Яким медпрацівникам надається відпустка за безперервну роботу?
Міністерство соціальної політики України у своєму листі № 649/0/14-15/13 розказало, який порядок надання додаткової відпустки за безперервну роботу медичним працівникам.
Право на додаткову оплачувану щорічну відпустку тривалістю три календарних дні за безперервну роботу встановлено окремим категоріям медичних працівників пунктом «н» статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я.
До таких працівників належать лікарі дільничних лікарень, головні лікарі та лікарі амбулаторій, розташованих у сільській місцевості, дільничні лікарі-терапевти та лікарі-педіатри, дільничні медсестри територіальних ділянок поліклінік (поліклінічних підрозділів) та дільничні медсестри амбулаторій, лікарі загальної практики (сімейні лікарі), медичні сестри загальної практики – сімейної медицини, завідувачі терапевтичних та педіатричних відділень поліклінік та інші категорії, передбачені законодавством.
Основними критеріями для надання додаткової відпустки законодавство визначає стаж роботи на перелічених вище посадах та в закладах, тому така відпустка надається медичним працівникам незалежно від того, працюють вони на повну ставку чи на умовах скороченого робочого дня (0,25, 0,5 або 0,75 посади).
Якщо медичні працівники працювали на посадах дільничних лікарів-терапевтів та лікарів-педіатрів, дільничних медсестер територіальних ділянок поліклінік (поліклінічних підрозділів) та в результаті реформування первинної медичної допомоги переведені на посади лікарів загальної практики (сімейних лікарів), медичних сестер загальної практики – сімейної медицини, завідувачів терапевтичних та педіатричних відділень поліклінік або керівників амбулаторій та відділень сімейної медицини у складі центрів первинної медико-санітарної допомоги, за ними зберігається право на зазначену відпустку з урахуванням попереднього стажу роботи на вказаних у пункті «н» статті 77 Основ посадах та закладах за умови, що їх стаж роботи в результаті цього переведення не переривався.
Однак, порядок обчислення безперервної роботи, яка дає право на вищевказану додаткову відпустку, Основами законодавства України про охорону здоров’я не визначений.
На практиці безперервний стаж роботи, як правило, визначається безперервною роботою на підприємствах за певними посадами відповідної галузі або виду діяльності.
Роботодавець зобов’язаний доводити, що працівник повідомлений про скорочення штату
У листі № 182/06/187-15 Міністерство соціальної політики роз’яснило, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Однак в разі такого звільнення діють обмеження на звільнення окремих працівників, встановлені ст. 184 КЗпП.
Зокрема, ч.3 ст. 184 КЗпП передбачає, що звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років (до шести років – ч.6 ст. 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається.
При цьому, законодавством про працю не передбачена форма та спосіб повідомлення працівника про скорочення чисельності або штату працівників. Водночас у разі виникнення трудових спорів власник повинен мати докази, що працівника було повідомлено про відповідне скорочення за 2 місяці.
Держгірпромнагляд розповів, на яких умовах працівникам видається спецодяг
Держгірпромнагляд у листі № 764/0/11-06/6/15 розповів про безоплатну видачу спеціального одягу та інших індивідуальних засобів захисту працівників.
Так, відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону праці» на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також на роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.
Відповідно до умов колективного договору роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.
Закон України «Про колективні договори та угоди» визначає відповідальність осіб за невиконання умов колективного договору: на осіб, які представляють роботодавця чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи і з вини яких порушено чи не виконано зобов’язання щодо колективного договору, угоди, накладається штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вони також несуть дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади.
На вимогу профспілок, іншого уповноваженого трудовим колективом органу роботодавець зобов’язаний вжити заходів, передбачених законодавством, до керівника, з вини якого порушуються чи не виконуються зобов’язання за колективним договором, угодою.
Запропоновано змінити правила працевлаштування інвалідів на роботах із шкідливими умовами
У Верховній Раді України було зареєстровано законопроект № 2750 від 28.04.2015 року про внесення змін до Закону України «Про основи захищеності інвалідів в Україні» щодо прав інвалідів. Метою законопроекту є введення збалансованих вимог по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Запропоновано при розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів до середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік не включається кількість працівників, які працюють у шкідливих та важких умовах праці, а також на об’єктах підвищеної небезпеки, зареєстрованих в державному реєстрі об’єктів підвищеної небезпеки.
У пояснювальній записці до вказаного законопроекту як приклад наводять підприємства хімічної промисловості, у яких більшість робочих місць мають шкідливі умови праці, тому створити робочі місця для інвалідів на таких підприємствах неможливо. При цьому, чинними нормами законодавства встановлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на підприємствах, незалежно від форми власності, у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих
Самостійне дострокове повернення із відрядження: як бути з добовими
Міністерство фінансів України у листі № 31-07230-16-29/5660 роз’яснило, що направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства і оформляється наказом із зазначенням пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження. При цьому сума добових визначається згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами.
Тобто саме наказ про відрядження працівника є підставою для відшкодування йому витрат на таке відрядження, а тому у разі прийняття керівником рішення про відкликання працівника з відрядження має бути видано відповідний наказ.
На думку Мінфіну, якщо працівник самостійно вирішить повернутися з відрядження раніше строку, визначеного наказом про відрядження, він має подати керівнику доповідну записку із зазначенням причин такого дострокового повернення та прозвітувати за виконане у відрядженні доручення, за результатами чого керівник може прийняти рішення про скорочення строку відрядження з оформленням відповідного наказу.
Мінсоцполітики роз’яснило особливості проведення чергової атестації працівників
У своєму листі № 30/13/116-15 Міністерство соціальної політики надало свої пояснення щодо терміну проведення чергової атестації працівників.
Відповідно до п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Кабінетом Міністрів України № 442 від 01.08.1982 року, атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству в строки, які передбачені колективним договором, але не рідше 1 разу на 5 років.
Результати атестації (як проведеної вперше, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Тобто, дата і термін проведення чергової атестації визначається урахуванням того, що вона має бути завершена до закінчення терміну дії попередньої атестації.
Тому, у разі порушення терміну проведення чергової атестації для зарахування періодів роботи працівників, що перевищують 5-річний період, немає підстав.
Підбірку підготувала: Христина Іващишин, юрист ТОВ «Західна консалтингова група»
