Дайджест нoвин закoнoдавства і практики за періoд з 03.08.2015 пo 09.08.2015 РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

In: Дайджести новин законодавства і практики 26 Nov 2015

Для дозволу на будівництво пропонується підтверджувати наявність коштів у замовника

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект № 2459а про внесення змін до ст. 37 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо підтвердження наявності коштів для забезпечення виконання кошториси об’єктів будівництва.

Проектом пропонується внести законодавчі зміни, серед вимог яких для отримання дозволу на проведення будівельних робіт передбачено надання відповідних документів, що підтверджують наявність коштів на розрахункових рахунках замовника або генерального підрядника або підрядника в обсязі, необхідному для забезпечення виконання кошторису об’єкта (об’єктів) будівництва.

На даний момент для отримання дозволу на проведення будівельних робіт не передбачено ніякого підтвердження наявності коштів, необхідних для завершення об’єкта будівництва. Законопроектом виключається можливість отримання дозволу на проведення будівельних робіт без надання підтверджуючих документів про наявність коштів необхідних для забезпечення виконання кошторису об’єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Необхідність прийняття законопроекту зумовлена тим, що це:

– підвищить рівень контролю за недопущенням в будівництво забудовників, які не мають достатньо коштів для завершення об’єктів будівництва, що в свою чергу мінімізує здійснення махінацій з інвестиціями;

– дозволить запобігти виникненню незавершених об’єктів будівництва;

– підвищить рівень довіри інвесторів до об’єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Законопроект від 28.07.2015 р. № 2459а «Про внесення змін до статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо підтвердження наявності коштів для забезпечення виконання кошторису об’єктів будівництва)»

 

Як нотаріусам звітувати про завірені договори

ДФС наказом від 17 липня 2015 № 507 затвердила Узагальнюючу податкову консультацію щодо подання до контролюючого органу фізичними особами, які здійснюють приватну нотаріальну діяльність, інформації про посвідчені договори продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами, продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами), про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчені договори дарування.

Роз’яснено, що при нотаріальному посвідченні договорів продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами, продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, видачі свідоцтв про право на спадщину та/або нотаріальному посвідченні договорів дарування приватний нотаріус повинен щоквартально подавати до контролюючого органу за місцем знаходження свого робочого місця Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), у строки, встановлені для податкового кварталу.

Форма № 1ДФ (форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджений наказом Мінфіну від 13 січня 2015 № 4.

При вчиненні нотаріальних дій нотаріус зобов’язаний надавати інформацію контролюючим органам шляхом заповнення граф 1, 2, 3а, 4 та 5 Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ). У зазначених графах відображається: порядковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта, про яку надається інформація у податковому розрахунку, сума нарахованого доходу, сума сплаченого ПДФО (у випадках, передбачених Податковим кодексом), ознака доходу згідно з довідником ознак доходів.

При цьому інформація, яку повинен подавати нотаріус в контролюючий орган не є податковою звітністю в розумінні глави 2 розділу II ПК, отже, підстави для застосування відповідальності, передбаченої пунктом 119.2 ст. 119 ПК , відсутні.

Наказ ДФС України від 17 липня 2015 року № 507 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо подання до контролюючого органу фізичними особами, які здійснюють приватну нотаріальну діяльність, інформації про посвідчені договори продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами, продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами), про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчені договори дарування»

 

Валютні надходження резидентам від суб’єктів Криму підлягають продажу на міжбанку

У листі № 40-02015/54281 Нацбанк надав роз’яснення щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів від суб’єктів Криму.

Відповідно до пунктів 1 і 2 постанови НБУ від 3 листопада 2014 № 699 «Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони «Крим» для цілей застосування нормативно-правових актів Нацбанку особа, що перебуває на території вільної економічної зони «Крим» (суб’єкт Криму), прирівнюється до нерезидента. А перекази (платежі) з материка на територію ВЕЗ «Крим» або навпаки здійснюються в порядку, передбаченому нормативно-правовими актами НБУ для операцій з переказу коштів за межі України/в Україну.

Відповідно до п. 2 постанови НБУ від 3 червня 2015 № 354 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному і валютному ринках України» обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку підлягають надходження в іноземній валюті з-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб-підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи. Також в цю категорію входять надходження в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Нацбанку.

Згідно п. 9.4 ст. 9 Закону про ВЕЗ «Крим» вимоги законодавства України щодо обов’язкового продажу надходжень (у тому числі виручки) в іноземній валюті не застосовуються до юридичних осіб з місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим».

Тобто, Закон звільняє від обов’язкового продажу надходження в іноземній валюті на користь суб’єктів Криму, однак не містить аналогічних виключень для надходжень в іноземній валюті на користь резидентів від суб’єктів Криму.

Слід також враховувати, що на підставі постанови НБУ від 6 травня 2014 № 260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, розташованих на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» банкам України заборонено встановлювати кореспондентські відносини з банками України та іноземними банками, іншими кредитними чи фінансовими установами, які розташовані та/або здійснюють свою діяльність на території АР Крим та міста Севастополя, і відкривати відокремлені підрозділи на цій території. Оскільки можливість відкриття банками України рахунків суб’єктам Криму на території ВЕЗ «Крим» відсутній, то перерахування цими суб’єктами коштів в іноземній валюті на користь резидентів можуть здійснюватися виключно з рахунків, відкритих в іноземних банках. Крім випадків використання суб’єктами Криму рахунків, відкритих у банках України на материку.

Таким чином, надходження в іноземній валюті з-за меж материка на користь резидентів від суб’єктів Криму підлягають обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України з дотриманням порядку та в розмірі, які встановлені законодавством України, зокрема, постановою № 354.

Лист НБУ від 03.08.2015 р. № 40-02015/54281 «Роз’яснення щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів від суб’єктів Криму»

 

Спрощений порядок відкриття рахунків

Національний банк розробив проект постанови «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах».

 

Передбачається зменшення кількості документів, що подаються суб’єктами господарювання в банк при відкритті рахунків. Зокрема, передбачається скасувати вимоги Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах про обов’язкове подання суб’єктами господарювання копії виписки з Єдиного державного реєстру та встановити вимогу для банку самостійно отримувати відомості про клієнта з реєстру.

Крім цього:

–              може бути введено можливість формування банком справи з юридичного оформлення рахунку клієнта в електронному вигляді;

–              будуть приведені у відповідність норми Інструкції з нормами Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення» в частині здійснення банком ідентифікації та верифікації клієнтів (передбачено обов’язок банку здійснювати верифікацію клієнта шляхом встановлення відповідності особистості клієнта в його присутності отриманим від нього ідентифікаційним даними та перевірки дії (дійсності) представлених клієнтом офіційних документів);

–              будуть приведені у відповідність норми Інструкції з нормами Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо спрощення умов ведення бізнесу)», які стосуються вдосконалення порядку взяття рахунків платників податків на облік контролюючими органами (впровадження принципу мовчазної згоди при неотриманні повідомлення від контролюючого органу про взяття рахунку підприємства на облік);

–              будуть приведені у відповідність норми Інструкції з нормами Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо умов повернення строкових депозитів)» з визначення умов дострокового повернення строкових вкладів (депозитів) клієнтів (Законом скасовується право клієнта на отримання строкового вкладу (депозиту) за його першу вимогу). Відзначимо, що банки не можуть автоматично продовжувати депозити, відкриті до 6 червня, без права дострокової видачі засобів;

–              з метою лібералізації валютного законодавства буде розширено режим функціонування поточних рахунків фізичних осіб – резидентів та нерезидентів в іноземній валюті;

–              спрощений порядок відкриття рахунків для нерезидентів-інвесторів в частині посвідчення справжності підписів у картці із зразками підписів;

–              спрощено порядок закриття рахунків для клієнтів, у яких незавершений зовнішньоекономічний контракт (відповідно до пропозицій Департаменту відкритих ринків).

Проект Постанови Правління НБУ «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах»

 

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська, пoмічник юриста кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатись на наші новини


error: