Дайджест нoвин «Підприємництво і право»
з 20.11.2017 пo 26.11.2017
«Єдине вікно» на митниці з 01 лютого 2018 року
КМУ схвалено введення з 1 лютого 2018 обов’язкового використання підприємствами і держорганами інформаційної системи «єдине вікно».
Передбачено ряд змін у функціонуванні інформаційного обміну за принципом «єдиного вікна», зокрема:
- дія «єдиного вікна» буде поширюватися на операції з переміщення товарів в абсолютно всіх митних режимах (поки це тільки імпорт і експорт), а також на переміщення товарів за періодичною митною декларацією та попередніми деклараціями, які містять повний обсяг даних (поки тільки на обмежене коло митних декларацій при імпорті та експорті);
- зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які є в попередній декларації;
- скорочення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин;
- зменшення граничного терміну прийняття рішення контролюючими органами щодо товарів, що вивозяться за межі митної території України, з 24-х до 4-х годин.
Також в контролюючих органах вводиться проведення щомісячного моніторингу застосування «єдиного вікна».
Урядовий портал, рубрика «Новини», підрубрика «Уряд схвалив рішення про обов’язкове використання принципу “єдиного вікна” в українських митницях з 1 лютого 2018 року» від 22.11.2017 року
Офіційний портал програми ЄС з підтримки бізнесу в Україні
Мінекономрозвитку запустило офіційний портал Програми ЄС з підтримки малого та середнього бізнесу в Україні (COSME).
Портал містить інформацію про можливості виходу на нові ринки і обміну досвідом з ЄС для вдосконалення внутрішніх бізнес-процесів.
Бюджет програми COSME до 2020 року – 2,3 млрд євро, а українські підприємці зможуть брати участь в проектах програми на загальну суму 900 млн євро.
COSME надає можливості:
- вийти на ринок ЄС і ринки партнерів програми (через Європейську мережу підприємств – Europe Entreprise Network);
- отримати легкий доступ до інформації щодо ведення підприємницької діяльності (через онлайн-портали Your Europe business portal, Trade helpdesk, European cluster collaboration platform);
- пройти бізнес-стажування за кордоном на реальному підприємстві (обмін досвідом за допомогою програми Еразмус для молодих підприємців);
- взяти участь в спеціальних конкурсах для органів державної влади, які формують і реалізують політику, з метою забезпечення кращого бізнес-клімату в країні.
Урядовий портал, рубрика «Новини», підрубрика «Мінекономрозвитку запускає портал із можливостями для малого і середнього бізнесу» від 21.11.2017 року
Спрощено умови розрахунків за імпорт товарів
Нацбанк спростив для бізнесу здійснення авансових платежів за імпорт товарів в іноземній валюті.
Регулятор скасував вимогу, яка до сих пір зобов’язувала банки здійснювати попередню оплату в іноземній валюті за імпорт товарів за зовнішньоекономічним договором, загальна вартість яких перевищує 5 млн дол. США (в еквіваленті), виключно з використанням акредитивної форми розрахунків.
Тепер здійснювати авансові розрахунки в таких випадках можна буде і без використання акредитивів.
Відповідні зміни передбачені постановою НБУ від 21 листопада 2017 року № 118 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», яка вступила в силу 23 листопада 2017 року.
Постанова НБУ від 21.11.2017 року № 118 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України»
Президент підписав процесуальні кодекси
22 листопада Президент України підписав Закон «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Цим законопроектом передбачено введення нових правил судового процесу в цивільному, господарському, адміністративному судочинстві, а також внесено деякі зміни в кримінальний процес.
Даний законодавчий акт розширює способи судового захисту і доказування в судовому процесі, компенсацію судових витрат, розумні строки розгляду справ та правову визначеність тощо. Також передбачено впровадження системи «електронного суду», яка спростить комунікацію з судом і зменшить витрати на утримання судової системи.
Закон про процесуальних кодексах був прийнятий ВР 3 жовтня і вступає в силу з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму. Пленум повинен зібратися 30 листопада. Новий Верховний Суд орієнтовно почне працювати 15 грудня 2017 року.
Зміни до Закону «Про Вищу раду правосуддя» і стосовно статусу суддів вступлять в силу з дня, наступного за днем опублікуванняЗакону.
Проект Закону України від 23.03.2017 року № 6232 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»
Небанківські фінустанови зобов’язали відкривати рахунки в банку для гривневих переказів
НБУ посилено контроль за операціями небанківських фінансових установ і комерційних агентів банків з приймання готівки в гривнях для перекладу.
Регулятор ввів для небанківських фінустанов і агентів банків обов’язок відкрити в банку окремий рахунок/рахунки і забезпечити зарахування на нього готівки в гривнях, прийнятих ними для подальшого переказу.
Відповідні зміни передбачені постановою НБУ від 17 листопада 2017 року №116.
Крім того, для забезпечення відображення в бухгалтерському обліку операцій, здійснюваних комерційними агентами банків в Україні, щодо прийому коштів для подальшого їх переказу за призначенням, як цього вимагають норми постанови № 116, НБУ вніс постановою від 17 листопада 2017 року № 117 відповідні зміни до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України.
Постанови № 116 та № 117 вступили в силу 22 листопада.
Постанова НБУ від 17.11.2017 року № 116 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 12 лютого 2013 року № 42»; Постанова НБУ від 17.11.2017 року № 117 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України»
Остаточний розрахунок при звільненні у зв’язку з скороченням штату
Відповідно до ст. 47 КЗпП, адміністрація підприємства зобов’язана в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку, відповідно до Інструкції №58 і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП.
У разі звільнення працівника з ініціативи адміністрації, йому надається копія наказу про звільнення з роботи. В інших випадках — копія наказу видається на вимогу працівника. Крім видачі трудової книжки, адміністрація підприємства зобов’язана розрахуватися з працівником, що звільняється. Розрахунки проводяться в день звільнення.
Якщо працівник в день звільнення не працював, то кошти повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі суперечки про розмір сум, належних працівникові при звільненні, адміністрація підприємства зобов’язана у будь-якому разі виплатити не оспорювану нею суму.
У разі затримки розрахунку при звільненні з вини працедавця, останній відповідно до ст. 117 КЗпП повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку. Це відшкодування працедавець повинен сплатити також у разі, коли спір про розміри належних звільненому працівникові сум вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Офіційний портал Управління Держпраці у Дніпропетровській області, рубрика «Питання-відповіді», підрубрика «Роз’яснення щодо проведення остаточного розрахунку при звільненні у зв’язку із скороченням штату» від 23.11.2017 року
Читайте статтю на тему:
Щодо роботи на умовах неповного робочого часу
Чинне законодавство про працю встановлює тривалість робочого тижня та допускає можливість відхилення від загальновстановлених норм. Одним із видів таких відхилень від нормальної тривалості робочого часу є неповний робочий час (ст. 56 КЗпП України).
Неповний робочий час — це встановлений угодою сторін робочий менший нормальної його тривалості, протягом якого працівник повинен виконувати свої трудові обов’язки.
Статтею 50 КЗпП встановлена норма часу за тиждень — 40 год., її необхідно дотримуватися. Оскільки трудовим законодавством (ст. 56 КЗпП України) встановлена на тиждень норма часу може бути зменшена за угодою між працівником і роботодавцем, тому як при прийнятті на роботу, так і згодом працівникові може встановлюватись неповний робочий день або неповний робочий тиждень (або неповний робочий тиждень з неповним робочим днем).
Виходячи з наведеного вище, установлення такого виду неповного робочого часу, як неповний робочий місяць, чинним законодавством про працю не передбачено.
Офіційний портал Управління Держпраці у Рівненській області, рубрика «Новини», підрубрика «Робота на умовах неповного робочого часу» від 16.11.2017 року
Для робіт підвищеної небезпеки цивільно-правові угоди заборонені
до виконання робіт підвищеної небезпеки допускаються особи та підрядні (субпідрядні) організації, які не мають відповідних дозволів, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до частини третьої статті 837 Цивільного кодексу України для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов’язаний одержати спеціальний дозвіл.
Згідно з частиною третьою статті 21 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування з підвищеною небезпекою.
Процедуру видачі або відмови у видачі, переоформленні, анулювання дозволів визначає Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеною небезпеки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107.
Тобто, виконувати роботи підвищеної небезпеки на підставі договору підряду має право лише той підрядник, який одержав згідно з Порядком № 1107 відповідний дозвіл.
Управління Держпраці у Рівненській області повідомило суб’єктів господарювання не залучати до виконання робіт підвищеної небезпеки на підставі цивільно-правових договорів фізичних осіб, які не є суб’єктами одержання відповідного дозволу. Адже це — не лише порушення вимог законодавства про охорону праці та промислову безпеку, а й нехтування правами найманих працівників на соціальні гарантії, загроза їх здоров’ю і життю.
Особи, які залучаються до виконання робіт на підставі цивільно-правових договорів, виконують роботи без відповідного навчання з питань охорони праці та, як правило, без належної професійної підготовки. Нещасні випадки з такими особами не пов’язуються з виробництвом і потерпілі та їх сім’ї не отримують жодних соціальних гарантій та пільг, передбачених законодавством.
Згідно з вимогами чинного законодавства про охорону праці замовник повинен визначити одну із підрядних організацій (як правило генпідрядника, який має відповідні дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки) відповідальною за охорону праці на об’єкті. Недотримання генпідрядником цих вимог не знімає відповідальності з субпідрядника (підрядника) за порушення ним правил і норм безпеки праці під час виконання робіт і можливі у зв’язку з цим нещасні випадки. Усі вимоги чітко вказані у п.4.13 Основних положень «Охорона праці і промислова безпека у будівництві» Державних будівельних норм України (ДБН А.3.2-2-2009).
Офіційний портал Управління Держпраці у Рівненській області, рубрика «Новини», підрубрика «Увага! Для робіт підвищеної небезпеки цивільно-правові угоди заборонені» від 24.11.2017 року
Дивіться відео на тему:
Право працівників на відпочинок та спеціальні перерви
Фахівці Дежпраці нагадують, що основними видами відпочинку є:
- перерви протягом робочого дня;
- щоденний відпочинок (перерви між робочими днями);
- щотижневі дні відпочинку;
- святкові й неробочі дні;
- відпустки.
Зокрема, відповідно до законодавства працівникові протягом робочого дня може надаватися перерва для відпочинку й харчування тривалістю не більше 2 годин, яка не включається в робочий час. Як правило, надається через 4 години після початку робіт. Час початку й закінчення перерви встановлюється статутом, колективним договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. На тих роботах, де за умовами виробництва перерву встановити не можна, працівникові має бути надано можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням із профспілковим органом підприємства, установи, організації (ст. 66 КЗпП України).
Напередодні святкових, неробочих і вихідних днів за погодженням власника або уповноваженого ним органу з профспілковим органом роботи тривалістю більше ніж 6 годин можуть виконуватися без перерви для відпочинку і харчування.
Для деяких категорій працівників, крім цього, встановлюються перерви, що мають спеціальне призначення і включаються в робочий час із відповідною оплатою їх, зокрема, перерви для:
- годування дитини (ст. 183 КЗпП України);
- обігріву і відпочинку (ст. 168 КЗпП України);
- працівників зі шкідливими умовами праці тощо.
Перерви в роботі для обігріву і відпочинку надаються, як правило, працівникам, які працюють на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, вантажникам і деяким іншим категоріям працівників, їх порядок надання регламентується колективним договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Щоденний відпочинок — це відпочинок між робочими днями (змінами). Тривалість щоденного відпочинку має, разом із часом перерви для відпочинку й харчування, становити не менше подвійної тривалості роботи в попередній робочий день.
При вахтовому методі організації праці тривалість щоденного відпочинку в окремих випадках може бути зменшено до 12 годин із компенсацією в подальшому невикористаного щоденного і щотижневого відпочинку (шляхом підсумовування їх) як додаткові вільні від роботи дні протягом облікового періоду (тижня, місяця, кварталу, року).
Щотижневий безперервний відпочинок
Тривалість щотижневого безперервного відпочинку має бути не меншою 42 годин (ст. 70 КЗпП України). При підсумованому обліку робочого часу тривалість безперервного щотижневого відпочинку за визначений відрізок часу може бути більшою або меншою 42 годин, однак у середньому за обліковий період не може бути меншою 42 годин.
При 5-денному робочому тижні працівникам надаються 2 вихідних дні на тиждень, а при 6-денному — 1.
Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при 5-денному робочому тижні, якщо це не встановлено законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, узгодженим із профспілковим органом підприємства (організації) і, як правило, має надаватися підряд із загальним вихідним днем (ст. 67 КЗпП України).
Якщо вихідний день збігається з установленим законодавством святковим або неробочим днем, він переноситься на наступний день після святкового або неробочого.
Працівники, які перебувають у відрядженні, користуються вихідними днями відповідно до режиму роботи того підприємства, установи, організації, куди їх відряджено.
На підприємствах, роботу яких не може бути перервано в загальний вихідний день у зв’язку з необхідністю обслуговування населення (музеї, театри та ін.), вихідні дні встановлюються місцевими радами.
На підприємствах припинення роботи яких неможливе у зв’язку з виробничо-технічними умовами або в інших випадках, вихідні дні надаються в різні дні тижня по черзі кожній групі працівників відповідно до графіка змінності, що підтверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням із профспілковим органом підприємства, установи, організації (ст. 69 КЗпП України).
Графік змінності регулярно змінюється з таким розрахунком, щоб вихідні дні кожної групи працівників по черзі припадали на різні дні тижня.
Робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи в ці дні допускається тільки з дозволу профспілкового органу підприємства, установи, організації лише у виняткових випадках:
- для запобігання суспільному або стихійному лихові, виробничій аварії і негайного усунення їхніх результатів;
- для відвернення нещасних випадків, загибелі або псування державного чи суспільного майна;
- для виконання невідкладних, заздалегідь не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить надалі нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їхніх окремих підрозділів;
- для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт із метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
Притягнення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу (ст. 71 КЗпП України).
Забороняється залучати до роботи у вихідні дні:
- вагітних жінок;
- жінок, які мають дітей віком до 3 років (ст. 176 КЗпП України);
- працівників, які не досягли 18 років (ст. 192 КЗпП України).
Робота вихідного дня може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі в подвійному розмірі (ст. 72 КЗпП України).
Грошова компенсація за роботу у вихідний день виплачується працівникові тільки в разі неможливості надання йому дня відпочинку у формі відгулу, зокрема при його звільненні з невикористаним відгулом і т. ін.
За матеріалами Держпраці у Хмельницькій області
Підбірку підгoтувала:
Віктoрія Пoлянська,
незалежний юридичний консультант
холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»
