fbpx
[get_banners]

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики за періoд з 01.08.2016 пo 07.08.2016 РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

In: Дайджести новин законодавства і практики 08 Aug 2016 Tags: ,

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики

за періoд з 01.08.2016 пo 07.08.2016

РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

 

Обмін валюти менш ніж на 150 тис. грн – без паспорта

НБУ постановою від 2 серпня 2016 року № 364 спростив обмін готівкової іноземної валюти.

Відповідні зміни внесено до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України.

До сих пір при купівлі, продажу або обміні іноземної валюти на будь-яку суму, треба було пред’явити документ, що засвідчує особу і резидентство.

Тому з 10 серпня 2016 року (дата набуття чинності постанови), фізичні особи зможуть проводити обмін валют на суму до 150 тис. грн. в еквіваленті без надання документів.

При цьому на операції з купівлі іноземної валюти продовжує поширюватися тимчасове обмеження на максимальну суму не більше 12 тис. грн. в еквіваленті в день на одну людину, відповідно до постанови НБУ від 7 червня 2016 року № 342.

Вимога надання документів при здійсненні операцій на суму понад 150 тис. грн. залишилася відповідно до законодавства України про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Постанова Правління НБУ від 02.08.2016 року № 364 «Про внесення змін до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України»

Розширено перелік ознак ризикової діяльності банків

НБУ прийнято 2 серпня 2016 року постанову № 365, якою внесено зміни до переліку ознак ризикової діяльності банків. Рішення прийнято через виявлені Нацбанком «схемних операцій», що не підпадали під один з діючих дотепер ознак ризикової діяльності банків.

Тепер до переліку ознак здійснення банками ризикової діяльності в сфері фінансового моніторингу входять наступні дії:

– проведення клієнтами банку фінансових операцій, що не мають документального підтвердження очевидної економічної доцільності, і/або якщо банк не має інформації про реальні фінансові можливості клієнта здійснювати фінансові операції. А також, в разі невідповідності фінансових операцій клієнта наявній в банку інформації про його фінансовий або соціальний статус;

– участь банку у фінансових операціях, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що вони можуть бути пов’язані з конвертацією безготівкових коштів у готівку та здійсненням фіктивного підприємництва;

– використання рахунків осіб не за призначенням;

– здійснення банком або клієнтами банку фінансових операцій з використанням викрадених, недійсних документів;

– неодноразове проведення клієнтом банку фінансових операцій по перерахуванню коштів за кордон, як здійснення авансових платежів на виконання зовнішньоекономічних договорів, за якими банку було або могло бути відомо (зокрема, з публічних джерел або від інших фінансових установ), що контрагенти неодноразово порушують виконання, або взагалі не виконують умови відповідних зовнішньоекономічних договорів.

Нагадаємо, статтею 48 Закону «Про банки і банківську діяльність» встановлено заборону на здійснення банками ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників або інших кредиторів банку, і надано право НБУ визначати в своїх нормативно-правових актах перелік ознак, наявність яких є підставою для висновку про здійсненні банком такої ризикової діяльності.

Постанова Правління НБУ від 02.08.2016 року № 365 «Про внесення змін до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України»

Нові правила ввезення б/у авто

Державна фіскальна служба в листі від 1 серпня 2016 року № 26072/7/99-99-18-02-02-17 роз’яснила, що Законом № 1389 до 31 грудня 2018 року встановлено знижені ставки акцизного податку на легкові автомобілі легкові, які були у використанні.

До внесення змін до класифікатора звільнення від сплати митних платежів при митному оформленні б/у автомобілів за новими ставками акцизного податку в графі 36 митної декларації вказується код пільги по оподаткуванню товару акцизним податком «172».

Знижені ставки акцизного податку не застосовуються для легкових автомобілів, якщо вони, зокрема, ввозяться на митну територію України особою для власного використання або на користь інших осіб за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, іншим господарських і цивільно-правових договорів або за рішенням суду в кількості більше одного авто протягом календарного року.

Контроль за виконанням обмежень щодо ввезення на митну територію України не більше одного легкового автомобіля протягом календарного року, здійснюється в відношенні двох категорій осіб:

– які ввозять легкові автомобілі для власного використання;

– які ввозять легкові автомобілі на користь інших осіб.

Знижені ставки акцизного податку не застосовуються якщо легкові автомобілі походять з держави-окупанта або держави-агресора, або ввозяться з території такої держави.

При цьому країну походження товару підтверджують: сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що вказані в документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості. Такі відомості містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках – експертизах відповідних органів, інших матеріалах, які можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

У той же час, документи, що підтверджують країну походження товару, не вимагаються у разі, якщо товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою мита відповідно до розділу XII Митного кодексу.

До відомостей про походження транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України громадянами, може бути віднесений їх ідентифікаційний номер – VIN-код (Vehicle Identification Number), інформація про який міститься в технічному паспорті на транспортний засіб.

VIN-код транспортного засобу є структурованим поєднання букв і цифр позначень, що надається виробником транспортному засобу з метою його ідентифікації.

Структура і зміст VIN-коду визначаються міжнародним стандартом ISO 3779-1983, гармонізованим з державним стандартом України ДСТУ 3524-97 обов’язкового застосування в Україні.

Як правило, структура VIN-коду складається з 17 символів, перші три символи визначають географічну зону, країну – виробника і виробника автотранспортного засобу, а одинадцятий символ містить інформацію про місце збірки транспортного засобу.

При оформленні свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу посадова особа органу доходів і зборів робить позначку про обмеження відчуження транспортного засобу протягом 365 днів з дня його реєстрації відповідно до Закону № 1389.

Лист ДФС України від 01.08.2016 року № 26072/7/99-99-18-02-02-17

Адмінсудам не підвідомчі спори з держреєстратором про переоформлення іпотеки

Оприлюднено постанову ВСУ у справі № 21-41а16, в якому йдеться про непідвідомчість адміністративним судам справ, пов’язаних з оскарженням дій держреєстратора по переоформленню права власності на предмет іпотеки на іпотекодержателя.

Постанова була ухвалена 14 червня 2016 року колегією суддів трьох палат – по адміністративним, господарським і кримінальних справах.

З огляду на те, що по справі, що переглядалась, спірні правовідносини, пов’язані з невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, колегія суддів прийшла до висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і повинен вирішуватися судами за правилами ГПК.

Таким чином, обговорюючи питання правильності застосування судами статей 36, 37 Закону «Про іпотеку», колегія суддів вважає, що в цьому випадку неоднаково застосована стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод щодо «суду, встановленого законом». Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з’ясування всіх обставин у справі і обов’язок суб’єкта владних повноважень доводити правомірність своїх дій або рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, полягає в змагальності сторін, суд, який розглядав справу , що не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» в розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

За таких обставин ухвалені в адміністративному провадженні судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження по ньому.

Постанова Верховного Суду України у справі від 15.06.2016 року у справі № 21-286а16

Активи неплатоспроможних банків продаватимуть через ProZorro

4 серпня був підписаний Меморандум про співпрацю між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Національним банком України, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та Transparency International Україна про реалізацію активів неплатоспроможних банків.

Сторони ставлять собі за мету створити в Україні прозору і ефективну систему реалізації майна (активів) неплатоспроможних банків і банків, що ліквідуються.

Для досягнення цієї мети запланована реформа системи реалізації майна (активів) неплатоспроможних банків і банків, що ліквідуються шляхом переведення її в формат електронних торгів, які будуть здійснюватися за стандартами, критеріями і технології системи електронних державних закупівель ProZorro.

В рамках цієї співпраці будуть створені єдині прозорі і недискримінаційні правила відбору організаторів торгів, які мають право надавати послуги неплатоспроможним банкам і банкам, які ліквідуються, а також інвесторам, які зацікавлені в придбанні майна (активів) таких банків через систему торгів.

НКЦПФР відкрила базу даних про ринок цінних паперів

НКЦБФР впроваджує в режимі дослідної експлуатації відкритий інтерфейс для доступу до інформаційної бази даних про ринок цінних паперів.

Відкритий інтерфейс дозволить в зручному режимі здійснювати автоматизоване копіювання інформації, відстежувати її оновлення. Отриману інформацію можна вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, в тому числі в комерційних цілях, в поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту (з обов’язковим посиланням на джерело такої інформації).

Короткий опис доступних інформаційних ресурсів і відкритого інтерфейсу розміщено за посиланням.

Зараз забезпечений доступ до розміщеної інформації з 2013 року:

– емітентів цінних паперів;

– про здійснені угоди на фондових біржах і позабіржовому ринку;

– управителями іпотечним покриттям.

Також доступна розміщена починаючи з 2015 року інформація рейтингових агентств.

Пропозиції та зауваження щодо вдосконалення інтерфейсу можна направляти в НКЦПФР.

Триває робота над відкриттям доступу до інформації:

– про фінансові установи, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів;

– з Реєстру правопорушень на ринку цінних паперів;

– про власників великих пакетів (10 і більше відсотків) акцій;

– з Державного реєстру випусків цінних паперів;

– з Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств та реєстру аудиторських фірм.

Офіційний портал НКЦПФР, рубрика «Новини», підрубрика «НКЦПФР відкриває доступ до Загальнодоступної інформаційної бази даних про ринок цінних паперів у формі відкритих даних» від 04.08.2016 року

Щодо неналежного оформлення трудових відносин

Трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання трудового договору, який оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17 червня 2015 року № 413, повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

– засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

– на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

– на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Відповідно до Закону України № 77-VIII від 28.12.2014 були внесені докорінні зміни до статті 265 Кодексу законів про працю України щодо відповідальності за порушення законодавства про працю.

10 лютого 2016 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 №55, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення».

11 березня поточного року набув чинності наказ Міністерства соціальної політики України від 02.02.2016 № 67, яким затверджено форму постанови про накладення штрафів посадовими особами Державної служби з питань праці відповідно до змін у згадану ст. 265 Кодексу.

Якщо до цього часу до роботодавців за порушення трудового законодавства інспектори з питань праці могли застосовувати тільки адміністративні санкції, то з 11.03.2016 року все змінилось: крім адміністративних, з’явились і фінансові санкції.

Вищевказані фінансові штрафи – це штрафи, які накладаються на розрахунковий рахунок роботодавця. До речі, ці штрафи накладаються не тільки на юридичних осіб, але й на роботодавців – фізичних осіб – підприємців.

Відтепер, юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть ще й фінансову відповідальність у таких розмірах:

  1.  мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 43500 грн. (якщо мінімальна зарплата 1450 грн.) за наступні порушення:
  • фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору
  • оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час,
  • виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску
  1. мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 14500 грн. (якщо мінімальна зарплата 1450 грн.) за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці);
  2. мінімальні зарплати, – це 4350 грн. (якщо мінімальна зарплата 1450. грн.) за такі види порушень:
  • порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць,
  • виплата їх не в повному обсязі.
  1. мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 14500 грн. (якщо мінімальна зарплата 1450 грн.) за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
  2. мінімальна зарплата (1450 грн.) за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених вище.

Підприємству треба приділити дуже велику увагу щодо правильного оформлення наказів про прийняття працівників на роботу, оскільки за можливе визнання недійсного наказу підприємству загрожує штраф у 43500 грн.

А якщо наказ оформлений правильно, але підприємство несвоєчасно повідомило фіскальну службу про прийняття працівника на роботу, то таке порушення коштуватиме підприємству 1450 грн.

Штрафи накладає Управління Держпраці у Хмельницькій області на підставі винесених постанов в ході планової чи позапланової перевірки роботодавця. Виконання цих постанов покладається на Державну виконавчу службу.

Вищезгадані фінансові штрафи в області на даний час мають право накладати 3 посадові особи начальник Управління Держпраці та два його заступники. Державні інспектори з питань праці позбавлені таких повноважень, а лише оформляють акти перевірки з описом порушень трудового законодавства, які передаються керівництву Управління Держпраці для розгляду та прийняття рішення.

Крім того, статтю 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення України законодавець оновив, доповнюючи адміністративну відповідальність новим штрафом від 8500 грн. до 17000 грн. за фактичний допуск працівника без трудового договору.

Отже, фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору (= без наказу) може коштувати 60500 грн. (43500 грн. + 17000 грн.) + виплата такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді.

А не направлення повідомлення до фіскальної служби про прийняття працівника на роботу (або несвоєчасне направлення) коштує 1450 грн. фінансового штрафу і до 1700 грн. адміністративного штрафу.

Офіційний портал Управління Держпраці в Хмельницькій області, рубрика «Новини», підрубрика «Управління Держпраці: за неналежне оформлення трудових відносин фінансові та адміністративні санкції» від 04.08.2016 року

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська, юрист кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»

X