Дайджест новин законодавства і практики
за період з 14.11.2016 по 20.11.2016
РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”
То ж здаємо алкогольно-тютюнову звітність?
Державною регуляторною службою України повідомлено, що з 05.09.2016 р. зупинено дію форм звітів № 1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі» та № 1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі» та порядків їх заповнення, затверджених наказом Мінфіну України від 11.02.2016 р. № 49.
У той же час, оскільки наказ Мінфіну України від 11.02.2016 р. № 49, яким затверджено, зокрема, звіти за формами № 1-РА та № 1-РТ,є чинним, такі звіти є обов’язковими для подання.
То ж чекаємо до наступного терміну подачі такої звітності – за листопад 2016 р. – можливо податківці дадуть більш чіткі роз’яснення.
Офіційне видання державної фіскальної служби «Вісник. Офіційно про податки», рубрика «Головна», підрубрика «Новини»
Лізинг: фінансовий vs оперативний
Податківці надали роз’яснення щодо визначення операції як оперативний лізинг.
Так, лізингові операції поділяються на:
а) оперативний лізинг (оренда) – господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом (орендою);
б) фінансовий лізинг (оренда) – господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з цим Кодексом і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов’язаних з правом користування та володіння об’єктом лізингу.
Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:
об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;
сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її;
майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.
Незалежно від того, регулюється господарська операція нормами цього підпункту чи ні, сторони договору мають право під час укладення договору (правочину) визначити таку операцію як оперативний лізинг без права подальшої зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору.
Отже, якщо договір лізингу (оренди) за своїми умовами належить до фінансового лізингу, але суб’єкти господарювання під час укладання договору лізингу (оренди) визначили його як оперативний лізинг, то такий лізинг (оренда) відповідно до пп. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 Кодексу буде вважатись оперативним без права зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору.
Досить лояльна позиція фіскальної служби, а відтак слід обережно ставитися до таких роз’яснень та намагатися не лише по суті, а й по формі фіксувати умови лізингових операцій.
Лист ДФСУ «Щодо визначення операції як оперативний лізинг» від 03.10.2016 № 21417/6/99-99-15-02-02-15
Нова декларація з акцизного податку
Мінфін видав наказ, яким викладено в новій редакції форму декларації акцизного податку й Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку.
Істотних змін зазнали розділи звітності, призначені для декларування податкових зобов’язань із реалізації пального (розділ В) та реалізації роздрібними торговцями підакцизних товарів (розділ Д (у чинній формі декларації — розділ Ґ)).
З’явилися 2 нових додатки до декларації:
1) Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу (додаток 11);
2) Заява про порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування (додаток 9 (нинішній додаток 9, у якому наводиться зразок доповнення до декларації акцизного податку, в оновленій формі звітності має порядковий номер 10)).
Даний наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування (запланований до публікації в «Офіційному віснику України» № 90 за 22.11.2016 р.).
Наказ міністерства фінансів України «Про внесення змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» № 841 від 26.09.2016р.
Розрахункові документи для ФОПів
Податківці роз’яснили, чи буде вважатись порушенням діючого законодавства України наявність у підприємця касової книги (книги прибуткових і видаткових касових ордерів), а також оформлення надходження грошових коштів прибутковими касовими ордерами, з відміткою у журналі ФN 10.
Ведення касових операцій приватними підприємцями має свої особливості: приватні підприємці не зобов’язані вести касову книгу, хоча прибуткові та видаткові касові документи вони повинні оформляти.
Зокрема, фізичні особи – підприємці, які не є платниками ПДВ, оформляють спрощені розрахункові квитанції, відповідно до вимог пункту 1 глави V Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21 січня 2016 року N 13.
Тобто, прибуткові та видаткові касові документи, спрощені розрахункові квитанції оформляються фізичними особами – підприємцями (платниками єдиного податку другої і третьої груп) з обсягом доходу протягом календарного року до 1000000 гривень.
Лист ДФСУ «Щодо порушення діючого законодавства України у разі наявності у підприємця касової книги (книги прибуткових і видаткових касових ордерів) та оформлення надходження грошових коштів прибутковими касовими ордерами з відміткою у журналі ФN 10» від 01.11.2016р. № 1370/Б/15-32-14-06-08
Подарункові сертифікати і ПДВ
Податківці роз’яснили порядок складання податкових накладних підприємством, яке здійснює роздрібну торгівлю з використанням реєстраторів розрахункових операцій, за операціями з реалізації подарункового сертифіката та у разі оплати таким сертифікатом придбаної продукції.
У разі реалізації платником податку подарункового сертифіката у магазині роздрібної торгівлі з використанням реєстратора розрахункових операцій податкові зобов’язання визначаються на дату оприбуткування коштів, сплачених за такий подарунковий сертифікат, у касі платника податку (“перша подія”).
При цьому оплата таким сертифікатом придбаної продукції буде “другою подією”, яка не має податкових наслідків в частині визначення податкових зобов’язань з ПДВ.
При цьому у податковій накладній, яка складається за щоденними підсумками операцій у разі здійснення роздрібної торгівлі товарами з використанням реєстраторів розрахункових операцій, суми розрахунків за касовими чеками, надрукованими протягом дня, та суми ПДВ за такими розрахунками зазначаються загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, яка відображена у Z-звіті.
Таким чином, сума реалізації подарункового сертифіката включається до податкової накладної, складеної за щоденним підсумком операцій на дату такої реалізації (“перша подія”).
На дату фактичного отримання продукції з оплатою таким подарунковим сертифікатом (“друга подія”) вартість такої продукції не включається до податкової накладної, що буде складена за щоденним підсумком операцій на цю дату (у разі, якщо вартість такої продукції дорівнює вартості подарункового сертифікату).
Якщо вартість продукції, що оплачується подарунковим сертифікатом, перевищує вартість подарункового сертифіката, то різниця між вартістю такої продукції та вартістю подарункового сертифіката, яка оплачується покупцем додатково, відображається у податковій накладній, яка складається за щоденним підсумком операцій на дату фактичного отримання продукції з використанням подарункового сертифіката.
Якщо вартість продукції, що оплачується подарунковим сертифікатом, менше вартості подарункового сертифіката, то різниця між вартістю такої продукції та вартістю подарункового сертифіката покупцю не повертається, а тому вважається, що продукцію продано за вартістю, що дорівнює вартості подарункового сертифіката. При цьому податкові зобов’язання, сформовані на дату реалізації подарункового сертифіката (“перша подія”), не коригуються.
Лист ДФСУ «Про розгляд листа Щодо порядку складання податкових накладних підприємством, яке здійснює роздрібну торгівлю з використанням реєстраторів розрахункових операцій, за операціями з реалізації подарункового сертифіката та у разі оплати таким сертифікатом придбаної продукції» від 21.10.2016 № 22779/6/99-99-15-03-02-15
Товар ввезли, ПДВ сплатили, а потім товар повернули…що з ПДВ?
Податківці розповіли про необхідність коригування податкового кредиту у разі повернення нерезиденту раніше ввезеного та неоплаченого товару.
Операція з вивезення за межі митної території України товару, який ввозився на митну територію України у митному режимі імпорту, у зв’язку з його поверненням продавцю-нерезиденту, оподатковується ПДВ за нульовою ставкою, якщо таке вивезення здійснюється у митному режимі експорту або у митному режимі реекспорту (якщо товари поміщені у митний режим реекспорту відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 МКУ), та нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, не здійснюється.
Операція з вивезення за межі митної території України товару, який ввозився на митну територію України у митному режимі імпорту, у зв’язку з його поверненням продавцю-нерезиденту, якщо таке вивезення здійснюється у митному режимі реекспорту за винятком операцій з вивезення, перерахованих у пункті 5 частини 1 статті 86 МКУ, підлягає звільненню від оподаткування ПДВ.
Податковий кредит, сформований під час ввезення товарів, які в подальшому вивезені у митному режимі реекспорту із застосуванням звільнення від оподаткування, підлягає коригуванню у податковому періоді, на який припадає таке вивезення, шляхом нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.
Лист ДФСУ «Про розгляд листа Щодо необхідності коригування податкового кредиту у разі повернення нерезиденту раніше ввезеного та неоплаченого товару» від 27.10.2016р. № 23233/6/99-99-15-03-02-15
Підбірку підготувала:
Юлія Урбановська, бухгалтер-експерт компанії “Західна консалтингова група”
