Дайджест нoвин закoнoдавства і практики за періoд з 02.10.2017 пo 08.10.2017 РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

In: Дайджести новин законодавства і практики 09 Oct 2017 Tags: ,

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики

за періoд з 02.10.2017 пo 08.10.2017

РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

 

Про електронні довірчі послуги

Народні депутати на засіданні 5 жовтня 2017 року прийняли Закон «Про електронні довірчих послуги».

Закон визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, в тому числі транскордонних, права і обов’язки суб’єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.

Документом передбачено вільний обіг електронних довірчих послуг в Україні, а також визнання електронних довірчих послуг, що надаються іноземними постачальниками.

Також документ регулює правові відносини, що виникають між юридичними, фізичними особами, суб’єктами владних повноважень в процесі надання, одержання електронних довірчих послуг.

Проект закону передбачає перехідний період для бізнесу. В прикінцевих положеннях встановлено, що Закон вступає в силу через рік з дня його опублікування.

Проект Закону України від 17.05.2016 року № 4685 «Про електронні довірчі послуги»

 

Щодо забезпечення кібербезпеки в України

Відповідний Закон «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» прийнятий на ранковому засіданні Верховної Ради 5 жовтня.

Ним встановлено правові та організаційні засади забезпечення кібербезпеки України, а також напрями та принципи державної політики в сфері кібербезпеки, повноваження державних органів, підприємств, установ, організацій, осіб і громадян у цій сфері, основні принципи координації їх діяльності.

Зокрема, визначено поняття «кібербезпека», «кіберзахист», «кіберзлочинність», «кібероборона», «кібершпіонство» і т. д.

Проектом закону передбачено, що об’єктами кіберзахисту є:

  • комунікаційні системи всіх форм власності, в яких обробляються національні інформаційні ресурси і/або які використовуються в інтересах органів державної влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів і військових формувань, утворених відповідно до закону;
  • об’єкти критичної інформаційної інфраструктури;
  • комунікаційні системи, що використовуються для задоволення суспільних потреб і/або реалізації правовідносин в сферах електронного урядування, електронних державних послуг, електронної комерції, електронного документообігу.

Також проектом передбачено, що до об’єктів критичної інфраструктури можуть бути віднесені підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, які:

  • здійснюють діяльність і надають послуги в галузі енергетики, хімічної промисловості, транспорту, інформаційно-комунікаційних технологій, електронних комунікацій, в банківському і фінансовому секторі;
  • надають послуги в сферах життєзабезпечення населення, зокрема в сферах централізованого водопостачання, водовідведення, постачання електричної енергії та газу, виробництва продуктів харчування, сільського господарства, охорони здоров’я;
  • є комунальними, аварійними і рятувальними службами, службами екстреної допомоги населенню;
  • включені до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
  • є об’єктами потенційно небезпечних технологій та виробництв.

Порядок формування переліку об’єктів критичної інформаційної інфраструктури та їх внесення до державного реєстру затверджується Кабміном.

Повноваження щодо формування і забезпечення функціонування реєстру об’єктів критичної інформаційної інфраструктури в банківській системі України покладаються на НБУ.

Координація та контроль за діяльністю суб’єктів сектора безпеки і оборони, що забезпечують кібербезпека, здійснюється Національним координаційним центром кібербезпеки як робочим органом РНБО.

Також визначена урядова команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA, основними завданнями якої є:

  • накопичення і проведення аналізу даних про кіберінцидентах, ведення державного реєстру кіберінцидентів;
  • надання власникам об’єктів кіберзахисту практичної допомоги з питань попередження, виявлення та усунення наслідків кіберінцидентів першого удару;
  • підготовка і розміщення на своєму офіційному сайті рекомендацій з протидії сучасним видам кібератак і кіберзагроз;
  • взаємодія з правоохоронними органами, забезпечення їх своєчасного інформування про кібератаку і т. д.

Забезпечення функціонування CERT-UA здійснюється Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України в межах штатної чисельності і виділених обсягів фінансування.

Проект Закону України від 19.06.2015 року N 2126а «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України»

 

Процесуальні кодекси – прийняті

Верховна Рада прийняла в другому читанні і в цілому президентський законопроект № 6232 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Законодавчим актом викладено в новій редакції Господарський процесуальний кодекс, Цивільний процесуальний кодекс, Кодекс адміністративного судочинства України, Закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку із прийняттям Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України», доповнено зазначені акти відповідними прикінцевими та перехідними положеннями.

Внесення змін спрямоване на подолання процесуальних проблем, які перешкоджають ефективному судовому захисту в Україні, удосконалення принципів судочинства (змагальності, диспозитивності, пропорційності) та процесуальних механізмів (розгляд справ, запобігання зловживанню правами, впровадження «електронного суду» тощо).

Проект Закону України від 23.03.2017 року № 6232 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»

 

Оновлено перелік платних послуг Укрпатенту

З 1 жовтня 2017 року діє нова редакція Переліку платних послуг ДП «Український інститут інтелектуальної власності».

У Переліку вказана вартість і терміни надання послуг з реєстрації об’єктів промислової власності, послуг, що стосуються винаходів і корисних моделей, знаків для товарів і послуг і т. д.

Зокрема, оформлення витягу з державного реєстру представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) обійдеться в 123 грн.

Надання практичних рекомендацій з питань складання заявочних матеріалів (за винятком креслень) на винахід або корисну модель (1 заявка) обійдеться в:

  • 4320 грн за 1 корисну модель;
  • 5760 грн за 1 винахід.

Надання практичних рекомендацій з питань складання заявочних матеріалів (за винятком фотографій і креслень) для отримання патенту на промисловий зразок – 1584 грн.

Також документом передбачено, що клопотання замовника про надання послуги встановлення терміну проведення експертизи заявки на товарний знак приймається Укрпатентом після закінчення трьох місяців з встановленої дати подання заявки на відповідний товарний знак. Звіт про виконання замовлених послуг Укрпатент направляє замовнику через три місяці з дати зарахування коштів на відповідний рахунок Укрпатенту.

Перелік платних послуг Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» затверджений наказом від 28 вересня 2017 року № 197.

Наказ ДП «Український інститут інтелектуальної власності» від 28.09.2017 року № 197 «Про внесення змін до Переліку платних послуг Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності»

 

Новації в процедурі отримання дозволу для працевлаштування іноземця

Міністерство соціальної політики України у листі від 18.09.2017 № 2413/0/101-17 надало роз’яснення щодо деяких нюансів працевлаштування іноземців відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення бар’єрів для залучення іноземних інвестицій» від 23.05.2017 № 2058-VIII, яким доповнено ст. 421 Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI.

Згідно із ч. 3 ст. 421 Закону роботодавець може отримати дозвіл на застосування праці іноземців й осіб без громадянства за умови виплати заробітної плати в розмірі не менш ніж:

  1. 5 мінімальних заробітних плат — іноземним найманим працівникам у громадських об’єднаннях, благодійних організаціях і навчальних закладах;
  2. 10 мінімальних заробітних плат — для всіх інших категорій найманих працівників.

У Листі  зазначено, що вимоги щодо розміру зарплати розповсюджуються на роботодавців, які отримують дозвіл на застосування праці іноземця вперше або після розірвання попереднього трудового договору (контракту) та укладання нового трудового договору (контракту) відповідно до отриманого дозволу, а також у разі продовження дії дозволу на застосування праці іноземного працівника.

Окрім того, для продовження дії дозволу подаються також і документи, у яких відбулися зміни. Тож подання копії трудового договору (контракту) із зазначенням відповідної оплати праці іноземного працівника є обов’язковим.

Лист Міністерства соціальної політики України від 18.09.2017 року № 2413/0/101-17

 

Оплата праці у нічний час, святкові та вихідні дні при підсумованому обліку робочого часу

Міністерство соціальної політики України у листі від 18.08.2017 № 1537/0/102-17 повідомляє, що згідно з чинним законодавством, зокрема зі ст. 61 КЗпП, режим підсумованого обліку робочого часу може вводитись на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу.

У випадку застосування підсумованого обліку робочого часу розпорядок робочого дня і графіки змінності мають бути побудовані таким чином, щоб робочий час, який зобов’язані відпрацювати працівники за обліковий період, встановлений в колективному договорі, відповідав установленій законодавством нормі робочих годин, що припадає на цей період (квартал, півріччя, рік).

У кінці кожного місяця працівникам, які працюють при підсумованому обліку робочого часу, провадиться нарахування належної їм заробітної плати згідно з діючими умовами оплати праці: нарахування основної заробітної плати, доплат і надбавок, у тому числі за роботу у нічний час, роботу у святкові і неробочі дні тощо, а по закінченню облікового періоду (кварталу, півріччя, року) у випадку наявності надурочних годин провадиться оплата надурочної роботи.

Враховуючи вищевикладене, та те, що нормою тривалості робочого часу в обліковому періоді для працівників є норма, яка встановлена їм графіками змінності, при визначенні годинної ставки для оплати нічного часу, фактично відпрацьованих годин у святкові та вихідні дні необхідно місячний оклад працівника розділити на норму тривалості робочого часу на відповідний місяць, затверджену правилами внутрішнього трудового розпорядку для даного підрозділу (працівника).

Лист Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 року № 1537/0/102-17

 

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська,

незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатись на наші новини


error: