Дайджест нoвин закoнoдавства і практики за періoд з 21.03.2016 пo 27.03.2016 РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

In: Дайджести новин законодавства і практики 28 Mar 2016

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики

за періoд з 21.03.2016 пo 27.03.2016

РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

 

Форс-мажор встановлюється індивідуально щодо окремого зобов’язання

Торгово-промислова палата в листі № № 1473/05.0-5 нагадала, що засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» та Регламентом засвідчення ТПП України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Ознайомитися з формами звернень, переліком документів, тарифами на послуги ТПП суб’єкти господарювання мають можливість на офіційному сайті ТПП України.

Ознайомитися з формами звернень, переліком документів, тарифами на послуги ТПП суб’єкти господарювання мають можливість на офіційному сайті ТПП України.

Згідно п. 6.2 Регламенту, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб’єктів госпдіяльності і фізосіб по кожному окремому договорі, податковим та/або інших зобов’язаннях, в т.ч. і тим, виконання яких настав відповідно до умов договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Таким чином, форс-мажорні обставини встановлюються в кожному окремому випадку індивідуально щодо окремого зобов’язання.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 617 ЦК особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо така особа доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Лист Торгово-промислової палати України від 24.02.2016 р. № 1473/05.0-5 «Щодо форс-мажорних обставин»

Затверджено порядок ввезення товарів для виробництва продукції оборонного призначення

Постановою від 16 березня 2016 року № 170 Кабмін затвердив Порядок ввезення, першої поставки і цільового використання товарів, визначених ч. 8 ст. 287 Митного кодексу, для використання у виробництві продукції оборонного призначення.

Документ визначає механізм ввезення виконавцями оборонного замовлення на митну територію України в митному режимі імпорту складових (матеріалів, вузлів, агрегатів, обладнання та комплектуючих виробів), визначених ч. 8 ст. 287 МК, для використання у виробництві продукції оборонного призначення, якщо замовником такої продукції є держзамовник, визначеного Кабінетом міністрів України, і над цільовим використанням товарів, які при ввезенні звільняються від оподаткування ввізним митом, а операції з їх ввезення і з першої поставки на митної території України – від обкладення ПДВ.

Для підтвердження відповідності товарів вимогам Порядку, виконавець оборонного замовлення подає митниці, заява із зазначенням найменування товарів, їх кодів згідно з УКТЗЕД, кількості, вартості та призначення, країни походження таких товарів, найменування держзамовника з оборонного замовлення та виконавця оборонного замовлення, до якої додаються:

1) засвідчені в установленому порядку копії:

– зовнішньоекономічного договору (контракту) на поставку товару або іншого документа, який є підставою для ввезення товарів на митну територію України;

– державного контракту з оборонного замовлення, укладеного з держзамовником;

– документа, що підтверджує включення до реєстру виробників продукції, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких становить державну таємницю;

– техпаспорта або іншого документа заводу-виробника на кожен товар, який ввозиться на митну територію України;

2 ) документ, що підтверджує зобов’язання виконавця оборонного замовлення, про використання ввезених товарів виключно у власному виробництві продукції оборонного призначення на виконання державного контракту з оборонного замовлення, укладеного з держзамовником.

Зазначені документи виконавець оборонного замовлення направляє з дотриманням вимог режиму секретності в митницю не пізніше ніж за 3 дні до митного оформлення.

Виконавець оборонного замовлення, який здійснює ввезення товарів, в 10-денний термін після завершення митного оформлення товарів подає митниці довідку про факт оприбуткування товарів в 2-х примірниках. Один примірник довідки залишається митниці , а другий – з відміткою зазначеної митниці протягом 2-х робочих днів з дня отримання довідки направляється до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації виконавця оборонного замовлення з метою подальшого здійснення контролю за цільовим використанням ввезених товарів.

Виконавець оборонного замовлення подає щомісяця до 15 числа контролюючому органу узгоджений держзамовником звіт про цільове використання товарів.

У разі виявлення факту використання товарів не за призначенням або нецільового використання товарів, контролюючий орган за місцем податкової реєстрації виконавця оборонного замовлення вживає заходів для стягнення несплачених сум ПДВ, ввізного мита та пені.

Постанова КМУ від 16.03.2016 р. № 170 «Про затвердження Порядку ввезення, першого постачання та цільового використання товарів, визначених частиною восьмою статті 287 Митного кодексу України, для використання у виробництві продукції оборонного призначення»

Єдинник – фізична особа не попередив про зміну місця проживання

Податківців запитали, чи передбачена відповідальність за не подання ФОП – платником ЄП заяви для внесення змін до відомостей, які зазначені у реєстрі платників ЄП (у разі зміни місця провадження господарської діяльності).

Так, ПКУ не передбає відповідальність за неподання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку заяви про застосування спрощеної системи оподаткування у разі зміни місця провадження господарської діяльності.

Але у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Окрім того, якщо зміна місця провадження господарської діяльності призводить до збільшення розміру ставки єдиного податку, зокрема у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, то до платника, яким не подано заяву про зміну місця провадження діяльності, застосовується відповідальність, передбачена п. 122.1 ст. 122 ПКУ.

Загальнодоступний  інформаційно-довідковий ресурс, категорія 107.11

Обов’язковий викуп акцій у акціонерному товаристві

З огляду на наближення кінцевого терміну для проведення річних загальних зборів акціонерів і скасування обмежень кількісного складу акціонерів приватного акціонерного товариства, НКЦПФР звертає увагу учасників ринку цінних паперів на необхідність виконання вимог Закону «Про акціонерні товариства», зокрема, обов’язкового викупу АТ акцій на вимогу акціонерів.

Статтею 68 Закону «Про акціонерні товариства» передбачено, що власники простих акцій товариства мають право вимагати здійснення обов’язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій за умови реєстрації для участі у загальних зборах товариства та голосування проти прийняття загальними зборами рішень, передбачених Законом, зокрема, рішень з перетворення і зміни типу товариства.

Акціонерні товариства в зазначених випадках зобов’язане здійснити обов’язковий викуп акцій.

Викуп акцій відбувається за ціною не меншою, ніж їх ринкова вартість, порядок визначення якої здійснюється відповідно до статті 8 Закону «Про акціонерні товариства».

НКЦПФР підкреслює, що вступ в силу з 1 травня 2016 року змін до Закону «Про захист прав інвесторів» не скасовує право акціонерів щодо обов’язкового викупу акцій на їх вимогу в разі голосування проти прийняття загальними зборами рішень з перетворення і зміни типу товариства.

Офіційний портал НКЦПФР, рубрика «Новини», підрубрика «Важлива інформація до відома учасників ринку цінних паперів» від 25.03.2016 року

Суб’єкт господарювання не зможе отримати ліцензію, якщо не забезпечить доступність будівель для маломобільних груп

            Колегія Держархбудінспекції розробила законодавчі пропозиції про внесення змін до Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності» щодо визначення доступності об’єктів для маломобільних груп населення як одного з умов для отримання ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності.

На сьогоднішній день в багатьох випадках будівлі, в яких здійснюється ліцензована госпдіяльність, не пристосовані до потреб маломобільних груп населення: людей з інвалідністю, з тимчасовим порушенням здоров’я, вагітних жінок, людей старшого віку, осіб з дитячими колясками. Це грубо порушує Конвенцію ООН про права інвалідів та Закон «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Серед 30 видів госпдіяльності, що підлягають ліцензуванню, не менше 8 прямо зачіпають інтереси маломобільних груп населення. Це банківська і освітня діяльність, торгівля ліками та алкоголем, медична і ветеринарна практика, туроператорська діяльність і перевезення пасажирів.

Згідно із законодавчими пропозиціями Держархбудінспекції, суб’єкти господарювання повинні підтвердити доступність своїх об’єктів для маломобільних груп населення.

За результатами обстеження експерт розроблятиме звіт, в якому вказуватиме, чи дотримано доступність об’єкта. Якщо параметри доступності не відповідають ліцензійним умовам, такий суб’єкт господарювання не зможе отримати ліцензію.

Урядовий портал, рубрика «Новини», підрубрика «Колегія ДАБІ схвалила пропозиції законодавчих змін щодо доступності навколишнього простору для маломобільних груп населення» від 23.03.2016 року

Пільги з працевлаштування для учасників бойових дій

Підприємства, установи та організації з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб зобов’яжуть забезпечити квоту у розмірі 5 % середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік для працевлаштування в т.ч. учасників бойових дій.

Це передбачено законопроектом №2095а  «Про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» (щодо додаткових гарантій у сприянні працевлаштування учасників бойових дій)», який Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення рекомендує Верховній Раді прийняти за основу.

Метою законопроекту є надання додаткових гарантій у працевлаштуванні громадянам, які брали участь в проведенні антитерористичної операції, отримали статус учасника бойових дій та були звільнені з військової служби.

Відповідно проектом пропонується доповнити діючий Закон нормою, згідно з якою додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню поширюватимуться на учасників бойових дій.

Проект Закону України №2095а-д від 24.03.2016 р. «Про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» (щодо додаткових гарантій у сприянні працевлаштування учасників бойових дій)»

Розширено перелік військовослужбовців, яким надається компенсація за житло

Постановою від 16 березня № 183 «Про внесення змін до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення» КМУ розширив перелік військовослужбовців, яким буде надаватися грошова компенсація за житлове приміщення, надання якого передбачено законодавством.

Рішенням уряду категорії осіб, яким надаватиметься грошова компенсація за належне для отримання жиле приміщення, доповнено категорією осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень.

До внесення змін грошова компенсація надавалася тільки військовослужбовцям, які перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов на загальних підставах, і військовослужбовцям, які користуються правом позачергового отримання житла.

Рішення уряду має посприяти посиленню соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей.

Постанова КМУ від 16.03.2016 р. № 183 «Про внесення змін до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення»

З 1 травня підвищать соціальні стандарти

На позачерговому засіданні Кабінету Міністрів Прем’єр-міністр України доручив Мінсоцполітики терміново підготувати урядову постанову про підвищення соціальних стандартів на 6%, яка передбачатиме автоматичне підвищення зарплат і пенсій.

«Ця постанова має передбачати автоматичне підвищення соціальних стандартів без підписання сотень різного роду наказів профільними міністерствами, — цитує слова Арсенія Яценюка департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну. — Міністерство фінансів має відповідні ресурси в державному бюджеті для того, щоб уже з травня почати виплачувати підвищені соціальні стандарти громадянам країни».

Арсеній Яценюк нагадав, що уряд ухвалив рішення про проведення першого етапу підвищення соціальних стандартів з 1 травня — на 6%. Верховна Рада підтримала такі дії. Загалом протягом року соцстандарти передбачено підвищити на 12%.

Урядовий портал, рубрика «Новини», підрубрика «Арсеній Яценюк: Маємо ресурси, щоби з травня підвищити зарплати та пенсії. Уряд ухвалить постанову, щоб це відбулося без зайвих бюрократичних процедур» від 21.03.2016 року

Україна впроваджує мінімальні норми соцзабезпечення

16 березня Верховна Рада України прийняла Закон про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці про мінімальні норми соціального забезпечення № 102. Україна візьме на себе зобов’язання за 9-а розділами Конвенції.

Відповідний Закон було прийнято за основу та в цілому.

Україна бере на себе зобов’язання за такими розділами Конвенції:

– розділ ІІ «Медичне обслуговування»;

– розділ ІІІ «Допомога у зв’язку з хворобою»;

– розділ ІV «Допомога по безробіттю»;

– розділ V «Допомога по старості»;

– розділ VI «Допомога у випадку трудового каліцтва або професійного захворювання»;

– розділ VIІ «Родинна допомога»;

– розділ VIІІ «Допомога у зв’язку з вагітністю і пологами»;

– розділ ІХ «Допомога по інвалідності»;

– розділ Х «Допомога у зв’язку з втратою годувальника».

Конвенція передбачає мінімальні стандарти в зазначених вище сферах, які необхідно буде адаптувати до реалій України. Водночас депутати зауважують, що впровадження в дію норм документу потребуватиме як додаткових розрахунків, так і коштів.

Проект Закону України № 0091 від 17.02.2016 р. «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці про мінімальні норми соціального забезпечення № 102»

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська, юрист кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатись на наші новини


error: