Дайджест нoвин “Податки і облік” з 27.11.2017 пo 03.12.2017

In: Дайджести новин законодавства і практики 04 Dec 2017 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 27.11.2017 пo 03.12.2017

 

На веб-сайті НБУ публікуватимуть позичальників

Нацбанк розпочинає щомісячне оприлюднення статистичних даних щодо кредитів, наданих банками великим, малим та середнім підприємствам та процентних ставок за такими кредитами.

За жовтень 2017  дані опубліковано в підрозділі «Грошово-кредитна та фінансова статистика» розділу «Статистика» офіційного Інтернет-представництва НБУ (файли Кредити, надані депозитними корпораціями (крім НБУ), Процентні ставки за кредитами та депозитами).

Зокрема, ці файли містять нові дані про:

  • кредити, надані юридичним особам, за видами валют (національна/іноземна валюта);
  • кредити, надані юридичним особам, за строками погашення (до 1 року/від 1 до 5 років/більше 5 років);
  • процентні ставки за новими кредитами, наданими юридичним особам, за видами валют (національна/іноземна валюта);
  • кредити, надані ФОПам, в залежності від розміру підприємництва за видами валют (національна/іноземна валюта);
  • кредити, надані ФОПам залежно від розміру підприємництва за строками погашення (до 1 року/від 1 до 5 років/більше 5 років);
  • процентні ставки за новими кредитами, наданими ФОПам, в залежності від розміру підприємництва за видами валют (національна/іноземна валюта).

До кінця 2018  Нацбанк також розпочне поширення інформації щодо кредитів підприємствам на веб-сайті НБУ у формі відкритих даних (API). Інформація буде класифікована за значною кількістю критеріїв та буде зручною для автоматизованої обробки.

За матеріалами НБУ

 

Оскарження рішень контролюючих органів

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Коли платник вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, та ін., він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби — з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Платник одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Вмотивоване рішення щодо розгляду скарги приймається та надсилається протягом 20 календарних днів, що настають за днем отримання скарги (поштою з повідомленням про вручення, на адресу платника чи особисто під розписку).

Строк розгляду скарги може бути продовженим понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів, про це платника до закінчення строку має бути повідомлено.

Якщо рішення за скаргою не надсилається платнику протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника з дня, що настає за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника, якщо рішення про продовження строків її розгляду не було надіслано до закінчення 20-денного строку.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Не підлягає оскарженню грошове зобов’язання, самостійно визначене платником податків.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню (процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору).

При зверненні платника до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПКУ.

Відповідно до п. 56.23. ст. 56 ПКУ передбачено особливості оскарження рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН, а саме:

  • скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;
  • скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН розглядається в порядку, визначеному Кабміном, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
  • скарга на рішення про відмову у реєстрації п ПН/РК в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (термін розгляду скарги не може бути продовженим);
  • якщо вмотивоване рішення за скаргою на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК у ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

За матеріалами юридичного управління ГУ ДФС у Вінницькій області

 

Дивіться інфоргафіку на тему:

Порядок вручення податкового повідомлення рішення

 

Оскарження податкових повідомлень-рішень в суді – повідомляємо фіскалів

Фіскали нагадуюють: платник податків має право оскаржити податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу в суді незалежно від того, чи проводиться процедура адміністративного оскарження такого податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Водночас платник податків повинен повідомити контролюючий орган про надання позовної заяви до суду.

Підкатегорія 133.01 ресурсу «ЗІР»

 

Повідомлення за формою №20-ОПП по-новому

З 08 грудня набирає чинності наказ Мінфіну від 06.10.2017  №839 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів», у відповідності до якого уточнюється порядок подання та заповнення повідомлення за ф.№20-ОПП у разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України. За таких обставин, повідомлення подається протягом 10 робочих днів до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовому вигляді після створення, реєстрації  такого підрозділу. Розділ 3 повідомлення заповнюється з урахуванням зазначення коду країни місцезнаходження такого підрозділу (гр.6), повне місцезнаходження в країні за межами України (гр.8), а графа 7 не заповнюється.

Окрім цього, у відповідності до Наказу,  розділ 3 повідомлення доповнено новою гр. 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)», яка заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, кадастровий номер – для земельної ділянки; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки; номер кузова транспортного засобу – для легкового автомобіля; номер шасі транспортного засобу – для вантажного автомобіля та причепа; бортовий реєстраційний номер – для суден; реєстраційний знак – для повітряних суден тощо).

Наказ Мінфіну від 06.10.2017  №839 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів».

 

Відповідальність за неподання повідомлення за формою №20-ОПП

Фіскали нагадують: платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів

За  неподання заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПКУ,  фінансова відповідальність визначена п.117.1 ПКУ:

  • накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170,0 грн.,
  • накладення штрафу на інших суб’єктів господарювання – 510,0 гривень.

Не усунення таких порушень або  ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу

  • накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340,0 грн.,
  • накладення штрафу на інших суб’єктів господарювання – 1020,0 гривень.

За матеріалами ДФС у Київській області.

 

Продовження граничних строків для подання податкової декларації

У Мін’юсті України 10.11.2017  за № 1373/31241 зареєстровано наказ Мінфіну України від 20.10.2017  № 861, яким затверджено Порядок застосування норм п. 102.6-102.7 ст. 102 глави 9 розділу ІІ ПКУ, яким визначено механізм продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань відповідно до норм ПКУ.

Продовження граничних строків для платників податків здійснюється у разі, якщо такий платник податків — фізична особа або посадова особа юридичної особи був позбавлений можливості у визначений Кодексом строк складати та подавати податкову звітність, а також подавати заяви про перегляд рішень контролюючих органів та заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань.

При цьому для посадової особи юридичної особи продовження здійснюється за умови, що протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

За наявності визначених Кодексом обставин платник може звернутися до контролюючого органу за місцем реєстрації (податковою адресою) або за місцем адміністрування (обліку) надміру сплачених грошових зобов’язань з письмовою заявою

у довільній формі протягом 30 календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, визначених п.102.6 — 102.7 ст. ПКУ, або початку їх дії, разом із документами, які підтверджують настання таких обставин про продовження граничних строків.

Контролюючий орган протягом 20 календарних днів від дня отримання заяви платника зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його на адресу заявника поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Штрафні санкції, встановлені ст. 120 Кодексу, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації.

Наказ Мінфіну України «Про затвердження Порядку застосування норм пунктів 102.6-102.7 ст. 102 глави 9 розділу ІІ ПКУ» від 20.10.2017  № 861

 

 

Пояснення до декларації в електронному вигляді

подається у випадку подання декларації в електронному вигляді

Фіскали консультують: у разі необхідності платник може подати разом податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі (п. 46.4 ст. 46 ПКУ).

Для забезпечення можливості платниками податків подання в електронному вигляді доповнення до декларації з поясненням його подання в усіх формах податкової звітності, передбачено спеціально відведене місце для складання такого доповнення за довільною формою.

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 

Дивіться відео на тему:

Помилково не включена до декларації з ПДВ податкова накладна. Що робити?

 

Заповнення декларації з ПНП в частині виплати нерезиденту

Резиденти, що здійснюють на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, утримують податок з таких доходів в розмірі 15 % їх суми та за їх рахунок,як правило, сплачується до бюджету під час такої виплати (якщо інше не встановлено правилами міжнародного договору).

Інформацію про виплачені доходи нерезидентам, суми утриманого з них податку та застосовану для оподаткування ставку платники зазначають у додатку до Податкової декларації з ПНП (додаток «ПН» до Декларації).

У Податковій декларації з ПНП, крім рядка 23 «ПН», де зазначається сума сплаченого податку при виплаті доходів нерезидентам у звітному періоді, визначеного на підставі Розрахунку (звіту) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (додаток «ПН» до Декларації), інші показники не заповнюються.

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 

Сільгоспдохід спрощенця за результатами звітного року

менше 75% – загальна система оподаткування з наступного року

Фіскали нагадують: якщо дохід від реалізації продукції сільськогосподарського товаровиробництва за результатами звітного податкового 2017 року менше 75% від загального доходу, то платник єдиного податку 4 групи з 01.01.2018  сплачує податки на загальних підставах (п. 298.8.4 ПКУ).

Разом з цим, протягом року платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (пп. 298.2.2 ПКУ).

Лист ДФС у Луганській області від 20.11.2017  №2668/ІПК/12-32-12-04-01

 

Податковий кредит на підставі тимчасової митної декларації не формується

Якщо декларант не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідних для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов’язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації (п. 1 ст. 260 Митного кодексу).

Таким чином, нормами та положеннями Митного кодексу тимчасова митна декларація не визнається як документ, подання якого завершує митне оформлення випуску товарів для вільного обігу на митній території України.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 Митного кодексу).

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів, датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ, яким визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Крім того, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.

За матеріалами ГУ ДФС у Рівненській області

 

Дивіться відео на тему:

Як оподаткувати експорт послуг ПНП ЄП ПДВ ?

 

Право на податковий кредит на підставі митної декларації з помилками

Фіскали зазначають: документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, у разі ввезення товарів на митну територію України, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

У разі виправлення відомостей, пов’язаних з доплатою або поверненням митних платежів оформлюється аркуш коригування.

Водночас, митна декларація може містити помилки, які здійснені декларантом (назва міста, № контракту та ін.) та які не впливають на сплачену суму митних платежів, а отже не зумовлюють змін в податковому кредиті платника.

А у випадку повернення митним органом платнику податку надміру сплаченого ПДВ при ввезенні товарів, сума ПДВ, включена до складу податкового кредиту, має бути зменшена шляхом включення суми, зазначеної в аркуші коригування, до відповідного рядка розд II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому складено аркуш коригування.

Підкатегорія 101.13 ресурсу «ЗІР»

 

Дивіться відео на тему:

Інвентаризація дебіторів та кредиторів

 

Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД доповнено

Наказом ДФС України від 26.10.2017  № 708 внесено зміни до Переліку кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД. Зокрема, Перелік кодів товарів доповнено:

  • 4301 – сировина хутрова (включаючи голови, хвости, лапи та інші обрізки, придатні для використання у виробництві хутрових виробів), крім шкірсировини та шкур товарних позицій 4101, 4102 або 4103;
  • 4302 – хутрові шкурки дублені або вичинені (включаючи голови, хвости, лапи та інші частини або обрізки хутрових шкурок), нез’єднані або з’єднані (без додавання інших матеріалів), крім включених до товарної позиції 4303.

За матеріалами ГУ ДФС у Закарпатській області

 

Збільшено строк для визнання податкового кредиту

за зареєстрованими ПН/РК,  але лише для операторів електроенергії

Оприлюднено текст Закон від 09.11.2017  №2198-VIII “Про внесення змін до ПК щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України”., у відповідності до якого:

  • збільшено строк, протягом якого покупець має право віднести суми ПДВ за зареєстрованими ПН та РК, до податкового кредиту – з 365 до 1095 днів;
  • знято обмеження 365 календарних днів для можливості реєстрації в ЄРПН ПН та РК, складених починаючи з 01.07.2015 року;
  • встановлено штраф у розмірі 50% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
  • до 01.07.2018 року, до виробників електричної енергії, що здійснюють постачання електричної енергії державному підприємству “Енергоринок”, та станом на 01.01.2016 року мали податковий борг з ПДВ, не будуть:
  • застосовувати штрафи, передбачені ст. 20-1, ст.126 ПКУ (в частині ПДВ),
  • нараховувати пеню, встановлену підрозділом “а” пп. 129.1.1 ПКУ (в частині ПДВ).

 

Помилка в реквізитах ПН можлива причина її неприйняття

Фіскали роз’яснюють: у випадку зміни у даних платника ПДВ, що стосуються найменування юридичної особи, і якщо такі зміни не пов’язані з реорганізацією юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу чи перетворення або пов’язані з перетворенням юридичної особи, а також у разі зміни прізвища, імені, по батькові ФОП при використанні попередніх реквізитів податкової реєстрації такий платник ПДВ зазначає одночасно нове та попереднє найменування (прізвище, ім’я, по батькові).

Помилки в реквізитах, визначених аб.11 п. 201.1 ст. 201 розділу V ПКУ (крім коду товару згідно УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних в електронному вигляді.

Отже, у разі якщо в найменуванні платника допущено помилку: «попереднє найменування» замість «нове найменування», така помилка в реквізитах, визначених аб. 11 п. 201.1 ст. 201 розділу V ПКУ, може бути причиною неприйняття ПН в електронному вигляді.

Лист ДФС України від 27.11.2017  № 2712/ІПК/13-01-12-01-10

 

Дивіться відео на тему:

Податкова накладна: обов’язковий реквізит Код товарів та послуг у 2017 р. 

 

Дії покупця у випадку неправильно зазначених обов’язкові реквізитів продавцем

Якщо продавцем товарів/послуг допущено помилку при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН ПН та/або РК (крім ПН/РК, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано ПН або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів ПН та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН.

До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених пп. 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.

Лист ДФС України від 27.11.2017  № 2726/М/99-99-15-03-02-14/ІПК

 

Два коригуючих розрахунки у випадку зміни номенклатури

Фіскали радять: після отримання попередньої оплати та складання ПН, яка була зареєстрована в ЄРПН, відбувається зміна номенклатури товарів/послуг в межах отриманої суми (тобто ні товари/послуги, ні кошти не повертаються), постачальник (продавець) складає два РК до ПН, складеної на дату отримання попередньої оплати:

  • у першому зі знаком «–» зазначаються показники щодо товарів/послуг, номенклатура яких виправляється (РК підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг);
  • у другому зі знаком «+» зазначаються показники щодо товарів/послуг, які фактично постачаються (РК підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником товарів/послуг).

При цьому у графі 2 обох розрахунків коригування зазначається причина коригування – «зміна номенклатури».

Офіційний портал ДФС України

 

Акцизна накладна: граничні терміни реєстрації

Відповідно до п. 231.1 ст. 231 ПКУ платник акцизного податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в ЄРАН з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством.

Реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у ЄРАН здійснюється не пізніше 15 календарних днів, що настають за датою їх складання.

При порушенні порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в ЄРАН передбачено штрафні санкції:

  • за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в ЄРАН — від 2 до 40 % суми акцизного податку залежно від терміну затримки такої реєстрації;
  • за відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування в ЄРАН протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, — 50 % суми акцизного податку.

Суб’єкт господарювання може зареєструвати в ЄРАН акцизну накладну або розрахунок коригування до неї, якщо з дати їх складання минуло 120 календарних днів, але в межах строку позовної давності (1095 календарних днів).

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 

Вимоги до касового чеку при розрахунку платіжною карткою

Фіскали нагадують, при здійсненні розрахунків у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток (з використанням платіжного терміналу, поєднаного з РРО) суб’єкт господарювання повинен проводити розрахункові операції через належним чином зареєстрований РРО із роздрукуванням відповідних розрахункових документів. Зокрема, у разі застосування при проведенні розрахунків з використанням платіжної картки платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек повинен додатково містити такі обов’язкові реквізити:

  • ідентифікатор еквайєра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;
  • ідентифікатор платіжного пристрою;
  • суму комісійної винагороди (у разі наявності);
  • вид операції;
  • реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»;
  • напис «Код авт.» та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів без виконання процедур авторизації;
  • підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».

Лист ДФС України від 22.11.2017  № 2683/ІПК/10/13-01-08-02-10

 

Дивіться відео на тему:

10 пасток у розрахунках готівкою і картками

Порядкок надходження коштів в інвалюті на поточні рахунки фізичних осіб змінено

З 30.11.2017  набрала чинності постанова Правління НБУ від 28.11.2017  № 120, якою передбачено, що на операції із зарахування коштів для забезпечення витрат працівника на відрядження за кордон не поширюється вимога щодо надходження коштів в іноземній валюті в межах України на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи (резидента або нерезидента), яке здійснюється виключно шляхом переказу коштів в іноземній валюті з іншого власного рахунку або шляхом унесення готівки власником рахунку.

Постанова Правління Нацбанку України від 28.11.2017  № 120

 

Грошові зобов’язання земельного податку

неповнолітніх осіб виконуються їх батьками, опікунами

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування — земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст..269, 270 ПКУ), а підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу (п. 99.2 ст. 99 ПКУ).

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 

Зміна системи оподаткування протягом календарного року

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 

Дивіться відео на тему:

Як обрати оптимальну систему оподаткування

 

Військовий збір та ПДФО

за результатами річного декларування слід платити на спецрахунки

Фіскали нагадують: фізична особа, відповідальна за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, за своєю податковою адресою (Аб.”в” пп. 168.4.5 ПКУ).

Водночас, за результатами річного декларування, з метою зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відкрито рахунки за кодом класифікації доходів бюджету 11011000 «Військовий збір» та 11010500 «ПДФО, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Інформацію про реквізити рахунків для сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) оприлюднено на веб-порталі ДФС в рубриці “Бюджетні рахунки”.

Лист ДФС від 28.11.2017  №2750/З/99-99-13-01-03-14/ІПК

 

ЄСВ не можна розстрочити або відстрочити

Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України від 08.07.2010  № 2464-VI «Про збір та облік ЄСВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄСВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами, зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9 Закону № 2464).

Законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати ЄСВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті ЄСВ.

За матеріалами ГУ ДФС у Луганській області

 

Премії до професійних свят

не є складовими для забезпечення мінімальної заробітної плати

Мінсоцполітики роз’яснює, якщо працівником виконана місячна норма праці, йому мають нарахувати заробітну плату не нижче розміру мінімальної заробітної плати.

Частиною 2 ст. 3-1 Закону «Про оплату праці»  визначений перелік виплат, які не враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру. Зокрема, доплати за:

  • роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я;
  • роботу в нічний та надурочний час;
  • роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Всі інші складові заробітної плати, які не перелічені в цій статті, мають враховуватись до мінімальної заробітної плати.

Мінсоцполітики наголошує, що до святкових дат слід відносити офіційно встановлені в Україні святкові та неробочі дні, професійні свята та пам’ятні дні.

Таким чином, премії до професійних свят не враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру.

Лист Мінсоцполітики від 02.11.2017  №2688/10/101-17

 

Читайте статтю на тему:

Придбання подарункових сертифікатів для працівників з нагоди свята. Чи можливі податкові наслідки?

 

Зміна норми тривалості робочого часу у 2017 році

У зв’язку із набранням чинності 02.12.2017 Закону України від 16.11.2017 № 2211-VIII «Про внесення змін до ст.73 КЗпПУ щодо святкових і неробочих днів», яким внесено зміни до ст. 73 КЗпП, зокрема,

  • 25 грудня — Різдво за Григоріанським календарем визнано офіційним святковим днем,;
  • святковий день 2 травня скасовано, а 1 травня — День міжнародної солідарності трудящих перейменовано на День праці;

відповідно зменшилась  розрахункова норма робочого часу за грудень і за 2017  у цілому.

Тепер норма робочого часу при 40-годинному робочому тижні становить:

  • за грудень – зі 168 до 160 год,
  • за 2017  — з 1986 до 1978 год;

при 39-годинному робочому тижні:

  • за грудень зі 163,8 до 156 год,
  • за 2017  — з 1942,2 до 1934,4 годин.

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

незалежний консультант з бухгалтерського обліку компанії “Збережені Активи”

спеціаліст, фахівець з контролю якості

Підписатись на наші новини


error: