Дайджест новин законодавства і практики
за період з 21.03.2016 по 27.03.2016
РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”
Готуємося до нової форми податкової накладної
З 1 квітня 2016 року податкові накладні та/або розрахунки коригування підлягають реєстрації в ЄРПН за новою формою (затвердженою наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 31.12.2015 р. № 1307), незалежно від дати їх складання.
Якщо податкова накладна була складена постачальником до 01.04.2016 р., то за умови її реєстрації після 01.04.2016 р. потрібно використовувати вже нову форму. Зокрема, така вимога прописана в п. 3 Порядку № 1307: «усі податкові накладні підлягають реєстрації в ЄРПН за формою, чинною на день такої реєстрації».
Наказ Міністерства фінансів України “Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної” від 31.12.2015 р. № 1307
Юрособа-орендар при нарахуванні орендної плати виконує всі функції податкового агента
Юрособа – орендар при нарахуванні (виплаті) фізособі-орендодавцю в грудні 2015 року доходу у вигляді орендної плати за 2016 рік (авансом) виконує всі функції податкового агента, застосовуючи ставки ПДФО 15 (20) %. До такого висновку прийшла ДФС в листі № 5509/6/99-99-17-03-03-15.
Відповідно до пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 розділу IV ПК до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПК.
Порядок оподаткування доходів фізособи від надання нерухомості в оренду (суборенду) визначено пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПК. Передбачено, що податковим агентом платника податку-орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки с / г призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Відповідно до пп. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПК доходи, зазначені, зокрема, в пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПК оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 ПК.
Згідно п. 167.1 ст. 167 ПК, ставка податку становить 15% бази оподаткування щодо нарахованих (виплачених, наданих) доходів, крім випадків, визначених у п.п. 167.2 – 167.6 ст. 167 ПК, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу перевищує десятикратний розмір мінімальної зарплати (у 2015 році – 12180 грн).
Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищувала десятикратний розмір мінімальної зарплати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20%.
Лист ДФС від 14.03.2016 р. N 5509/6/99-99-17-03-03-15
Розрахунки за відвантажений товар через платіжні термінали
Податківці надали роз’яснення щодо розрахунків за відвантажені підприємцями товари (роботи, послуги) через платіжні термінали.
Так, платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.
Платіжна картка – електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Платіжний термінал – електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням електронного платіжного засобу.
Отже, у разі використанні платіжних терміналів при здійсненні розрахунків за товари (послуги) доходом фізичної особи – платника – єдиного податку вважається вся сума, що надійшла на розрахунковий рахунок.
Фізичним особам – підприємцям, що обрали спрощену систему оподаткування не забороняється здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги), з використанням банківських (платіжних) карток через платіжні термінали.
Лист Головного управління ДФС у Житомирській області “Про здійснення розрахунків за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) з використанням банківських (платіжних) карт через платіжні термінали” від 16.03.2016 р. № 141/14/06-30-17-01-42
Зміна місця реєстрації платника податків
Податківці роз’яснили, як діяти у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків.
Так, підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі та взяття на облік в іншому є надходження відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців або подання заяви за ф.№ 1-ОПП / ф.№ 5-ОПП.
Платник податків зобов’язаний у десятиденний строк від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаної із зміною адміністративного району, подати контролюючому органу за новим місцезнаходженням заяву за ф. № 1-ОПП або за ф. № 5-ОПП.
Якщо платник ЄСВ у звітному періоді змінює місцезнаходження, то звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до фіскального органу за новим місцем взяття на облік.
Сплачується ЄСВ також за новим місцем взяття на облік.
Для перереєстрації платника ПДВ (юридична особа та фізична особа – підприємець) необхідно подати до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) (основним місцем обліку) додаткову реєстраційну заяву за ф. № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».
При цьому подання декларацій з ПДВ та сплата ПДВ юридичною особою здійснюється за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 1 січня наступного року – за новим місцезнаходження (основне місце обліку).
А подання декларацій з ПДВ та сплата ПДВ фізичною особою – підприємцем здійснюється за новим місцем проживання з дати взяття на облік в контролюючому органі (основне місце обліку).
Лист Державної фіскальної служби України “Щодо переведення платників податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого у зв’язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання) платника” від 12.03.2016 р. № 6029/10/26-15-08-01-22
Ще раз про критерії визначення контрольованих операцій
Податківці надають роз’яснення щодо особливостей визначення критеріїв контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення
Так, господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:
операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
операції з надання послуг;
операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;
фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.
Визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є вплив таких операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
Сума наданих (отриманих) кредитів, депозитів, позик, поворотної фінансової допомоги, а також суми внесених (отриманих) у грошовій формі інвестицій не враховуються при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення.
Сума нарахованих процентів (дивідендів) за такими операціями підлягає врахуванню при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій.
У розрахунку вартісного критерію враховуються також суми наданих (отриманих) інвестицій, внесених (отриманих) у відмінній від грошової форми, безповоротної фінансової допомоги та отриманих дивідендів.
Міжрегіональне головне управління ДФС – Центральний офіс з обслуговування великих платників, рубрика “Медіа-центр”, підрубрика “Новини”, розміщено 25.03.2016р.
Не так стати платником єдиного податку і платником ПДВ
Податківців запитали, чи може новостворена ЮО обрати ставку ЄП, встановлену для третьої групи, яка передбачає сплату ПДВ.
Так, новостворена юридична особа може обрати ставку єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (третя група 3%), лише після здійснення реєстрації платником ПДВ.
Новостворена юридична особа може зареєструватися з дня державної реєстрації як платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 % та не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного кварталу подати заяву про перехід на сплату єдиного податку за ставкою 3 % (для третьої групи) та подати заяву на реєстрацію платником ПДВ.
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, категорія 108.01.03
Оподатковуємо дивіденди в 2016 році
Фіскали розповіли про оподаткування дивідендів, нарахованих у 2016 році.
Для дивідендів за акціями та/або інвестиційними сертифікатами, що виплачуються інститутами спільного інвестування встановлено ставку ПДФО у розмірі 18.
Для дивідендів за акціями та корпоративними правами, нарахованими резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів за акціями, інвестиційними сертифікатами, які виплачуються інститутами спільного інвестування) встановлено ставку ПДФО у розмірі 5 відсотків.
Дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюються з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням, тобто оподатковуються за ставкою 18 відсотків.
Лист Державної фіскальної служби України “Щодо оподаткування дивідендів, нарахованих у 2016 році” від 14.03.2016 р. № 5462/6/99-99-17-03-03-15
Коефіцієнти переведення ваги пального (кг, т) у літри, приведені до 15°С
Кількісні показники акцизної накладної заповнюються в кілограмах і літрах, приведених до температури 15°С, з округленням до двох знаків після коми.
Приведення літражу пального до температури 15°С здійснюється згідно з ГОСТ 8.599-2010 «Плотность светлых нефтепродуктов. Таблицы перерасчета плотности к 15°С и 20°С и к условиям измерения объема», ухваленим Міждержавною радою по стандартизації, метрології і сертифікації (протокол № 38 від 25.11.2010 р.).
Приймання, відпуск та облік нафти та нафтопродуктів здійснюється відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155.
Не відповіли на запит податківців
Податківці надали роз’яснення щодо можливого призначення документальної позапланової перевірки у разі ненадання платником податків відповіді на запит контролюючого органу.
Так, платники податків зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту.
При отриманні контролюючим органом податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, або виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, та у разі ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень протягом 10 робочих днів з дня отримання відповідного запиту контролюючого органу, може бути проведено документальну позапланову перевірку платника податків.
Крім того, документальну позапланову перевірку може бути проведено при поданні скарги на платника податку та у разі ненадання ним пояснень та документального підтвердження на запит контролюючого органу, в якому зазначається інформація зі скарги щодо:
ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;
ненадання таким платником податків акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної.
Лист Державної фіскальної служби України “Щодо можливого призначення документальної позапланової перевірки у разі ненадання платником податків відповіді на запит контролюючого органу” від 15.03.2016 р. № 5614/6/99-99-22-04-02-15
Коригування ПДВ після спливу 1095 днів
Як відомо, податківці проти коригування ПДВ після спливу 1095 днів, а особливо у випадках зменшення податкових зобов’язань із ПДВ. Свою позицію вони аргументують п. 102.5 ПКУ.
Однак ВАСУ спростовує такі рішення ДФС.
Зокрема, суд дійшов такого висновку: ст. 192 ПКУ не передбачено обмежень у строках проведення відповідних коригувань податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ у разі збільшення чи зменшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника.
Зважаючи на це, застосування контролюючим органом у такому разі положень п. 102.5ПКУ, який установлює, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати чи отримання права на таке відшкодування, є помилковим.
Ухвала Вищого адміністративного суду України “Щодо коригування ПДВ після сплину 1095 днів” від 18.02.2016 р. № К/800/11558/13
Визначаємо дохід за правилами бухгалтерського обліку
Податківці роз’яснили відображення доходів від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків).
Так, об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Згідно з П(С)БО “Доходи” визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:
дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо);
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів;
інші операційні доходи – суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема, дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо;
фінансові доходи – дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі);
інші доходи – включають, зокрема, дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.
Для визначення річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), встановленого за правилами бухгалтерського обліку, розраховується сумарне значення наступних показників Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) Форма № 2:
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 2000),
інші операційні доходи (ряд. 2120),
дохід від участі в капіталі (ряд. 2200),
інші фінансові доходи (ряд. 2220),
інші доходи (ряд. 2240).
Лист Головного управління ДФС у м. Києві “Щодо відображення доходів від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку” від 16.03.2016 р. № 6300/10/26-15-12-05-11
Підбірку підготувала:
Юлія Урбановська, бухгалтер-експерт компанії “Західна консалтингова група”
