Дайджест нoвин закoнoдавства і практики за періoд з 08.05.2017 пo 14.05.2017 РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

In: Дайджести новин законодавства і практики 25 May 2017 Comments: 0 Tags: ,

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики

за періoд з 08.05.2017 пo 14.05.2017

РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

 

Кабмін передає Мінекономрозвитку функції Державної служби інтелектуальної власності України

Уряд уповноважив Мінекономрозвитку видавати всі охоронні документи (патенти, свідоцтва) в сфері інтелектуальної власності. Раніше цю фукнцію виконувала Державна служба інтелектуальної власності України.

Таке рішення є черговим кроком до створення Національного органу інтелектуальної власності (НОІВ) відповідно до Плану пріоритетних дій Уряду на 2017 рік і Концепцією реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності.

Створення цього органу передбачає послідовне реформування сфери інтелектуальної власності, що повинно привести до розвитку національної системи охорони інтелектуальної власності.

НОІВ буде виконувати функції з видачі патентів (свідоцтв) за принципом «єдиного вікна» на основі кращих європейських і світових практик, а Мінекономрозвитку повинне забезпечити формування єдиної державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Відповідну постанову про передачу функцій Державної служби інтелектуальної власності України Мінекономрозвитку прийнято на засіданні Кабміну 11 травня і вступить в силу з дня його офіційного опублікування.

Урядовий портал, рубрика «Новини», підрубрика «Уряд уповноважив Мінекономрозвитку видавати охоронні документи (патенти, свідоцтва) у сфері інтелектуальної власності» від 11.05.2017 року

Нарешті остаточно визначено товари, які можна продавати тільки через РРО

Діє перелік груп технічно складних побутових товарів, при продажі яких обов’язкове застосування РРО.

Обов’язковість застосування РРО при реалізації технічно складних побутових товарів передбачена Законом № 1791-VIII.

У новий Перелік увійшли товари за такими кодами УКТ ЗЕД:

  • група 73 «Вироби з чорних металів»;
  • група 84 «Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх частини »;
  • група 85 «Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя »;
  • група 87 «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання»;
  • група 90 «Прилади і апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя »;
  • група 91 «Годинники всіх видів та їх частини»;
  • група 92 «Музичні інструменти; їх частини та приладдя»;
  • група 95 «Іграшки, ігри та спортивний інвентар; їх частини та приладдя».

Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО, вступив чинності 8 травня 2017 року.

Постанова КМУ від 16.03.2017 р. № 231 «Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій»

Довідку про відсутність податкової заборгованості можна отримати онлайн

ДФС поліпшило онлайн-сервіс «Електронний кабінет платника». Зокрема, додана можливість отримання довідки про відсутність податкової заборгованості. Використовуючи ЕЦП, користувач може надіслати заяву та отримати електронну довідку, яка буде завірена ЕЦП посадових осіб відповідного контролюючого органу. Такі зміни спрямовані на поліпшення сервісного обслуговування і прискорення процесу видачі довідки.

Крім того, тепер державні замовники, а також будь-які зацікавлені органи, можуть побачити видані платникам податків довідки у відкритій частині «Електронного кабінету платника». Пошук може здійснюватися за параметрами «Індивідуальний податковий номер», «Номер довідки» або «Дата довідки».

Довідка про відсутність податкової заборгованості необхідна для участі в державних закупівлях. Так, відповідно до Закону «Про державні закупівлі», замовник може відмовити учаснику закупівлі та відхилити його тендерну пропозицію, якщо учасник має заборгованість зі сплати податків.

Урядовий портал, рубрика «Новини», підрубрика «Учасники держтендерів можуть надавати довідку про відсутність податкової заборгованості електронно» від 10.05.2017 року 

Для допуску до роботи будівельників-висотників треба отримати дозвіл

Законом «Про охорону праці» встановлено обов’язок роботодавця отримати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки. До робіт підвищеної небезпеки віднесені і висотні роботи.

Процедура видачі дозволів визначена постановою Кабміну від 26 жовтня 2011 року № 1107.

При цьому висотні роботи діляться на дві категорії:

  • роботи верхолазні – роботи, що виконуються безпосередньо з елементів конструкцій, обладнання або монтажних пристосувань, тимчасових драбин, трапів, робочих платформ підйомників і механізмів, у безопорному просторі на висоті 5 метрів і більше від поверхні землі, перекриття або робочого настилу;
  • роботи на висоті – роботи, що виконуються на висоті 1,3 метра і більше від поверхні землі, перекриття або робочого настилу, в тому числі з робочих платформ підйомників і механізмів, а також на відстані менше 2 метрів від неогороджених перепадів на висоті 1,3 метра і більше.

Для допуску працівника до виконання верхолазних робіт роботодавцю необхідно отримати в територіальному органі Держпраці спеціальний дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки. Для виконання робіт на висоті роботодавцю досить пред’явити в місцевий територіальний орган Держпраці декларацію відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з охорони праці.

Особливості отримання дозволу на виконання висотних робіт роз’яснені в листі Держпраці від 13 січня 2017 року № 393/1/12-ДП-17.

Лист Державної служби України з питань праці від 13 січня 2017 року № 393/1/12-ДП-17 

Які документи на будинок повинен передати ОСББ попередній балансоутримувач?

Колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об’єднання, в 3-місячний строк з дня державної реєстрації ОСББ забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнятий в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж.

До відповідних документів відносяться, зокрема, документи щодо:

1) технічного стану об’єкта

  • план земельної ділянки з усіма будинками та спорудами, які на ньому розташовані;
  • паспорт об’єкта та земельної ділянки;
  • проектно-кошторисна документація та виконавчі креслення на кожний будинок і спорудження об’єкта;
  • акт технічного стану об’єкта на момент приймання-передачі;
  • схема внутрішньобудинкових мереж централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізованого опалення і т. д.;
  • виконавчі креслення контурів заземлення (для споруд, що мають заземлення);
  • паспорт котельного господарства, котлові книги;
  • паспорт ліфтового господарства;
  • кошторис, опис робіт з поточного та капітального ремонтів;
  • акти технічного огляду;
  • журнали заявок жителів об’єкта;
  • протоколи вимірювання опору ізоляції електромереж;
  • протоколи огляду системи вентиляції;

2) бухгалтерського обліку та передбаченої законодавством звітності по об’єкту;

3) облік жителів об’єкта, а також власників, співвласників окремих приміщень об’єкта, які в ньому не проживають;

4) про правовідносини попереднього балансоутримувача чи особи, яка здійснювала управління будинком, з юридичними або фізичними особами у сфері надання та оплати житлово-комунальних послуг, найму, оренди та користування приміщеннями об’єкта;

5) про планові заходи за попередній та поточний роки, необхідні для утримання об’єкта відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та для збереження належного технічного стану будівельних елементів, конструкцій і мереж об’єкта.

При відсутності документації на багатоквартирний будинок колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об’єднання, протягом півроку з дня державної реєстрації об’єднання відновлює її за свій рахунок.

На це, з посиланням на чинне законодавство, акцентував увагу ВГСУ в постанові від 13 квітня 2017 року по справі № 917/1583/16.

Постанова ВГСУ від 13.04.2017 року по справі № 917/1583/16

ЄСВ не сплачується, якщо адвокатська діяльність припинена

Адвокати, які припинили або призупинили адвокатську діяльність, можуть не сплачувати єдиний соціальний внесок.

Для зняття з обліку адвокат повинен подати заяву до податкових органів.

Роз’яснення містяться в листі Мінфіну від 26 квітня 2017 року № 963/0/1-17, яке опублікувала НААУ.

У листі йдеться про те, що фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат), може бути знято з обліку на підставі поданого до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП за умови внесення до Єдиного реєстру адвокатів Україна записи про зміну організаційної форми адвокатської діяльності або призупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Лист Міністерства фінансів України від 26.04.2017 року № 963/0/1-17

Відповідальність за ненадання щорічної відпустки

Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України.

Порядок і умови надання щорічних відпусток регулюються статтею 79 КЗпП та ст. 10 Закону «Про відпустки». Згідно з нормами цих статей надання відпустки є обов’язком роботодавця.

Відповідно до ст. 6 вищеназваного Закону щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

При цьому забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.

Щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.

Законодавством не передбачено терміну давності, після якого втрачається працівником право на щорічні відпустки, також воно не містить заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання. А отже, якщо працівник з яких ось причин не скористався своїм правом на таку відпустку за попередні роки, то він має право їх використати.

Заміна відпустки грошовою компенсацією (крім випадків, передбачених ст. 24 Закону «Про відпустки») заборонена.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом і доводяться до відома всіх працівників. При складанні графіків надання відпусток ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їхнього відпочинку.

Частиною 5 ст. 79 КЗпП передбачено, що конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Держпраці наголошує: ненадання працівнику щорічних відпусток є порушенням законодавства про працю, за що передбачена фінансова та адміністративна відповідальність.

Йдеться про штрафні санкції, передбачені абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП, – у розмірі однієї мінімальної зарплати (3200 грн). Проте Держпраці зауважує, що цією нормою не передбачена відповідальність за кожного працівника. Крім цього, можуть бути накладені також адміністративні санкції.

Офіційний портал ГУ Держпраці у Хмельницькій області, рубрика «Новини», підрубрика «За ненадання щорічної відпустки – фінансова та адміністративна відповідальність» від 11.05.2017 року

Чи можна зупинити виконання постанови органу Держпраці про накладення штрафу?

Ні. Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабміну від 17.07.2013 р. № 509, ні ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII не передбачено зупинення дії та виконання постанов органів Держпраці про накладення штрафів у разі оскарження останніх у судовому порядку.

Однак водночас згідно із ч. 1 ст. 117 КАСУ суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам й інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без ужиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль і витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

Забезпечення позову в адміністративних справах допускається у двох формах:

  1. зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються;
  2. заборона вчиняти певні дії.

Якщо постанову органу Держпраці про накладення штрафу було оскаржено в судовому порядку й позивач не має наміру сплачувати в добровільному порядку накладений на нього відповідною постановою штраф, існує реальна можливість початку державним виконавцем примусового виконання зазначеної постанови. Це свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам й інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Правомірність (неправомірність) прийняття оскаржуваної постанови органу буде встановлена лише судовим рішенням. Як зазначив суд, у разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови та задоволення позовних вимог про її скасування позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути власне майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення в разі примусового виконання цієї постанови.

У такій ситуації суд визнав за можливе та доцільне зупинити дію оскаржуваної постанови до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається.

Ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р. у справі № 804/8330/16

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська, юрист кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»

Sorry, the comment form is closed at this time.

Підписатись на наші новини


error: