Дайджест новин законодавства і практики
за період з 15.02.2016 по 21.02.2016
РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”
Чи потрібно оприбутковувати кошти, які зняті з корпоративної картки?
Податківців запитали, чи необхідно оприбутковувати готівкові кошти у касі підприємства, якщо вони були отримані фізичною особою – довіреною особою підприємства з застосуванням корпоративного спеціального платіжного засобу або особистого спеціального платіжного засобу та чи складається звіт про використання коштів?
Так, фізичні особи – довірені особи юридичних осіб, які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі.
Ці довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, разом із підтвердними документами, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 109.15
Уважно ставимося до нарахування пені за порушення строків розрахунків за ЗЕД-контрактами
Львівський апеляційний адміністративний суд скасував рішення, за якими підприємству було нараховано пеню за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД.
Так, визначення терміну зупинення нарахування пені з дати винесення судом ухвали про порушення провадження у справі, а не з дати звернення платника податків із заявою до суду, не відповідає законодавству. Рішення суду про задоволення такого позову є підставою для несплати пені за відповідні порушення.
Підприємство учинило всі необхідні дії для стягнення боргу з нерезидентів за ЗЕД-контрактами, що виключає можливість застосування до нього відповідальності за недотримання його іноземними контрагентами строків виконання договірних зобов’язань.
Висновок податкового органу, що надходження валюти на розподільчий рахунок не можна враховувати як надходження валютних коштів на користь резидента, суперечить нормам чинного законодавства. А стягнення пені передбачена за порушення строків ЗЕД-розрахунків, а не за рух коштів з розподільчого рахунку на валютний рахунок одного і того самого платника.
Ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 № 876/11604/15
Повернення помилково або надміру сплаченого ЄСВ
Міністерство фінансів затвердило новий Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів.
Зокрема Порядок передбачає форму Заяви на повернення надміру або помилково сплаченого ЄСВ.
Розширено перелік випадків, коли здійснюється повернення коштів:
надмірної або помилкової сплати сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;
помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;
помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;
помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України, на рахунок 3719.
Даний Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. На сьогодні Наказ ще не опублікований.
Наказ Міністерства фінансів України від 16.01.2016рю № 6 Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів
Середньоринкова вартість легкових авто
Кабінет міністрів України затвердив Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких авто до об’єктів оподаткування транспортним податком.
За цією Методикою Мінекономрозвитку розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у п. 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою КМУ від 10.04.2013 № 403.
Якщо визначити ціну ідентичного нового автомобіля в Україні неможливо (немає необхідних довідкових даних), допускається використання даних щодо аналогічних автомобілів.
При цьому ідентичними є автомобілі, в яких збігаються марка; країна-виробник; тип кузова; модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об’єм, потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та техстану.
Аналогічними є автомобілі, в яких збігаються тип кузова (седан, універсал тощо); призначення (дорожні, позадорожні); тип двигуна (бензиновий, дизельний тощо); робочий об’єм двигуна; привод тягових коліс (передньоприводні, задньоприводні, повноприводні); тип коробки переключення передач; габаритні розміри; комплектація. За наявності кількох аналогів аналогічним автомобілем є автомобіль одного виробника (країни-виробника).
Джерело інформації для визначення ціни нового автомобіля — офіційні прайс-листи виробників (дилерів).
У разі, коли неможливо визначити ціну нового автомобіля в Україні, використовується інформація про його ціну в:
країнах-виробниках (експортерах);
спеціалізованих періодичних виданнях для продажу автомобілів, комп’ютерних програмах, інтернеті тощо.
Постанова КМУ “Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів” № 66 від 18.02.2016р.
Дебіторська заборгованість та судовий збір до витрат
Податківці надали роз’яснення щодо можливості віднесення до складу витрат сум дебіторської заборгованості та судового збору.
Так, платники, якi за пiдсумками 2015 року не коригують фiнрезультат на податковi рiзницi, ведуть облiк сумнiвної та безнадiйної заборгованостi виключно за приписами П(С)БО 10 «Дебiторська заборгованiсть.
Сума нарахованого за звiтний перiод резерву сумнiвних боргiв вiдображається у звiтi про фiнансовi результати у складi iнших операцiйних витрат (п.10 П(С)БО 10).
Виключення безнадiйної дебiторської заборгованостi з активiв здiйснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнiвних боргiв. У разi недостатностi суми нарахованого резерву сумнiвних боргiв безнадiйна дебiторська заборгованiсть списується з активiв на iншi операцiйнi витрати (п.11 П(С)БО 10).
Пiдприємствам, у яких доход за останнiй рiчний звiтний (податковий) перiод перевищив 20 млн грн., а також для платникiв, якi добровiльно прийняли рiшення розраховувати податковi рiзницi при списаннi безнадiйної заборгованостi необхiдно керуватись вимогами пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 та п. 139.2 ст. 139 ПКУ.
Зокрема, вiдповiдно до п. 139.2 ст. 139 ПКУ при списаннi дебiторської заборгованостi, що не вiдповiдає ознакам безнадiйної заборгованостi, викладеним у пп. 14.1.11 ПКУ, понад суму резерву сумнiвних боргiв, на суму таких витрат збiльшується фiнансовий результат до оподатковування.
У разi, якщо списання дебiторської заборгованостi здiйснюється за рахунок резерву сумнiвних боргiв, фiнансовий результат до оподаткування не коригується.
Судовий збір з метою оподаткування враховуються при розрахунку фiнансового результату до оподаткування, визначеного у фiнансовiй звiтностi пiдприємства, вiдповiдно до нацiональних положень (стандартiв) бухгалтерського облiку або мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi.
Витрати на врегулювання спорiв у судових органах, в тому числi, сума сплаченого судового збору належать до складу адмiнiстративних витрат (п. 18 П(С)БО 16 «Витрати») та облiковується на рахунку 92 «Адмiнiстративнi витрати».
Лист Головного управління ДФС у Чернігівській області від 11 лютого 2016 року № 482/10/25-01-15-02-09 «Щодо можливості віднесення до складу витрат сум дебіторської заборгованості та судового збору»
Фінзвітність в парі з декларацією з ПНП
Податківці нагадали, що платники податку на прибуток подають разом із податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств).
Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
До податкової декларації за рік платники подають річну фінансову звітність, яка включає баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.
Платники податку на прибуток — малі підприємства та юридичні особи, що мають право на застосування ставки 0%, подають разом з річною податковою декларацією скорочену за показниками фінансову звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.
Офіційний портал Територіальних органів ДФС у Закарпатській області
Підбірку підготувала:
Юлія Урбановська, бухгалтер-експерт компанії “Західна консалтингова група”
