Дайджест нoвин закoнoдавства і практики
за періoд з 04.09.2017 пo 10.09.2017
РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”
Нові можливості для інвесторів
Щоб зробити можливим залучення суб’єктами господарювання під державні (місцеві) гарантії кредитів для реалізації проектів розвитку, а також фінансування бюджетів всіх рівнів за рахунок зовнішніх джерел, свого часу були звільнені від оподаткування доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери або облігації місцевих позик.
Такі положення Податкового кодексу позитивно сприйняті іноземними інвесторами (кредиторами), що впливають на прийняття рішень про покупку українських державних цінних паперів і інвестування в економіку України.
У той же час залишилися неврегульованими питання оподаткування інших доходів, які можуть бути отримані нерезидентами-інвесторами в цінні папери, що істотно обмежує можливості емітентів відповідних цінних паперів.
Так, при операціях викупу таких цінних паперів за кошти державного або місцевих бюджетів інвестори можуть отримувати доходи, які не є процентами або дисконтом. Оподаткування таких доходів зменшує інвестиційну привабливість відповідних цінних паперів.
Для виправлення цього недоліку Уряд вніс до Парламенту законопроект про внесення нових змін до Податкового кодексу (№ 7052 від 31.08.2017).
Передбачається звільнити від оподаткування доходи іноземного інвестора:
- від державних цінних паперів і облігацій місцевих позик, які виплачуються Мінфіном або їх емітентом;
- від операцій з борговими цінними паперами, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, якщо такі доходи виплачуються відповідним гарантом.
Проект Закону України від 31.08.2017 р. № 7052 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів нерезидентів-інвесторів у цінні папери»
Кандидатам в судді пояснили, як розраховувати стаж роботи в сфері права
У зв’язку з проведенням процедур відбору кандидатів на посаду судді місцевого суду ВККС роз’яснила деякі аспекти розрахунку стажу професійної діяльності в сфері права відповідно до вимог ст. 69 Закону «Про судоустрій і статус суддів».
Так, у разі отримання особою вищої юридичної освіти до вступу в силу Закону «Про вищу освіту» або в умовах здійснення освітньої діяльності, яка ведеться вузами і заснована до вступу в силу цього Закону, така особа може бути допущено до участі в відборі кандидатів на посаду судді місцевого суду за умови отримання кваліфікаційних рівнів «спеціаліст», «магістр» та/або отримання диплома спеціаліста, магістра або прирівняного до нього.
До стажу професійної діяльності в сфері права відноситься діяльність протягом встановленого законом терміну за фахом:
- в судах і органах судової влади;
- в органах прокуратури;
- в адвокатуру;
- в нотаріат;
- в органах державної влади і місцевого самоврядування;
- в Президії Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також в наукових і науково-педагогічних установах, організаціях та їх підрозділах, що діють в області права;
- на підприємствах, установах, організаціях, зокрема на керівних і адміністративних посадах, в разі якщо така діяльність або повноваження особи або види діяльності підприємства передбачають, зокрема, нормотворчість, правозастосування, правову допомогу, юридичне забезпечення діяльності, претензійну роботу, виконання судових рішень , юридичне представництво інтересів осіб, захист від кримінального обвинувачення.
Стаж роботи співробітників апаратів судів, робота яких не пов’язана з нормотворчої, правозастосовної діяльністю, яка не прирівнюється до стажу професійної діяльності в області права, необхідного для участі в відборі.
Офіційний портал ВККС, рубрика «Новини», підрубрика «Про обрахування стажу професійної діяльності у сфері права відповідно до вимог статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.09.2017 року
Громадські об’єднання: реєстрація за добу
Пропонується, щоб суб’єктами державної реєстрації громадських об’єднань та їх відокремлених підрозділів замість територіальних органів Міністерства юстиції стали виконавчі органи місцевого самоврядування, державні адміністрації, нотаріуси та акредитовані суб’єкти.
Крім того, рекомендується скоротити термін для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо громадських об’єднань та їх відокремлених підрозділів з 3 днів до 24 годин.
Комітет з питань промислової політики і підприємництва рекомендував прийняти за основу відповідний законопроект № 5620 «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (щодо вдосконалення порядку державної реєстрації громадських об’єднань та їх відокремлених підрозділів)».
Проект Закону України від 28.12.2016 р. № 5620 «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (щодо вдосконалення порядку державної реєстрації громадських об’єднань та їх відокремлених підрозділів)»
Головні вимоги при звільненні працівників
Відповідно до Кодексу законів про працю трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку скорочення чисельності (штату) працівників. Держпраці нагадала: якщо роботодавець прийняв таке рішення, то він повинен дотримати при звільненні ряд процедурних зобов’язань.
- Звернення до профспілки про проведення консультацій з питань скорочення. Таке звернення повинно бути зроблено не пізніше ніж за 3 місяці до планових звільнень.
- Визначення переважного права на залишення на роботі. Слід враховувати пільгові категорії працівників, звільнення яких з ініціативи роботодавця заборонено: вагітні жінки та жінки, які мають дітей віком до трьох років, одинокі матері при наявності дитини віком до 14 років або дитину-інваліда.
- Попередження працівників про можливе скорочення і пропозиція іншої роботи. Про звільнення працівники попереджаються не пізніше ніж за 2 місяці. Одночасно з попередженням про звільнення роботодавець пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві (якщо така є).
- Повідомлення Державної служби зайнятості про заплановане масове вивільнення. Інформація подається не пізніше ніж за два місяці до вивільнення працівників.
- Звернення до первинної профспілкової організації щодо скорочення чисельності працівників. Це необхідно, оскільки КЗпП визначено, що розірвання трудового договору на підставі скорочення штату може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
- Звільнення працівника, видача йому трудової книжки і проведення розрахунку. Воно повинно відбуватися не раніше закінчення двомісячного попереджувального строку, але за бажанням самого працівника може проведено і раніше. Працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку і всі суми, належні йому до виплати, від підприємства. Виплата проводиться в день звільнення.
Офіційний портал Управління Державної служби України з питань праці, рубрика «Новини», підрубрика «Головні вимоги, яких повинні дотримуватись роботодавці при вивільненні працівників» від 08.09.2017 року
Підприємницька діяльність на неконтрольованих територіях
Для суб’єктів господарювання, в тому числі нерезидентів, які планують здійснювати або вже здійснюють госпдіяльність на тимчасово неконтрольованої території України, запропоновано встановити обов’язкову державну реєстрацію на підконтрольній українській владі території.
Також планується встановити обов’язок для підприємців, які мають намір здійснювати госпдіяльність на тимчасово неконтрольованої території України, повідомляти про це Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб.
Передбачається, що держреєстрація суб’єктів господарювання, віднесених до першої групи платників єдиного податку, може бути проведена за спрощеною процедурою шляхом повідомлення уповноважених органів про намір здійснювати або про здійснення госпдіяльності на тимчасово неконтрольованої території України.
Крім того, запропоновано ввести відповідальність за недотримання порядку здійснення госпдіяльності на тимчасово неконтрольованої території. У разі неповідомлення про здійснення госпдіяльності до суб’єкта господарювання може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді ліквідації. Така санкція застосовується на підставі рішення суду.
Відповідний проект Закону «Про внесення змін до Господарського кодексу України» оприлюднено МВОТ для громадського обговорення. Пропозиції та зауваження до проекту можна подати до 18 вересня 2017 року.
Відсутня посадова інструкція – порушення законодавства про працю
Управління Держпраці у Рівненській області нагадало, що посадова інструкція є важливим елементом організації праці у трудовому колективі і регламентує виконання працівником своїх функцій. Цей документ визначає організаційно-правове становище працівників та забезпечує умови для ефективної праці. Зазвичай, включає в себе короткий виклад основних обов’язків, повноважень і необхідних навичок, що відносяться до окремої посади на підприємстві.
Відсутність посадових інструкцій може викликати труднощі для керівництва підприємства в певних ситуаціях, зокрема, при звільненні за пунктом 2 статті 40 КЗпП. Саме посадова інструкція може бути аргументом у спорі між роботодавцем та працівником, оскільки в ній прописано, що конкретно входить до кола обов’язків працівника.
Держпраці зауважило, що посадову інструкцію складають для посади, а не для конкретної людини, що її обіймає. Необхідність застосування посадової інструкції обумовлено, крім КЗпП, також розділом «Загальні положення» Випуску №1 Довідника кваліфікаційних характеристик професій (ДКХП). Посадові інструкції складаються для працівників усіх посад, що зазначені в штатному розписі і повинні відображати повний перелік завдань та обов’язків, повноважень і відповідальності, у разі потреби мати необхідні пояснення, а всі терміни — чіткі визначення.
Під час складання посадових інструкцій потрібно використовувати:
- Класифікатор професій;
- кваліфікаційні характеристики професій згідно з ДКХП;
- нормативні документи підприємства;
- колективний договір (статут);
- правила внутрішнього трудового розпорядку.
Під час розробки посадових інструкцій необхідно використати єдиний загальноприйнятий підхід щодо їх побудови та забезпечити чітке і стисле формулювання змісту кожного розділу.
Відсутність посадових інструкцій може бути кваліфікована як порушення законодавства про працю.
Офіційний портал Управління Держпраці у Рівненській області, рубрика «Запитуйте – відповідаємо!», підрубрика «Чи потрібна посадова інструкція на підприємстві?» від 06.09.2017 року
ВСУ висловився щодо захисту права на інформацію
Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
ВСУ переглядав рішення судів у справі за позовом особи до товариства про захист права на інформацію.
Відповідно до обставин справи позивач працював на посаді юрисконсульта товариства. Після звільнення неодноразово звертався до відповідача з запитами та листами про надання інформації, проте товариство або взагалі не відповідало на його запити або надавало неповну відповідь, у зв’язку із чим він звернувся до суду з позовом.
Позивач просив зобов’язати відповідача надати інформацію, зокрема, щодо загальної суми заробітної плати, надати належним чином засвідчені копії наказів про надання відпусток, довідку (інформацію) про дати та суми виплат за всі надані йому відпустки із зазначенням виду відпустки, кількості днів відпустки, періоду, за який відпустка надається.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Суд виходив з того, що на час звернення з позовом позивач пропустив загальний строк позовної давності, а підстави для поновлення такого строку відсутні.
Апеляційний суд задовольнив позовні вимоги особи та зобов’язав відповідача надати запитувану інформацію. Суд зазначив, що відмова відповідача у наданні запитуваної позивачем інформації є незаконною, оскільки вказана інформація стосується особисто позивача. Він, як колишній працівник має право на ознайомлення з розмірами оплати праці, змістом наказів, відповідно до яких йому надавались відпустки та іншою інформацією, що стосується його особисто на підставі ст. 110 КЗпП України. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, не можна застосувати наслідки спливу строку позовної давності, оскільки позивач звернувся до суду за захистом особистих немайнових прав, на вимогу про захист яких позовна давність не поширюється.
ВССУ скасував рішення судів та справу направив на новий розгляд. Суд касаційної інстанції зазначив, що вимога особи про зобов’язання відповідача надати йому інформацію щодо загальної суми заробітної плати виникла у нього, як у колишнього працівника товариства, а отже не може вважатись особистим немайновим правом позивача.
ВСУ скасував ухвалу ВССУ та залишив в силі рішення суду апеляційної інстанції.
У правовій позиції, висловленій у даній справі, ВСУ вказав, що відповідно до статті 9 Цивільного кодексу України його положення застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Положеннями Книги другої Цивільного кодексу України передбачено особисті немайнові права фізичної особи, яких вона не може бути позбавлена, зокрема, статтею 302 ЦК України встановлено, що фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом.
ВСУ резюмував, що саме Цивільним кодексом України врегульовано особисте немайнове право особи на інформацію, що також включає в себе право на отримання інформації колишнього працівника щодо істотних умов його праці, тому при вирішенні питання щодо строку позовної давності в таких судових спорах застосуванню підлягають положення саме Цивільного кодексу України, пунктом 1 частини першої статті 268 якого передбачено, що позовна давність на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав не поширюється.
Постанова ВСУ від 16.08.2017 у справі № 6-1231цс17
Підбірку підгoтувала:
Віктoрія Пoлянська,
незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»
