Дайджест нoвин закoнoдавства і практики за періoд з 18.07.2016 пo 24.07.2016 РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

In: Дайджести новин законодавства і практики 25 Jul 2016 Comments: 0 Tags:

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики

за періoд з 18.07.2016 пo 24.07.2016

РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

 

Відповідальність за ввезення заборонених товарів з РФ

ДФС нагадала, що до 31 грудня 2017 року заборонено ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації (за визначеним переліком).

Дані товари не пропускаються на митну територію України. У разі переміщення товарів з порушеннями митних правил вживаються заходи щодо фіксації правопорушень та притягнення до відповідальності.

Так, за провезення через зелений коридор заборонених товарів передбачений штраф в розмірі 100 н. м. д. г., а товари конфіскуються.

Якщо переміщення відбувалося поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, то до порушників застосовується штраф у розмірі 100% вартості товарів, товари конфіскуються. Також конфіскуються і транспортні засоби, якими переміщували товари поза митним контролем або в яких були спеціально виготовлені сховища, схованки.

У разі виявлення факту зберігання, перевезення, придбання чи використання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що ввозяться на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, до правопорушників застосовується покарання у вигляді штрафу в розмірі 100% вартості цих товарів, транспортних засобів або їх конфіскацію.

Офіційний портал ДФС України, рубрика «Запитання-відповіді», підрубрика «Яка відповідальність передбачена у разі ввезення товарів, що походять з Російської Федерації, на митну територію України юридичними та фізичними особами?» від 14.07.2016 року

Щодо проставлення апостилю

Мін’юст, МЗС та Міносвіти змінили процедуру проставлення апостилю на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України.

Зміни до Правил проставлення апостилю на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав внесені наказом від 5 липня 2016 року № 199/783/1838/5.

Встановлено, що посадова особа, яка проставляє апостиль шляхом внесення запису до Реєстру, візуалізує апостиль, сформований за допомогою програмних засобів ведення Реєстру у формі електронного документа, безпосередньо на вільному від тексту місці документа або на його зворотному боці або на окремому аркуші. В такому випадку в пункті 9 штампу апостилю проставляється печатка компетентного органу (замість марки апостилю) за зразком і опису, визначеними таким органом.

У разі, якщо візуалізація апостилю, сформованого за допомогою програмних засобів ведення Реєстру у формі електронного документа, здійснюється на окремому аркуші, місце скріплення документа і листа з апостилем завіряється підписом посадової особи територіального органу компетентного органу та печаткою компетентного органу (замість прикріплення марки апостилю).

Використання наявного залишку марок апостилю визначить Мін’юст.

Наказ Міністерства закордонних справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України від 05.07.2016 року № 199/783/1838/5 «Про внесення змін до Правил проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав»

Затверджено порядок ведення реєстру неприбуткових установ і організацій

Кабмін постановою від 13 липня 2016 року № 440 затвердив Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ і організацій до Реєстру та виключення з Реєстру.

Неприбуткові організації включаються до Реєстру (який веде ДФС) за кодом згідно з ЄДРПОУ. Ознака неприбутковості присвоюється за окремими групами підприємств, установ і організацій: (0031) – бюджетні установи; (0032) – громадські об’єднання; (0033) – політичні партії; (0034) – творчі спілки; (0035) – релігійні організації; (0036) – благодійні організації; (0037) – пенсійні фонди; (0038) – спілки; (0039) – асоціації та інші об’єднання юридичних осіб; (0040) – житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому прийнято в експлуатацію закінченого будівництвом житловий будинок і такий будинок будувався або придбаного житлово-будівельним (житловим) кооперативом); (0041) – дачні (дачно-будівельні) кооперативи; (0042) – садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства); (0043) – об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників житлових будинків; (0044) – професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок; (0045) – організації роботодавців та їх об’єднання; (0046) – сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи; (0047) – кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів; (0048) – інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 НК, утворені та зареєстровані в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Дата присвоєння/скасування ознаки неприбутковості вказує на початок/закінчення її дії.

Ознаку неприбутковості присвоює контролюючий орган за основним місцем обліку неприбуткової організації.

Для включення до Реєстру необхідно подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН і завірені підписом керівника або особи та печаткою (за наявності) копії установчих документів (крім оприлюднених на порталі електронних сервісів), а житлово-будівельним кооперативам – також завірені підписом керівника або представника кооперативу і печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факту будівництва або придбання будинку кооперативом.

Протягом двох місяців з дня набрання чинності постанови ДФС буде направляти неприбутковим організаціям письмові запити щодо відповідності вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 ПК, і копій установчих документів (копій документів про прийняття в експлуатацію будинку – для ЖБК). Відповіді повинні бути надані в місячний термін.

Неприбуткові організації, які до 1 січня 2017 роки не привели свої установчі документи у відповідність до вимог, встановлених пунктом 133.4 статті 133 ПК, і не надали копії таких документів контролюючому органу, виключаються з Реєстру після 1 січня 2017 року.

Постанова КМУ від 13.07.2016 року № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру»

Кримінальні справи на підприємців заводитимуть тільки при наявності реальних доказів

Тепер в податкову міліцію будуть передаватися матеріали податкових перевірок тільки після остаточного завершення всіх адміністративних і судових процедур оскарження. Тобто, кримінальні справи будуть порушуватися при наявності реальних доказів вчинення кримінальних злочинів.

Це означає, що ДФС не зможе упереджено і безпідставно тиснути на бізнес, якщо немає підтвердження складу злочину. Якщо підприємець не згоден з рішенням ДФС щодо своїх зобов’язань і подає оскарження до суду, то кримінальне провадження почнеться тільки тоді, коли слідчий знайде реальні докази злочину.

Таке рішення повинно значно зменшити кількість безпідставних кримінальних справ проти бізнесу і створити кращі умови для розвитку підприємництва.

Нагадаємо, що ДФС ініціювала кримінальні справи на підставі результатів податкових перевірок, які були предметом оскарження в суді. У більшості випадків реальні докази кримінального злочину були відсутні. Так, за інформацією бізнес-омбудсмена, в 2015 році було розпочато 1748 кримінальних проваджень, тоді як всього лише 55 були передані до суду з обвинуваченням. ДФС шукала кілька десятків порушників, а реальному тиску піддалися понад півтори тисячі підприємств. Ця проблема була піднята представниками бізнесу і для вирішення проблеми Міністр фінансів дав доручення голові УКРІНФОРМ врегулювати це питання.

Офіційний портал Міністерства фінансів України, рубрика «Новини», підрубрика «Мінфін та ДФС оперативно вирішили одну з ключових проблем бізнесу» від 20.07.2016 року

Затверджено ліцензійні умови виробництва особливо небезпечних хімічних речовин

Кабмін постановою від 13 липня 2016 року № 445 затвердив Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів.

Дія Ліцензійних умов поширюється на всіх суб’єктів господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які в повному обсязі або частково здійснюють або мають намір здійснювати господарську діяльність з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин.

Документ встановлює вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про отримання ліцензії.

Так, до заяви, крім документів, передбачених частиною третьою статті 11 Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності», додаються:

– відомості за підписом претендента ліцензії про наявність матеріально-технічної бази, необхідної для здійснення господарської діяльності, разом з копіями підтверджуючих документів, завіреними печаткою (за наявності) та підписом керівника суб’єкта господарювання, що дозволяють його ідентифікувати, а також копіями документів, що підтверджують право власності або оренди, завіреними печаткою (за наявності) та підписом керівника підприємства, на зазначену матеріально-технічну базу;

– відомості за підписом претендента ліцензії про наявність власних або орендованих виробничих площ (приміщень), необхідних для здійснення господарської діяльності;

– відомості про наявність декларації безпеки і плану локалізації та ліквідації аварії на об’єкті (в разі внесення об’єкта до Державного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки) в довільній формі;

– відомості про наявність документів дозвільного характеру;

– копії технологічного регламенту і карти даних небезпечного фактора, завірені печаткою (за наявності) та підписом керівника суб’єкта господарювання.

Заява та документи приймаються за описом, оформленої в двох примірниках. Один примірник опису видається здобувачеві ліцензії з відміткою про дату прийняття документів органом ліцензування та підписом уповноваженої особи.

У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії відповідно до статті 13 Закону ліцензіат зобов’язаний протягом місяця подати до органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії та відповідні документи або їх завірені копії (фотокопії), що підтверджують наявність підстав для переоформлення ліцензії.

Також встановлено вичерпний перелік організаційних, кадрових, технологічних вимог, обов’язкових для виконання при здійсненні господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин.

Ліцензіати, які мають ліцензії на здійснення господарської діяльності і на поводження з особливо небезпечними речовинами, подають до органу ліцензування документи і відомості, визначені частиною третьою статті 15 Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності» протягом двох місяців з дня опублікування постанови.

Постанова КМУ від 13.07.2016 року № 445 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України»

Чи є обов’язковим відпрацювання двотижневого терміну у зв’язку зі звільненням

Відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні.

Двотижневий строк попередження роботодавця встановлюється для того, щоб надати йому можливість підшукати на робоче місце, що вивільняється, іншого працівника. Протягом цього терміну ні працівник, ні роботодавець не мають права в односторонньому порядку розірвати договір. Так, якщо працівник буде звільнений роботодавцем до закінчення строку попередження про звільнення, то він підлягає відновленню на роботі. А якщо працівник залишить роботу до закінчення строку попередження, недопрацьовані дні вважатимуться прогулами і тоді роботодавець матиме право звільнити його не за власним бажанням, а за прогул без поважних причин. Законодавство не вимагає, щоб працівник указував у заяві причину свого звільнення, тому роботодавець не має права вимагати цього від працівника.

В той же час зазначення причини звільнення в окремих випадках є досить важливим. Так, якщо працівник звільняється з роботи за власним бажанням у зв’язку із неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове мiсце проживання, переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість, вступ до навчального закладу, неможливiсть проживання в цій мiсцевостi, пiдтверджена медичним висновком, вагiтнiсть, догляд за дитиною до досягнення нею 14-рiчного вiку або дитиною-iнвалiдом, догляд за хворим членом сiм’ї вiдповiдно до медичного висновку або iнвалiдом I групи, вихiд на пенсiю, прийняття на роботу за конкурсом, а також з iнших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Також працiвник має право у визначений ним строк розiрвати трудовий договiр за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору. Отже, в цій ситуації варто поспілкуватися із працівником, з’ясувати причину його звільнення, а вже потім вирішувати, чи зобов’язаний він відпрацьовувати два тижні.

Офіційний портал Управління держпраці у Хмельницькій області, рубрика «Новини», підрубрика «Чи є обов’язковим відпрацювання двотижневого терміну у зв’язку зі звільненням» від 22.07.2016 року

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська, юрист кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»

Sorry, the comment form is closed at this time.

Підписатись на наші новини


error: