Дайджест новин законодавства і практики
за період з 14.03.2016 по 20.03.2016
РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”
Банківська виписка підтверджує витрати на розрахунково-касове обслуговування
Податківці підтвердили, що банківська виписка з особового рахунку підприємства може слугувати як документ, що підтверджує суму витрат на оплату банківських послуг.
Так, виписка з особового рахунку підприємства, яка є регістром аналітичного обліку, вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначається для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписки (у паперовій чи електронній формі) з особового рахунку підприємства обумовлюються договором банківського рахунка, що укладається між банком і підприємством під час відкриття рахунка.
Лист Державної фіскальної служби України “Щодо обліку витрат з розрахунково-касового обслуговування” від 10.02.2016 р. № 2673/6/99-99-19-02-02-15
Уцінюємо товари самостійно?
Мінекономрозвитку та Мінфіну скасували Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення від 10.09.1996 р. № 120/190.
Починаючи з 9 березня застосовувати це Положення не обов’язково.
При цьому підприємствам слід затвердити власне положення про порядок уцінки.
Його можна розробити, використовуючи старе Положення.
Слід зауважити, що норми переоцінки товарів залишилися незмінними.
Так, запаси відображаються в бухгалтерському обліку і в звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.
Якщо на дату балансу ціна запасів знизилась або вони зіпсовані, застаріли,
тощо, то запаси відображаються за чистою вартістю реалізації. В свою чергу чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів шляхом вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут.
Сума перевищення первісної вартості над чистою вартістю реалізації списується на витрати звітного періоду.
Якщо ж чиста вартість реалізації запасів, що раніше
були уцінені, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, визнається інший операційний дохід із
збільшенням вартості цих запасів.
Пункт 3.15 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів № 2 від 10.01.2007р. визначає, що уцінка запасів до чистої вартості реалізації оформлюється актом уцінки.
Оскільки Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, яке наводило форму акту уцінки, скасовано, то можна розробити форму акту уцінки самостійно або використати стару форму акту уцінки.
Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства фінансів України від 28.01.2016р. № 117/19 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 10 вересня 1996 року № 120/190»
Втрачені документи: чи будуть перенесені терміни перевірки
Державна фіскальна служба України роз’яснила, коли може бути перенесений термін планової виїзної документальної перевірки, якщо платник податків звертається до контролюючого органу у зв’язку із втратою документів.
Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством.
Первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси підлягають обов’язковій передачі до архіву.
У разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.
Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду.
Пунктом 44.3 статті 44 ПКУ визначає, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності.
Також слід зауважити, що дані податкової декларації повинні бути підтверджені первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
Отже, у разі неможливості проведення перевірки платника податків термін проведення такої перевірки переноситься до дати відновлення та надання документів до перевірки.
Лист Державної фіскальної служби України “Щодо перенесення терміну планової виїзної документальної перевірки у разі звернення платника податків у зв’язку із втратою документів” від 11.03.2016 р. № 5246/6/99-99-22-04-02-15
Нагадаємо про ПДВ з туристичних послуг
Податківці нагадали про оподаткування туристичних послуг.
Так, базою оподаткування в разі проведення операцій з постачання туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) на території України та за її межами, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги).
Датою виникнення податкових зобов’язань у туристичного оператора при постачанні туристичного продукту (туристичної послуги) є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).
Датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту туристичного оператора при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), є дата отримання товарів/послуг, підтверджена податковою накладною.
Таким чином, на дату отримання туристичним оператором авансу за туристичний продукт податкові зобов`язання не формуються до моменту оформлення документу, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).
Лист Державної фіскальної служби України “Щодо оподаткування туристичних послуг” від 11.03.2016 р. № 5840/10/26-15-11-01-18
Про перевірку будемо знати наперед?
Мінекономрозвитку оприлюднив наказ «Про затвердження плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2016 рік».
Для зручного пошуку суб’єкта господарювання, включеного до плану перевірок, на веб-сайті реалізована пошукова система за найменуванням СГ або ідентифікаційним кодом юридичної особи чи реєстраційним номером облікової картки платника податків — фізособи-підприємця (серія та номер паспорта).
Офіційний веб-сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, рубрика «План комплексних заходів», Наказ від 30.11.2015 №1553 “Про затвердження Плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2016 рік”
Не можна заплатити ПДВ при імпорті товарів з електронного рахунку
Податківці роз’яснили, що сплатити ПДВ під час ввезення товарів на митну територію України з рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ не можна.
Лист Державної фіскальної служби України “Щодо можливості сплати податку на додану вартість під час ввезення товарів на митну територію України з рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ” від 25.02.2016 р. № 4178/6/99-99-19-03-02-15
Талони на пальне та смарт-карти – чи є акциз?
Податківці повідомили щодо оподаткування акцизним податком операцій з реалізації пального за допомогою смарт-карт і талонів.
Так, безпосередньо сама реалізація талонів та смарт-карт в безготівковій формі юридичним та фізичним особам – підприємцям для комерційного використання за договорами купівлі-продажу не відноситься до реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Однак фізичний відпуск пального з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції є операцією з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів та оподатковується акцизним податком незалежно від форми розрахунків (в т.ч. при здійсненні розрахунків за допомогою талонів та смарт-карток).
Лист Державної фіскальної служби України “Щодо оподаткування акцизним податком операцій з реалізації пального та смат-карт і талонів на отримання пального” від 12.03.2016 р. № 5311/6/99-95-42-01-16-01
Акциз у фіскальному чеку
Податківці нагадують, роздрібні торговці, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, зазначають у касовому чеку окремим рядком розмір ставки акцизного податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами, на початку рядка друкується назва такого податку.
Якщо суб’єкти господарювання й раніше відображали в чеках «роздрібний акциз», то пробиватимуть такі чеки й надалі.
Потрібно лише звірити форму чеків з новими вимогами і за необхідності внести корективи. Виробники касових апаратів повинні випустити версії програмного забезпечення РРО, які б дозволяли виділяти в чеку «роздрібний» акциз для тих суб’єктів господарювання, які не відображали цей вид податку.
Також суб’єктам господарювання необхідно стежити за оновленням Держреєстру РРО, перевіряючи чи внесено до нього нову версію програмного забезпечення для свого касового апарату.
Якщо таке ПЗ з’явилося в Реєстрі – негайно уточнити у своєму ЦСО, чи реалізовано в ній можливість виділяти акциз. Якщо так, то негайно надавати свої касові апарати до ЦСО для оновлення їх внутрішнього ПЗ.
Якщо це своєчасно не зробити, то через відсутність у чеку хоча б одного з обов’язкових реквізитів такий документ не буде прийматися як розрахунковий.
Офіційний портал Територіальних органів ДФС у Волинській області, рубрика «Медіа-центр», підрубрика «Новини».
Коригування до зведеної податкової накладної
Податківців запитали, чи необхідно складати розрахунок коригування до зведеної податкової накладної, якщо повернення товарів (коштів) здійснено у тому самому звітному періоді до моменту складання продавцем зведеної податкової накладної?
Оскільки зведена податкова накладна складається відповідно до визначеної у договорі періодичності оплати фактично поставлених товарів/послуг, але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця, то у разі, якщо до моменту складання продавцем зведеної податкової накладної відбулась зміна податкових зобов’язань продавця у зв’язку з поверненням покупцю коштів за непоставлені товари (послуги) або повернення покупцем товарів, суми ПДВ в зведеній податковій накладній таким продавцем зазначаються загальною сумою, що відповідає фактичній сумі поставлених покупцю товарів (послуг).
При цьому розрахунок коригування до такої податкової накладної не складається.
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, категорія 101.17
Акцизний податок на пальне
Податківці надали відповіді на деякі запитання щодо оподаткування акцизним податком операцій з реалізації пального.
1) Чи є об’єктом оподаткування акцизним податком операції з відпуску підакцизного пального через АЗС, що експлуатується відповідним оператором ринку нафтопродуктів, уповноваженим представникам (безготівковим клієнтам) інших суб’єктів господарювання при пред’явленні ними відомості тощо шляхом заправки вказаних ними автотранспортних засобів за умови, що оператор ринку нафтопродуктів – експлуатант АЗС проводить повну суму операції через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів з безготівковими формами оплати?
Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це, зокрема, фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів незалежно від форми розрахунків.
Тобто фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції пального – це здійснення заправки автомобілів моторним паливом або зрідженим вуглеводневим газом через паливо-, масло- та газороздавальні колонки.
Отже, реалізація пального через АЗС повинна здійснюватися із застосуванням спеціалізованих комп’ютерно-касових систем, які включені до держреєстру та відповідають Технічним вимогам та забезпечують відпуск пального у єдиному технологічному циклі з друкуванням фіскального касового чека.
Законом № 909 чітко визначені обставини, за яких виникає об’єкт оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу пального, а саме: при здійсненні фізичного відпуску пального з автозаправної станції та/або автомобільної станції незалежно від форм розрахунків.
2) Хто є платником акцизного податку – експлуатант АЗС чи суб’єкт господарювання, безготівкові клієнти якого отримують нафтопродукти через АЗС, якщо відпуск нафтопродуктів з АЗС здійснюється експлуатантом АЗС у межах договору відповідального зберігання (без передачі права власності на такі товари)?
При здійсненні фізичного відпуску пального через АЗС, із застосуванням спеціалізованих комп’ютерно-касових систем, експлуатант АЗС як суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що здійснює безпосередній відпуск пального повинен сплачувати акцизний податок із реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою 0,042 євро за кожний літр реалізованого пального.
3) Чи є об’єктом оподаткування акцизним податком операції з відпуску підакцизного пального через власну АЗС для власних потреб, через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів?
Якщо через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів споживачам і у продавця (реалізатора) нафтопродуктів, тобто в особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів через АЗС (через паливо- та газороздавальні колонки) безпосередньо споживачам, незалежно від форми розрахунків (готівкова, безготівкова (в тому числі з використанням талонів, карток, відомостей на відпуск нафтопродуктів) під час здійснення розрахункових операцій виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку з роздрібного продажу.
Отже, при фізичному відпуску пального через паливо- та газороздавальні колонки для заправки власних (орендованих) автомобілів, виникає об’єкт оподаткування акцизним податком з реалізації (відпуску) палива, при якому здійснюється розрахункова операція.
4) Чи є об’єктом оподаткування акцизним податком операції з відпуску підакцизного пального через власну АЗС, через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, по договору відповідального зберігання – відпуску власнику ПММ (не іншим клієнтам)?
РРО можуть не застосовуватися лише при відпуску оптових партій пального, розрахунки за які здійснено шляхом безготівкового переказу коштів з рахунку на рахунок, або шляхом взаємозаліку, або пального, яке знаходиться на відповідальному зберіганні, за умови, коли такий відпуск здійснюється з ємкостей, спеціально призначених для зберігання та відпуску оптових партій пального.
Підбірку підготувала:
Юлія Урбановська, бухгалтер-експерт компанії “Західна консалтингова група”
