Дайджест нoвин закoнoдавства і практики за періoд з 14.03.2016 пo 20.03.2016 РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

In: Дайджести новин законодавства і практики 21 Mar 2016

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики

за періoд з 14.03.2016 пo 20.03.2016

РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

 

Врахування витрат бізнесу у проектах регуляторних актів

15 березня набрала чинності постанова Кабінету Міністрів від 16.12.2015 р. № 1151 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308».

Згідно з даним актом, будь-який проект нормативно-правового акта, визнаного регуляторним, буде супроводжуватися цифровими розрахунками витрат підприємців, які може спричинити впровадження даних регуляторних актів (М-тест, або SME test).

Така методика впроваджена для того, щоб рішення влади були економічно обґрунтованими і ефективними, щоб розробник проекту регуляторного акта міг в доступній, зрозумілою суспільству формі довести економічну доцільність свого рішення.

За допомогою М-тесту можна порахувати, скільки буде коштувати той чи інший регуляторний акт державі (яке закладає витрати в бюджет), бізнесу (який закладає витрати в ціну товару або послуги) і пересічному громадянину, який платить за все це.

Проводяться такі тести за допомогою опитування підприємців та основних статистичних даних. Далі проходять публічні консультації, анкетування, круглі столи тощо.  В результаті за допомогою М-тесту можна зменшити витрати малого бізнесу, довівши надмірне навантаження на нього.

Відзначимо, що до впровадження нової методики ДРС України була проведена широкомасштабна кампанія з навчання держслужбовців та працівників місцевого самоврядування, також могли навчатися і представники бізнес-асоціацій, громадськості, щоб мати інструменти впливу на рішення влади ще на етапі їх розробки. Такі навчання будуть тривати, розповіли в ДРС. Крім того, рахувати по-новому АРВ і проводити М-тест держслужбовців навчатимуть в Національній академії держуправління при Президентові України.

Постанова КМУ від 16.12.2015 р. № 1151 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 р. № 308»

Єдиний державний портал адміністративних послуг надає 16 послуг онлайн

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України запустило оновлену версію пілотного проекту Єдиного державного порталу надання адміністративних послуг https://www.poslugy.gov.ua/.

Сьогодні за допомогою порталу вже можна отримати 16 послуг онлайн – 12 послуг Мінекономрозвитку і 4 послуги Держархбудінспекції.

Основний елемент системи – це особистий кабінет, який дозволяє ідентифікувати юридичну або фізичну особу. Через особистий кабінет користувач може формувати запити про надання послуг, отримувати сповіщення про статус отримання послуги і т.п. Сьогодні для ідентифікації законодавчо передбачено лише ЕЦП, але заплановано впровадити альтернативні методи ідентифікації.

Поява порталу дозволяє повністю змінити принципи отримання адмінпослуг. Наприклад, раніше, для того, щоб отримати ліцензію, підприємець повинен був зібрати пакет паперових документів і особисто подати в Кабмін. Після цього документи попадали в Мінекономіки, де їх по черзі розглядали працівники 4-х департаментів. На кожному з цих етапів могли виникати помилки, могли губитися документи. Підприємець дізнавався про помилки тільки тоді, коли отримував паперовий лист. І ніхто не знав, на якому з етапів і де знаходяться документи. У кращому випадку процес тривав від 10 робочих днів, а якщо підприємець отримував відмову, то все повторювалося по колу. Така бюрократична система і відчуття невідомості створювали грунт для корупції і появи так званих «посередників».

Як оприлюднюються установчі документи юридичної особи?

У листі № 6362/1225-0-26-16/19.3 Мін’юст надав роз’яснення щодо оприлюднення на веб-сайті Міністерства установчих документів юрособи.

Нагадуємо, що до впровадження програмного забезпечення ЄДР, а також функціонування порталу електронних сервісів юросіб, фізосіб-підприємців і громадських формувань оприлюднення установчих документів юрособи здійснюється на веб-сайті Міністерства юстиції.

Мін’юст надав можливість безкоштовного доступу через сайт Міністерства до результатів надання адміністративних послуг у сфері держреєстрації, в тому числі до виписки і установчих документів юрособи. Доступ здійснюється шляхом пошуку за кодом доступу, перегляду, копіювання та роздрукування.

Для цього при створенні безкоштовного запиту відомостей в ЄДР на офіційному веб-сайті Мін’юсту за посиланням: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch/ заявнику слід вибрати вкладку «Результат надання адміністративних послуг» та ввести унікальний код, розміщений в правому верхньому кутку опису документів, які надаються юрособою держреєстратору для проведення реєстраційної дії.

Всі описи документів, видані після 01.01.2016 р, містять унікальний код, який дає можливість доступу до результатів надання адміністративних послуг у сфері держреєстрації, в тому числі до установчих документів юрособи.

Лист Міністерства юстиції України від 26.02.2016 р. № 6362/1225-0-26-16/19.3

Якщо платник податків втратив документи, планова перевірка переноситься

У разі неможливості проведення планової виїзної перевірки в зв’язку з втратою платником податків документів термін проведення такої перевірки переноситься до дати відновлення та надання документів на перевірку. Про це повідомила ДФС в листі № 5246/6/99-99-22-04-02-15.

Відповідно до п. 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, що в разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів і розслідування причин їх пропажі або знищення.

Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній податковій інспекції – підприємствами та місцевому фінансовому органу – установами, в 10-денний термін.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПК визначено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 ст. 44, а також документів, пов’язаних з виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.

При цьому відповідно до абз. 1 п. 44.1 ст. 44 ПК дані податкової декларації повинні бути підтверджені первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених зазначеними документами.

Відповідно до п. 44.5 ст. 44 НК в разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 статті 44 ПК, платник податків зобов’язаний у 5-денний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку.

Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Лист ДФС України від 11.03.2016  № 5246/6/99-99-22-04-02-15

Автоперевізники можуть використовувати товарно-транспортну накладну невстановленої форми

У наказі Мінінфраструктури від 27 січня 2016 року № 26 йдеться про те, що товарно-транспортна накладна може оформлятися підприємством без дотримання форми, за умови наявності в ній інформації про:

– назву документа;

– дату і місце її складання;

– найменування (прізвище, ім’я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача;

– найменування та кількості вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж;

– автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причепі/напівпричепі (марка, модель, тип, реєстраційний номер);

– пункти навантаження і розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища і підписи відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія і/або експедитора.

Відповідні зміни внесені до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Наказ Міністерства інфраструктури України від 27.01.2016 № 26 «Про внесення змін до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»

Як визначити дату виявлення шкоди, заподіяної підприємству працівником

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 2 березня 2016 розглянув справу № 6-1263цс15 про відшкодування шкоди, заподіяної ДП НСК «Олімпійський» в результаті неправомірних дій в період виконання відповідачем трудових обов’язків на посаді генерального директора.

При розгляді була сформована наступна правова позиція.

Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди (частина третя статті 233 КЗпП).

Отже, строк звернення до суду у справах щодо трудових правовідносин врегульовано положеннями КЗпП. Спірні правовідносини в переглядається справі підпадають під дію положень КЗпП, статтею 233 якого встановлено термін в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Як роз’яснено в пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику у справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», судам необхідно перевіряти, чи дотримано власником або уповноваженим ним органом встановлений статтею 233 КЗпП річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування. Цей термін застосовується і при зверненні із заявою прокурора. Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. Днем виявлення шкоди, встановленого в результаті інвентаризації матеріальних цінностей, при ревізії або перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, слід вважати день підписання відповідного акта або висновку.

Таким чином, прийняття постанови про відкриття кримінальної справи не усуває юридичного значення доведених до відома юридичної особи або органу державного управління актів, висновків та інших документів, здатних підтвердити початок перебігу встановленого частиною третьою статті 233 КЗпП строку звернення до суду.

З огляду на викладене слід зробити висновок, що за змістом частини третьої статті 233 КЗпП день прийняття постанови про відкриття кримінальної справи стосовно особи, яка є відповідачем у цивільній справі про відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на працівника трудових обов’язків, не слід вважати днем ​​виявлення шкоди, заподіяної цим працівником, при наявності акта або укладення, складених в результаті інвентаризації матеріальних цінностей, при ревізії або перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації.

         Правова позиція, яка висловлена ВСУ у постанові від 02.03.2016 р. № 6-1263цс15

Знижка працівникові на абонемент в спортзал є базою нарахування ЄСВ

У листі № 4768/10/28-10-06-11 ДФС роз’яснила нюанси оподаткування єдиним соціальним внеском знижки, отриманої працівниками підприємства, на вартість придбаних абонементів на відвідування спортивних комплексів і басейну.

Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону про єдиний соціальний внесок, базою нарахування єдиного внеску для роботодавців – підприємств, установ і організацій, які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожною застрахованою особою зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються відповідно до Закону про оплату праці, і суму винагороди фізособам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Статтею 2 Закону про оплату праці визначено структуру зарплати, до якої включаються основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Визначення видів виплат, які відносять до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЕВ здійснюється з урахуванням Інструкції зі статистики зарплати, затвердженої наказом Державного комітету статистики від 13.01.2004 р. № 5.

Суми знижки, отриманої працівниками підприємства, на вартість придбаних абонементів на відвідування спортивних комплексів і басейну, не віднесені до переліку видів виплат, які не належать до фонду оплати праці, визначених Інструкцією № 5.

Тобто, вартість знижки, отриманої працівниками підприємства, на вартість придбаних абонементів на відвідування спортивних комплексів і басейну, є базою нарахування ЄСВ.

Лист ДФС України від 04.03.2016 р. № 4768/10/28-10-06-11 «Щодо оподаткування єдиним соціальним внеском»

Право мобілізованих працівників на щорічні додаткові відпустки

Міністерство соціальної політики України в листі від 29.01.2016 № 26/13/116-16 надало роз’яснення щодо права мобілізованих працівників на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці або за особливий характер праці.

Мінсоцполітики нагадало, що право працівників на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці визначається у відповідності зі Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1290 (у редакції постанови КМУ від 13.05.2003 № 679, із змінами, внесеними постановою КМУ від 16.12.2004 № 1674).

Згідно з позицією 122 розділу XVII «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» (підрозділ «Загальні професії медичних працівників закладів та установ охорони здоров’я, соціального захисту населення та освіти») Списку право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 11 календарних днів мають лікарі-анестезіологи-реаніматологи.

Статтею 119 Кодексу законів про працю, працівникам, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, встановлено гарантії щодо збереження їх місця роботи (посади), середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у т. ч. час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).

Мінсоцполітики зауважило, що відповідно до частини другої цієї статті до стажу роботи, що дає право на відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці (ст. 7 Закону про відпустки) та за особливий характер праці (ст. 8 Закону про відпустки), зараховуються:

– час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;

– час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;

– час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Тобто періоди, в які працівники звільнені від роботи у зв’язку з призовом на військову службу під час мобілізації, до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці або за особливий характер праці, не зараховуються.

Лист Міністерства соціальної політики України від 29.01.2016 р. № 26/13/116-16 «Стосовно щорічних додаткових відпусток за роботу із шкідливими і важкими умовами праці або за особливий характер праці»

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська, юрист кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатись на наші новини


error: