fbpx
[get_banners]

Дайджест нoвин “Податки і облік” з 20.11.2017 пo 26.11.2017

In: Дайджести новин законодавства і практики 27 Nov 2017 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік

з 20.11.2017 пo 26.11.2017

Під час проведення камеральної перевірки можна подавати уточнення

Фіскали повідомляють: якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

У разі якщо відповідні уточнені показники зазначаються платником податків у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені, він має право не подавати такий розрахунок.

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом (п. 50.2 ст. 50 ПКУ).

Проте, платник податків має право подати уточнюючу декларацію (розрахунок) під час проведення контролюючим органом камеральної перевірки.

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 

Укладання ЗЕД-договору в електронній формі

Мінекономрозвитку зазначила, що суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів) з обов’язковим погодженням предмету, ціни та строку дії договору, самостійно без обмежень здійснювати господарську діяльність, яку не заборонено законом, на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, у письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.

У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.

З приводу визнання на території України іноземних сертифікатів ключів Мінекономрозвитку пропонує звернутися до Адміністрації Держспецзв’язку.

Також відповідно до п. 4 ст. 7 Закону України “Про Національний банк України” НБУ встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна. Тому з приводу вимог до інвойсів Мінекономрозвитку запропонувало звернутися до Національного банку.

НБУ зауважив, що іноземні сертифікати ключів, засвідчені відповідно до законодавства тих держав, де вони видані, визнаються в Україні чинними у порядку, встановленому законом. Проте наразі відсутній встановлений законом порядок визнання в Україні чинності іноземних сертифікатів ключів, а питання щодо розроблення порядку визнання в Україні чинності іноземних сертифікатів ключів відноситься до компетенції Мін’юсту, який забезпечує розроблення норм, стандартів і технічних регламентів у сфері електронного цифрового підпису.

Щодо інвойсу, оформленого в електронній формі, зазначено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону «Про електронний цифровий підпис».

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена тільки тому, що він має електронну форму.

Лист Мінекономрозвитку від 25.05.2017 №2402-05/17433-02

 

Дивіться відео на тему:

Як відобразити експорт послуг в бухгалтерському обліку?

 

Нарахована нерезидентом неустойка за невиконання договірних

та платіжних зобов’язань підлягає оподаткуванню

Фіскали трактують: оскільки підставою для застосування неустойки (штрафу і пені) є невиконання або неналежне виконання зобов’язань боржника, пов’язаних із здійсненням ним господарських відносин, то неустойка (штраф і пеня) розгулядається як інші доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, та підлягають оподаткуванню в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ.

Лист ДФС у Миколаївській області від 09.11.2017 № 2571/ІПК/10/14-29-12-12-19

 

Розрахунки валютою за кордоном

Розрахунки іноземною валютою за кордоном можуть здійснюватись тільки стосовно витрат, безпосередньо пов’язаних з відрядженням, зокрема на проїзд, оплату вартості проживання, придбання пального для службового автомобіля тощо.

За порушення резидентами зазначеного порядку розрахунків застосовується штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом НБУ на день здійснення таких розрахунків (ст. 7 та аб.6 п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»; пп. 7.1 п. 7 «Правил використання готівкової іноземної валюти на території України»; п. 8.3 «Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах»).

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 

Відвідайте подію на тему:

 

 10 пасток у розрахунках готівкою і картками 

 

Безкоштовне зберігання чужого майна чи наявні насліки?

Фіскали наполягають, що послуга зі зберігання майна, яке не належить товариству, за своєю сутністю є послугою, що самостійно надана товариством іншій особі. Навіть, якщо такою особою є постачальник сировини.

Якщо договором купівлі-продажу передбачено, що за певних умов сировина зберігається у покупця (при цьому право власності на сировину зберігається у постачальника), є ризик, що при перевірці податківці наполягатимуть на тому, що:

  • покупець є зберігачем;

  • постачальник є поклажодавцем;

  • зберігання такої сировини (товару) є наданням послуги із зберігання.

База оподаткування операцій з постачання послуг зі зберігання майна не може бути нижчою за звичайні ціни на такі послуги(аб.2 п. 188.1 ПКУ).

Дата виникнення податкових зобов’язань з постачання послуг, оплата за які не здійснюється, вважається дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (згідно з п. 187.1 ПКУ).

ДФСУ зазначає, що у зберігача дохід нараховується за датою складання акта або іншого документа, що є підтвердженням виконання зобов’язань, адже фактично надаються послуги.

Якщо надаються послуги зберігання і вони оплачуються, у бухгалтерському обліку на підставі такого акту або іншого документу визнається дохід від реалізації послуг. Такий дохід збільшує фінрезультат, а отже враховується при формуванні об’єкта оподаткування ПНП (за правилами пп. 134.1.1 ПКУ), а витрати зі зберігання становлять собівартість таких послуг і визнаються одночасно із визнанням доходу від реалізації цих послуг.

У випадку надання послуги зі зберігання надаються безоплатно, витрати з їх надання визнаються у тому періоді, у якому вони були понесені.

Коли йдеться про зберігання товару (сировини), право власності на які згодом переходить до зберігача, ці витрати виникли у зв’язку з наданням послуг зберігання (про що було зазначено у договорі купівлі-продажу). Тому віднести їх до первісної вартості такої сировини або до собівартості продукції, яка з цієї сировини буде виготовлена, неможна.

Лист ДФСУ від 10.11.2017 №2579/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Наслідки у разі ухилення від реєстрації платником ПДВ

У разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, якщо їх загальний обсяг протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, необхідно подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ і зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку.

Якщо така особа не подала до контролюючого органу заяву, вона несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (п. 181.1 ст. 181; п. 183.2, п. 183.10 ст. 183 ПКУ).

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 

Дивіться відео на тему:

Помилково не включена до декларації з ПДВ податкова накладна

 

Нова версія УКТЗЕД з 2018 року

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект, в основу якого покладено нову версію УКТЗЕД, побудовану на принципах Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2017 (ГС-2017) і Комбінованої номенклатури.

Документом передбачається:

  • привести товарну номенклатуру у відповідність із вимогами ГС-2017 на виконання міжнародних зобов’язань, узятих у рамках Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів;

  • адаптувати статистичну систему України до міжнародних методів, стандартів і класифікації;

  • стандартизувати зовнішньоторговельну документацію;

  • усунути розбіжності у версіях систем УКТЗЕД і країн – торговельних партнерів;

  • прискорити та спростити процедури митного оформлення товарів під час здійснення зовнішньоторговельних операцій.

Проект не передбачає зміну ставок ввізного мита на товари, а лише зміну класифікації окремих товарів.

Законопроект від 17.11.2017 № 7306 «Про Митний тариф України»

 

Дивіться відео на тему:

Як оподатковувати експорт послуг : ПНП, ЄП, ПДВ

 

Податковий кредит при придбанні безкоштовного харчування для працівників

Фіскали роз’яснюють: суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку при придбанні товарів/послуг, необхідних для забезпечення працівників платника податку у робочий час безкоштовним харчуванням, включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 ПКУ).

Якщо вартість зазначених товарів/послуг включається до складу витрат та відповідно до вартості товарів/послуг (готової продукції), операції з постачання яких є об’єктом оподаткування та пов’язані з отриманням доходів, такі товари/послуги визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, і додаткове нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 ПКУ, не здійснюється.

Лист ДФС України від 16.11.2017 № 2647/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Послуги, пов’язані з транзитним перевезенням вантажів звільняються від ПДВ

Згідно з п. 197.8 ПКУ від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також постачання послуг, пов’язаних із таким перевезенням (переміщенням)

З метою застосування п. 197.8 ПКУ при наданні послуг, пов’язаних із транзитним перевезенням вантажів, однією зі сторін договору, на підставі якого надаються такі послуги, повинен бути вантажовласник (отримувач транзитних послуг).

Послуги, які надаються сторонніми організаціями та на підставі окремих договорів підприємству, що надає послуги, пов’язані з транзитним перевезенням вантажів, не звільняються від оподаткування ПДВ на підставі п. 197.8 ПКУ.

Лист ДФСУ від 16.11.2017 № 2644/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Авансовий внесок з ПНП юридична особа-єдиноподатник сплачує при виплаті дивідендів

Фіскали нагадують: юридична особа — платник єдиного податку IV групи зобов’язана при виплаті дивідендів юридичним особам, нарахувати та внести до бюджету авансовий внесок із ПНП за ставкою 18 %, що вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів (авансовий внесок з ПНП не справляється у разі виплати дивідендів фізичним особам).

При цьому суми нарахованого податкового зобов’язання з єдиного податку не зменшуються на суму авансового внеску податку на прибуток, сплаченого у зв’язку з виплатою дивідендів.

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 

Розписки – не розрахунковий документ

Розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених Законом про РРО, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Враховуючи зазначене: розписки, що додані до звернення, лише підтверджують факт отримання фізособою – підприємцем готівкових коштів від громадянина для подальшого їх витрачання на закупівлю матеріалів, та не можуть вважатися розрахунковим документом у розумінні Закону про РРО.

Лист ДФС від 14.11.2017 №2614/Ф/99-99-13-01-02-14/ІПК

 

Відвідайте подію на тему:

Старі-нові первинні документи – зміни 2017-2018 рр.

 

Замість РРО портативний пристрій

Фахівці ДФС розробили модель портативного пристрою, який сумісний з ноутбуком, смартфоном чи іншим гаджетом та може використовуватися як РРО. Достатньо буде лише встановити програми та мати підключення до Інтернету.

Прес-служба ДФС України

 

Повернення фізичній особі внеску до статутного капіталу

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи — платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, який розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу.

Операція з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента прирівнюється до продажу інвестиційного активу.

Придбанням інвестиційного активу вважаються операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи — резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу дохід, отриманий платником податку протягом звітного податного року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.

Емітент корпоративних прав (юридична особа) виступає як податковий агент лише в частині відображення у податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «112» операції з повернення коштів або майна фізичній особі, попередньо внесених нею до статутного капіталу.

При цьому фізична особа повинна визначити фінансовий результат операцій з інвестиційними активами та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Зазначений порядок передбачено пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164, підпунктами 170.2.2 та 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ України.

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 

Оподаткування новорічних подарунків дітям

Фіскали роз’яснюють: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно пп.165.1.39 п.165.1 ст.165 ПКУ не включається вартість дарунків, якщо їх вартість не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2017 — 800 грн).

Вартість таких дарунків, роботодавець відображає у податковому розрахунку за ф. №1ДФ за ознакою доходу «160».

Якщо вартість дитячих новорічних подарунків та квитків, перевищує 800 грн, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ за ознакою доходу «126» як додаткове благо. Крім того, із суми перевищення слід сплатити 1,5 % військового збору.

У період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року вартість святкових подарунків (набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 128 грн) і квитків на новорічно-різдвяні заходи не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб-батьків, які отримали дитячі святкові подарунки від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Якщо ж подарунок дорожчий за 128 грн, то сума перевищення оподатковується (на період з 15 листопада до 31 грудня) за ставкою 18 % як додаткове благо з урахуванням коефіцієнту для доходів у негрошовій формі та із утриманням 1,5 % військового збору.

Вартість дарунків, дорожчих за 128 грн відповідні органи державної влади, органи місцевого самоврядування, громадські (у тому числі профспілкові) організації та створені ними заклади здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів відображають у податковому розрахунку за ф. 1ДФ з ознакою доходу «126», а що не перевищують ознакою доходу «160».

За матеріалами ГУ ДФС у Житомирській області

 

Читайте статтю на тему:

Придбання подарункових сертифікатів для працівників – податкові наслідки

 

Перелік обов’язкових документів, наявність яких необхідна

на тоговому місці загальносистемник ФОП

ФОП загальносистемники при здійсненні торговельної діяльності зобов’язані здійснювати розрахункові операції виключно із застосуванням РРО (відповідно до Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». А також повинні забезпечити наявність на торговому місці наступних документів:

  • книги обліку доходів та витрат;

  • книги обліку розрахункових операцій;

  • виписки або витягу з ЄДР юридичних, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань;

  • ліцензії;

  • свідоцтва платника ПДВ (у разі реєстрації платником ПДВ);

  • трудових угод з найманими працівниками (у разі використання найманої праці).

Слід зауважити, що такі ФОПи, відповідно до п. 177.10 ст. 177 ІV ПКУ зобов’язані вести Книгу обліку доходів та витрат, мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

За матеріалами ГУ ДФС у Волинській області

 

Подарунок у вигляді нерухомості фізичній особі, яка є інвалідом І групи

не оподатковується ПДФО та військовим збором

Фіскали консультують: дохід, отриманий фізичною особою — резидентом, яка є інвалідом І групи, в результаті прийняття у дарунок від іншої фізичної особи — резидента нерухомого майна, оподатковується за нульовою ставкою податку та військового збору (ст. 174 ПКУ). Відповідно, такі особи не зобов’язані подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.

Лист ДФС України від 15.11.2017 № 2621/Б/99-99-13-01-03-14/ІПК

 

Читайте статтю на тему:

Оренда майна у фізичної особи

 

Перелік обов’язкових документів, наявність яких необхідна

на тоговому місці загальносистемник ФОП

Фіскали нагадують: ФОП загальносистемники при здійсненні торговельної діяльності зобов’язані здійснювати розрахункові операції виключно із застосуванням РРО (відповідно до Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». А також повинні забезпечити наявність на торговому місці наступних документів:

  • книги обліку доходів та витрат;

  • книги обліку розрахункових операцій;

  • виписки або витягу з ЄДР юридичних, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань;

  • ліцензії;

  • свідоцтва платника ПДВ (у разі реєстрації платником ПДВ);

  • трудових угод з найманими працівниками (у разі використання найманої праці).

Слід зауважити, що такі ФОПи, відповідно до п. 177.10 ст. 177 ІV ПКУ зобов’язані вести Книгу обліку доходів та витрат, мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

За матеріалами ГУ ДФС у Волинській області

 

Дивіться відео на тему:

Як обрати оптимальну систему оподаткування?

 

Рахуємо загальну кількість працівників ФОПа єдиноподаткика правильно

Однією з умов застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності є обмеження у використанні праці найманих осіб- нагадують фіскали.

У разі перевищення чисельності фізосіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, такі платники зобов’язані з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення, перейти на сплату інших податків і зборів.

Якщо ФОП єдиноподатник укладає договір, який містить ознаки трудового договору, то такий платник враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах.

Якщо укладений договір відповідає нормам договору підряду, то ФОП єдиноподатник не враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах.

За матеріалами ГУ ДФС у Луганській області

 

Витяг з реєстру страхувальників

ДФС щодня оприлюднює на власному офіційному веб-порталі дані з реєстру страхувальників про взяття на облік/зняття з обліку платника ЄСВ.

Якщо платнику ЄСВ та/або застрахованій особі необхідна більш повна інформація, ніж оприлюднена на офіційному веб-порталі ДФС, або необхідне документальне підтвердження даних реєстру страхувальників, то у такому разі платник ЄСВ та/або застрахована особа може отримати витяг з реєстру страхувальників.

Запит про отримання витягу з реєстру страхувальників (за формою № 1-ЗРС) може бути поданий як до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄСВ, так і до іншого контролюючого органу в один із таких способів:

  • особисто платником ЄСВ та/або застрахованою особою чи уповноваженою на це особою до територіального органу ДФС;

  • надсилається поштою;

  • в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Витяг з реєстру страхувальників формується залежно від категорії платників та містить відомості з реєстру страхувальників, які є актуальними на дату формування витягу.

Якщо в реєстрі страхувальників відсутня інформація, то заявнику видається довідка з реєстру страхувальників (форма № 1-ДРС).

Водночас тільки у разі особистого звернення фізичної особи надається:

  • інформація про встановлення в реєстрі страхувальників ознаки «пенсіонер за віком» (із зазначенням дати встановлення пенсії за віком) або «особа з інвалідністю» (із зазначенням дати встановлення пенсії по інвалідності або соціальної допомоги та дати закінчення терміну, до якого встановлено інвалідність), яка зазначається у витягу з реєстру страхувальників (форма № 2-ВРС);

  • витяг з реєстру страхувальників щодо фізичної особи, яка бере добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (форма № 3-ВРС).

Прес-служба ДФС України

 

Гарантії при відрядній оплаті праці

Мінсоцполітики роз’яснює: мінімальна заробітна плата — це установлений законом мінімальний розмір оплати праці за повністю виконану працівником місячну (годинну) норму праці (ст. 3 Закону України «Про оплату праці»).

Щодо працівників із місячними окладами (які виконують місячну норму праці) як мінімальна державна гарантія має дотримуватись мінімальна місячна заробітна плата, а для працівників із погодинною оплатою (годинними тарифними ставками та годинною нормою) — мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі.

Відрядна форма оплати праці передбачає виплату працівникові заробітної плати за встановленою відрядною розцінкою залежно від кількості одиниць виготовленої ним якісної продукції (обсягу виконаної роботи). Така розцінка визначається шляхом ділення тарифної ставки (окладу), яка відповідає виконуваним роботам, на норму (годинну, денну) виробітку продукції, робіт, послуг.

Тому, якщо відрядна розцінка розраховується виходячи з годинної норми праці, то гарантією є мінімальна заробітна плата в годинному розмірі, якщо з денної — мінімальна місячна заробітна плата.

Лист Мінсоцполітики України від 06.10.2017 № 19585/0/2-17/28

 

Дивіться відео на тему:

Як правильно оформити відпустку директора

 

Індексація зарплати новоприйнятих працівників

Мінсоцполітики інформує: п.102 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 передбачено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, що настає за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Отже, для новоприйнятих працівників та працівників, яких прийнято на роботу у порядку переведення з іншої посади, обчислення індексу для проведення індексації має здійснюватися з місяця, що настає за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу) згідно з рішенням уряду.

Лист Мінсоцполітики України від 25.10.2017 № 97/0/66-17

 

Право працівників на відпочинок та спеціальні перерви

Фахівці Дежпраці нагадуть, що основними видами відпочинку є:

  • перерви протягом робочого дня;

  • щоденний відпочинок (перерви між робочими днями);

  • щотижневі дні відпочинку;

  • святкові й неробочі дні;

  • відпустки.

Зокрема, відповідно до законодавства працівникові протягом робочого дня може надаватися перерва для відпочинку й харчування тривалістю не більше 2 годин, яка не включається в робочий час. Як правило, надається через 4 години після початку робіт. Час початку й закінчення перерви встановлюється статутом, колективним договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. На тих роботах, де за умовами виробництва перерву встановити не можна, працівникові має бути надано можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням із профспілковим органом підприємства, установи, організації (ст. 66 КЗпП України).

Напередодні святкових, неробочих і вихідних днів за погодженням власника або уповноваженого ним органу з профспілковим органом роботи тривалістю більше ніж 6 годин можуть виконуватися без перерви для відпочинку і харчування.

Для деяких категорій працівників, крім цього, встановлюються перерви, що мають спеціальне призначення і включаються в робочий час із відповідною оплатою їх, зокрема, перерви для:

  • годування дитини (ст. 183 КЗпП України);

  • обігріву і відпочинку (ст. 168 КЗпП України);

  • працівників зі шкідливими умовами праці тощо.

Перерви в роботі для обігріву і відпочинку надаються, як правило, працівникам, які працюють на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, вантажникам і деяким іншим категоріям працівників, їх порядок надання регламентується колективним договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Щоденний відпочинок — це відпочинок між робочими днями (змінами). Тривалість щоденного відпочинку має, разом із часом перерви для відпочинку й харчування, становити не менше подвійної тривалості роботи в попередній робочий день.

При вахтовому методі організації праці тривалість щоденного відпочинку в окремих випадках може бути зменшено до 12 годин із компенсацією в подальшому невикористаного щоденного і щотижневого відпочинку (шляхом підсумовування їх) як додаткові вільні від роботи дні протягом облікового періоду (тижня, місяця, кварталу, року).

Щотижневий безперервний відпочинок

Тривалість щотижневого безперервного відпочинку має бути не меншою 42 годин (ст. 70 КЗпП України). При підсумованому обліку робочого часу тривалість безперервного щотижневого відпочинку за визначений відрізок часу може бути більшою або меншою 42 годин, однак у середньому за обліковий період не може бути меншою 42 годин.

При 5-денному робочому тижні працівникам надаються 2 вихідних дні на тиждень, а при 6-денному — 1.

Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при 5-денному робочому тижні, якщо це не встановлено законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, узгодженим із профспілковим органом підприємства (організації) і, як правило, має надаватися підряд із загальним вихідним днем (ст. 67 КЗпП України).

Якщо вихідний день збігається з установленим законодавством святковим або неробочим днем, він переноситься на наступний день після святкового або неробочого.

Працівники, які перебувають у відрядженні, користуються вихідними днями відповідно до режиму роботи того підприємства, установи, організації, куди їх відряджено.

На підприємствах, роботу яких не може бути перервано в загальний вихідний день у зв’язку з необхідністю обслуговування населення (музеї, театри та ін.), вихідні дні встановлюються місцевими радами.

На підприємствах припинення роботи яких неможливе у зв’язку з виробничо-технічними умовами або в інших випадках, вихідні дні надаються в різні дні тижня по черзі кожній групі працівників відповідно до графіка змінності, що підтверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням із профспілковим органом підприємства, установи, організації (ст. 69 КЗпП України).

Графік змінності регулярно змінюється з таким розрахунком, щоб вихідні дні кожної групи працівників по черзі припадали на різні дні тижня.

Робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи в ці дні допускається тільки з дозволу профспілкового органу підприємства, установи, організації лише у виняткових випадках:

  • для запобігання суспільному або стихійному лихові, виробничій аварії і негайного усунення їхніх результатів;

  • для відвернення нещасних випадків, загибелі або псування державного чи суспільного майна;

  • для виконання невідкладних, заздалегідь не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить надалі нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їхніх окремих підрозділів;

  • для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт із метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

Притягнення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу (ст. 71 КЗпП України).

Забороняється залучати до роботи у вихідні дні:

  • вагітних жінок;

  • жінок, які мають дітей віком до 3 років (ст. 176 КЗпП України);

  • працівників, які не досягли 18 років (ст. 192 КЗпП України).

Робота вихідного дня може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі в подвійному розмірі (ст. 72 КЗпП України).

Грошова компенсація за роботу у вихідний день виплачується працівникові тільки в разі неможливості надання йому дня відпочинку у формі відгулу, зокрема при його звільненні з невикористаним відгулом і т. ін.

За матеріалами Держпраці у Хмельницькій області

 

Норму робочого часу на 2018 рік Мінсоцполітики не встановлює

Мінсоцполітики повідомляє: лист з нормою робочого часу на 2018 рік видаватись не планується.

Норма робочого часу працівників може бути різною в залежності від: тривалості робочого тижня, тривалості робочого дня, коли встановлені вихідні і т. д. Тому норму робочого часу роботодавці повинні розраховувати самостійно виходячи з режиму роботи, запровадженого на підприємстві, дотримуючись вимог ст. 50 – 53, 67 і 73 КЗпП.

Листи Мінсоцполітики щодо норми робочого часу не є нормативним актом (не реєструються в Мінюсті України), а тому служать як рекомендації або як методичний посібник при розрахунку норми тривалості робочого часу на рік безпосередньо на підприємстві.

Якщо на підприємстві встановлений 5-ти денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день впродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів, роботодавець може скористатися наступним розрахунком норми тривалості робочого часу на 2018 рік:

  • при 40-годинному робочому тижні – 1994 год.;
  • при 39-годинному робочому тижні – 1950,0 год.;
  • при 38,5-годинному робочому тижні – 1925,0 год.;
  • при 36-годинному робочому тижні – 1800,0 год.;
  • при 33-годинному робочому тижні – 1650,0 год.;
  • при 25-годинному робочому тижні – 1250,0 год.;
  • при 24-годинному робочому тижні – 1200,0 год.;
  • при 20-годинному робочому тижні – 1000,0 год.;
  • при 18-годинному робочому тижні – 900,0 год.

Лист Мінсоцполітики у листі від 19.10.2017 №224/0/103-17/214

 

Встановлення неповної тривалості робочого часу працівникам з інвалідністю

Держпраця нагадує: згідно з вимогами ст. 172 КЗпП роботодавець зобов’язаний на прохання працівника (заяви), як особі з інвалідністю, встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці (встановити робочий час тієї тривалості, про яку він просить, з визначенням часу початку та закінчення роботи), видавши відповідний наказ.

Неповний робочий час може встановлюватися шляхом зменшення тривалості щоденної роботи (неповний робочий день), кількості днів роботи протягом тижня (неповний робочий тиждень) чи одночасно шляхом зменшення і кількості годин роботи упродовж дня, і кількості робочих днів впродовж тижня.

Оплата праці в умовах неповної тривалості робочого часу провадиться пропорційно відпрацьованому робочому часу або залежно від виробітку.

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

За матеріалами Держпраці у Хмельницькій області

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

незалежний консультант з бухгалтерського обліку компанії “Збережені Активи”

спеціаліст, фахівець з контролю якості

X