Визначено строк давності втрати права на додаткові соціальні відпустки
Міністерство соціальної політики України надало роз’яснення щодо того, які категорії працівників володіють правом на додаткову оплачувану відпустку, які є форми реалізації такого права і як виплачується компенсація за таку невикористану відпустку.
У листі від 24.03.2015 року № 4053/0/14-15/18 Міністерство роз’яснило, що, відповідно до статті 19 Закону України “Про відпустки” жінці, яка працює і має 2-х або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).
Згідно зі статтею 24 Закону у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
Мінсоцполітики у цьому листі декларує, що зазначена відпустка є соціальною і надається в будь-який час календарного року, незалежно від відпрацьованого часу та часу народження дитини, до чи після. Однак право на цю відпустку має лише жінка, яка працює. Тому реалізувати своє право на використання цієї відпустки вона може за умови, якщо на день початку відпустки має стаж роботи в рахунок року, за який просить надати їй відпустку, тривалістю хоча б 1 день.
У листі підкреслено, що строк давності, після якого працівник втрачає право на додаткові соціальні відпустки, є законодавчо невизначеним. Якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на таку відпустку за попередній рік чи за кілька попередніх років, він має право використати її, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні цієї відпустки.
Підсумовано, що якщо працівник звільняється з роботи у відповідному році і має невикористану соціальну відпустку за цей рік, йому має бути виплачена за неї грошова компенсація. На новому місці роботи він не матиме права на отримання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, оскільки така відпустка надається один раз протягом відповідного календарного року.
Лист Міністерства соціальної політики України № 4053/0/14-15/18 від 24 березня 2015 року
У період здійснення підприємницької діяльності пенсіонер вважається таким, що працює
В листі № 24480/02-20 від 22.04.2015 року Пенсійний фонд України роз’яснив нюанси виплати пенсії працюючим пенсіонерам.
Слід нагадати, що з 01.04.2015 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” № 213-VIII від 02.03.2015 р., яким, зокрема, встановлюється особливий порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам.
У листі вказано, що незалежно від факту роботи і посади, на якій працюють пенсіонери, призначена пенсія (незалежно від її виду та Закону, згідно з яким призначена) виплачується в повному обсязі інвалідам I і II груп, інвалідам війни III групи та учасникам бойових дій, особам, на яких поширюється дію пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та особам, на яких поширюється дія пункту 3 Прикінцевих положень Закону.
Cтаттею 11 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначено коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, зокрема це фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).
Пунктом 2.21 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1, передбачено, що документами, підтверджуючими, що особа не працює (не здійснює діяльність, пов’язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), є:
- трудова книжка;
- індивідуальні відомості про застраховану особу, що надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 р. № 10-1 (далі – Положення), а при необхідності – за формою згідно з додатком 3 до Положення;
- відомості про відсутність інформації про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця за наявними в органі, що призначає пенсію, даними.
Враховуючи викладене, Пенсійний фонд України зробив висновок, що в період здійснення підприємницької діяльності пенсіонер вважається працюючим (незалежно від факту отримання доходу).
Лист Пенсійного фонду України № 24480/02-20 від 22 квітня 2015 року
Роз’яснено нюанси збереження заробітної плати медпрацівників при підвищенні кваліфікації
Міністерство соціальної політики України в листі № 5112/0/14-15/13 від 7 квітня 2015 року «Про збереження середньої зарплати за медичними працівниками у разі направлення на курси підвищення кваліфікації за сумісництвом» розповіло про збереження середньої заробітної плати за медичними працівниками у випадку направлення на курси підвищення кваліфікації за сумісництвом.
Відповідно до положень листа, у ч. 2 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. N 524 “Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” вказано, що за медичними і фармацевтичними працівниками державних та комунальних закладів (установ), які направляються до закладів післядипломної освіти для підвищення кваліфікації, підготовки і перепідготовки, зберігається середня заробітна плата за кожним місцем роботи згідно із законодавством.
Міністерство юстиції України підтвердило, що середня заробітна плата зберігається за медичними та фармацевтичними працівниками незалежно від того, за “внутрішнім” чи “зовнішнім” сумісництвом вони працюють і з якого місця роботи (основного чи за сумісництвом) направляються для підвищення кваліфікації, підготовки і перепідготовки. Це визнається державною гарантією для медичних та фармацевтичних працівників, які направляються до закладів післядипломної освіти для підвищення кваліфікації, підготовки і перепідготовки.
Медичні і фармацевтичні працівники, які працюють у закладах охорони здоров’я за “зовнішнім” сумісництвом, можуть бути направлені до закладів післядипломної освіти для підвищення кваліфікації, підготовки і перепідготовки.
У цьому випадку середня заробітна плата зберігається за медичними працівниками і за основним місцем роботи, і за місцем роботи за сумісництвом.
Лист Міністерства соціальної політики України від 7 квітня 2015 року № 5112/0/14-15/13 «Про збереження середньої зарплати за медичними працівниками у разі направлення на курси підвищення кваліфікації за сумісництвом»
Яка тривалість відпустки працівників, які працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю
Міністерство соціальної політики України листом № 85/13/116-15 від 4 березня 2015 року «Щодо розрахунку тривалості відпустки працівникам, які працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю» роз’яснило про тривалість щорічної основної відпустки працівника, який працює в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Листом підтверджено, що, відповідно до ст. 6 Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору, крім працівників, тривалість відпусток яким встановлено іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» працівникам, які працюють (перебувають у відрядженні) у зоні посиленого радіоекологічного контролю, надається щорічна основна відпустка тривалістю пропорційно відпрацьованому на цій території часу – 30 календарних днів. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 42 календарних дні.
Встановлено, що органами соціального захисту населення відшкодовується різниця між тривалістю відпустки, що надається відповідно до статті 47 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і тривалістю щорічної основної відпустки, що надається відповідно до Закону України «Про відпустки», без урахування додаткових відпусток.
Законом України від 28.12.2014 р № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі – Закон) внесено зміни до Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими абзац п’ятий частини другої статті 2 виключено – із зон радіоактивного забруднення виключена зона посиленого радіоекологічного контролю (4 зона), та до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими розпочато реформування системи пільг і компенсаційних виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зазначений Закон набрав чинності з 01.01.2015 року.
У листі підсумовано, що оскільки відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тривалість щорічної основної відпустки працівника, який до набрання чинності Законом працював у зоні посиленого радіоекологічного контролю, повинна розраховуватися пропорційно відпрацьованому часу, т.п., наприклад, за період роботи з 01.02.2014 р по 31.12.2014 р з розрахунку 30 календарних днів, а починаючи з 01.01.2015 р по 31.01.2015 р з розрахунку 24 календарних дні.
Лист Міністерства соціальної політики України від 4 березня 2015 року № 85/13/116-15 «Щодо розрахунку тривалості відпустки працівникам, які працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю»
Підбірку підготувала:
Христина Іващишин, юрист компанії “Західна консалтингова група”
