Дайджест новин законодавства і практики
за періoд з 04.07.2016 пo 10.07.2016
РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”
Електронні акцизні марки на тютюн і алкоголь
На своєму засіданні 6 липня 2016 року уряд схвалив Концепцію впровадження електронної акцизної марки – автоматизованої системи контролю за обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Введення електронної акцизної марки забезпечить створення єдиного інформаційного простору і формування бази даних про обіг підакцизних товарів, допоможе в боротьбі з фальсифікованою, контрафактної та контрабандною продукцією.
Крім того, буде значно спрощено документообіг у сфері обігу підакцизних товарів, мінімізовано вплив людського фактора на адміністрування акцизного податку.
Урядовий портал, рубрика «Новини», підрубрика «Уряд схвалив Концепцію запровадження електронної акцизної марки» від 06.07.2016 року
Нові «зелені» тарифи для підприємств
З 1 липня діє постанова НКРЕКП від 30 червня 2016 року № 1187, якою встановлено «зелені» тарифи на електричну енергію, вироблену суб’єктами господарювання на об’єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, і надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва.
Зелені тарифи встановлені для виробників електрики з енергії вітру, біомаси, біогазу, сонячного випромінювання, мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями. Надбавки в таблиці не вказані.
Втратила чинність постанова НКРЕКП від 31 березня 2016 року № 510 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію для суб’єктів господарювання та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва».
Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.06.2016 року № 1187 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію для суб’єктів господарювання та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва»
Подача скарг на рішення контролюючих органів в ДФС
Верховною Радою прийнятий за основу законопроект № 4516 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо мінімізації впливу на адміністрування надходжень до бюджету».
Законопроектом пропонується встановити однорівневу процедуру адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, відповідно до якої скарги на рішення контролюючих органів подаються до Державної фіскальної служби.
Таким чином, контролюючим органом вищого рівня для всіх територіальних контролюючих органів буде центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову і митну політику.
Також пропонується привести термінологію у відповідність з діючими реаліями, чітко розмежувати повноваження Міністерства фінансів і ДФС, в тому числі передбачити право Мінфіну видавати підзаконні акти в формуванні податкової та митної політики.
Проект Закону України від 22.04.2016 р. № 4516 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо мінімізації впливу на адміністрування надходжень до бюджету»
У центрах безоплатної правової допомоги працюватимуть перекладачі
Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги Мін’юсту будуть залучати перекладачів і сурдоперекладачів для роботи з особами, які не володіють державною мовою, а також з глухими, німими чи глухонімими.
Відповідну постанову № 401 було прийнято Кабміном 24 червня 2016 року.
Перекладачі (сурдоперекладачі) залучаються для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги на підставі укладених з ними договорів про надання відповідних послуг відповідно до вимог цивільного законодавства.
Оплата послуг перекладачів (сурдоперекладачів) здійснюється за рахунок бюджетних коштів.
Постанова КМУ від 24.06.2016 р. № 401 «Деякі питання залучення перекладачів (сурдоперекладачів) для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги»
Адвокат, який призупинив діяльність, може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності
Рада адвокатів України рішенням від 10 червня 2016 року № 126 затвердила роз’яснення щодо можливості притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності в разі призупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Відзначається, що ні Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ні прийнятими на його виконання актами РАУ, не передбачено, що призупинення права на заняття адвокатською діяльністю є підставою для відмови у відкритті дисциплінарної справи щодо адвоката, на якого надійшла заява (скарга) про дисциплінарний проступок.
Тобто, не передбачено такого правового наслідку як неможливість притягнення до дисциплінарної відповідальності на час призупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Таким чином, призупинення права на заняття адвокатською діяльністю не позбавляє особу статусу адвоката, а отже воно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у встановленому Законом порядку.
Рішення Ради адвокатів України від 10.06.2016 року № 126 «Про затвердження роз’яснення щодо можливості притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності під час зупинення його права на заняття адвокатською діяльністю»
При перейменуванні вулиці, зміни в паспорт вносяться за бажанням і безкоштовно
ДМС в листі від 07.04.2016 № 2164/3-16 надано роз’яснення про порядок внесення змін до паспорта громадянина України у зв’язку зі зміною назви вулиці.
Статтею 6 Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що в разі прийняття рішення про зміну нумерації будинків, перейменування вулиць, населених пунктів і т.д. вносяться зміни до реєстру територіальної громади, зі збереженням попередніх даних, з подальшим внесенням цієї інформації до Єдиного держдемреєстр.
Зазначені відомості за бажанням особи вносяться в документи, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування. Такі відомості вносяться безкоштовно.
Не передбачено обов’язку особи звертатися до органів реєстрації для внесення таких відомостей в документи – ні Законом, ні Правилами реєстрації місця проживання.
Що стосується паспорта-картки (нагадаємо, такі видаються зараз тільки 16-річним) – інформація про місце проживання візуально в ньому не вказується, а лише вноситься в чіп, імплантований в паспорт. Тому передбачена видача особі на її вимогу довідки про реєстрацію місця проживання або місця перебування.
Лист Державної міграційної служби України від 07.04.2016 р. № 2164/3-16
Трудовий спір між ТОВ і директором розглядається в цивільному процесі
Верховний Суд України на спільному засіданні судових палат у цивільних і господарських справах 13 червня 2016 розглянув справу № 6-162цс16 за позовом звільненого зборами учасників директора до ТОВ «Плато Плюс», реєстраційної службі Головного територіального управління юстиції в м. Києві про відновлення на роботі.
При розгляді була сформована наступна правова позиція.
Судова юрисдикція – це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя в формі визначеного законом виду судочинства і з певного кола правовідносин.
За змістом статті 15 ЦПК під цивільною юрисдикцією розуміється компетенція судів загальної юрисдикції вирішувати з дотриманням процесуальної форми цивільні справи в певних видах проваджень, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 статті 12 ГПК господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою і його учасниками (засновниками, акціонерами, членами), в тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов’язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього особи, крім трудових спорів.
Спори за позовами осіб щодо захисту порушених трудових прав, заснованих на положеннях норм трудового законодавства, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
Постанова ВСУ від 13 червня 2016 року № 6-162цс16
Спрощено працевлаштування для учасників АТО
Верховною Радою 7 липня прийнятий Закон «Про внесення зміни до статті 14 Закону «Про зайнятість населення» щодо додаткових гарантій у сприянні працевлаштуванню учасників бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення».
Законодавчим актом до переліку категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, включено учасників бойових дій, зазначених у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зміни стосуються тільки осіб, які зареєстровані в державній службі зайнятості і знаходяться на обліку як безробітні.
Відповідно до Закону про зайнятість, наявність даних гарантій означає, що для працевлаштування певних категорій осіб підприємствам, установам і організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота 5% середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік.
Проект Закону України від 24.03.2016 року № 2095а-д «Про внесення зміни до статті 14 Закону України «Про зайнятість населення» щодо додаткових гарантій у сприянні працевлаштування учасників бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення»
Скорочуючи штат, підприємство зобов’язане запропонувати звільненим працівникам вакантні посади за спеціальністю
Верховний суд України роз’яснив порядок застосування трудового законодавства.
На засіданні Судової палати у цивільних справах 25 травня 2016 року Верховний Суд України розглянув справу № 6-3048цс15.
Під час розгляду була сформована правова позиція щодо правомірності звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці.
Однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є зобов’язання власника підприємства або уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.
Відповідно до ст. 492 КЗпП про майбутнє вивільнення працівники персонально попереджаються не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
Вважається, що власник виконав вимоги ч. 2 ст. 40 та ч. 2 ст. 492 КЗпП щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду або роботу за відповідною професією чи спеціальністю або іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду і т.д.
Постанова ВСУ від 25 червня 2016 року № 6-3048цс15
Компенсація за невикористану додаткову щорічну відпустку
Державна служба України з питань праці надає роз’яснення щодо права працівника на компенсацію за невикористану відпустку, якщо в установі колективним договором передбачається право працівників на додаткову щорічну відпустку за ненормований робочий день (7 календарних днів). Чи має право працівник отримати компенсацію за невикористану додаткову щорічну відпустку?
Згідно зі статтею 83 КЗпП України, за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарні дні.
Якщо за робочий рік працівник використав 24 календарні дні відпустки, за його бажанням частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. Таким чином, працівник може одержати компенсацію за 7 календарних днів додаткової щорічної відпустки без факту звільнення тільки у випадку, якщо він фактично використав 24 календарні дні щорічної відпустки за цей робочий рік.
Офіційний портал Державної служби України з питань праці, рубрика «Новини», підрубрика «Компенсація за додаткову щорічну відпустку без факту звільнення»
Що робити, якщо працівнику відмовляють у звільненні з роботи за власним бажанням?
Відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Відмова роботодавця звільнити працівника з роботи за власним бажанням суперечить законодавству. З метою притягнення керівника підприємства, установи, організації до відповідальності Ви маєте право звернутися до Головного управління (Управління) Держпраці за місцем знаходження роботодавця або до Держпраці із зверненням, оформленим відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Офіційний портал Державної служби України з питань праці, рубрика «Запитання-відповіді», підрубрика «Що робити, якщо працівнику відмовляють у звільненні з роботи за власним бажанням?» від 25.05.2016 року
Підбірку підгoтувала:
Віктoрія Пoлянська, юрист кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»
