Дайджест новин законодавства і практики за період з 14.08.2017 по 20.08.2017 РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

Posted by: In: Дайджести новин законодавства і практики 21 Aug 2017 Comments: 0 Tags: ,

Дайджест новин законодавства і практики

за період з 14.08.2017 по 20.08.2017

РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

 

Документи про походження. Строк їх застосування

Фіскали нагадують, що до товарів може бути застосовано преференційний режим чи відновлено режим вільної торгівлі в рамках Угоди відповідно до вимог ст. 24 Протоколу 1 «Щодо визначення концепції «Товарів, що походять з певної країни» і методів адміністративного співробітництва» Угоди про асоціацію між Україною та ЄС шляхом подання до ДФС (митниці) оригіналу сертифіката з перевезення товару EUR.1 або декларації інвойс, які були дійсні на момент їх:

  • митного оформлення в митний режим імпорту, але не застосовані;
  • поміщення у інший митний режим, який передбачає їх перебування під митним контролем;
  • тимчасового зберігання під митним контролем до поміщення у митний режим.

Строк дії сертифіката з перевезення товару EUR 1 та декларації інвойс становить 4 місяці з дати їх видачі у країні експорту, в межах яких вони мають бути надані митним органам країни імпорту.

У випадку подання підтвердження походження пізніше  вищезазначеної кінцевої дати, можуть бути прийняті з метою застосування преференційного режиму якщо:

  • вони не були подані до встановленої кінцевої дати через виняткові обставини;
  • імпортовані товари були представлені раніше цієї кінцевої дати.

Лист ДФС України від 10.08.2017 р. № 21337/7/99-99-19-04-01-17

 

Мінімальні роздрібні ціни на вина

Контролери нагадують, що відповідно до п. 3 приміток до постанови КМУ «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008 р. № 957 (зі змінами), мінімальна роздрібна ціна на вина у тарі місткістю 1 літр та більше 1 літра розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари.

Тобто, мінімальна роздрібна ціна на вина виноградні натуральні місткістю 1,5 літра, складає: (33 грн х 1,5 літра = 49,50 грн).

Лист ДФСУ від 08.08.2017 р. № 1536/6/99-99-12-01-02-15/ІПК

 

Хто і за яких умов може готувати коктейлі з алкоголем

Продавати алкоголь на розлив для споживання на місці дозволено лише суб’єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб’єкта господарювання громадського харчування, суб’єктам господарювання з універсальним асортиментом товарів. Продавати алкоголь уроздріб суб’єкти господарювання, в т. ч. його виробники, мають право за наявності ліцензій.

Закладам ресторанного господарства заборонено змішувати алкогольні напої різних видів і марок, крім приготування коктейлів. Технологічні, калькуляційні картки на коктейлі погоджені із санітарно-епідеміологічною службою, затверджують керівник підприємства та бухгалтер.

Тому заклади ресторанного господарства і спеціалізовані відділи підприємств, що мають статус закладу ресторанного харчування, підприємства з універсальним асортиментом товарів можуть продавати коктейлі із вмістом алкогольних напоїв за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Лист ДФС від 10.08.2017 № 1556/Т/99-99-12-01-01-14/ІПК

 

Звіт ЄСВ.

Чому своєчасно не приходять квитанції № 2 про подання звіту

Фіскали повідомили, що надання роз’яснень щодо квитанції № 2 належить до компетенції органів Пенсійного фонду України.

Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджено наказом МФУ від 14.04.2015 р. № 435.

Подається Звіт ЄСВ до фіскальних органів за місцем взяття на облік у фіскальних органах, проте, одночасно відомості зі Звіту з ЄСВ передаються до Пенсійного фонду України згідно Порядку затвердженого наказом Міндоходів від 19.09.2013 № 494.

Підтвердженням поданої звітності є квитанція № 1 та квитанція № 2, які інформують про те, що Звіт з ЄСВ успішно прийнято для подальшого опрацювання.

Зокрема, квитанція №1  містить інформацію, що за результатами приймання та обробки електронного Звіту в Пенсійному фонді України буде сформовано другу квитанцію, що буде надіслана на електронну адресу, з якої було відправлено Звіт.

Квитанція №2 інформує про результат обробки Звіту і повідомляє про внесення чи невнесення відомостей зі звітності страхувальника до Реєстру застрахованих осіб .

Отже, квитанція № 2 свідчить лише про те, що дані зі звіту завантажено до Реєстру застрахованих осіб, ведення якого покладено на Пенсійний фонд України відповідно до п. 1 частини першої ст. 12 прим. 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI.

За інформацією ДФС

 

ЄСВ особи, яка провадить незалежну професійну діяльність

та одночасно перебуває підприємцем

Фіскали роз’яснили, що незалежно від того чи є особи, які провадять незалежну професійну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, одночасно підприємцями, вони є платниками ЄСВ, які зобов’язані сплачувати ЄСВ та подавати звітність.

Пунктами 4 та 5 част.1 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи — підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Крім того, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, вони зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 част.1 ст. 7 Закону про ЄСВ, у 2017 році 704,0 грн. на місяць).

Лист ДФС України від 04.08.2017 р. № 1503/К/99-99-13-02-01-14/ІПК

 

ЄСВ з премії звільненому працівнику

Фіскали інформують, при нарахуванні звільненому працівнику премії за відпрацьований до звільнення час єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення премії (доходу) на кількість місяців, за які вона нарахована.

Лист ДФС України від 04.08.2017 р. № 1502/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 

ПДФО при виплаті орендної плати за паї

Податковий агент, який здійснює нарахування (виплату) доходів у вигляді орендної плати за земельні частки (паї), сплачує (перераховує) податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби.

Лист ДФС України від 10.08.2017 р. № 1546/6/99-99-13-01-01-15/ІПК

 

Зарплата інваліда ІІІ групи: чи є пільги і ПСП

Пунктом 23 част.1 ст. 13 Закону України від 22.10.93 р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що інвалідам війни та прирівняним до них особам, визначеним ст. 7 цього Закону, надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Дохід у вигляді заробітної плати, отриманий платником податку (інвалідом III групи), оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах. При цьому у разі якщо місячна заробітна плата такого платника перевищує 2 240 грн, питання надання ПСП не розглядається.

Єдиний внесок для працюючих інвалідів установлено у розмірі 8,41 %, проте, це пільга не розповсюджується на ФОП, у яких використовується праця найманих працівників-інвалідів.

Лист ДФС України від 10.08.2017 р. № 1558/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 

Семінар за кордоном чи заплатить роботодавець ПДФО

 за участь в ньому свого працівника?

Щодо участі працівника у семінарах та конференціях то варто врахувати наступне:

-якщо запрошеною стороною семінару (конференції) та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юрособа (роботодавець), інтереси якої представляє працівник, то сплачена юрособою (роботодавцем) сума за участь у семінарі (конференції) не є доходом такого працівника та об’єктом оподаткування ПДФО;

-якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то суму, сплачену юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, слід розглядати як дохід, отриманий працівником у вигляді додаткового блага, який включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою 18 відсотків.

За матеріалами ДФС у Тернопільській області

 

Додаткове благо, коли платити ПДФО?

ПДФО з додаткового блага сплачується протягом 3-х днів банківських днів, після дня надання блага. (зміни п.168.1.4 ПКУ з 01.01.2017, раніше було протягом 1-го дня).

Відповідно до ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохiд на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок iз суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ.

Сума додаткового блага включається до оподатковуваного доходу працівника та в 1-ДФ має бути відображена із ознакою доходу «126».

За інформацією ДФС

 

Неоподатковані доходи у розділі ІІ «Військовий збір» форми №1ДФ

У новому листі роз’ясненні від 14.08.2017 щодо необхідності відображення у розділі ІІ форми № 1ДФ неоподаткованих доходів, фіскали посилаються на п. 3.11 розділу III Порядку № 4.

Зокрема в цьому листі фіскали вважають за доцільне відображати у розділі ІІ інформацію про всі доходи, що були нараховані (виплачені) фізичним особам у тому числі фізособам – підприємцям.

Проте, у листі від 10.11.2016 р. №7431/П/26-15-13-02-15, київські податківці зазначали, що у рядку «Військовий збір» зазначаються лише ті доходи, з яких утримувався військовий збір. Отже, як видно з практики, думка фіскалів постійно змінюється.

Чи буже штраф у розмірі 510 грн за п. 119.2 ПКУ? Вважаємо що ні, оскільки, штраф стосовно військового збору має застосовуватися лише, якщо помилка призвела до заниження/завищення його суми (чого у випадку із неоподаткованим доходом не буває).

Проте, щоб уникнути суперечок із контролерами при перевірках з цього приводу, рекомендовано отримати індивідуальну податкову консультацію. І діяти вже за нею, так як згідно зі ст. 53 ПКУ, не лист від фіскалів, а власне індивідуальна податкова консультація, надана в письмовому або в електронному вигляді, захистить платника податків, який її отримав.

Лист ДФС від 14.08.2017 р. № 1591/6/99-99-13-01-01-15/ІПК та коментар

 

Право на соціальну відпустку на дитину розлученій жінці

Держпраці роз’яснила, що відповідно до ст. 19 Закону “Про відпустки” жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.

Згiдно з постановою Пленуму ВСУ одинокою матiр’ю слiд вважати жiнку, яка не перебуває в шлюбi й у свiдоцтвi про народження дитини якої вiдсутнiй запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказiвкою матерi; вдову; iншу жiнку, яка виховує й утримує дитину сама.

Оскiльки п. 5 ч. 13 ст. 10 Закону про відпустку визначає одиноку матiр як таку, яка виховує дитину без батька, факт утримання (алiменти) для надання вiдпустки значення не має.

Якщо жiнка дiйсно є одинокою матiр’ю, то вона подає довiдку з органiв реєстрацiї актiв громадянського стану.

Для пiдтвердження права на таку вiдпустку розлученій жінці, необхідно роботодавцю надати будь-який офiцiйно складений, оформлений та засвiдчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовiрнiстю пiдтверджується вiдсутнiсть участi батька у вихованнi дитини.Крім свідоцтва про народження дитини слід надати, наприклад:

  • рiшення суду про позбавлення вiдповiдача батькiвських прав;
  • ухвала суду або постанова слiдчого про розшук вiдповiдача у справi за позовом про стягнення алiментiв;
  • акт, складений соцiально-побутовою комiсiєю, створеною первинною профспiлковою органiзацiєю чи будь-якою iншою комiсiєю, утвореною на пiдприємствi, в установi, органiзацiї, або акт дослiдження комiтетом самоорганiзацiї населення тощо.

За інформацією Держпраці

 

Дата виникнення обов’язку щодо нарахування та сплати ПДВ

при досягненні обсягу понад 1 млн. грн

У разі якщо особа здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, що підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з розділом V ПКУ, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, то така особа згідно з вимогами ПКУ повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Заяву і відповідно зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку.

Обов’язок щодо нарахування та сплати податкових зобов’язань з ПДВ у такої особи виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання Заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн гривень.

Лист ДФСУ від 15.08.2017 р. №1613/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Право на податковий кредит у випадку неподання зави при обовязковій реєстрації як платника ПДВ

Будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ у випадках та в порядку, передбачених ст. 183 ПКУ, але яка не подала до контролюючого органу Заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку згідно з п. 183.10 ПКУ

За інформацією ДФС

 

Зупинено реєстрацію накладної на передоплату, що ж робити?

У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку  має право подати інформацію на розгляд комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації згідно з Додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджених наказом Мінфіну України від 13.06.2017 р. № 567.

При заповненні Таблиці даних платника податків зазначаються вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

При цьому відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ одним із обов’язкових реквізитів податкової накладної є код товару згідно з УКТ ЗЕД; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду.

Тобто при заповненні Таблиці у разі отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, у платника податку наявна вся необхідна інформація.

Враховуючи викладене, отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів, відносно яких вона отримана.

Підкатегорія ЗІР 101.17

 

Оновлено критерії оцінки ризику для зупинення реєстрації ПН

З 12.08.2017 р. набрав чинності наказ Мінфіну України, яким внесено зміни до наказу від 13.06.2017 р. № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Уточнено, що подання повідомлень та документів на підтвердження реальності операцій за зупиненими податковими накладними здійснюється виключно в електронному вигляді.

Також змінами передбачено встановлення додаткового контролю за операціями з нульовою ставкою та операціями, звільненими від оподаткування, зокрема, пп. 1 п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, викладено у такій редакції:

обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 р. в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Наказ Мінфіну України від 21.07.2017 р № 654

 

Випадки, в яких ФОП спрощенець, неплатник ПДВ

 зобов’язаний платити ПДВ

Фіскали в листі роз’яснили, суб’єкти господарювання, у т. ч. підприємці (як платники, так і неплатники ПДВ), відповідальні за сплату ПДВ з отриманих послуг від нерезидентів. Отримувач послуг від нерезидента, місцем постачання яких є митна територія України, нараховує ПДВ за ставкою 20% на базу оподаткування.

Отримувач послуг — платник ПДВ включає нарахований ПДВ до податкових зобов’язань декларації за відповідний звітний період.

Отримувача послуг — неплатник ПДВ подає до ДФС розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачають нерезиденти (у т. ч. їх постійні представництва, не зареєстровані платники податків) на митній території України. Такий отримувач подає форму, затверджену наказом МФУ від 28.01.2016 № 21.

Тому підприємець, у т. ч. єдиноподатник — неплатник ПДВ, у разі отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких є митна територія України, мусить як податковий агент нерезидента сплатити ПДВ незалежно від суми здійснених операцій.

Лист ДФС від 14.08.2017 № 1587/С/99-99-13-01-02-14/ІПК

 

Коли знімається з контролю експортна операція

Фахівці Мінекономрозвитку роз’яснюють: на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб – резидентів зараховуються кошти, перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами).

У разі проведення обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті підставою для зняття з контролю експортної операції у разі своєчасного надходження виручки в іноземній та підставою для припинення нарахування пені у разі порушення законодавчо встановлених строків розрахунків є зарахування виручки на поточний рахунок експортера.

Разом з цим, оскільки обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті покладається на уповноважені банки, і зарахування банком гривневого еквівалента на поточний рахунок експортера, на відміну від тієї частини виручки, що не підлягає обов’язковому продажу, може відбутись з порушенням законодавчо встановленого строку розрахунків, то Мінекономрозвитку України вважає можливим зняти експортну операцію з валютного контролю та не застосовувати штрафні санкції, передбачені ст. 4 Закону України від 23.09.94 р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у разі своєчасного зарахування виручки на поточний рахунок експортера в іноземній валюті.

Лист Мінекономрозвитку України від 27.06.2017 р. № 4102-13/21541-07

 

Спрощена декларація на прибуток. Постанова набрала чинності

З 15.08.2017 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 р. № 592 «Про затвердження Порядку переходу платників ПНП підприємств до подання спрощеної податкової декларації з такого податку та форми спрощеної податкової декларації з ПНП підприємств, який оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України».

Постановою визначено, що платники податку на прибуток підприємств, які відповідають критеріям і мають право застосовувати ставку податку 0 %, за результатами кожного звітного (податкового) періоду складають спрощену податкову декларацію із зазначеного податку за встановленою формою та подають її контролюючому органу у строк, установлений Податковим кодексом для річного звітного (податкового) періоду.

Якщо за результатами звітного (податкового) періоду відсутні підстави для застосування ставки податку на прибуток підприємств 0 %, платники податку подають контролюючому органу податкову декларацію із зазначеного податку в порядку, встановленому Податковим кодексом.

За інформацією ДФС

 

Нова форма декларації з транспортного податку

Фіскали інформують, що з 15.08 2017 набрав чинності наказ Мінфіну України від  27.06.2017 р. № 595 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з транспортного податку».

Цим наказом викладено у новій редакції форму Податкової декларації з транспортного податку, затвердженої власним наказом від 10.04.2015 р. № 415.

За інформацією ДфС

 

Статус Bitcoin в Україні

Наразі Bitcoin не має правового статусу в нашій державі. Зазвичай операції з Bitcoin розглядаються як товар або інвестиційний актив і для цілей оподаткування підпорядковані відповідному законодавству. У деяких країнах Bitcoin визнають розрахунковою грошовою одиницею.

У різних країнах Bitcoin класифікують по-різному — як віртуальну валюту, грошовий сурогат, нематеріальну цінність, віртуальний товар тощо. Нацбанк України наразі офіційно не підтримує жодне з наведених визначень.

Для вироблення спільної позиції щодо правового статусу Bitcoin та його регулювання Нацбанк започаткував діалог із Мінфіном, ДФС, Державною службою фінансового моніторингу, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а також Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. За участю зазначених державних установ це питання буде розглядатися на найближчому засіданні Ради з фінансової стабільності, яке планується провести до кінця серпня.

За інформацією Національного банку України

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

незалежний консультант з бухгалтерського обліку компанії “Збережені Активи”

Sorry, the comment form is closed at this time.

Підписатись на наші новини

error: