fbpx
[get_banners]

Дайджест новин законодавства і практики за період з 01.08.2016 по 07.08.2016 РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

In: Дайджести новин законодавства і практики 08 Aug 2016 Tags: ,

Дайджест новин законодавства і практики

за період з 01.08.2016 по 07.08.2016

РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

 

Експорт товару за ціною нижчою, ніж його собівартість- ВАСУ на боці платника!

 Підприємство ( позивач) експортувало товар по ціні, що була нижча за  його собівартість. ДФС у свою чергу, зменшила позивачеві суму бюджетного відшкодування та від’ємного значення ПДВ, посилаючись на порушення платником вимог п. 188 ПКУ шляхом визначення бази оподаткування операцій з експорту товару (ксенону) за ціною нижчою його собівартості.

 Фіскали класифікували таку операцію з реалізації ксенону як операцію, що не є господарською діяльністю платника податку, у розумінні пп. «г» п. 198.5 ПКУ, і наполягали на донарахуванні податкових зобов’язань із ПДВ за ставкою 20%.

Однак ВАСУ визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення та  вважає, що й до суми перевищення собівартості продукції над ціною її реалізації можна застосовувати ставку ,що діє при експорті.

Постанова ВАСУ від 15.06.2016 р. № К/800/6099/16 

Чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції з передачі майна на безоплатній основі за договором позики?

На думку фіскалів, безоплатна передача майна на підставі договору позики підлягає оподаткуванню податком на додану вартість. Аргументи на які посилаються контролери:

  • п.п. «а» п. 185.1 ПКУ: «об’єктом оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
  • п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ : « постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Скоріш за все базою до оподаткування, на їхню думку, буде вартість безкоштовно переданого майна. Адже завершують свій висновок фіскали, цитуючи ст.188 ПКУ: «  При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:  товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;     газу, який постачається для потреб населення.»

Підрубрика 101.06 ЗІР

При поверненні товару після гарантійного ремонту ПДВ не виникає

Фіскали в ЗІР-і зазначили, що при здійсненні платником податку операції з повернення (передачі) власнику (споживачу) товару після проведення гарантійного ремонту об’єкта оподаткування ПДВ не виникає, а тому, обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у такого платника за вказаною операцією відсутній.

При цьому операції платника податку з надання послуг із проведення гарантійного ремонту товарів є об’єктом оподаткування ПДВ. База оподаткування таких операцій визначається виходячи із вартості таких послуг, які оплачуються виробником товарів, щодо яких проводився гарантійний ремонт.

Підрубрика 101.02 ЗІР

Визнання заборгованості безнадійною – думка фіскалів

Ознаки безнадійної заборгованості наведені в п. 14.1.11 ПКУ. У своєму листі фіскали роз’яснили у яких саме випадках заборгованість вважатиметься безнадійною при застосуванні підпунктів «а» і «є» п. 14.1.11 ПКУ.

Звертаємо увагу, що висновки цього листа будуть цікаві тим платникам податку на прибуток, які коригують фінансовий результат до оподаткування на податкові різниці. Усі інші платники при визначенні заборгованості безнадійною керуватимуться П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» та П(С)БО 11 «Зобовязання».

Відповідно до п.п. а) безнадійна заборгованість – заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, а саме, заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 ЦКУ).
Позовну давність обчислюють за загальними правилами визначення термінів, встановленими ст.ст. 253 – 255 ЦКУ.        

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п. 4 ст. 267 ЦКУ).

 Таким чином, під безнадійною заборгованістю, що підпадає під ознаку п.п. а) п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, слід вважати заборгованість, за якою минув термін позовної давності у разі, якщо відповідні заходи з її стягнення не призвели до позитивних наслідків.

Щодо застосування п.п. є) п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу стосовно простроченої заборгованості фізичної або юридичної особи, не погашеної внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості.

Фіскали вважають, що у разі недостатності майна боржника – фізичної або юридичної особи для повного погашення заборгованості визнання заборгованості безнадійною згідно з п.п. є) п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу можливе за умови, що дії з розшуку зареєстрованого за боржником майна виявилися безрезультатними, а інше майно у боржника – відсутнє, що підтверджується постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа у порядку і на умовах, визначених Законом № 606.

Лист ДФС України від 19.07.2016 р. № 15514/6/99-99-15-02-02-15

Акцизний податок з роздрібного продажу товарів у разі заправки власної та чужої техніки

Контролери у своєму листі зазначили, що у разі заправки пальним власної техніки через власні паливозаправні колонки, за відсутності розрахункових операцій, без застосування РРО та у разі використання Товариством такого палива виключно для власних потреб, такі операції з відпуску пального не є операціями з реалізації пального в розумінні абзацу третього п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. У такому випадку Товариство не сплачує акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів.

У разі здійснення операцій з фізичного відпуску пального одночасно для заправки як власної техніки, так і техніки сторонніх організацій, об’єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу є операції з фізичного відпуску пального для заправки автотранспорту сторонніх організацій.

 Лист ДФС України від 20.07.2016 р. № 24565/7/99-99-15-03-03-17)

Роботодавець платить за професійне навчання працівника – податкові наслідки

У своєму листі , фіскали зазначили, що: не включається до складу оподатковуваного доходу такої фізичної особи (працівника)

  • кошти сплачені роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за навчання фізичної особи, що не перевищує у 2016 році – 1930 грн. за кожний місяць навчання, за умови дотримання інших норм, визначених у пп. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
  • витрати роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) працівника у вищому та/або професійно-технічному навчальному закладі і отримання спеціальності (кваліфікації).

У разі порушення умов та в частині перевищення суми, визначених пп. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 Кодексу кошти, сплачені роботодавцем за навчання фізичної особи прирівнюється до додаткового блага та оподатковується за ставкою 18 відсотків.

Якщо Ви плануєте скористатися нормами статті 165.1.21 ПКУ , радимо врахувати та дотримати усі норми цієї статті. Зокрема, зверніть увагу :

  • на те, кому Ви платите за навчання (організаційно правова форма Виконавця),
  • що саме, є предметом договору. Адже частенько підприємство платить за навчання, а коли доходить діло до «діла» – одержувач не навчальний заклад та й в документах мова йде не зовсім про навчання.

Лист МГУ ДФС – Центрального офісу з ОВП від 06.06.2016 №12556/10/28-10-01-03-11

Коригування обєкту оподаткування ПНП на суму створеного забезпечення

Цей лист стосується лише тих платників податку на прибуток, які коригують фінансовий результат до оподаткування на податкові різниці. Усі інші платники мають законний спосіб оптимізувати податок на прибуток за рахунок створеного забезпечення. Адже створення забезпечення збільшить витрати, зменшить бухгалтерський прибуток та як наслідок, зменшить обєкт оподаткування податком на прибуток.

Відповідно до пп. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму витрат (крім оплати відпусток працівникам та інші виплати, пов’язані з оплатою праці, і резервів, визначених пунктами 139.2 – 139.3 цієї статті), які відшкодовані за рахунок резервів і забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат, сформованих відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; – На суму коригування (зменшення) резервів і забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов’язані з оплатою праці, і резервів, визначених пунктами 139.2 – 139.3 цієї статті), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

З огляду на викладене, платник податку збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму витрат на формування забезпечень для відшкодування майбутніх витрат і зменшує фінансовий результат на суму витрат, які відшкодовані за рахунок таких забезпечень, незалежно від того, в складі яких витрат вони відображені (поточні, незавершене виробництво, залишки готової продукції).

Лист державної фіскальної служби україни від 15.07.2016 р. № 15291/6 / 99-99-15-02-02-15

Якщо ви перенесли відємне значення обєкту оподаткування у декларацію з ПНП – Вам слід подати Звіт про використання пільг

Згідно з п. 30.1 ст. 30 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова пільга – передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст.30 ПКУ.

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок № 1233).
Суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає Звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт) за формою згідно з додатком (п. 2 Порядку № 1233).
Таким чином, у Звіті відображається сума податку на прибуток, яка не сплачена до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг.

Згідно з п. 140.4 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення п. 140.4 ст. 140 ПКУ застосовуються з урахуванням п. 3 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПКУ).

У випадку якщо об’єкт оподаткування з податку на прибуток має позитивне значення, сума пільги передбаченої п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПКУ, розраховується таким чином:   сума від’ємного значення попереднього звітного року в межах суми прибутку звітного періоду х розмір базової ставки податку :100.    

У випадку якщо об’єкт оподаткування з податку на прибуток у звітному періоді має від’ємне значення або дорівнює нулю, без врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього звітного року, то втрати до бюджету не виникають та сума пільги не визначається.

Підрубрика 102.11 ЗІР

Як порахувати компенсацію при звільнені за відсутності заробітку за останні 12-ть місяців

Зазначена виплата здійснюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р № 100, п. 2 якого визначено, що обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю її виплати.

При цьому, якщо протягом 12 календарних місяців працівник не мав заробітку не зі своєї вини, а знаходився у відпустці по догляду за дитиною, то відповідно до п. 4 зазначеного порядку середня заробітна плата розраховується виходячи з встановленої на момент проведення розрахунку тарифної ставки або посадової (місячного) окладу згідно його посади в штатному розкладі (без урахування доплат, надбавок, премій і т. п.).

Лист Мінсоцполітики від 08.04.2016 р № 383/13 / 84-16

Податкові різниці за необоротними активами вартістю менше 6000 грн. не виникають

Податківці вкотре підтвердили, що в податковому обліку, на відміну від правил бухобліку, до основних засобів, згідно пп. 14.1.138 ПКУ, належать активи вартістю понад 6 тис. грн і терміном корисного використання більше одного року.

Якщо строк корисного використання (експлуатації) активу становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік), але вартість такого активу менше 6 тис. грн, то такий актив в податковому обліку не визнається основним засобом, і платник не формує податкові різниці, визначені п. 138 Кодексу, за таким активом.

Лист ДФС від 18.07.2016 р № 15389/6 / 99-99-15-02-02-15

Коригування фінансового результату до оподаткування на суми процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями

1.Щодо визначення процентів для розрахунку коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 140.2 ст. 140 Кодексу.

Обмеження на врахування процентів для цілей оподаткування податком на прибуток згідно з п. 140.2 ст. 140 Кодексу стосується процентів платника за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами. Проценти на користь непов’язаних осіб та пов’язаних осіб – резидентів не підлягають коригуванню відповідно до п. 140.2 ст. 140 Кодексу.       

2.Щодо розрахунку обмеження для цілей застосування п.п. 140.2 ст. 140 Кодексу        

У разі якщо у звітному періоді при розрахунку суми перевищення відповідно до п. 140.2 ст. 140 Кодексу сумарне значення показників фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань має від’ємне значення за рахунок від’ємного значення фінансового результату, то фінансовий результат збільшується на всю суму нарахованих у такому періоді відсотків за борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами. При цьому у зазначеному звітному періоді не враховуються у зменшення фінансового результату до оподаткування проценти, які перевищують суму обмеження, визначену п. 140.2 ст. 140 Кодексу, у минулих звітних періодах.       

3.Щодо порядку застосування положень п. 140.3 ст. 140 Кодексу

Платники податку, які відповідно до п. 140.2 ст. 140 Кодексу збільшили фінансовий результат до оподаткування на суму процентів, мають право у наступних звітних податкових періодах зменшити фінансовий результат до оподаткування на таку суму, зменшену щорічно на 5 відсотків від цієї суми до повного її погашення. Зменшення має здійснюватись з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу.

4.Щодо врахування щорічного 5-відсоткового обмеження для списання відсотків у наступних звітних періодах

Проценти, нараховані на користь пов’язаних осіб – нерезидентів, що перевищували обмеження встановлені п. 140.2 ст. 140 Кодексу, можуть бути враховані у зменшення фінансового результату майбутніх звітних податкових періодів. Для цього сума таких процентів щорічно зменшується на 5 відсотків.

При цьому зазначена сума процентів, а також сума процентів нарахованих на користь пов’язаних осіб – нерезидентів, наприклад, у 2016 році не повинна перевищувати обмеження встановлені п. 140.2 Кодексу, а саме суму, яка складає 50 відсотків суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду (у наведеному прикладі – 2016 рік).   

Якщо проценти, нараховані на користь пов’язаних осіб – нерезидентів у звітному році, збільшені на суму неврахованих процентів станом на початок такого року та зменшених на 5 відсотків, не перевищують обмеження, визначені п. 140.2 ст. 140 Кодексу, то сума таких не списаних процентів станом на початок року, зменшена на 5 відсотків, враховується у зменшення фінансового результату до оподаткування у податковій декларації з податку на прибуток підприємств такого звітного року.

Щодо залишку сум процентів минулих періодів у розмірі 5 відсотків, то платник податку не має права в подальшому враховувати такий залишок в майбутніх звітних періодах.

Лист ДФС від 18.07.2016 р. № 15386/6/99-99-15-02-02-15

Як застосовується обмеження декретних мінімалкою

Частиною 2 ст.26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон) передбачено, що сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Отже, при розрахунку суми допомоги по вагітності та пологах для виконання зазначеної вимоги, встановленої ч.2 ст.26 Закону, застосовується лише сума мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку (при цьому сума мінімальної заробітної плати, встановленої в інших місяцях періоду відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, не застосовується).

У випадку, наведеному в листі, сума допомоги по вагітності та пологах за листком непрацездатності, виданим з 01.03.2016 р., у розрахунку на місяць не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку (01.03.2016 р.), — 1378 гривень.

Лист Мінсоцполітики від 10.06.2016 р. № 189/18/99-16

Індексація для новоприйнятого

Мінсоцполітики підтвердило, що у випадку якщо працівника прийнято на новостворену посаду, тоді обчислення ІСЦ для проведення індексації має здійснюватися із наступного після створення посади місяця.

Лист Мінсоцполітики від 14.06.2016 р. № 263/10/136-16

Чи має право платник змінити напрямок відшкодування відємного значення ПДВ

На думку фіскалів, нормами ПКУ не передбачено можливості зарахувати узгоджену суму бюджетного відшкодування, задекларовану платником у попередніх звітних періодах до відшкодування на поточний рахунок чи в рахунок погашення податкових зобов’язань чи податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Підрубрика 101.16 З.І.Р.

З повагою 

Кавин Мар’яна, директор компанії “Академія професійного бухгалтера”

міжнародний сертифікований професійний бухгалтер

(CAP,CIPA, IFA-внутрішній аудит)

 

X