Дайджест нoвин закoнoдавства і практики за періoд з 07.11.2016 пo 13.11.2016 РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

In: Дайджести новин законодавства і практики 14 Nov 2016 Comments: 0 Tags: , , ,

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики

за періoд з 07.11.2016 пo 13.11.2016

РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

 

Уряд готує першу хвилю дерегуляції госпдіяльності

Уряд готує першу хвилю дерегуляції господарської діяльності, заявив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час наради, зазначивши, що реальна дерегуляція потрібна для викорінення тих речей, які заважають розвитку підприємництва, національної економіки.

Учасники наради обговорили пріоритети в дерегуляції госпдіяльності:

– прийняття ліцензійних умов (фінпослуги, перевезення, телекомунікації, лікарські засоби, протипожежне призначення, лотереї, промисловий вилов біоресурсів, спеціальні технічні засоби);

– регулярне очищення поля від незаконних і неактуальних актів;

– дерегуляція в ІТ-секторі;

– зменшення переліку товарів подвійного використання;

– скасування мінімальної ціни на нотаріальні послуги;

– лібералізація міжобласних автобусних перевезень;

– встановлення правил розробки нафтових і газових родовищ;

– вдосконалення правил видачі дозволів на спецводокористування;

– впровадження системи електронного обліку деревини;

– скасування заборони на змішування зерна різних сортів.

Заступник міністра економрозвитку зазначив, що дані пріоритети були обрані, зокрема, ґрунтуючись на рейтингу Doing Business, антикорупційних заходах та умовах Меморандуму про співпрацю України з Міжнародним валютним фондом.

Урядовий портал, рубрика «Новини», підрубрика «Володимир Гройсман: Уряд готує першу хвилю дерегуляції господарської діяльності» від 08.11.2016 року

Скасовано ввізне мито на металобрухт

10 листопада набув чинності Закон від 04.10.2016 № 1645-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку з метою першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та відновлення об’єктів інфраструктури».

Законом встановлено нульову ставку ввізного мита на відходи та брухт чорних металів – замість раніше діючої в розмірі 5%.

Мета змін – зниження дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку і, як наслідок, забезпечення першочергових потреб підприємств оборонної галузі, відновлення інфраструктури, розвиток вітчизняної металургійної промисловості тощо

Нагадаємо, що з 15 вересня на рік підвищена експортне мито на металобрухт.

Закон України від 04.10.2016 року № 1645-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку з метою першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та відбудови об’єктів інфраструктури»

Вступив в силу держстандарт соцпослуги по супроводу при працевлаштуванні

11 листопада набув чинності наказ Мінсоцполітики від 21.09.2016 № 1044 про затвердження Державного стандарту соціальної послуги соціального супроводу при працевлаштуванні і на робочому місці.

Даний стандарт застосовується для організації надання соціальної послуги громадянам, які не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, знаходяться в складних життєвих обставинах, бажають працевлаштуватися і вимагають соціального супроводу.

Соціальна послуга надається безкоштовно, за плату або з встановленням диференційованої плати відповідно до законодавства.

Суб’єкти, що надають дану соціальну послугу – підприємства, установи, організації, установи незалежно від форми власності, фізичні особи-підприємці, які відповідають критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги.

Підставою для отримання соціальної послуги є письмове звернення (заяву) потенційного одержувача або його законного представника в підрозділ з питань соцзахисту населення. Визначаються індивідуальні потреби одержувача соціальної послуги, розробляється індивідуальний план, з одержувачем укладається договір про надання соціальної послуги.

В рамках надання такої послуги передбачені такі основні заходи:

– регулярні зустрічі з одержувачем, відвідування одержувача на робочому місці;

– сприяння в адаптації одержувача до виконання запропонованої роботи, пристосування робочого місця;

– навчання одержувача, розвиток трудових і соціальних навичок;

– психологічне консультування тощо

Припиняється надання даної соціальної послуги, зокрема, якщо мети супроводу досягаються, одержувач звільняється за власним бажанням, одержувач самостійно працює понад шість місяців.

Наказ Міністерства соціальної політики України від 21.09.2016 року № 1044 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці»

Чи є тимчасова непрацездатність підставою для розірвання трудового договору?

Відповідно до п. 5 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні (наприклад, при хворобі на туберкульоз – 10 місяців). За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. За цією підставою розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця допускається в період непрацездатності працівника.

Підставою звільнення може бути тільки безперервна непрацездатність більше чотирьох місяців. Сумарний облік часу відсутності працівника не допускається. Вихід на роботу хоча б на один день перериває перебіг чотиримісячного строку. Роботодавець має право звільняти працівника тільки в період його хвороби, а не тоді, коли він одужав і вийшов на роботу.

При розірванні трудового договору з ініціативи роботодавця (ст. ст. 40, 41 і 45 КЗпП) згода працівника не вимагається. Слід відзначити, що розірвання трудового договору з працівниками з ініціативи роботодавця є його правом, а не обов’язком. Відповідно до ст. 43 КЗпП розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 — 5, 7 ст. 40 і пунктами 2 і 3 ст. 41КЗпП, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Але у випадку, коли працівник, якого роботодавець має намір звільнити на підставі п. 5 ст. 40 КЗпП хворіє, розгляд подання допускається за письмовою заявою працівника, в якій він може висловити свої зауваження щодо звільнення, свою думку щодо розгляду питання в його відсутності. Від його імені може виступати інша довірена особа, у тому числі адвокат.

З огляду на судову практику, допускається звільнення працівника на підставі п. 5 ст. 40 КЗпП тільки в тому разі, коли роботодавець має вагомі пояснення стосовно того, що виробнича ситуація вимагає прийняття на цю посаду високопродуктивного кваліфікованого працівника, без якого виробництво обійтися не може, розподілити функції хворого працівника між іншими працівниками неможливо, а також немає можливості прийняти на цю посаду іншого працівника з такою ж кваліфікацією за строковим трудовим договором на час відсутності основного працівника. Вважається також недоцільним звільняти працівника на підставі п. 5 ст. 40 КЗпП тоді, коли роботодавець знає, що до відновлення (хоча і часткової) працездатності працівника залишилося мало часу.

Офіційний портал Управління Держпраці у Рівненській області, рубрика «Новини», підрубрика «Чи є тимчасова непрацездатність підставою для розірвання трудового договору?» від 09.11.2016 року

Про пенсії сім’ям загиблих і покалічених в АТО

Петро Порошенко підписав Закон № 1678-VIII щодо призначення пенсії дружинам (чоловікам) загиблих (померлих) військовослужбовців, які зайняті доглядом за дітьми годувальника до досягнення 8-річного віку і проходять військову службу. Закон був прийнятий Верховною Радою 18 жовтня 2016 року.

Законом встановлено, що право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника дружині або чоловікові загиблого військовослужбовця може бути надано в разі, якщо вона або він зайняті доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, незалежно від того, чи працює (проходять військову службу) дружина (чоловік).

Також підписано Закон № 1673-VIII щодо доповнення переліку осіб, які мають право на пенсію нарівні з військовослужбовцями строкової служби та членами їх сімей.

Згідно з цим Законом умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені Законом «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей поширюються на осіб, які стали інвалідами в зв’язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов’язаного з безпосередньою участю в АТО або забезпеченням її проведення; членів їх сімей і членів сімей осіб, які загинули (померли) внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, отриманих під час участі в АТО або забезпечення її проведення.

Закон України від 08.10.2016 року №1678-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо призначення пенсії дружинам (чоловікам) загиблих (померлих) військовослужбовців, які зайняті доглядом за дітьми годувальника до досягнення 8-річного віку та проходять військову службу»; Закон України від 18.10.2016 року №1673-VIII «Про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо доповнення переліку осіб, які мають право на пенсії нарівні з військовослужбовцями строкової служби та членами їх сімей»

Право працівників на додаткові відпустки у зв’язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі

Статтею 202 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) на керівника покладено обов’язок створювати працівникам, які навчаються без відриву від виробництва, умови для поєднання роботи з навчанням. Керівник зобов’язаний надавати працівникові відпустку у зв’язку з навчанням саме в час, визначений вищим навчальним закладом, при цьому не має права відмовити працівнику в наданні відпустки у разі виробничої необхідності.

Відповідно до ст. 212 КЗпП України, працівникам, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, щорічні відпустки за їх бажанням приєднуються до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою. Працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва та бажають приєднати відпустку до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою, щорічні відпустки повної тривалості за перший рік роботи надаються до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

Працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, згідно ст. 215 КЗпП України надаються додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, а також інші пільги, передбачені законодавством.

Право працівників на додаткову оплачувану відпустку у зв’язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі визначено ст.216 КЗпП України та ст.15 Закону України „Про відпустки”.

Відповідно до ст.217 КЗпП України на час додаткових відпусток у зв’язку з навчанням за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.

Заробітну плату за час навчальної відпустки виплачують в загальному порядку – за 3 дні до її початку відпустки, що визначено ст.115 КЗпП України та ст.21 Закону України «Про відпустки».

Офіційний портал Управління Держпраці в Івано-Франківській області, рубрика «Новини», підрубрика «Право працівників на додаткові відпустки у зв’язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі» від 11.11.2016 року

Розробляється нова редакція Закону про концесії

Відбулося перше засідання Міжвідомчої робочої групи з питань реформування концесійного законодавства при Мінекономрозвитку.

Робоча група спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку буде працювати над новою редакцією Закону «Про концесії».

Нова редакція систематизує чинних законів, які регулюють здійснення концесій, і гармонізує їх з законодавством про державно-приватне партнерство (оскільки концесія є однією з форм державно-приватного партнерства).

«Концесія працює в більшості цивілізованих країн і є більш оптимальним способом розпоряджатися державними активами, ніж, наприклад, оренда. У разі концесії все капіталовкладення в об’єкт належать державі, тому механізм концесії можна і варто застосовувати для портів, доріг, інфраструктурних об’єктів», – зазначила перший заступник міністра економрозвитку Юлія Ковалів.

До складу робочої групи увійшли представники Мінекономрозвитку, Мінінфраструктури, Міненерговугілля, Мінрегіону, Мінфіну, народні депутати, представники Секретаріату Комітету ВР з питань економполітики і Комітету ВР з питань промислової політики і підприємництва, заступник бізнес-омбудсмена.

Офіційний портал Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, рубрика «Новини», підрубрика «Мінекономрозвитку ініціює реформу концесійного законодавства» від 08.11.2016 року

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська, юрист кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»

Sorry, the comment form is closed at this time.

Підписатись на наші новини


error: