Дайджест новин законодавства і практики за період з 01.05.2017 по 07.05.2017 РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

Posted by: In: Дайджести новин законодавства і практики 10 May 2017 Comments: 0 Tags: , , , , ,

Дайджест новин законодавства і практики

за період з 01.05.2017 по 07.05.2017

РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

 

Складення податкової накладної на частковий аванс та подальше  постачання послуги

Податківці роз’яснили порядок виписки податкової накладної у разі отримання часткового авансу за послугу.

 Відповідно до пункту 201.7 ст. 201 ПКУ та п. 18 Порядку N 1307 податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При цьому податкова накладна повинна містити ідентичні показники (номенклатуру товарів/послуг продавця, одиниці виміру товару/послуги, кількість, ціну поставки одиниці товару/послуги) тим, що вказані в первинних документах та в частині, яка оплачена контрагентом-покупцем або яка фактично виконана постачальником послуг.

До графи 6 “Кількість (об’єм, обсяг)” податкової накладної вносяться дані щодо кількості (об’єму, обсягу) постачання товарів/послуг. У разі складання податкової накладної на повне постачання послуги або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі, у графі 6 податкової накладної зазначається “1”. У разі складання податкової накладної на часткове постачання послуги або у разі отримання суми попередньої оплати у частковому розмірі договірної вартості послуги у графі 6 зазначається відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу.

Тому складання податкових накладних на повне постачання послуги у випадку отримання часткової попередньої оплати послуг не відповідає нормам ПКУ та не дає можливості ідентифікувати операції. У разі складання таких податкових накладних постачальником, покупець не має підстав для віднесення зазначених в них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки такі податкові накладні не відповідають первинним документам.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, порушенням порядку заповнення податкової накладної є невідповідність показників, які указані в податковій накладній, умовам їх фактичного постачання (номенклатурі, кількості товарів/послуг і т. п.), які підтверджені первинними документами.

Лист ДФСУ у Чернігівській області від 20.04.2017 р. N 1464/10/25-01-12-01-09

Подарунок зроблений нерезиденту відображається в 1 ДФ

Податківці висловили свою думку, щодо дій резидента України, який вирішив зробити подарунок нерезиденту. Зокрема, фіскали згадали про норму 165.1.39 ПКУ, яка дозволяє не оподатковувати подарунки у розмірі 25% від мінімальної зарплати на 1-ше січня поточного року. А загалом позиція така – оподатковується подарунок чи ні ( якщо його сума відповідає ст. 165.1.39 ПКУ)  таку виплату слід відобразити в 1ДФ зазначивши при цьому код платника податків України, тобто попередньо обдарованому слід отримати ідентифікаційний код. Аргументи нижче.

Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розд. IV ПКУ для нерезидентів) (пп. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 розд. IV ПКУ).

У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною особою або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів (пп. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 ПКУ (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Пунктом 176.2 ст. 176 ПКУ визначено, що особи, які відповідно ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Відповідно до п. 3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 N 4 (далі – Порядок), у графі 2 “Податковий номер або серія та номер паспорта” відображається, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, про якого надається інформація в податковому розрахунку.

Згідно з п. 70.5 ст. 70 ПКУ фізична особа – платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи – платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу.

Документи, пов’язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ст. 70 ПКУ, які не мають РНОКПП, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (п. 70.13 ст. 70 ПКУ).

Отже, вартість подарунку, отриманого платником податку – фізичною особою нерезидентом від юридичної особи – резидента, включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку – нерезидента та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах. Податковий агент при нарахуванні (виплаті) на користь фізичної особи – нерезидента доходу у вигляді подарунка, у формі N 1ДФ зобов’язаний відобразити РНОКПП.

Лист ДФСУ від 26.04.2017 р. N 9030/6/99-99-13-02-03-15

Зміни до реєстру неприбуткових організацій

Податківці наголосили про особливості внесених змін до реєстру неприбуткових організацій № 440 – у пункті 14 Порядку збільшено з 10 робочих до 30 календарних днів термін для подання контролюючому органу реєстраційної заяви з позначкою “зміни” та копій документів у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації або внесення змін до її установчих документів, у тому числі установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких вона діє.

Так от, податківці наголошують, що таке збільшення терміну для подання заяви стосується лише уточнення даних у Реєстрі неприбуткових установ та організацій у разі, коли мали місце відповідні зміни, але не поширюється на загальний порядок реєстрації платників податків у контролюючих органах.

Усі інші реєстраційні процедури, зокрема внесення змін до облікових даних платників податків, здійснюються у порядку, встановленому Законом N 755 та Кодексом.

Лист ДФСУ від 26.04.17 р. № 10382/7/99-99-15-02-01-17 «Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 195».

Положення про реєстрацію платником ПДВ знову підкориговано

Зміни внесені до наказу Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1130 та пов’язані із приведенням у відповідність  відміну з 1 січня 2017 року  спецрежиму обкладення ПДВ.

Наказ Мінфіну від 17.03.2017 р. № 368

Яку звітність подає постійне представництво нерезидента

Податківці в ЗІР-і роз’яснили, що постійне представництво як платник податку на прибуток подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку одну із форм:

  • Декларацію, якщо суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента;
  • Розрахунок 1, якщо нерезидент провадить свою діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, відповідно до розд. II Порядку;
  • Розрахунок 2 у разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, відповідно до розд. III Порядку. Крім того, постійне представництво разом з податковою звітністю з податку на прибуток подає відповідну фінансову звітність, передбачену п. 46.2 ст. 46 ПКУ.

ЗІР, підрубрика 102.18

Відображення в декларації з ПДВ імпорту /експорту товару вартістю до 150 євро

Податківці роз’яснили, що відповідно до пп. 196.1.16 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), операції з ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, не є об’єктом оподаткування.

 Тому, в податковій декларації з ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, не відображаються, а операції з вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму таких товарів вказуються у рядку 5 з обов’язковим поданням додатка 6 (Д6).

ЗІР, підрубрика 101.20

Дата визнання податкового зобовязання у разі експорту товару

Податківці роз’яснили, що дати поставки та/або переходу права власності мають значення виключно для цілей, що пов’язані з цивільними, господарськими відносинами на підставі укладених між продавцем та покупцем договорів. Ці дати визначаються як на підставі умов конкретного договору, так і норм цивільного, господарського права, а також правил Інкотермс 2010. Проте, вказані джерела не регулюють податкові відносини суб’єкта господарювання, про що зазначається в частині 2 статті 1 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкового зобов’язання з ПДВ при експорті товарів є дата оформлення митної декларації, тобто дата завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, а в разі електронного декларування – за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації після перетворення її у візуальну форму. Факт вивезення товарів за межі митної території України, які були поміщені у митний режим експорту, підтверджується митною декларацією, а також повідомленням про фактичне вивезення товарів за межі митної території України.

Лист ДФСУ у Чернігівській області від 21.04.2017 р. N 1493/10/25-01-12-01-09

Як обчислити декретні особі, страховий стаж якої менше 6-ти місяців

На численні запити ФСС з ТВП роз’яснив, як обчислити декретні особі, страховий стаж якої, перед настанням страхового випадку, менше 6-ти місяців.

 Частиною другою статті 26 Закону України N 1105 та пункту 2 Порядку N 1266 встановлено, що сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Нормою частини четвертої статті 19 Закону України N 1105 визначено запобіжний механізм, який обмежує розмір матеріального забезпечення відповідно до цього Закону залежно від набутого страхового стажу за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку.

Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження – у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (частина друга статті 21 Закону України N 1105).

Визначення середньої заробітної плати із розміру мінімальної заробітної плати та двократного розміру мінімальної заробітної плати проводиться шляхом ділення цих показників на середньомісячну кількість календарних днів – 30,44 (пункт 5 Порядку N 1266).

У разі, якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше 6 місяців, при перевищенні середньоденної заробітної плати, розрахованої із мінімальної заробітної плати, над фактичною середньоденною заробітною платою, подальший розрахунок страхової виплати (допомоги по вагітності та пологах) за основним місцем роботи здійснювати із середньоденної, обчисленої із мінімальної заробітної плати.

При цьому фактична середньоденна заробітна плата, яка перевищує середньоденну заробітну плату, розраховану із мінімальної заробітної плати, не може бути більшою за розмір середньоденної, розрахованої із двократного розміру мінімальної заробітної плати.

Лист ФСС з ТВП від 27.04.2017 N 2.4-38-740

Підбірку підготувала:

Кавин Мар’яна,

САР, СІРА, АССА DipIFR, IFA-внутрішній аудит

Директор компанії “Академія професійного бухгалтера”

 

Sorry, the comment form is closed at this time.

Підписатись на наші новини

error: