Дайджест нoвин закoнoдавства і практики за періoд з 08.02.2016 пo 14.02.2016 РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

In: Дайджести новин законодавства і практики 15 Feb 2016

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики

за періoд з 08.02.2016 пo 14.02.2016

РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

 

Новий порядок реєстрації бізнесу

Порядок державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які не мають статусу юридичної особи, який затверджений наказом Мін’юсту від 9 лютого 2016 року № 359/5, набрав чинності 12 лютого.

У даному Порядку враховані зміни в сфері реєстрації, що стосуються розширення кола суб’єктів, уповноважених реєструвати юросіб, ФОП і громадські формування. Мін’юст передає свої функції нотаріусам, комунальним і держпідприємствам, держадміністраціям та органам місцевого самоврядування. Також передбачено, що банки зможуть приймати документи, необхідні для реєстраційних дій.

Реєстрація може здійснюватись будь-яким суб’єктом державної реєстрації в межах повноважень, які передбачені Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», незалежно від місцезнаходження юридичної особи (крім громадських формувань) або місця проживання ФОП.

Державна реєстрація громадських формувань, символіки громадських формувань у випадках, передбачених законодавством, проводиться Міністерством юстиції та його територіальними органами за місцезнаходженням громадського формування.

Реєстрація проводиться на підставі:

– документів, що подаються заявником для державної реєстрації;

– судових рішень, що вступили в законну силу і тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборона (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону «Про виконавче провадження»;

– рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку;

– шляхом внесення державним реєстратором відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі і відповідно до законодавства.

Заявник може отримати доступ до відомостей через інтернет за кодом доступу для перегляду, копіювання та друку.

Датою отримання заявником відомостей про результати надання адміністративних послуг з державної реєстрації, рішень державного реєстратора вважається дата розміщення таких відомостей, рішень на порталі електронних сервісів.

До впровадження програмного забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підготовка і формування правового висновку, рішення держреєстратора, в тому числі повідомлення про призупинення розгляду документів і повідомлення про відмову в реєстрації, здійснюються без використання програмних засобів ведення реєстру.

Документи для державної реєстрації в електронній формі зможуть подаватися після впровадження порталу електронних сервісів.

Наказ Міністерства юстиції України від 09.02.2016 року № 359/5 «Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи»

Юрособам, зареєстрованим в 2016, надано можливість отримувати ЕЦП

ДФС повідомила, що з 10 лютого АЦСК ІДД ДФС розпочинає надання послуг електронного цифрового підпису юридичним особам, зареєстрованим після 1 січня 2016 року, які пройшли процедуру державної реєстрації в умовах дії нової редакції Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Нагадаємо, що раніше було тимчасово призупинено надання послуг ЕЦП юридичним особам, зареєстрованим після 01.01.2016, а також тим, які вносили зміни в установчі документи починаючи з 01.01.2016, – з огляду на відсутність нормативно-правових актів, що регулюють порядок ознайомлення третіх осіб з установчими документами, наданими для здійснення державної реєстрації юридичної особи. Це пов’язано з тим, що Законом виключено норму про повернення другого примірника установчого документа (положення, статут, зміни до статуту і т.п.) з відміткою державного реєстратора.

Офіційний портал ДФС, рубрика «Новини», підрубрика «ДФС відновлено надання електронного цифрового підпису юридичним особам, зареєстрованим після 1 січня 2016 року» від 10.02.2016 року

Нові правила розробки і застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності

10 лютого набрав чинності Закон від 15.01.2015 № 124-VIII «Про технічні регламенти та оцінки відповідності», який визначає правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності.

Як відомо, даний Закон був прийнятий замість законів про підтвердження відповідності та про технічні регламенти та процедури оцінки відповідності.

Відповідно до даного Закону технічний регламент – це нормативно-правовий акт, в якому визначено характеристики продукції або пов’язані з нею процеси чи способи виробництва, включаючи відповідні процедурні положення, дотримання яких є обов’язковим. Він може також включати або містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, в тій мірі, в якій вони застосовуються до продукції, процесу чи способу виробництва.

Оцінка відповідності – це процес доказування того, що певні вимоги, що стосуються продукції, процесу, послуги, системи, особи або органу, були виконані. Оцінка відповідності органу здійснюється шляхом акредитації органів з оцінки відповідності.

У Законі відповідно до вимог Угоди про технічні бар’єри в торгівлі (яке є невід’ємною частиною Угоди про заснування СОТ) консолідовані правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування регламентів і процедур оцінки відповідності. Це повинно усунути протиріччя між ними, дозволити більш якісно адаптувати національне законодавство до законодавства Євросоюзу. Зміни дозволять підприємцям самостійно проводити оцінку відповідності технічним регламентам.

Закон України від 15.01.2015 року № 124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності»

Про підстави для накладення штрафів за порушення трудового законодавства

Постановою КМУ від 3 лютого 2016 року № 55 внесено зміни до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Даний Порядок визначає механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 ст . 265 КЗпП і частинами 2-7 ст. 53 Закону «Про зайнятість населення».

Порядок доповнено нормою, згідно з якою штрафи можуть бути накладені на підставі:

– рішення суду про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, і встановлення періоду такої роботи або роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві, в установі, організації;

– акту про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятості населення, складеного посадовою особою Держпраці або територіального органу Держпраці.

Не сплачені в добровільному порядку штрафи стягуються:

– в судовому порядку регіональними центрами зайнятості на підставі матеріалів справи, переданих їм територіальними органами Держпраці;

– в судовому порядку територіальними органами Держпраці;

– органами державної виконавчої служби.

Орган, який здійснює стягнення, визначається в залежності від виду штрафу. Раніше стягненням займалися тільки територіальні органи Держпраці і Держслужби зайнятості. Зараз ця процедура відбувається наступним чином:

– у судовому порядку регіональними центрами зайнятості на підставі матеріалів справи, що передаються їм територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами другою, п’ятою і шостою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення»);

– у судовому порядку територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами третьою, четвертою і сьомою статті 53 вищеназваного Закону);

органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Постанова КМУ від 03.02.2016 року № 55 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. N 509»

Нова методика розрахунку платежів за концесію

Кабінет Міністрів України прийняв постанову про зміну Методики визначення розміру концесійних платежів.

Нова методика передбачає розмежування способів розрахунку платежу в залежності від виду концесійного договору, а саме:

– концесія на експлуатацію або реконструкцію наявних об’єктів (brown-field) розраховується трьома способами:

  • в залежності від вартості наданого в концесію об’єкта;
  • від чистого доходу;
  • у вигляді змішаного платежу (враховуючи вартість об’єкта і дохід);

– концесія на будівництво нових об’єктів (green-field) розраховується тільки в залежності від чистого доходу.

Також концесієдавець зможе сам вибрати спосіб розрахунку платежу з урахуванням сфери господарської діяльності. При цьому розмір концесійного платежу стає одним із критеріїв визначення переможця концесійного конкурсу. Тепер потенційні інвестори за участю в конкурсі будуть спиратися на зрозумілі і прийнятні в світі підходи.

Офіційний портал Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, рубрика «Новини», підрубрика «Уряд затвердив ринкову методику розрахунку платежів за концесію» від 05.02.2016 р.

Як відправляються податкові повідомлення-рішення?

Наказом від 28 грудня 2015 року № 1204 Мінфін оновив Порядок направлення контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків.

Контролюючий орган складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо:

– платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні податкового контролю встановлені факти здійснення платником податків діяльності, яка привела до виникнення об’єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню;

– дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

– результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов’язань, визначених платником податків у митних деклараціях;

– в інших випадках, коли це передбачено законодавством.

Податкове повідомлення-рішення складається щодо кожного окремого податку, збору разом зі штрафними санкціями, а також по кожному штрафу і пені за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов’язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов’язань та/або податкового кредиту, та/або бюджетного відшкодування ПДВ, і/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ, штрафів і пені із зазначенням дати і номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого проводиться розрахунок.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим платнику податків-юридичній особі, якщо повідомлення-рішення передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим платнику податків-фізичній особі, якщо повідомлення-рішення вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження такої фізособи з повідомленням про вручення.

Наказ Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків»

Що робити у разі втрати документів з виплати зарплати?

ДФС в листі № 859/С/99-99-19-02-02-15 роз’яснила нюанси зберігання і відновлення документів з виплати зарплати.

Відповідальність за організацію бухобліку та фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше 3 років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством.

Порядок створення, прийняття і відображення в бухобліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Відповідно до п. 6.10 Положення в разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів і розслідування причин їх пропажі або знищення.

Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду.

Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній податковій інспекції — підприємствами та місцевому фінансовому органу — установами, в 10-денний термін.

Відповідно до п. 44.5 ст. 44 ПК, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення первинних документів, платник податків зобов’язаний у 5-денний строк з дня такої події повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому для подання податкової звітності.

Способи подання звітності регламентує п. 49.3 ст. 49 ПК, а саме:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб.

Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Лист ДФС від 27.01.2016 року № 859/З/99-99-19-02-02-15

Щодо нарахування компенсації за невикористані відпустки

Мінсоцполітики в листі від 25.12.2015 р № 1675 / 13 / 84-15 роз’яснило, що при обчисленні середньої зарплати для нарахування компенсації за невикористані відпустки, коли в розрахунковий період потрапляє відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, середньоденна зарплата обчислюється шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року, зменшену на кількість святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (ст. 73 КЗпП), і на кількість календарних днів перебування працівника у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Лист Міністерства соціальної політики України від 25.12.2015 р. N 1675/13/84-15 «Щодо обчислення середньої заробітної плати для нарахування компенсації за невикористані відпустки»

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська, юрист кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатись на наші новини


error: