Дайджест нoвин закoнoдавства і практики за періoд з 11.09.2017 пo 17.09.2017 РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

In: Дайджести новин законодавства і практики 18 Sep 2017 Comments: 0 Tags: ,

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики

за періoд з 11.09.2017 пo 17.09.2017

РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

 

Додаткові преференції для поставок деяких товарів у ЄС

У Європейському парламенті підписано рішення про надання Україні додаткових торгових преференцій на 3 роки.

Документ передбачає повну лібералізацію імпорту з України ряду товарів, зокрема взуття, мідних і алюмінієвих виробів, визначеної електронної апаратури.

Українські експортери отримають додаткові нульові тарифні квоти для меду – 2,5 тис. т., кукурудзи – 625 тис. т., ячменю – 325 тис. т., пшениці – 65 тис. т. Крім того, додається квота на ячмінну крупу – 7,8 тис. т., овес – 4 тис. т., оброблені томати – 3 тис. т. і виноградний сік – 500 т.

В Уряді очікують, що відповідний законодавчий акт буде опублікований в кінці вересня і набере чинності 1 жовтня 2017 року. У той же час тарифні квоти на зернові будуть відкриті з 1 січня 2018 року, оскільки їх застосування потребує прийняття окремого регламенту Єврокомісії.

Як відомо, Рада ЄС затвердила тимчасові торгові преференції для України 17 липня.

 

Розвиток малого і середнього бізнесу в селах

Уряд підтримав концепцію Мінагрополітики щодо державної програми розвитку фермерства в Україні, яка спрямована на розвиток малого і середнього бізнесу в селах, на створення нових робочих місць і загальний розвиток сільських територій.

Метою Концепції є створення необхідних організаційних, правових і фінансових передумов для розвитку фермерських господарств і сільськогосподарських кооперативів, поліпшення матеріально-фінансового становища сільського населення.

Реалізація Концепції розрахована на період до 2020 року.

Інструменти підтримки пропонується розділити на дві групи – фінансові і земельні. Причому в фінансові включити здешевлення кредитів, агрострахування, а також введення дотацій для нових фермерських господарств.

При наданні державної фінансової підтримки пропонується застосувати наступні механізми:

  • надання фінансової підтримки на конкурсних засадах на поворотній основі фермерським господарствам через Український державний фонд підтримки фермерських господарств;
  • часткова компенсація відсоткової ставки за залученими в національній валюті банківськими кредитами;
  • фінансова підтримка сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
  • фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу;
  • державна підтримка шляхом здешевлення страхових платежів (премій);
  • часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів та створених на кооперативних засадах м’ясопереробних підприємств;
  • часткове відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення корів вітчизняного походження, корів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму продуктивності, племінних свиней, племінних вівцематок, баранів;
  • часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки і обладнання вітчизняного виробництва;
  • часткова компенсація витрат на закладку багаторічних насаджень та догляду за ними;
  • надання державних гарантій під інвестиційні проекти.

Відповідну Концепцію державної програми розвитку фермерства Кабмін схвалив на засіданні 13 вересня.

Урядовий портал, рубрика «Новини», підрубрика «Уряд ухвалив концепцію держпрограми розвитку фермерства» від 13.09.2017 року

 

Діють нові мінімальні ціни на алкоголь

В Україні підвищено оптово-відпускні та роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв.

Зокрема, ціни на горілку і лікеро-горілчані вироби підвищено на 14,0 – 19,41%, віскі, ром і джин – на 4,5 – 6,6%, коньяк (бренді) – на 12,3 – 29, 1%, вина з додаванням спирту, ігристі і вермути – на 7,1 – 13,3%.

Крім того, перелік алкогольних напоїв, на які встановлюються мінімальні ціни, доповнено новою товарною позицією «сидр і перрі».

Середня розрахункова роздрібна ціна горілки з ПДВ виходячи з нових ставок податку становить 79,55 грн за 0,5 л.

Мінімальні оптові і роздрібні ціни на кінцевий продукт визначаються шляхом множення встановленої мінімальної ціни на міцність напою в процентах на ємність тари в літрах і ділення отриманого результату на 100%.

Мінімальні ціни на вино розмежовані. Так, для прикладу, мінімальна ціна на сухе вино затверджена на рівні 37 грн.

Ціна на вина та вермути в тарі місткістю менше 1 літра і більше 1 літра, 1 літр в скляній тарі розраховується шляхом множення затвердженої мінімальної ціни на місткість тари і ділення отриманого результату на 0,7.

Відповідна постанова Кабміну від 9 серпня 2017 року № 634 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957» вже набрала чинності.

Постанова Кабміну від 09.08.2017 року № 634 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957»

 

Зміна режиму робочого часу – чи повідомляти ДФС?

Управління Держпраці у Хмельницькій області надало відповідь на питання, чи потрібно подавати Повідомлення про прийнятого працівника у органи ДФС, якщо працівник, який працює за основним місцем роботи на підприємстві, за власним бажанням в межах своєї посади бажає перейти з неповного робочого часу на повний робочий час, або навпаки.

Повідомлення до органів фіскальної служби подається виключно у випадку прийняття працівника на роботу. При переведенні працівника на іншу роботу в межах одного підприємства, установи, організації або при зміні істотних умов праці (встановлення, скасування неповного робочого часу, зміна назв посад, систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, суміщення професій, зміна розрядів та інших) трудові відносини не припиняються і новий трудовий договір не укладається. Відтак, підстави для повідомлення органів ДФС про прийняття працівника на роботу відсутні.

Офіційний портал Управління Держпраці у Хмельницькій області, рубрика «Запитуйте – відповідаємо!», підрубрика «Якщо працівник, який працює за основним місцем роботи на підприємстві, за власним бажанням в межах своєї посади бажає перейти з неповного робочого часу на повний робочий час, або навпаки, чи потрібно подавати Повідомлення про прийнятого працівника у фіскальну службу?» від 25.04.2017 року

 

Чи зобов’язаний працівник при укладенні трудового договору писати заяву?

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

На сьогодні, волевиявлення працівника щодо бажання працювати може бути оформлено заявою про прийняття на роботу або підписаним письмовим трудовим договором.

Офіційний портал Управління Держпраці у Хмельницькій області, рубрика «Запитуйте – відповідаємо!», підрубрика «Чи зобов’язаний працівник при укладенні трудового договору писати заяву?» від 19.09.2017 року

 

Чи повинен сумісник повідомити про звільнення з основного місця праці?

Відповідно до частини другої статті 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Зазначена норма КЗпП дає право працівникам виконувати роботу на умовах сумісництва.

Разом з тим, законодавством про працю не встановлено обов’язку працівника щодо повідомлення роботодавця, де він працює за сумісництвом, про звільнення з основного місця роботи.

Законодавством про працю також не передбачено відповідальності роботодавця за неповідомлення його сумісником про звільнення з основного місця роботи.

У разі повідомлення роботодавця працівником-сумісником про звільнення з основного місця роботи, роботодавцю слід видати відповідні накази (розпорядження), які засвідчать наявність у працівника основного місця роботи.

Лист Мінсоцполітики України від 09.06.2017 року № 294/0/22-17/134

 

Мінсоцполітики про характерні ознаки трудових відносин

Мінсоцполітики зауважує, що в окремих випадках робота може виконуватися не за трудовим договором, а на іншій юридичній підставі. Зокрема можливе виконання роботи за договорами цивільно-правового характеру.

Сторонами трудового договору є працівник і роботодавець (власник або вповноважений ним орган), а цивільно-правового — замовник і виконавець.

Однак Міністерство акцентує увагу: під час виконання роботи за ознаками, притаманними трудовим відносинам, з особою слід укладати трудові договори.

Характерними ознаками трудових відносин є:

  • систематична виплата зарплати за процес праці (а не її результат);
  • підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;
  • виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. № 327;
  • обов’язок роботодавця надати робоче місце;
  • дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Лист Мінсоцполітики України від 23.05.2017 року № 10620/0/2-17/13

 

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська,

незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»

Sorry, the comment form is closed at this time.

Підписатись на наші новини


error: