Дайджест новин законодавства і практики за період з 12.06.2017 по 18.06.2017 РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

In: Дайджести новин законодавства і практики 19 Jun 2017 Tags: , ,

Дайджест новин законодавства і практики

за період з 12.06.2017 по 18.06.2017

РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

 

Обов’язок продажу 50% валютної виручки продовжено

Надходження в іноземній валюті, підлягають обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, у розмірі 50 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

Не підлягають обов’язковому продажу , зокрема надходження в іноземній валюті:

  • за кредитами, позиками, що залучаються відповідно до певних міжнародних договорів України
  • за проектами (програмами) міжнародної технічної допомоги, що пройшли державну реєстрацію;
  • у вигляді грантів від міжнародних фінансових організацій, членом яких є Україна
  • що надійшли у вигляді грошового забезпечення (гарантійний внесок, застава, завдаток, депозит, гарантія) з метою участі нерезидента в аукціонах/торгах/тендерах;
  • що надійшли для здійснення іноземних інвестицій в Україну;
  • на користь резидентів-посередників за договорами комісії, доручення, консигнації або за агентськими угодами,
  • що надійшли як благодійна допомога на користь її набувачів та інші випадки , передбачені постановою.

Постанова Правління НБУ від 30.05.2017 р. № 45, набрання чинності 16.06.2017 р. Діє до 13 грудня 2017 року включно.

 

Строк 180 календарних днів та перехідні операції

У зв’язку з набранням чинності Постанови НБУ від 25.05.2017 р. № 41 із 26.05.2017 р, розрахунки за операціями з експорту й імпорту товарів, передбачені в ст. 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються в строк, що не перевищує 180 к.дн.

Регулятор у своєму листі зазначив, що з 26.05.2017 р. на випадки незавершення розрахунків за експортними, імпортними операціями, за якими на зазначену дату не встановлено перевищення 120-денного строку розрахунків, поширюватимуться норми Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо 180-денного строку розрахунків.

Лист НБУ від 08.06.2017 р. № 40-0005/40465

 

ПДВ зобов’язання при постачанні житла

Платник податків у запиті зазначив, що підприємство планує укласти договір купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно (квартири) (далі – об’єкт інвестування) в житловому будинку, будівництво якого не завершене, з продавцем, який є забудовником об’єкта житлового фонду.

Отже, у цьому випадку операція з реалізації майнових прав на нерухоме майно (квартири) для продавця (забудовника об’єкта житлового фонду) для цілей оподаткування ПДВ є операцією з першого постачання житла (об’єкта житлового фонду), яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Таким чином, оскільки відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 Кодексу операції з постачання майнових прав на нерухоме майно (квартири) для продавця (забудовника об’єкта житлового фонду) для цілей оподаткування ПДВ є операцією з першого постачання житла (об’єкта житлового фонду), яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків, то операції з подальшого постачання майнових прав на таке нерухоме майно (квартири) звільняються від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 Кодексу.

Лист ДФСУ від 07.06.2017 р. N 525/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Фіскали обмежують право на витрати ФОП-а загальносистемника

Фіскали висловили думку, що витрати на бухгалтерські послуги не відносяться до витрат підприємця загальносистемника. Причиною цьому є те, що стаття 177 ПКУ не передбачає віднесення до витрат даних витрат.

Категорично з цією позицією не згідні. Адже , згідно підпункту 177.4.4 до витрат , які зменшують об’єкт оподаткування відносяться також витрати, які не перелічені у статті 177, але прямо пов’язані з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.  А витрати на ведення обліку підприємця якраз прямо й пов’язані із веденням його підприємницької діяльності.

Звісно, фіскали свою позицію ще можуть обгрунтувати тим, що підприємці бухобліку не ведуть. Але в даному випадку, зрозуміло про які саме послуги йдеться. Мова йде про витрати на ведення обліку та звітності приватного підприємця загальносистемника.

 Лист ДФСУ від 07.06.2017 р. N 517/С/99-99-13-01-02-14/ІПК

Аналогічний обмежуючий висновок щодо права віднесення до витрат військового збору. Незважаючи на те, що підпункт 177.4.3. не обмежує таке право,  підпункт 177.4.4 ПКУ фактично дозволяє, незалежно від того з якого підприємства цей працівник відряджений. Нагадаємо, згідно ст. 177.4.3 до витрат ФОП-а загальносистемника відносяться суми податків, зборів, які пов’язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи – підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно). Серед перелічених вийнятків військогового збору не спостерігається.

ЗІР 104.05

 

ФОП 2 групи надає послуги працівнику у відрядженні

У листі фіскали підсумували, що якщо єдинник 2-ї групи надав послуги працівнику юридичної особи під час відрядження, і вартість послуг оплачена особисто таким працівником, то порушення умов перебування на 2-й групі платника єдиного податку не виникає.

Однак якщо оплата вартості послуг надходить на рахунок фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку 2-ї групи від юридичної особи, яка не є платником єдиного податку, за найманого працівника, що перебуває у відрядженні, то умови перебування ФОП на 2-й групі єдиного податку порушено.

Позиція фіскалів лояльна, хоч і позбавлена здорового глузду. Адже спосіб оплати вартості проживання в готелі не має відношення до того, кому послуга надана. Адже , працівник що перебуває у відряджені, замовляючи послуги виступає від імені підприємства. Та не важливо, він платить готівку на місці і цю готівку йому потім відшкодує підприємство після  складення авансового звіту, чи ця готівка уже була видана підприємством у вигляді авансу. Або ж підприємство оплачує готельні послуги із свого розрахункового рахунку.

Підкатегорія 107.01 системи «ЗІР»

 

Перекидка авансу у рахунок іншого договору. ПДВ наслідки

На запит платника надано роз’яснення щодо ПДВ наслідків ситуації з врахування оплати по одному договору у рахунок іншого.

Якщо продавцем – платником ПДВ на дату отримання попередніх (авансових) оплат за одним договором були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та надалі за домовленістю сторін такі попередні (авансові) оплати зараховуються в рахунок оплати товарів/послуг за іншими договорами, то постачальник – платник ПДВ має право скласти розрахунки коригування до податкових накладних, складених на дату отримання таких попередніх (авансових) оплат, та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ.

Складання таких розрахунків здійснюється на дату підписання документів, на підставі яких кошти, отримані за одним договором, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товарів/послуг за іншими договорами.

Такі розрахунки коригування до податкових накладних відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ підлягають реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг. Зареєстровані в ЄРПН розрахунки коригування є для постачальника підставою для зменшення нарахованих податкових зобов’язань, а для отримувача-покупця – підставою для зменшення податкового кредиту.

При цьому якщо за іншими договорами товари/послуги уже були поставлені та на дату такої поставки (“першої події”) постачальником було складено та зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, то за фактом зарахування попередніх оплат за одним договором в рахунок оплати вартості товарів/послуг за іншими договорами податкові накладні постачальником не складається.

Якщо на дату підписання документа про зарахування попередньої оплати за одним договором в рахунок оплати вартості товарів/послуг за іншими договорами такі товари/послуги поставлені не були, то на дату підписання таких документів продавець – платник ПДВ повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкові накладні на суми попередніх оплат за договором (“перша подія”) і зареєструвати їх в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Такі податкові накладні є для покупця товарів/послуг підставою для віднесення сум податку, зазначених у них, до податкового кредиту.

Лист ДФСУ від 06.06.2017 р. N 493/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

До яких складових зарплати застосовується підвищувальний коефіцієнт

Мінсоцполітики слушно зауважили, що при підвищенні окладів (тарифних ставок) у розрахунковому періоді чи періоді, коли за працівником зберігається середня заробітна плата, всі виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (у тому числі суми індексації, середньої заробітної плати, яка зберігається за час відпусток, періоду тимчасової непрацездатності тощо), коригуються на коефіцієнт підвищення окладів (тарифних ставок).

Лист Мінсоцполітики від 04.05.2017 р. N 1344/0/101-17/282

Щодо виплат, які коригуються на коефіцієнт підвищення окладів (тарифних ставок) при розрахунку середньої зарплати для відпускних та компенсації за невикористану відпустку

 

Оподаткування знижки та повернутої фізособі суми

У запиті йдеться про оподаткування податком на доходи фізичних осіб суми повернутої фізичній особі підприємством частини сплаченої нею вартості товарів/послуг, придбаних за допомогою сервісу, суми знижки вартості товарів/послуг та винагороди (публічна обіцянка).

Фіскали підсумували, що сума повернутої фізичній особі підприємством частини сплаченої нею вартості товарів/послуг, придбаних за допомогою сервісу та сума знижки вартості товарів/послуг включаються підприємством (податковим агентом) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи як додаткове благо.

Крім того, сума винагороди, що виплачується підприємством фізичній особі за публічною обіцянкою, включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інші доходи.

Лист ДФСУ від 02.06.2017 р. N 459/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 

Коригування фінрезу на суму відсотків по кредиту,

якщо гарантом виступає нерезидент пов’язана особа

Фіскали висловили думку, що на суму відсотків по кредиту з непов’язаною особою – резидентом при умові, що гарантом по такому кредиту виступає пов’язана особа – нерезидент, – коригування фінансового результату до оподаткування на підставі ст. 140.2 ПКУ не проводиться.

Лист ДФСУ від 06.06.2017 р. N 465/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 

Чи буде порушенням приймання

через РРО часткової оплати за реалізований товар

Контролери в Одеській області роз’яснили, що розрахункові операції у разі проведення розрахунків за попередню (авансову) оплату за товар (послугу) проводяться через РРО із зазначенням у касовому чеку “передоплата товарів” або, у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем, проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування “погашення кредиту”.

Остаточний розрахунок готівкою за відстроченим платежем має бути проведений через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Лист ГУ ДФСУ в Одеській області від 07.06.2017 р. N 496/ІПК/15-32-14-06-07

 

Щодо ЄСВ на суму компенсації,

пов’язаної з проїздом та проживанням члена наглядової ради – іноземця

В листі зроблений висновок – суми компенсації вартості проїзду та проживання в Україні, виплачені члену наглядової ради – іноземцю, який не проживає в Україні, не є базою нарахування єдиного внеску. Підстава – п. 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464.

Лист ДФСУ від 07.06.2017 р. N 520/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 

Придбання комп’ютерної програми у нерезидента

Надана відповідь на запит платника, щодо придбання операційної системи управління (програми), яка призначена для використання за функціональним призначенням у власній господарській діяльності, для кінцевого споживання на чітко визначену кількість робочих місць та непризначену для перепродажу (відчуження).

Фіскали підсумували, що платіж з придбання операційної системи управління (програми), яка функціонально призначена для використання у власній господарській діяльності (без переходу права власності на неї), без права передавати, тиражувати, відчужувати і здавати в найм третім особам (тобто для використання “кінцевим споживачем”), для цілей оподаткування не вважається роялті.

Дохід нерезидента у вигляді винагороди за використання комп’ютерної програми (умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання), у тому числі компенсація вартості послуг з обслуговування такого програмного продукту, якщо такі послуги не підпадають під визначення “інжиніринг”, не є об’єктом оподаткування згідно із пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Проте міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над положеннями Кодексу та містять власні визначення понять та положень, і у разі застосування правил міжнародного договору при виплаті роялті нерезиденту (звільнення від оподаткування або зниження ставки) для визначення поняття роялті застосовуються положення такого міжнародного договору.

підтвердженням платежу за придбання у нерезидента операційної системи управління (комп’ютерної програми) є первинні документи, що складаються банківською установою та фіксують факт здійснення такої операції (зокрема платіжні документи, банківські виписки).

Враховуючи визначення “роялті”, наведене у пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (комп’ютерної програми) не обмежені функціональним призначенням такої продукції та її відтворення не обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання, то отримання платежу як винагороди за надання вказаного права на використання для цілей оподаткування ПДВ визначається як роялті та відповідно така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (комп’ютерної програми) обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання “кінцевим споживачем”), то отримання платежу як винагороди за надання права на використання такої програмної продукції (комп’ютерної програми) не буде вважатися роялті, а такий платіж є оплатою вартості поставленої програмної продукції (комп’ютерної програми), у тому числі її копій, операція з постачання якої звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до п. 261 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.

У разі якщо внаслідок постачання послуг із технічної підтримки програмної продукції (у т. ч. програмної продукції, наданої на правах використання згідно з умовами ліцензійного договору) відбуваються будь-які зміни у програмній продукції (у т. ч. оновлення, удосконалення, модернізація та виправлення помилок), то такі операції для цілей оподаткування ПДВ розглядаються як з постачання окремих елементів програмної продукції та не підлягають оподаткуванню ПДВ на підставі пп. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 Кодексу або п. 261 підрозділу 2 розділу XX Кодексу (в залежності від умов постачання програмної продукції, визначених у цивільно-правовому договорі).

Водночас у разі якщо внаслідок надання послуг із технічної підтримки програмної продукції (у т. ч. числі програмної продукції, наданої на правах використання згідно з умовами ліцензійного договору) не відбувається жодних змін у програмній продукції (наприклад, навчання персоналу роботі з програмою, встановлення програми, налаштування оргтехніки тощо), то операції з постачання таких послуг оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Лист ДФСУ від 24.05.2017 р. N 320/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 

Підбірку підготувала:

Кавин Мар’яна,

САР, СІРА, АССА DipIFR, IFA-внутрішній аудит

Директор компанії “Академія професійного бухгалтера”

Підписатись на наші новини


error: