Показнику “∑Перевищ” таки жити у формулі
Податківці в черговий раз роз’яснили питання «законного перебування» у формулі, передбаченої для розрахунку суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, показника “∑Перевищ”.
Роз’яснення було закликане пояснити, що даний показник є змінюваним після того, як податкова накладна, не зареєстрована своєчасно в ЄРПН, таки реєструється в ЄРПН.
Так, показник ∑Перевищ розраховується ДФС автоматично після прийняття звітності від платника податку, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника.
Якщо платник податку своєчасно не зареєстрував в ЄРПН податкові накладні та відповідно не зменшив реєстраційну суму, то після подання звітності з ПДВ реєстраційна сума платника зменшується на суму ПДВ, зазначену у податкових накладних, своєчасно не зареєстрованих в ЄРПН.
Після реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН в системі електронного адміністрування ПДВ автоматично відбувається перерахунок показника ∑Перевищ за звітний період, в якому було складено таку податкову накладну, та розрахункової суми (∑Накл) з урахуванням сум ПДВ, зазначених у таких податкових накладних.
Таким чином, показник ∑Перевищ не призводить до збільшення платежів на електронний рахунок платника податку.
Лист ДФС від 10.09.2015 р. № 8576/М/99-99-19-03-02-14
Операції з основним засобами
Фіскали роз’яснили, що для цілей розділу ІІІ ПКУ вважається вибуттям основних засобів.
Так, залишкова вартість основних засобів для цілей розділу III – сума залишкової вартості таких засобів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації.
Якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта.
При цьому для таких об’єктів, що продовжують використовуватися, обов’язково визначається ліквідаційна вартість (п. 17 П(С)БО 7).
Фінансовий результат від вибуття об’єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям основних засобів (п. 34 П(С)БО 7).
Об’єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям – визнання активом (п. 33 П(С)БО 7).
Отже, для цілей оподаткування податком на прибуток при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів враховується залишкова вартість основних засобів, визначена згідно з Кодексом.
Об’єкти, що відповідають критеріям “Майно, призначене для продажу”, для цілей оподаткування розцінюється як об’єкти, що виведені з експлуатації.
Лист ДФС від 20.07.2015 р. N 15174/6/99-99-19-02-02-15
Реорганізація шляхом приєднання – що зі збитками
Податківці надали роз’яснення щодо ситуації реорганізації підприємств шляхом їх приєднання.
Так, про ліквідацію або реорганізацію підприємства платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючим органам за місцем обліку протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.
Останнім податковим (звітним) роком платника, що ліквідується, вважається період, на який припадає дата ліквідації.
Ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів документів юридичної особи: первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає контролюючим органам звітність за останній звітний період.
Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія / (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс.
Якщо реорганізація здійснюється шляхом об’єднання двох або більше платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об’єдналися, об’єднаний платник податків набуває усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу всіх платників податків, що об’єдналися.
Якщо сума надміру сплачених грошових зобов’язань або невідшкодованих податків та зборів платника податків перевищує суму грошових зобов’язань або податкового боргу з інших податків, сума перевищення перераховується в розпорядження правонаступників такого платника податків пропорційно його частці в майні, що розподіляється, згідно з розподільним балансом.
Якщо внаслідок припинення платника шляхом реорганізації частина його зобов’язань чи заборгованості залишається непогашеною або у платника обліковується надміру сплачена сума, засобами програмного забезпечення переносяться до інтегрованих карток юридичних осіб – правонаступників облікові дані по хронології виникнення зобов’язань чи боргу або надміру сплаченої суми.
Інформація щодо нарахувань та надходжень платежів до бюджетів за платниками, у яких закриті інтегровані картки, враховується в оперативній звітності до кінця відповідного року, у якому відбулось таке нарахування та/або сплата.
Щодо врахування у податковому обліку товариства збитків та права зменшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат по сплаті процентів, накопичених у компанії, що ліквідується, то нормами розділу III “Податок на прибуток підприємств” ПКУ в редакції, чинній з 01.01.2015 р., не передбачено перехідних положень, що надають право платникам при їх реорганізації шляхом приєднання здійснювати врахування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємством, яке приєднало іншого збиткового платника податку його податкових збитків та не включених до податкових витрат сум процентів за борговими зобов’язаннями.
Лист ДФС від 14.02.2015 р. N 2567/10/26-15-15-03-11
Експорт нижче ціни придбання – податківці «гнуть» свою лінію
Податківці в черговий раз наголосили на визначенні бази оподаткування ПДВ операцій з експорту товарів за ціною нижче їх придбання.
Так, навівши аргументи щодо того, що саме є базою оподаткування товарів, за якою ставкою здійснюються експортні операції та як заповнюється податкова накладна у разі перевищення ціни придбання над договірною ціною, фіскали дійшли висновку, що у разі здійснення операції з експорту товару за ціною нижче ціни придбання такого товару, різниця між вартістю експортованих товарів та ціною придбання таких товарів не формує вартості експортованого товару, а отже не є експортною операцією, не оподатковується за нульовою ставкою, а оподатковується за ставкою 20 відсотків.
На суму різниці між вартістю експортованого товару та вартістю придбання такого товару платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну з типом причини „15” та зареєструвати її в ЄРПН.
Очевидно, обережні суб’єкти господарювання змушені погодитися із такою позицією фіскальної служби, враховуючи те, наскільки часто останні наголошують на цьому.
Лист ДФС від 07.09.2015 р. № 19090/6/99-99-19-03-02-15
Учасники АТО мають право на ПСП у загальному порядку
Фіскали уточнили, що учасники АТО не мають права на збільшену ПСП.
Так, платник податку, якщо він, зокрема, є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми ПСП.
Платник податку має право на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми ПСП, якщо він є учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону № 3551.
Особи, які мають статус учасників бойових дій, які брали участь у антитерористичній операції, не зазначені Кодексом як пільгова категорія платників, що мають право на збільшений розмір ПСП.
Такі платники мають право на застосування податкової соціальної пільги у загальному порядку.
Лист ДФС від 04.09.2015 р. № 8397/В/99-99-17-03-03-15
Митний режим реімпорту – що з ПДВ
Податківці надали відповідь на запитання, як обкладаються ПДВ операції з увезення товарів у митному режимі реімпорту.
Так, пунктом 3 ч. 2 ст.78 МКУ передбачено, що в митний режим реімпорту можуть бути поміщені товари, які були поміщені в митний режим експорту (остаточного вивезення), і повертаються особі, котра їх експортувала, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися в режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо такі товари:
а) повертаються на митну територію України в строк, що не перевищує 6-ти місяців із дати вивезення їх за межі цієї території в митному режимі експорту;
б) перебувають у такому самому стані, у якому вони оформлені в митний режим експорту, окрім природних змін їх якісних і/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), унаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.
Операції, що відповідають вищенаведеним умовам, звільнено від обкладання ПДВ.
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 101.10.
Відтепер митна вартість буде орієнтовно визначена
Кабінет міністрів України видав постанову про запровадження єдиних орієнтовних показників митної вартості товарів під час митного оформлення товарів .
Так, державна фіскальна служба повинна у дводенний строк визначити перелік товарів у розрізі товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД і країн походження та їх середньозважену митну вартість, розраховану за останні шість місяців, сформувати орієнтовні показники митної вартості товарів, забезпечити використання орієнтовних показників митної вартості товарів.
Окрім цього щомісяця до 10 числа ДФС повинна здійснювати перегляд та коригування орієнтовних показників митної вартості товарів та подавати Міністерству фінансів узагальнену інформацію про результати використання орієнтовних показників митної вартості товарів.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про використання у системі управління ризиками орієнтовних показників митної вартості товарів” від 16.09.2015 р. № 724
Перелік країн для цілей трансфертного ціноутворення зменшується
Урядовці оприлюднили нове розпорядження, згідно з яким зменшився перелік країн для цілей трансфертного ціноутворення. Із нього виключено Гваделупу, Грузію, Ліван, Люксембург, Мальту, Марокко, Об’єднані Арабські Емірати, Сінгапур, Швейцарію, Ямайку.
Таким чином, на сьогодні перелік країн для цілей трансфертного ціноутворення складається з: Ангілья, Князівство Андорра, Антигуа і Барбуда, Аруба, Співдружність Багамських Островів, Барбадос, Королівство Бахрейн, Беліз, Бермудські Острови, Республіка Болгарія, Боснія і Герцеговина, Британські Віргінські Острови, Бруней-Даруссалам, Віргінські острови Сполучених Штатів Америки, Республіка Вануату, Гернсі, Гібралтар, Особливий адміністративний район Китаю Гонконг (ЄС), Гренада, Джерсі, Ірландія, Автономне співтовариство Канарські острови Королівства Іспанія, Республіка Кабо-Верде, Кайманові Острови, Держава Катар, Киргизька Республіка, Республіка Кіпр, Автономний край Косово і Метохія Республіки Сербія, Кюрасао, Королівство Лесото, Республіка Ліберія, Князівство Ліхтенштейн, Особливий адміністративний район Китаю Макао, Колишня Югославська Республіка Македонія, Федеративна територія Лабуан Малайзії, Мальдівська Республіка, Мартініка, Республіка Маршаллові Острови, Федеративні Штати Мікронезії, Республіка Молдова, Монтсеррат, Республіка Науру, Ніуе, Султанат Оман, Острів Мен, Острови Кука, Острови Теркс і Кайкос, Республіка Палау, Республіка Панама, Республіка Парагвай, Співдружність Північних Маріанських Островів, Автономний регіон Мадейра Португальської Республіки, Республіка Сан-Маріно, Демократична Республіка Сан-Томе і Прінсіпі, Республіка Сейшельські Острови, Сент-Вінсент і Гренадіни, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія, Сінт-Мартен (Нідерландська частина), Республіка Судан, Демократична Республіка Тімор-Лешті, Туркменістан, Республіка Узбекистан, Французька Гвіана, Чорногорія.
Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України” від 16.09.2015 р. № 977-р
Підбірку підготувала:
Юлія Урбановська, бухгалтер-експерт компанії “Західна консалтингова група”
