Дайджест новин законодавства і практики за період з 04.04.2016 по 10.04.2016 РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

Posted by: In: Дайджести новин законодавства і практики 11 Apr 2016 Comments: 0

Дайджест новин законодавства і практики

за період з 04.04.2016 по 10.04.2016

РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

 

Особливості розрахунків коригування

Податківців запитали, чи може продавець при поверненні йому товарів/послуг/отриманні коштів від покупця скласти розрахунок коригування до податкової накладної, що була складена на суму перевищення ціни придбання товарів (послуг)/звичайної ціни самостійно виготовлених товарів (послуг)/балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною.

Так,  продавець – платник ПДВ при поверненні йому товарів/ послуг/отриманні коштів від покупця – платника ПДВ може скласти розрахунок коригування до податкової накладної, що була складена з фактичної ціни постачання і надана такому покупцеві та другий розрахунок коригування до податкової накладної на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання товарів (послуг)/звичайної ціни самостійно виготовлених товарів (послуг)/балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною. Такий розрахунок коригування покупцю не надається та зберігається у продавця.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, категорія 101.07

Зміни до порядку обліку платників ЄСВ

До Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників були внесені зміни, які набирають чинності з 15.04.2016 р.

Зокрема, змінами передбачається, що до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у день отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру в порядку інформаційної взаємодії відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску за формою № 11-ЄСВ.

Якщо до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, на запит суб’єкта державної реєстрації контролюючим органом було надано відомості про відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ та якщо у платника ЄСВ виникла заборгованість із ЄСВ до проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, контролюючий орган формує та передає до Єдиного державного реєстру відомості про наявність заборгованості зі сплати ЄСВ.

Якщо контролюючим органом до Єдиного державного реєстру передано відомості про наявність заборгованості зі сплати ЄСВ, після погашення такої заборгованості контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру відомості про відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ.

У разі наявності заборгованості зі сплати єдиного внеску відомості за формою № 11-ЄСВ разом із додатком надсилаються (видаються) комісії з припинення (ліквідаційній комісії, ліквідатору) або відповідальній особі платника за його зверненням.

У разі отримання від державного реєстратора відомостей про проведення реєстраційної дії щодо початку проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації контролюючий орган протягом 30 календарних днів із дати надходження таких відомостей надсилає державному реєстратору відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску за формою № 11-ЄСВ.

Після внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру запису про проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації контролюючий орган здійснює зняття з обліку платника єдиного внеску.

Дата зняття з обліку збігається з датою закриття інтегрованої картки платника єдиного внеску чи датою отримання відомостей державного реєстратора про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в разі, якщо на дату отримання таких відомостей закрито інтегровану картку такого платника.

Наказ Міністерства фінансів України “Про затвердження змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників” від 03.03.2016 р. № 308

Доходи з натуркоефіцієнтом в 1ДФ

Податківці надали роз’яснення щодо відображення у графах 3а та 3 податкового розрахунку ф. 1ДФ сум доходів до яких застосовується натуральний коефіцієнт.

Нарахований дохід в 1ДФ відображається повністю, без вирахування ПДФО та інших виплат, які сплачуються за рахунок заробітної плати, без податкової соціальної пільги за її наявності та без військового збору.

У графі 3 «Сума виплаченого доходу» податкового розрахунку за ф. 1ДФ відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою К = 100 : (100 – Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

До наведеної формули застосовується діюча у 2016 році ставка податку 18 відсотків (для ставки податку 18 відсотків – коефіцієнт 1,21951).

Отже, у разі надання платнику податку доходів у негрошовій формі, суми нарахованого доходу у графах 3а «Сума нарахованого доходу» та 3 «Сума виплаченого доходу» податкового розрахунку за ф. 1ДФ відображаються з урахуванням цього коефіцієнту.

Лист Державної фіскальної служби України “Щодо відображення у графах 3а та 3 податкового розрахунку ф. 1ДФ сум доходів до яких застосовується коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України, а саме з урахуванням коефіцієнту чи без нього” від 04.04.2016 р. № 7309/6/99-95-42-02-16

Уступка боргу у зовнішньоекономічних договорах

Фіскали надали роз’яснення щодо можливості заміни сторони в операції, що підпадає під дію Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР.

Так, у разі укладення договору про уступку вимоги боргу між двома резидентами України право кредитора переходить до іншого резидента, і надалі — валютна виручка надійде не власнику експортованої продукції, а іншій особі, що суперечить вимогам Закону № 185. Таким чином, здійснення уступки вимоги між резидентами під час здійснення експортно-імпортних операцій у сфері ЗЕД не допускається.

У випадку заміни боржника-нерезидента іншим нерезидентом валютна виручка (товар) надійде експортеру (імпортеру) продукції, але від іншого нерезидента. При цьому вимоги Закону № 185 не будуть порушені. 

У разі укладення договору переведення боргу між двома нерезидентами за кордоном до нього (за умови відсутності іншої домовленості сторін у самому договорі) не може застосовуватися матеріальне право України.

Офіційний портал територіальних органів ДФС у Чернівецькій області, рубрика «Медіа-центр», підрубрика «Новини», розміщено 05.04.2016р.

Цікавинки заліку ПДВ

Податківці розглянули звернення щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ при отриманні помилково перерахованих контрагентом коштів після розірвання договору постачання; проведення постачальником товарів/послуг заліку отриманої від покупця попередньої (авансової) оплати в рахунок погашення заборгованості за іншим договором; віднесення головним підприємством до податкового кредиту податкових накладних, що помилково складені постачальником на філії, які позбавлені головним підприємством права складання податкових накладних.

Питання 1. Щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ при отриманні помилково перерахованих контрагентом коштів після розірвання договору постачання газу

При отриманні на поточний рахунок коштів, які помилково перераховані контрагентом після розірвання договору, податкові зобов’язання платником не нараховуються та, відповідно, податкова накладна не складається.

Питання 2. Щодо проведення постачальником товарів/послуг заліку отриманої від покупця попередньої (авансової) оплати за договором постачання газу в рахунок погашення заборгованості за договором надання комерційних послуг без повернення такої оплати на поточний рахунок покупця

Якщо продавцем – платником ПДВ на дату отримання попередньої (авансової) оплати були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг та/або відбулася зміна умов договору та/або був складений інший договір, то продавець – платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ.

Складання такого розрахунку здійснюється на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за одним договором постачання товарів/послуг, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товарів/послуг за другим договором постачання. При цьому у графі 2 розрахунку зазначається: “Залік попередньої оплати в рахунок поставлених товарів/послуг за іншим договором N від “.

Питання 3. Щодо віднесення головним підприємством до податкового кредиту податкових накладних, які помилково складені постачальником на філію, яка позбавлена головним підприємством права складання податкових накладних

Підприємство – постачальник може скласти податкову накладну на філію (структурний підрозділ) у випадку, якщо головним підприємством делеговано їй право складання податкових накладних. У випадку, якщо у філії відсутні права на складання податкових накладних, постачальник зобов’язаний складати податкову накладну на головне підприємство.

Лист Державної фіскальної служби України “Щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ при отриманні помилково перерахованих контрагентом коштів після розірвання договору постачання; проведення постачальником товарів/послуг заліку отриманої від покупця попередньої (авансової) оплати в рахунок погашення заборгованості за іншим договором; віднесення головним підприємством до податкового кредиту податкових накладних, що помилково складені постачальником на філії, які позбавлені головним підприємством права складання податкових накладних” від 15.03.2016 р. № 5575/6/99-99-19-03-02-15

Підпис в податковій накладній

Фіскали розповіли про порядок дотримання правил накладання ЕЦП на податкові накладні.

При складанні податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника.

З урахуванням встановлених правил заповнення та реєстрації податкових накладних електронний цифровий підпис, що накладається на податкову накладну при її реєстрації в ЄРПН, та ініціали і прізвище особи, яка склала податкову накладну, повинні належати одній особі, якій делеговано право підпису податкових накладних.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Невідповідність електронного цифрового підпису, що накладається на податкову накладну при її реєстрації в ЄРПН, ініціалам і прізвищу особи, яка склала податкову накладну, не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною.

Лист Державної фіскальної служби України “Щодо порядку заповнення податкових накладних та реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних” від 17.03.2016 р. № 5889/6/99-99-19-03-02-15

Як підприємцям отримати лікарняні у 2016 році

ФСС із ТВП повідомив, що за умови сплати страхових внесків до Фонду, фізособи — платники єдиного внеску мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за рахунок коштів Фонду.

Фінансування матеріального забезпечення фізособам — платникам ЄСВ здійснюватиметься на підставі заяви-розрахунку, форма якої визначена Порядком фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим постановою правління Фонду від 22.12.2010 р. № 26.

Таким особам до заяви-розрахунку необхідно додати довідку з територіального фіскального органу про сплату ЄСВ або копії квитанцій про сплату ЄСВ за розрахунковий період, а також копію листка непрацездатності.

У разі несплати ЄСВ у строки, визначені Законом про ЄСВ, матеріальне забезпечення підлягатиме поверненню.

Офіційний веб-сайт ФСС з ТВП

Розподіл транспортно-експедиційних витрат для визначення митної вартості

Державна фіскальна служба України розглянула питання щодо включення до бази оподаткування ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України вартості транспортно-експедиційних.

Витрати на транспортування товару після ввезення на територію України не включаються до митної вартості товарів за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню.

Враховуючи, що експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню.

Якщо експедитором не розподілені витрати на транспортно-експедиційні послуги, понесені до та після перетину митного кордону України, зазначені витрати повинні включатись у повному обсязі до митної вартості оцінюваних товарів.

Лист Державної фіскальної служби України “Щодо включення до бази оподаткування ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України вартості транспортно-експедиційних послуг” від 15.03.2016 р. № 5591/6/99-99-19-03-02-15

Підбірку підготувала: 

Юлія Урбановська, бухгалтер-експерт компанії “Західна консалтингова група”

Sorry, the comment form is closed at this time.

Підписатись на наші новини

error: