного співробітництва та інтеграцію України в світове електронне інформаційне простір.
Згідно з проектом, електронна довірча послуга – це послуга, що надається для забезпечення електронної взаємодії двох або більше суб’єктів, які довіряють постачальнику електронних довірчих послуг, стосовно виконання звичайних для всіх сторін взаємодії умов і зобов’язань під час надання такої послуги.
Документ регулює правові відносини, що виникають між юридичними, фізичними особами, суб’єктами владних повноважень в процесі надання, одержання електронних довірчих послуг.
У проекті йдеться і про ідентифікацію за допомогою сучасних технічних засобів.
Передбачається, що схема електронної ідентифікації буде встановлювати високий (використання кваліфікованих електронних підписів і печаток), середній (використання вдосконалених електронних підписів і печаток) або низький рівні довіри до використовуваних засобів електронної ідентифікації.
Окремо наголошується, що постачальники електронних довірчих послуг повинні забезпечити доступність цих послуг і результатів їх надання для осіб з обмеженими можливостями.
Проект детально визначає:
– правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, в тому числі транскордонних;
– права і обов’язки суб’єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг;
– порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг та відповідальність за порушення законодавства;
– правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Проект Закону України від 17.05.2016 року № 4685 «Про електронні довірчі послуги»
Про корупцію в агросекторі можна повідомити на спеціальному сайті
Міністерство аграрної політики та продовольства України ініціює системну боротьбу з корупцією у відомстві і запускає платформу CrushCorruption для швидкого реагування на факти хабарництва в агросекторі.
Кожен фермер або працівник агросектора, поставши перед фактом хабарництва в профільних держорганах, може залишити повідомлення на сайті crushcorruption.org.
Для збору звернень на сайті створена зручна коротка форма, де слід вказати, хто, коли і за яких обставин вимагав хабар.
Сектор запобігання й виявлення корупції Мінагрополітики ретельно розглядає кожне звернення і передає його до відповідних правоохоронних органів.
Повідомити про факти хабарництва в структурах Мінагрополітики можна і за телефоном гарячої лінії – 0800502410, колл-центру Міністерства – (044) 278 47 76 та відділу публічної інформації – (044) 279 84 74. Також інформацію про корупційні дії можна надсилати на електронну адресу: zvg@minagro.gov.ua.
Офіційний портал Міністерства аграрної політики та продовольства України, рубрика «Новини», підрубрика «Покладемо край корупції в агросекторі, – очільник МінАгро Тарас Кутовий» від 22.09.2016 року
Позначення небезпечних вантажів адаптовано до євростандартів
Постановою Кабміну від 14 вересня 2016 року № 641 внесено зміни до пункту 30.3 Правил дорожнього руху.
Таким чином уряд привів у відповідність з європейськими нормами вимоги по перевезенню небезпечних вантажів.
У новій редакції викладено опис таких позначень небезпечних вантажів:
– інформаційна таблиця небезпечного вантажу – прямокутник оранжевого кольору зі світловідбиваючою поверхнею і каймою чорного кольору. Розміри знаку, написи ідентифікаційних номерів виду небезпеки та небезпечної речовини та його розміщення на транспортних засобах визначаються Європейським Угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів;
– знак небезпеки – інформаційна таблиця у формі ромба, на якій зображений знак небезпеки. Зображення, розміри і розміщення таблиць на транспортних засобах визначаються Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів.
У попередній редакції були встановлені конкретні розміри даних знаків і місця для розміщення. Так, таблиця небезпечного вантажу – 400х300 мм (300х120 мм), ширина облямівки 15 мм (10 мм), у верхній частині таблиці зазначається ідентифікаційний номер виду небезпеки, у нижній – ідентифікаційний номер небезпечної речовини за переліком ООН. Розміщується з усіх боків на транспортних засобах. Що стосується знаку небезпеки, його сторона 250 мм, зображення повинне відповідати класу небезпечної речовини (згідно Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів). Розміщується з боків та ззаду на транспортних засобах.
Постанова КМУ від 14.09.2016 р. № 641 «Про внесення змін до пункту 30.3 Правил дорожнього руху»
Встановлено розміри винагороди державних і приватних виконавців
Кабмін постановою від 8 вересня 2016 року № 643 затвердив Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основного винагороди приватного виконавця.
У разі фактичного виконання (повного або часткового) виконавчого документа майнового характеру держвиконавцю виплачується винагорода в наступному розмірі:
– 2% стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, – держвиконавцю, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ;
– 0,5% стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, – керівнику органу ДВС та його заступникам, яким безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
За фактичне виконання виконавчого документа немайнового характеру держвиконавцю виплачується винагорода в розмірі:
– 1 МЗП, якщо боржником за виконавчим документом є фізособа,
– 2 МЗП, якщо боржником по виконавчому документом є юрособа.
Для виплати винагороди держвиконавець (або виконавча група) подає заяву, в якій зазначаються:
– реквізити виконавчого документа;
– номер виконавчого провадження в автоматизованій системі виконавчого провадження;
– повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та по батькові (для фізичних осіб) стягувача і боржника;
– категорія стягнення за виконавчим документом;
– розмір стягнутого виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, реквізити платіжних доручень;
– перелік виконавчих дій та терміни їх проведення;
– розрахунок належить до виплати винагороди;
– відомості про дотримання критеріїв.
Винагорода виплачується одночасно з зарплатою в межах і за рахунок відповідних надходжень до спецфонду держбюджету на підставі кошторисів і планів асигнувань спеціального фонду на відповідний рік.
Приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру отримує основну винагороду в розмірі 10% стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
За фактичне виконання в повному обсязі виконавчого документа немайнового характеру, за яким боржником є фізична особа, приватний виконавець отримує основну винагороду в розмірі 2 МЗП, а якщо боржником є юридична особа – в розмірі 4 МЗП.
Постанова набирає чинності 5 жовтня – одночасно з Законом «Про органи і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів».
Постанова КМУ від 08.09.2016 р. № 643 «Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця»
Держрегулювання цін на продукти харчування тимчасово відміняється
Кабмін 22 вересня прийняв постанову «Про реалізацію пілотного проекту щодо тимчасового обмеження застосування постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 та постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 року № 1222».
Пілотний проект передбачає тимчасове скасування надмірного адміністративного регулювання цін на продукти харчування, щоб оцінити, як втручання держави впливає на ціноутворення.
З 1 жовтня в протягом 3-х місяців буде вивчатися динаміка цін, і за результатами моніторингу буде прийнято рішення про скасування, обмеження або відновлення такого регулювання.
На період пілотного проекту українські фермери, виробники продуктів харчування, а також торговельні мережі звільняються від обов’язкового декларування цін і примусового встановлення націнки.
Урядовий портал, рубрика «Новини», підрубрика «Уряд схвалив запровадження пілотного проекту у сфері держрегулювання цін на продукти харчування» від 22.09.2016 року
Розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік
Під час розрахунку норми тривалості робочого часу безпосередньо на підприємстві слід керуватися нижчезазначеним.
Як передбачено частиною першою статті 50 Кодексу законів про працю України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті. При встановленні меншої норми тривалості робочого часу слід мати на увазі, що оплата праці в цьому випадку має провадитись за повною тарифною ставкою, повним окладом.
Відповідно до частини першої статті 51 КЗпП України скорочена тривалість робочого часу встановлюється:
1) для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 години на тиждень.
Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;
2) для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, — не більш як 36 годин на тиждень.
Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163.
Крім того, законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).
Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда.
Згідно зі статтею 69 Господарського кодексу України підприємство самостійно встановлює для своїх працівників скорочений робочий день та інші пільги.
При розрахунку балансу робочого часу слід мати на увазі, що згідно зі статтею 53 КЗпП України напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП України) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 КЗпП України, скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні, а напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.
Відповідно до статті 73 КЗпП України у 2017 році на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводиться у такі святкові і неробочі дні:
- 1 січня — Новий рік;
- 7 січня — Різдво Христове;
- 8 березня — Міжнародний жіночий день;
- 16 квітня — Пасха (Великдень);
- 1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;
- 9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);
- 4 червня — Трійця;
- 28 червня — День Конституції України;
- 24 серпня — День незалежності України;
- 14 жовтня — День захисника України.
Згідно з частиною третьою статті 67 КЗпП України у випадку, коли святковий або неробочий день (ст. 73 КЗпП України) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тому за графіком п’ятиденного робочого тижня з вихідними днями у суботу та неділю у 2017 році вихідний день у неділю 1 січня має бути перенесений на понеділок 2 січня, вихідний день у суботу 7 січня – на понеділок 9 січня, вихідний день у неділю 16 квітня – на понеділок 17 квітня, вихідний день у неділю 4 червня – на понеділок 5 червня, вихідний день у суботу 14 жовтня – на понеділок 16 жовтня.
Як правило, з метою створення сприятливих умов для святкування, а також раціонального використання робочого часу, розпорядженнями Кабінету Міністрів України рекомендується переносити робочі дні для працівників, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями у суботу та неділю.
У зв’язку з тим, що зазначене розпорядження має рекомендаційний характер, рішення про перенесення робочих днів приймається роботодавцем самостійно шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документу.
Прийняте роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства, установи, організації та норму тривалості робочого часу у місяцях, в яких запроваджено перенесення робочих днів. Тому всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу мають здійснюватися по зміненому у зв’язку перенесенням робочих днів графіку роботи підприємства.
При цьому слід мати на увазі, що у разі перенесення робочого дня, який передує святковому чи неробочому дню, на інший вихідний день, для збереження балансу робочого часу за рік тривалість роботи у цей перенесений робочий день, має відповідати тривалості передсвяткового робочого дня, як це передбачено статтею 53 КЗпП України.
Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень установлений на підприємстві (п’ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлені вихідні дні, а тому на підприємствах, в установах і організаціях норма тривалості робочого часу на рік визначається самостійно з дотриманням вимог статей 50-53, 67 і 73 КЗпП України.
За зазначених умов, залежно від тривалості робочого тижня, норма робочого часу на 2017 рік становитиме:
- при 40-годинному робочому тижні – 1986,0 години;
- при 39-годинному робочому тижні – 1942,2 годин;
- при 38,5-годинному робочому тижні – 1917,3 годин;
- при 36-годинному робочому тижні – 1792,8 годин;
- при 33-годинному робочому тижні – 1643,4 годин;
- при 30-годинному робочому тижні – 1494 годин;
- при 25-годинному робочому тижні – 1245 годин;
- при 24-годинному робочому тижні – 1195,2 годин;
- при 20-годинному робочому тижні – 996 годин;
- при 18-годинному робочому тижні – 896,4 годин.
Офіційний портал Управління Держпраці у Хмельницькій області, рубрика «Новини», підрубрика «розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік» від 23.09.2016 року
Підбірку підгoтувала:
Віктoрія Пoлянська, юрист кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»
