Дайджест новин законодавства і практики за період з 15.06.2015 по 21.06.2015 РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

In: Дайджести новин законодавства і практики 17 Aug 2015 Comments: 0

Повідомляти про працівників потрібно, але форми так й немає

В зв’язку із прийняттям нового Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. № 435 та відсутністю порядку повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення Формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу податківці знов говорять, що заповнення таблиці 5 до Додатку 4 вважається “повідомленням”.

Лист ДФСУ від 04.06.2015 р. № 19779/7/99-99-17-03-01-17

 

Оподаткування подарунків

Податківці нагадали про правила оподаткування подарунків.

Так, якщо здійснюється розповсюдження подарунків, а отримувачами подарунків є невизначене коло платників податку, то вартість такого товару не розглядається як дохід фізичних осіб та, відповідно, не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.        

Якщо отримувачами подарунків є конкретні особи, вартість таких подарунків є об’єктом оподаткування ПДФО, оскільки носять індивідуальний характер.

Якщо подарунки надаються у негрошовій формі, сума податку обчислюється, виходячи з вартості такого подарунку, розрахована за звичайними цінами, помноженої на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 – Сп), де Сп – це ставка податку. Приставці 15% коефіцієнт становитиме 1,1765.

Сума перевищення вартості подарунку оподатковується податковим агентом (якщо подарунок у не грошовій формі з використанням коефіцієнта) за ставкою 15 % та/або 20 %.

Вартість подарунків відображається податковим агентом у податковому розрахунку за формою N 1ДФ: за ознакою “160” відображається вартість подарунків, яка надана у розмірі, що не перевищує 50 відсотків мінімальної заробітної плати, та за ознакою “126” у разі перевищення такої суми.

Лист НБУ від 02.04.2015 p. N 5524/10/26-15-17-01-12

 

Уточнення показників додатку 2 до Декларації з ПДВ

Податківці надали роз’яснення щодо уточнення показників додатку 2 до Декларації з ПДВ.

Так,  якщо підприємством у таблиці 1 додатка 2 до декларації з ПДВ за лютий 2015 року помилково не було відображено непогашений залишок сум ПДВ, що були заявлені до бюджетного відшкодування на рахунок у банку за періоди до 1 лютого 2015 року, то підприємство може виправити таку помилку шляхом подання уточнюючого розрахунку із поданням додатка 2, який містить інформацію про уточнені показники у графі 5 таблиці 1.

Суми, відображені у графі 5 таблиці 1 додатка 2, можуть бути спрямовані лише для врахування у розрахунку реєстраційної суми (підпункт “а” пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу) і не можуть бути передекларовані як бюджетне відшкодування.

Лист ДФСУ від 28.05.2015 р. N 11246/6/99-99-19-03-02-15

 

Авансові внески у разі неотримання прибутку

Фіскальна служба надала роз’яснення щодо сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі неотримання в І кварталі 2015 р. прибутку або тримання збитку.

Так, якщо платник податку на прибуток, який сплачує авансові внески за результатами 2014 року та за підсумками I кварталу 2015 року не отримав прибуток або отримав збиток, такий платник не має підстав для подання податкової декларації за I квартал 2015 року та повинен сплачувати нараховані щомісячні авансові внески в декларації за 2014 рік у березні 2015 року – травні 2016 року.

Лист ДФСУ від 02.06.2015 р. N 19441/7/99-99-19-02-02-17

 

Постачання електронних версій друкованих видань і ПДВ

Податківці роз’яснили на які операції поширюється режим звільнення від оподаткування ПДВ.

Так, від ПДВ звільняються операції з постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України.

Операції з постачання (передплати) електронних версій періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва, у тому числі поставлених за допомогою мережі Internet та/або записаних на електронних носіях (CD-диск, DVD-диск тощо), оподатковуються ПДВ за ставкою 20 відсотків.

Лист ДФСУ від 22.04.2015 р. N 8508/6/99-99-19-03-02-15

 

Гарантійний ремонт та коригування фінансового результату

Податківці роз’яснили, що ПКУ не обмежує витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів, та ведення обліку покупців, що отримали таку заміну товарів або послуги з ремонту (обслуговування).

Формування витрат підприємства здійснюється відповідно до загальних правил ведення бухгалтерського обліку у порядку, визначеному П(С)БО 16 “Витрати”.

Лист ДФСУ   від 24.04.2015 р. N 8703/6/99-99-19-02-02-15

 

Особливості заповнення Звіту з ЄСВ та понижуючий коефіцієнт

Податківців запитали, чи необхідно в таблиці 1 Звіту з ЄСВ заповнювати графи 19 “Середня заробітна плата за 2014 рік” та 20 “Середньомісячна кількість застрахованих осіб за 2014 рік”, якщо підприємство не застосовує понижуючий коефіцієнт.

Так, реквізити «Середня заробітна плата за 2014 рік» и «Середньомісячна кількість застрахованих осіб за 2014 рік» віднесені Порядком № 435 до обов’язкових.

Проте розраховувати дані показники та показувати їх в графах 19 и 20 таблиці 1 Звіту з ЄСВ слід лише в тому випадку, якщо підприємство застосовує понижуючий коефіцієнт до ставки ЄСВ.

Управління адміністрування єдиного внеску і методології Департаменту доходів та зборів з фізичних осіб ДФСУ

 

Понижуючий коефіцієнт за попередні періоди

Державна фіскальна служба України надала роз’яснення щодо застосування понижуючого коефіцієнту за попередні періоди.

Так, якщо роботодавці дотримались умов для застосування понижуючого коефіцієнта для попереднього звітного періоду, але не застосували його, вони не мають право здійснити перерахунок єдиного внеску за такий період, застосовуючи понижуючий коефіцієнт.

 Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 301.04.01

 

Особливості застосування понижуючого коефіцієнта

Фіскали нагадують основні правила застосування понижуючого коефіцієнта.

Так, не застосовується понижуючий коефіцієнт до:

– ставки єдиного внеску для підприємств, установ, організацій за працюючих інвалідів (8,41 відс.);

– ставки   єдиного внеску для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС (5,3 відс.);

– ставки єдиного внеску для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів (5,5 відс.);

– всіх ставок єдиного внеску у вигляді утримання (3,6 відс., 6,1 відс., 2,6 відс., 2 відс., 2,85 відс.).

Для розрахунку коефіцієнта підприємство використовує показники за 2014 рік, відображені у звітності з єдиного внеску. При дотримані певних умов платник має право на застосування понижуючого коефіцієнта до ставки єдиного внеску і при нарахуванні та виплаті заробітної плати за першу половину звітного місяця.

Якщо ж при остаточному розрахунку виявиться, що умови для застосування понижуючого коефіцієнта до розміру єдиного внеску у звітному місяці не виконано, то, відповідно, застосування зниженої ставки до авансових внесків не є правомірним. В такому випадку, застосовується  штраф до платника єдиного внеску в розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Офіційний портал Територіальних органів ДФС у м. Миколаївській області, рубрика “Медіа-центр”, підрубрика “Новини”, розміщено 18.06.2015р.

 

Військовий збір з грошового забезпечення учасників АТО планують не утримувати

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування та стягнення військового збору з грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції».

Законом передбачено звільнення від оподаткування військовим збором доходів у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців і працівників Збройних сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань й інших осіб, які беруть безпосередню участь в АТО на період її проведення.

Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування та стягнення військового збору з грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції» № 2980 від 02.06.2015р.

 

Дії ФОПа на загальній системі оподаткування після демобілізації

ДФСУ роз’яснила, що фізична особа — підприємець, яка застосовує загальну систему оподаткування й не є роботодавцем, протягом 10 днів від дня її демобілізації повинна:

1) подати до контролюючого органу заяву про звільнення від виконання своїх обов’язків та копію військового квитка чи копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;

2) подати річний звіт про суми нарахованого єдиного внеску за себе;

3) сплатити єдиний внесок (у разі, якщо було отримано дохід (прибуток) від здійснення відповідної діяльності). 

 Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 301.06.02

 

Декларація з нерухомості новоствореного об’єкту нерухомості

Податківці роз’яснили, коли подавати декларацію з нерухомості та сплачувати податок на нерухоме майно щодо новоствореного об’єкта нерухомості.

Так, декларація щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості платником подається протягом 30 календарних днів із дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи із місяця, у якому виникло право власності на такий об’єкт.

Державна фіскальна служба України у Чернігівській області

 

Скасування реєстрації РРО

ДФСУ роз’яснила, яким чином проводиться скасування реєстрації касового апарату.

Так, заява про скасування реєстрації подається до органу ДФС за місцем реєстрації реєстратора розрахункових операцій.

Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в Центрі сервісного обслуговування (ЦСО), з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Разом із заявою про скасування реєстрації надається довідка ЦСО про розпломбування РРО та повертається реєстраційне посвідчення до органів ДФСУ. Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких органом ДФС прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.

У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації підприємство разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу внутрішніх справ. У заяві про скасування реєстрації зазначається спо­сіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за формою № 6-РРО: поштою або безпосередньо в органі ДФС.

Посадова особа органу ДФС протягом п’яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації, довідки ЦСО про розпломбування РРО та реєстраційного посвідчення або прийняття рішення органу доходів і зборів про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи ДФС та надає суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО. У разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням органу ДФС, копія довідки про скасування ре­єстрації направляється ЦСО, яким провадилося технічне обслуговування РРО. ЦСО, включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді, органом ДФС може бути надіслано повідомлення про скасування реєстрації РРО в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку.

Орган ДФС за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО, приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо підприємством не подано заяву про скасування реєстрації та такі підста­ви залишилися актуальними. Скасування реєстрації РРО прово­диться органом ДФС не пізніше двох ро­бочих днів з дня настання терміну виве­дення з експлуатації РРО.

Офіційний портал Територіальних органів ДФС у м. Житомирській області, рубрика “Медіа-центр”, підрубрика “Новини”, розміщено 19.06.2015р.

 

 

Коригування податкової накладної ввезених товарів

Податківці роз’яснили, що за операцією з постачання ввезених на митну територію України товарів (за які отримано попередню оплату) у разі зміни кодів УКТ ЗЕД під час митного оформлення таких товарів розрахунок коригування до податкової накладної складається на дату їх митного оформлення.

 Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 101.07

 

Електронний проїзний авіаквиток не є розрахунковим документом

Податківців запитали, чи вважається розрахунковим документом роздрукований електронний проїзний квиток на авіаційному транспорті.

Так, оскільки спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства доходів і зборів України від 30.05.2013 № 331/137 «Про затвердження Порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті», встановлено форму та зміст електронного проїзного (перевізного) документа на залізничному транспорті, а на авіаційному транспорті не встановлено, то електронний проїзний квиток на авіаційному транспорті не може вважатись розрахунковим документом в розумінні Закону № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 109.10

 

 

Підбірку підготувала: 

Юлія Урбановська, бухгалтер-експерт компанії “Західна консалтингова група”

Sorry, the comment form is closed at this time.

Підписатись на наші новини


error: