Дайджест нoвин закoнoдавства і практики за періoд з 03.10.2016 пo 09.10.2016 РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

In: Дайджести новин законодавства і практики 10 Oct 2016 Comments: 0 Tags: , ,

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики

за періoд з 03.10.2016 пo 09.10.2016

РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

 

Прийнято антирейдерський закон

Верховна Рада 6 жовтня ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» (законопроект № 5067).

Змінами, які вносяться до Закону про держреєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень, передбачається:

– жержреєстратор буде невідкладно повідомляти власнику об’єкта нерухомого майна, за яким подано заяву, про проведення відповідних реєстраційних дій;

– введення обов’язкової реєстрації заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій у Державному реєстрі прав, і відновлення реєстраційних дій тільки за рішенням суду, що набрало законної сили, або заявою власника;

– Мін’юст зможе здійснювати моніторинг реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно;

– обов’язкове використання держреєстратором відомостей Державного земельного кадастру, Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих і будівельних робіт та свідчать прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, а також використання відомостей, отриманих в порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним держреєстром судових рішень;

– введення особливостей проведення реєстраційних дій за рішенням суду, вдосконалення розмірів адміністративного збору за відповідні реєстраційні дії;

– збільшення з 30 до 60 днів терміну оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного реєстратора;

– обов’язкове надання в паперовому вигляді витягу з державного реєстру прав.

В Закон про державну реєстрацію юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань вносяться такі зміни:

– обов’язкове нотаріальне засвідчення справжності підписів засновника (учасника), уповноваженої ними особи, на установчому документі, передавальному акті і розподільчому балансі юридичної особи, заяві про вихід з товариства, які подаються для державної реєстрації змін про юридичну особу. При цьому громадські організації та благодійні організації не повинні будуть нотаріально завіряти підписи на рішенні про внесення змін і в установчих документах, крім випадків, коли вони самостійно встановлюють таку вимогу в своїх установчих документах;

– здійснення Міністерством юстиції моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав на нерухоме майно та ЄДР.

Зміни також вносяться до Закону про нотаріат:

– надання повноважень не тільки головним управлінням Міністерства юстиції готувати подання Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, а й Міністерству юстиції України;

– уточнення підстав, за якими може бути анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Посилено кримінальну та адміністративну відповідальність. Зокрема, Кримінальний кодекс доповнено новою статтею 191-1 «Підробка документів, які подаються для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Санкції – від штрафів 500 – 2000 н. м. д. г., арешту – до обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади.

У Законі про ЕЦП передбачається введення нової термінології – захищений носій особистих ключів. Державні реєстратори будуть зобов’язані використовувати тільки такі захищені носії особистих ключів. Це забезпечить захист записаних на нього даних від несанкціонованого доступу.

ЕЦП буде надаватися виключно за особистої присутності підписантів, в тому числі посадових осіб підприємств. Таким чином хочуть попередити випадки, коли сторонні особи отримували ЕЦП без відома директорів і головних бухгалтерів і надалі використовували для позбавлення бізнесу від накопиченого податкового кредиту, відшкодування податку на додану вартість та несанкціонованого перерахування грошових коштів.

Деякі зміни внесені і в інші законодавчі акти – передбачається заборона припиняти керівникам своє членство в організації роботодавців або об’єднання організацій роботодавців, в творчому союзі, членство в політичній партії, в громадському об’єднанні шляхом подачі заяви до відповідних статутних органів.

Проект Закону України від 05.09.2016 року № 5067 «Про внесення змін до деяких законодавчий актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності»

Кабмін погодив антикорупційний законопроект щодо вдосконалення податкової системи

5 жовтня уряд схвалив і передав до парламенту запропонований Мінфіном антикорупційний законопроект щодо вдосконалення податкової системи.

Мета законопроекту – підвищити якість процесу нарахування, сплати податків і взаємодії платника і податкової. Очікується, що результатом буде створення нормальних умов для розвитку бізнесу.

Відзначається, що проект – результат спільної роботи нардепів, бізнесу, громадських експертів і Міністерства фінансів. Мінфін кілька разів публікував робочі версії документів для публічного обговорення, де кожен міг висловити свої пропозиції.

Зокрема, законопроект передбачає спрощення адміністрування податків, що дозволить скоротити витрати коштів та часу для бізнесу. Ще одна мета – зменшити можливості маніпуляцій з боку ДФС і, відповідно, тиску на бізнес, планується створити рівні і зрозумілі правила гри для бізнесу та забезпечити умови для його розвитку. Ключові податкові зміни включають також введення податкових канікул на 5 років для новоствореного малого бізнесу, запровадження прозорого відшкодування ПДВ через єдиний реєстр і передачу баз даних від ДФС до Мінфіну.

Офіційний портал Міністерства фінансів України, рубрика «Новини», підрубрика «Уряд схвалив антикорупційний законопроект щодо удосконалення податкової системи» від 05.10.2016 року

ВР має намір прирівняти мобільні пристрої до касових апаратів

Верховною Радою 4 жовтня прийнято за основу законопроект № 4117 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо лібералізації готівкових розрахунків.

Законопроектом пропонується розширити визначення РРО, оскільки класичні касові апарати з паперовою стрічкою, які зберігають дані про розрахункові операції в пам’яті, дорого коштують, і при цьому вже застаріли.

Так, в Законі про застосування РРО запропоновано встановити, що розподілена комп’ютерно-касова система – це реєстратор розрахункових операцій, виконаний із застосуванням розподіленого комп’ютерного засобу (терміналу) і центральних комп’ютерних засобів (серверів), об’єднаних за допомогою телекомунікаційної мережі загального користування (Інтернет), фіскальні функції якого розподілені між сервером і терміналом, при цьому програмне забезпечення, яке виконує фіскальні функції і взаємодію сервера і терміналу, має засоби перевірки достовірності, і розрахункові документи, фіскальні звітні чеки і контрольна стрічка якого формується в електронній формі і має цифровий підпис розподіленої комп’ютерно касової системи.

Іншими словами, РККС – це РРО з обов’язковою передачею в центральну базу даних податкових органів по Інтернету електронної копії кожного чека, підсумкових даних про проведені розрахункові операції за кожен день, і інформація контрольної стрічки якого зберігається на фіскальному сервері системи з застосуванням методів захисту даних.

Такий пристрій третього покоління дозволяє використовувати в якості терміналу звичайні пристрої широкого вжитку – планшети, смартфони, ноутбуки, комп’ютери. А цифровий підпис кожного чека забезпечує незмінність інформації.

Також законопроектом додатково вводяться поняття електронного повідомлення і цифрового підпису РККС.

Очікується, що дані зміни дозволять підприємцям знизити витрати на придбання РРО та створять передумови для демонополізації ринку РРО.

Проект Закону України від 19.02.2016 року № 4117 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо лібералізації готівкових розрахунків»

Мораторій на продаж с/г земель продовжено до 2018 року

Верховна Рада 6 жовтня ухвалила Закон «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель» (законопроект № 5123-1).

Законом на 1 рік – до 1 січня 2018 року – продовжується термін дії мораторію на продаж або інший спосіб відчуження земель сільськогосподарського призначення.

Термін дії мораторію, продовженого раніше, повинен був закінчитися 1 січня 2017 року.

Крім цього варто зазначити, що і без продовження мораторію продаж с/г землі зараз неможлива, оскільки в Україні не прийнятий Закон про обіг земель с/г призначення.

Проект Закону України від 06.10.2016 року № 5123-1 «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель»

Заплановано змінити правила працевлаштування іноземців

4 жовтня Верховна Рада прийняла за основу законопроект № 4541 про внесення змін до правил працевлаштування і проживання іноземців.

Законопроектом пропонується:

– врегулювати на рівні закону базові аспекти оформлення дозволу на застосування праці іноземців та посвідки на тимчасове проживання;

– надати право отримувати посвідку на проживання в Україні іноземним інвесторам, які мають істотну участь у українських підприємствах, але не працевлаштовані на підприємстві.

Проект Закону України від 28.04.2016 року № 4541 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення бар’єрів для залучення іноземних інвестицій (щодо скасування реєстрації іноземних інвестицій та внесення змін в правила працевлаштування та тимчасового проживання іноземців)»

Оновлений держреєстр РРО

Наказом ДФС від 28.09.2016 № 813 затверджено новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.

Реєстр містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена.

Так, до Переліку дозволених до первинної реєстрації РРО додані: Екселліо DP-15, MG-Р777TL, MG-T787TL (сфера застосування – торгівля, громадське харчування, надання послуг). Також даний перелік поповнився спеціалізованим апаратом для автоматів з продажу товарів / послуг – LeoCAS-401U.

До Переліку заборонених для первинної реєстрації РРО включені спеціалізовані РРО для АЗС АКМ POS з версіями програмного забезпечення 04.02М з модемом IKC-M2 Combi і 04.03М з модемом IKC-M2 Combi.

Також оновлені версії програмного забезпечення багатьох РРО, термін дії яких закінчувався.

Відповідно, визнаний таким, що втратив чинність, наказ УКРІНФОРМ від 16.06.2016 № 535 про затвердження попереднього держреєстру.

Реєстр РРО ведеться з метою застосування в Україні РРО, які випускаються серійно, відповідають установленим вимогам і пройшли державну реєстрацію; а також для виведення з експлуатації РРО, які не відповідають вимогам.

Наказ ДФС України від 28.09.2016 року № 813 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій»

В яких випадках відсутня вина підприємства за несвоєчасно виплачену заробітну плату?

Згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, за положеннями статті 117 КЗпП України обов’язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку проте, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини у невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Згідно зі статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно частина перша статті 9 ЦК України кореспондується з вищевказаною статтею КЗпП України щодо застосування ЦК України до врегулювання відносин, зокрема, до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

З огляду на неврегульованість трудовим законодавством відносин з приводу відшкодування майнової та моральної шкоди, положення цивільного законодавства можуть поширюватися на ці відносини.

Так, під час вимог компенсації у зв’язку з несвоєчасною виплатою належних працівникові сум, тобто свого роду відшкодування завданої майнової шкоди, а також відшкодування моральної шкоди, що регулюються главою 82 ЦК України, застосуванню підлягають положення цивільного законодавства.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила є надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов’язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме загроза війни, збройний конфлікт або серйозна загроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.

Як приклад, 25 травня 2016 року Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах розглянув справу 6-948цс16, предметом якої був спір про стягнення компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату.

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд виходив із того, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про наявність вини підприємства у затримці виплати позивачу належних йому при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, не давши належної оцінки висновку Торгово-промислової палати України від 28 серпня 2014 року №2644/05-4, яким засвідчено настання обставин непереборної сили (наявність воєнного конфлікту на території Донецької області та здійснення у зв’язку із цим антитерористичної операції) з 02 липня 2014 року для відповідача при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов’язкових платежів.

Враховуючи вищезазначене, оскільки встановлення фактичних обставин не віднесено до повноважень Верховного Суду України, тому справа була направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Отже, настання обставин непереборної сили, що встановлені висновком Торгово-промислової палати України, свідчить про відсутність вини підприємства у затримці виплат позивачу належних при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України.

Офіційний портал Управління Держпраці  у Хмельницькій області, рубрика «Новини», підрубрика «в яких випадках відсутня вина підприємства за несвоєчасно виплачену зарплату» від 07.10.2016 р.

Виплата грошових коштів найманим працівникам у разі смерті ФОПа-роботодавця

Сектор звернень громадян та доступу до публічної інформації інформує, що відповідно до статті 99 Податкового кодексу України виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи — підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» у разі смерті фізичної особи – підприємця третя особа, зокрема спадкоємець або відповідний орган виконавчої влади, може подати державному реєстратору особисто (надіслати поштовим відправленням) нотаріально засвідчену копію свідоцтва про смерть фізичної особи або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть фізичної особи.

Таким чином, у разі смерті приватного підприємця всі його права та обов’язки (в тому числі щодо трудових відносин) переходять до його спадкоємців.

Офіційний портал Управління Держпраці у Волинській області, рубрика «Новини», підрубрика «Виплата грошових коштів найманим працівникам у разі смерті роботодавця-приватного підприємця» від 06.10.2016 року

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська, юрист кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»

Sorry, the comment form is closed at this time.

Підписатись на наші новини


error: