Дайджест нoвин «Підприємництво і право»
з 27.11.2017 пo 03.12.2017
Нові вихідні – уже офіційно
2 грудня вступили в силу зміни до ст. 73 КЗпП, згідно з якими Різдво визначено вихідним днем як 25 грудня, так і 7 січня.
Крім цього, скасовано вихідний 2 травня, проте 1 травня все ще залишається вихідним (День праці).
Відповідні зміни передбачені Законом № 2211-VIII «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів» слід враховувати при розрахунку відпускних і тривалості відпустки.
Також стало відомо, як будуть працювати банки під час новорічних свят. НБУ визначив регламент роботи СЕП і порядок роботи банківської системи в період завершення звітного року:
- 27, 28 грудня 2017 року СЕП працюватиме в режимі подовженого банківського дня на дві години.
- 29 грудня 2017 року до 13.00 у СЕП можуть здійснюватися лише платежі між банківськими установами, підпорядкованими одній юридичній особі, а також платежі, спрямовані до Національного банку України та органів Державної казначейської служби України.
- Національний банк та органи Державної казначейської служби України можуть здійснювати платежі на адресу всіх учасників СЕП. Банківський день у СЕП закінчується о 15.00.
- 1 та 8 січня 2018 року СЕП, система електронної пошти Національного банку України, депозитарій Національного банку України, Система СЕРТИФ, Система підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України, система з купівлі та продажу кредитних ресурсів у національній валюті на міжбанківському кредитному ринку України «КредІнфо2», Автоматизована інформаційна система “Реєстр договорів з нерезидентами 2” не працюють.
- 2 січня 2018 року банки працюватимуть без клієнтів і забезпечуватимуть комплекс робіт, пов’язаних із початком нового звітного року. Міжбанківські перекази коштів через СЕП у цей день не здійснюватимуться.
- 3 – 5 та 9 січня 2018 року СЕП і банківська система України працюють у звичайному режимі.
- Із 29 грудня 2017 року до 3 січня 2018 року включно діятиме офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів, установлений Національним банком України 28 грудня 2017 року.
- У період із 30 грудня 2017 року до 8 січня 2018 року включно банки мають забезпечити безперебійну роботу банкоматів, підкріплення їх готівкою різних номіналів для обслуговування клієнтів.
Закон України від 16.11.2017 року № 2211-VIII «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів»
Нове процесуальне законодавство вступає в силу 15 грудня
У «Голосі України» від 1 грудня 2017 опубліковано постанову Пленуму Верховного Суду № 2 про визначення дня початку роботи нового ВСУ. Пленум зібрався 30 листопада і визначив днем початку роботи Верховного Суду 15 грудня 2017 року. З дня початку роботи Верховного Суду вступлять в силу нові процесуальні кодекси і ліквідуються вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України.
Нерозглянуті касаційні скарги, заяви, клопотання, подані до Верховного Суду України, ВССУ, ВГСУ, ВАСУ, будуть передані до відповідних касаційних судів в складі Верховного Суду.
Верховний Суд – найвищий суд в системі судоустрою України. У його складі будуть діяти: Велика палата, Касаційний адміністративний суд; Касаційний господарський суд; Касаційний кримінальний суд; Касаційний цивільний суд.
На сьогодні до Верховного Суду за результатами конкурсу призначено 113 суддів. До складу кожного касаційного суду входять судді відповідної спеціалізації. У кожному касаційному суді будуть створені судові палати з розгляду окремих категорій справ.
Постанова Пленуму ВСУ №2 від 30.11.2017 року
Президент підписав закон щодо захисту бізнесу
Президентом України Петром Порошенко 1 грудня схвалив зміни до КПК, покликані захистити бізнес від тиску правоохоронних органів.
Зокрема, цими змінами передбачена обов’язкова відеофіксація проведення обшуку. Відеозапис стає невід’ємним додатком до протоколу обшуку. Крім того, стороні захисту надається право самостійно здійснювати відеофіксацію проведення обшуку. Особа, в житло якого проводиться обшук, має право користуватися допомогою адвоката на будь-якій стадії його проведення.
Передбачена також заборона вилучення оригіналів фінансових документів, серверів, комп’ютерів і телефонів підприємців при обшуках.
Згідно з новою редакцією статей 160, 164, 165, 168 КПК сторона обвинувачення зобов’язана довести необхідність вилучення оригіналів документів або їх копій і робити копії необхідної інформації із залученням спеціаліста. При цьому вилучення електронних інформаційних систем забороняється.
Нагадаємо, Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального судочинства та інших осіб правоохоронними органами при провадженні досудового розслідування» був прийнятий ВР 16 листопада.
На даний момент Закон ще не набрав чинності.
Проект Закону від 10.11.2017 року № 7275 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування»
Дивіться відео на тему:
Криптовалюта – поза межами правового регулювання
НБУ, НКЦПФР та Нацфінпослуг 30 листопада спільну заявили про те, що складна правова природа криптовалюти не дозволяє визнати їх ні грошовими коштами, ні валютою і платіжним засобом іншої країни, ні валютною цінністю, ні електронними грошима, ні цінними паперами, ні грошовим сурогатом.
Тому вони звернули увагу на те, що будь-яка діяльність, пов’язана з операціями купівлі, продажу, обміну та конвертації криптовалюти, несе велику кількість ризиків, які фізичні та юридичні особи повинні усвідомлювати, перш ніж здійснювати такі операції. Всі, хто планує вкладати власні кошти в криптовалюту, повинні розуміти, що будуть робити це на свій ризик.
До числа основних ризиків фінрегулятори віднесли можливість крадіжки коштів в результаті кібератаки, відсутність гарантій повернення інвестицій (ФГВФО не покриває такі ризики), можливе шахрайство, складність оцінки ринкової вартості активів, відсутність необхідної інфраструктури та ін.
При цьому НБУ, НКЦПФР та Нацфінпослуг пообіцяли продовжувати опрацювання питання правового статусу криптовалюти і законодавчого врегулювання операцій з ними, приймаючи до уваги позицію регуляторів інших країн і останні тенденції в розвитку таких технологій. Метою такого врегулювання є захист прав споживачів, протидія відмиванню коштів та інших протиправних дій, ідентифікація суб’єктів операцій (фінансовий моніторинг), визначення механізму оподаткування отриманих доходів, декларування і т. д.
Офіційний портал НБУ, рубрика «Новини», підрубрика «Спільна заява фінансових регуляторів щодо статусу криптовалют в Україні» від 30.11.2017 року
Продовження чи перенесення на інший період
щорічної відпустки в разі тимчасової непрацездатності
Міністерство соціальної політики України у своєму листі від 17.07.2017 №1922/0/101-17/284 зазначає, що згідно зі ст. 11 Закону України «Про відпустки» щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або подовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку.
Вимоги до заповнення листка непрацездатності визначені Інструкцією, що затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406. Обов’язок щодо перевірки правильності заповнення листка непрацездатності покладено на комісії із соціального страхування, створені роботодавцями.
Відповідно до п. 2.10 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 № 455, у разі тимчасової непрацездатності, зумовленої захворюванням або травмою, внаслідок алкогольного, токсичного сп’яніння чи дії наркотиків видається листок непрацездатності з обов’язковою позначкою про це в ньому.
Таким чином, виданий працівникові належним чином оформлений листок непрацездатності є підставою для продовження чи перенесення щорічної відпустки незалежно від причин непрацездатності.
Відповідно щорічна відпустка працівника не подовжується і не переноситься, якщо вона припала на період непрацездатності, що належним чином не засвідчений (відсутні підписи, печатки і т. ін.).
Роз’яснення та листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони носять рекомендаційно-інформаційний характер (пп. 103 п. 3 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423).
Лист Міністерства соціальної політики України від 17.07.2017 року № 1922/0/101-17/284
Читайте статтю на тему:
Чи має право дружина померлого
вимагати від підприємства зарплатню, яку він мав отримати?
Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Також у Кодексі законів про працю України передбачено, що в разі смерті працівника грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, виплачується спадкоємцям.
Відповідно до Цивільного кодексу України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Офіційний портал Управління Держпраці у Львівській області, рубрика «Питання-відповіді», підрубрика «Чи має право дружина померлого працівника вимагати від підприємства зарплатню, яку він мав отримати?» від 02.11.2017 року
Відмова від виконання роботи є порушенням трудової дисципліни, принаймні не завжди
Дисциплінарне стягнення покладаються на працівника за невиконання або неналежне виконання ним трудових обов’язків. Дисциплінарний проступок — це протиправна дія чи бездіяльність працівника, що порушує встановлений на підприємстві, в установі, організації внутрішній трудовий розпорядок.
Дисциплінарна відповідальність полягає у застосуванні до працівника дисциплінарних стягнень, якими, відповідно до ст. 147 КЗпП України, можуть бути лише догана чи звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Перед тим, як застосувати до працівника якесь дисциплінарне стягнення, роботодавцю слід звернути увагу на певні положення трудового законодавства, спрямовані на захист прав працівників і убезпечення їх від дій роботодавця.
Не є порушенням трудової дисципліни відмова працівника від виконання роботи, якщо:
- така робота не передбачена трудовим договором — роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (ст. 31 КЗпП України);
- виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або людей, які його оточують, і навколишнього середовища — за таких обставин працівник має право відмовитися від дорученої йому роботи (ст. 153 КЗпП України);
- таку роботу відповідно до законодавства роботодавець не вправі вимагати від певних категорій працівників — наприклад, заборонено залучати до робіт у нічний час та надурочних робіт вагітних, жінок, які мають дітей до трьох років, неповнолітніх працівників (ст. 55, ст. 63 КЗпП України) тощо.
При притягненні працівника до дисциплінарної відповідальності роботодавцю слід враховувати, що такий захід стягнення як звільнення не може бути застосовано за будь-який дисциплінарний проступок працівника — це можливо тільки за умови наявності встановлених у ст. 40 та ст. 41 КЗпП України підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, що пов’язані з дисциплінарною відповідальністю працівника. Накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним лише у разі:
- систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення (п. 3 ст. 40 КЗпП України);
- прогулу (у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП України);
- появи працівника на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння (п. 7 ст. 40 КЗпП України);
- вчинення працівником за місцем роботи розкрадання майна роботодавця (п. 8 ст. 40 КЗпП України);
- одноразового грубого порушення трудових обов’язків працівниками, зазначеними у п. 1 ст. 41 КЗпП України.
Офіційний портал Управління Держпраці у Хмельницькій області, рубрика «Новини», підрубрика «Не завжди відмова від виконання роботи є порушенням трудової дисципліни» від 28.11.2017 року
Оформлення періоду простою на підприємстві
Якщо на підприємстві внаслідок відсутності належних організаційно-технологічних умов зупинено виробний процес незалежно від того, повністю або частково окремих його структурних підрозділів, то така ситуація називається періодом простою.
Відповідно до ч.1 ст. 34 КЗпП простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних умов, потрібних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
У разі простою потрібно своєчасно попередити працівника про його початок.
Керівник підприємства або уповноважений ним орган на період простою повинні надати працівникам відповідні вказівки.
Частиною 2 ст. 34 КЗпП передбачено, що в разі простою працівники можуть бути переведені за їхньої згоди з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу.
Таке переведення має відбуватися на тому самому підприємстві, в установі, організації – на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, що знаходиться в тій самій місцевості, — на строк до одного місяця.
Слід зазначити, що відомості про тимчасове переведення на іншу роботу , пов’язане з простоєм на підприємстві, до трудової книжки працівника не вноситься.
Відповідно до ч.2 ст.113 КЗпП про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб.
На період простою доцільно оформити відповідний акт, у якому фіксуються обґрунтовані причини, що призвели до зупинення роботи, початок і дата можливого поновлення виробничого процесу, наслідки простою, рекомендації щодо шляхів подолання наслідків простою та запобігання таким явищам у подальшому. Акт затверджується наказом (розпорядженням) по підприємству.
Порядок оплати часу простою передбачений ст. 113 КЗпП.
Так, відповідно до ч.1 ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку, не нижчого від двох третин тарифної ставки (окладу), це мінімальний розмір виплати в разі простою. Проте колективним договором можна передбачити і вищий за цей розмір оплату часу простою.
Якщо простій не буде належним чином оформлений, то такий період буде оплачуватися на загальних підставах.
Офіційний портал Управління Держпраці у Івано-Франківській області, рубрика «Новини», підрубрика «Оформлення періоду простою на підприємстві» від 22.11.2017 року
Держпраці оприлюднила плани перевірок на 2018 рік
Відділення Держпраці у областях, за виключенням Дніпропетровської, Донецької, Луганської та Черкаської областей оприлюднили плани проведення планових перевірок госпсуб’єктів на 2018 рік. Ознайомитись із планом перевірок на 2018 рік, який по Львівській області включає 636 суб’єктів господарювань, можна за адресою:
http://lviv.dsp.gov.ua/?p=10563
Дивіться відео на тему:
Підбірку підгoтувала:
Віктoрія Пoлянська,
незалежний юридичний консультант
холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»
