Дайджест нoвин закoнoдавства і практики за періoд з 02.05.2016 пo 08.05.2016 РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

In: Дайджести новин законодавства і практики 10 May 2016 Comments: 0

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики

за періoд з 02.05.2016 пo 08.05.2016

РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

 

Мін’юст більше не реєструє майно і бізнес

1 травня закінчився перехідний період, під час якого органи місцевої влади повинні були підключитися до реєстрів і взяти на себе функції по реєстрації нерухомого майна, юридичних осіб і фізосіб-підприємців. Відповідно, реєстратори Мін’юсту і територіальних органів юстиції більше не виконують дані функції.

Введено принцип екстериторіальності, який дає можливість зареєструвати бізнес незалежно від регіону і зареєструвати нерухомість в межах області.

Крім цього, введено можливість подачі електронних документів, скорочено перелік паперів для реєстрації і терміни проведення всіх процедури.

Одним з найважливіших досягнень реформи стало введення системи адміністративного оскарження рішень реєстраторів. Це дає можливість Мін’юсту і незалежної комісії ефективно відреагувати, якщо якимось з реєстраторів було скоєно порушення при здійсненні реєстраційних дій, не чекаючи судового оскарження.

Разом з повноваженнями на місця були передані кошти, які громадяни платили, реєструючи майно або бізнес. Відсоток від надання послуг надходить безпосередньо до місцевих бюджетів, що дає можливість суспільству використовувати їх на власні потреби.

Офіційний портал Міністерства юстиції України, рубрика «Новини», підрубрика «Міністерство юстиції успішно завершило реформу в сфері реєстрації бізнесу та нерухомості, – Наталія Севостьянова» 05.05.2016 року

Особисті селянські господарства як учасники аграрного ринку

1 травня набув чинності Закон № 1067-VIII «Про внесення змін до Закону України« Про фермерське господарство »щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств».

Даним Законом спрощуються умови створення власного аграрного бізнесу. Особисті селянські господарства будуть легалізовані як повноправні учасники аграрного ринку, і така перереєстрація надасть можливість легально отримувати пенсії та соціальні гарантії.

Законом встановлено, що сімейне фермерське господарство без статусу юрособи організовується ФОП самостійно або спільно з членами його сім’ї на підставі договору про створення сімейного фермерського господарства. Такий договір укладається членами однієї сім’ї в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Головою сімейного фермерського господарства без статусу юрособи є член сім’ї, який зареєстрований як ФОП, і визначений договором про створення сімейного фермерського господарства.

Від імені сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи мають право виступати глава цього господарства або уповноважений ним один з членів господарства.

Фермерське господарство підлягає держреєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації юросіб/ФОП, за умови придбання громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Також в Законі йдеться, що залучення сімейним фермерським господарством інших громадян може здійснюватися виключно для виконання сезонних і окремих робіт, безпосередньо пов’язаних з діяльністю господарства і потребують спеціальних знань чи навичок.

Закон України від 31.03.2016 року № 1067-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про фермерське господарство» щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств»

Щодо діяльності бюро правової допомоги

Координаційний центр з надання правової допомоги затвердив Типове положення про бюро правової допомоги.

Як зазначається у відповідному наказі від 31 березня 2016 року № 26, бюро правової допомоги є самостійним відділом місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Основними завданнями бюро є:

1) правове навчання в територіальних громадах;

2) надання безоплатної первинної правової допомоги;

3) забезпечення доступу до безоплатної вторинної правової допомоги;

4) надання безоплатної вторинної правової допомоги (крім захисту);

5) забезпечення доступу до електронних сервісів Міністерства юстиції.

Згідно кваліфікаційним вимогам, визначеним Координаційною центром, на посаду керівника бюро може бути призначена особа, яка:

1) вільно володіє державною мовою;

2) має вищу юридичну освіту не нижче першого (бакалаврського) рівня;

3) має навички роботи на комп’ютері, достатні для самостійного створення текстових документів, таблиць, презентацій, використання довідкових правових систем і мережі Інтернет;

4) здатне до ефективної усної та письмової комунікації;

5) має аналітичне мислення, здатність швидко орієнтуватися і шукати необхідну інформацію;

6) спрямовує свою діяльність на задоволення правових потреб клієнта; готове зрозуміти клієнта і допомогти йому; має власну гідність і повагу до гідності інших людей; зацікавлене в суспільно-корисної діяльності;

7) має організаторські здібності, високою загальною культурою, педагогічним талантом, є комунікабельною, товариським, жалісливим і т. П .;

8) є доброчесним і толерантним, порядною, відповідальною, стійкість до стресів.

Підтверджений досвід волонтерської діяльності/участі в діяльності громадських організацій/ініціативних груп, які надають допомогу вразливим суспільним групам, є перевагою.

Наказ Міністерства юстиції України від 31.03.2016 року № 26 «Про затвердження Типового положення про бюро правової допомоги»

Про проведення публічних торгів з одним учасником

Верховний Суд України на спільному засіданні Судової палати у цивільних і господарських справах 27 квітня 2016 року прийняв постанову по справі № 6-103цс16, предметом якого був спір про визнання публічних торгів недійсними, визнання недійсними та скасування протоколу проведення публічних торгів та акту державного виконавця про реалізацію арештованого майна.

При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що норми Закону «Про виконавче провадження» дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає з забезпечених іпотекою зобов’язань, при наступних умовах:

– відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна в першу чергу звернути стягнення;

– наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем.

Відповідно до статті 54 цього Закону примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону «Про іпотеку».

У спірних правовідносинах підлягає застосуванню норма статті 45 Закону «Про іпотеку», згідно з якою публічні торги можна провести за наявності одного учасника, придбавши майно за його початковій ціні.

Постанова Верховного Суду України від 27.04.2016 р. № 6-103цс16

Поновлення працівника, звільненого через втрату довіри

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 20 квітня 2016 розглянув справу № 6-100цс16 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.

При розгляді була сформульована наступна правова позиція.

Трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підставу для втрати довіри до нього з боку власника або уповноваженого ним органу (пункт 2 частини першої статті 41 КЗпП).

Розірвання трудового договору за п. 2 частини першої ст. 41 КЗпП можливе за таких умов:

1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл і т.п.);

2) винне діяння працівника;

3) втрата довіри до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.

Ця норма не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків або наявність заподіяної роботодавцю матеріальних збитків як обов’язкову умову для звільнення працівника. Звільнення на підставі втрати довіри може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, що безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т. П.), Здійснив навмисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довіри (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

При розгляді справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП, вирішуючи питання про віднесення позивача до числа працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд в кожному конкретному випадку повинен з’ясувати:

– становить чи виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків позивача;

– носить виконання ним зазначених дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.

Постанова Верховного Суду України від 20.04.2016 р. № 6-100цс16

Яке обладнання потрібно мати підприємствам, які переробляють  металобрухт?

Мінекономрозвитку наказом від 29 березня 2016 року № 524 затвердив Перелік обладнання, яке необхідно мати спеціалізованому підприємству та його приймальним пунктам або спеціалізованому металургійному переробному підприємству при здійсненні операцій з металобрухтом.

У перелік обладнання, які необхідно мати спеціалізованому підприємству для здійснення госпдіяльності із заготівлі, переробки металобрухту, входить:

– брухтопереробне обладнання;

– вантажопідйомне обладнання, яке забезпечує можливість переміщення брухту, його розвантаження або завантаження в транспортні засоби і минуло техогляд;

– ваги, повірені в установленому законодавством порядку;

– тара або відсіки для окремого зберігання металобрухту за видами (потрібно тільки для госпдіяльності, пов’язаної з кольоровими металами);

– засіб вимірювальної техніки, що використовується при здійсненні радіаційного контролю.

У приймальному пункті спеціалізованого металургійного переробного підприємства для здійснення госпдіяльності із заготівлі, переробки металобрухту потрібно мати все вищевказане обладнання, крім брухтопереробного. Також для провадження господарської діяльності, пов’язаної з кольоровими металами, знадобиться обладнання для різання з електричним приводом або з двигуном внутрішнього згоряння, тара або відсіки для окремого зберігання металобрухту за видами. А для приймальних пунктів чорних металів додатково потрібно обладнання для механічної або вогневої (газополум’яного) різання.

Спеціалізованого металургійного переробного підприємства при здійсненні операцій з металобрухтом потрібно мати:

– виробниче, технологічне обладнання (у тому числі піч), ваги, вантажопідйомне обладнання;

– засіб вимірювальної техніки, що використовується при здійсненні радіаційного контролю.

Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.03.2016 року № 524 «Про затвердження переліку обладнання та устаткування, які необхідно мати спеціалізованому підприємству та його приймальним пунктам або спеціалізованому металургійному переробному підприємству при здійсненні операцій з металобрухтом»

Стартував призов на строкову військову службу

Відповідно до Указу Президента від 29 березня № 122/2016 5 травня розпочався призов громадян України на строкову військову службу в Збройні Сили України та інші військові формування, який триватиме до 30 червня.

У Генштабі зазначили, що змішаний принцип комплектування ЗСУ відповідає стандартам НАТО. Строкова військова служба дозволяє накопичити мобілізаційний ресурс військових фахівців, які після звільнення з військових формувань будуть перебувати на обліку військовозобов’язаних у районних і міських військових комісаріатах.

Міноборони нагадує, що військовослужбовці строкової військової служби не залучаються для проведення АТО в Донецькій і Луганській областях.

Очікується, що у травні – червні 2016 року до Збройних Сил та інших військових формувань для проходження строкової військової служби буде відправлено 16 615 чоловік.

Наступний призов повинен відбутися в жовтні – листопаді 2016 року.

Указ Президента України від 29.03.2016 року № 122/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2016 році»

Звільнення з основного місця роботи та неповідомлення про це

Управління Держпраці в Хмельницькій області на своєму веб-сайті надало відповідь на запитання: звільнившись з основного місця роботи, працівник не повідомив про це на підприємстві, де він працює за сумісництвом. Через чотири місяці він приніс трудову книжку, у якій було зазначено, що він звільнений іще в грудні 2015 року. Які дії має вчинити бухгалтер підприємства, де він працює за сумісництвом, зважаючи на те, що з грудня 2015 року він не мав основного місця роботи? Чи загрожує це штрафами?

Керівнику підприємства потрібно скласти акт про те, що працівник приніс трудову книжку на підприємство, де він працює за сумісництвом, а працівник має надати пояснення щодо того, чому він не повідомив про звільнення з основного місця роботи керівника ще в грудні 2015 року. Після цього працівник пише заяву про переведення його із сумісництва на основне місце роботи, а керівник видає відповідний наказ.

Бухгалтеру підприємства в такому випадку штрафи не загрожують, оскільки працівник не виконав необхідних дій для завчасного повідомлення керівника підприємства, де він працює за сумісництвом, про звільнення з основного місця роботи.

Офіційний портал Управління Держпраці в Хмельницькій області, рубрика «Запитай фахівця», підрубрика «Про деякі питання роботи за сумісництвом» від 29.04.2016 року

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська, юрист кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»

Sorry, the comment form is closed at this time.

Підписатись на наші новини


error: