Для початку з’ясуємо, що таке торгова марка – це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших. Такими позначеннями можуть бути слова, власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів. А також будь-яка комбінація таких позначень.    А тепер докладніше про сам процес реєстрації. Отож, власність на торгову марку повинна реєструватись фізичними або юридичними особами. Власників ТМ може бути декілька, але щонайменше – один. Важливо, якщо власників кілька, слід одразу визначити умови використання марки, склавши відповідну угоду.    ОФОРМЛЕННЯ ЗАЯВКИ Пакет документів заявки для реєстрації ТМ повинен містити: Дані про заявника. Інформацію про довірену особу, якщо заявка подається через представника і довіреність на цього представника. Саме позначення, яке має бути придатним для реєстрації, унікальним та мати розрізняльну здатність. Зазначення кольорів, якщо вони позиціонуються як розрізняльна ознака. Перелік товарів та послуг, які повинен захищати зареєстрований знак, згрупований за класами Міжнародної класифікації товарів та послуг (МКТП). Опис знаку, який має словесну ознаку. Документ про оплату збору за подання і розгляд заявки. Цей пакет подається, або надсилається поштою, з описом в Український інститут інтелектуальної власності       ТЕРМІНИ Звичайна процедура реєстрації ТМ може тривати від 15-ти до 20-ти місяців. Пришвидшена процедура – до […]

МКТП – це абревіатура від повної назви  Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків, яку було прийнято угодою, підписаною під час Ніццької дипломатичної конференції 15 червня 1957 року (Ніццька угода).     За умовами договору кожна країна, (в т.ч. Україна), яка бере участь у Ніццькій угоді, зобов’язана застосовувати МКТП, як основну або додаткову класифікацію для реєстрації знаків для товарів і послуг. Номери класів  МКТП повинні бути вказані в офіційних документах і публікаціях, що стосуються реєстрації товарних знаків, до яких належать товари чи послуги, для яких реєструється торгова мрака. Розглядає та затверджує зміни до МКТП – Комітет експертів Ніццького союзу, який з 1 січня 2017 року ввів в дію 11-ту редакцію Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП (11-2017)) у перекладі українською мовою.   Всього існує 45 класів МКТП, З 1 по 34 – це класи товарів, або сфер діяльності, які займаються виробництвом продукції (товарів);  З 35 по 45 – це класи послуг, або сфер діяльності, які займаються наданням послуг;   Кожен із класів для реєстрації торгових марок, має свій заголовок із пояснювальними примітками та переліком послуг чи товарів, які можуть належати до обраного класу.   До прикладу: Заголовок 5-го класу МКТП: Фармацевтичні, медичні та ветеринарні препарати; гігієнічні препарати на […]

Як порахувати кошторис витрат на реєстрацію торгової марки? Фрагмент з вебінару “Як зареєструвати торгову марку” Лектор: Олексій Яновський

Національна процедура реєстрації торгової марки. Фрагмент вебінару “Як зареєструвати торгову марку” Лектор: Олексій Яновський    

Міжнародна реєстрація ТМ, фрагмент вебінару “Як зареєструвати торгову марку” Лектор: Олексій Яновський    

Питання, які висвітлені у відео: Стажування при прийнятті на роботу; Як правильно оформити; Строк стажування; Чи укладається трудовий договір; Кого можна брати на стажування;  

Питання, які висвітлені у відео: Випробування при прийнятті на роботу; Як правильно оформити; Строк випробувального терміну; Чи укладається трудовий договір; Кого можна брати на випробувальний термін;

Замовити юридичні послуги Чи буде можливо вирішити спір без суду? У світі вже давно поширеною є практика досудового та мирного вирішення спорів, а 3 листопада Верховна Рада України теж зробила крок до цього, прийнявши за основу законопроект № 3665 «Про медіацію». Даним нормативно-правовим актом дається визначення термінів «медіація» (тобто альтернативний (позасудовий) метод вирішення спорів, за допомогою якого дві або більше сторони спору намагаються в рамках структурованого процесу за участю медіатора досягти згоди для вирішення їх спору) і «медіатор» як незалежний посередник, який допомагає сторонам спору в його вирішенні шляхом медіації. Як зазначають автори проекту, він будується на принципі мінімального втручання держави в регулювання інституту медіації. Так, закріплені принципи добровільної участі, рівності, активності і самовизначення сторін медіації, свобода медіатора у виборі методів проведення медіації. Передбачено обмеження сфери застосування – медіація не може бути застосована в справах, у яких сторони не можуть укласти мирову угоду або угоду про примирення відповідно до чинного законодавства України. Тобто медіація може застосовуватися в будь-яких конфліктах (спорах), в тому числі цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних, а також в кримінальних процесах і справах про адміністративні правопорушення. Медіація може бути проведена в разі виникнення конфлікту (спору) як до звернення в суд (третейський суд), так і під час або після […]

Замовити юридичні послуги   МОРАТОРІЙ НА ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРОК БІЗНЕСУ ПРОДОВЖЕНО Верховною Радою України 3 листопада 2016 року було прийнято в цілому законопроект, яким передбачено продовження мораторію на проведення перевірок бізнесу до 31 грудня 2017 року. Згідно з даним законопроектом, до 31 грудня 2017 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю): за погодженням центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, тобто Державної регуляторної служби; за письмовою заявою суб’єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; за рішенням суду; у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок  нещасного випадку, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання. Позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби. Законом встановлено, що для погодження орган державного нагляду (контролю) подає Державній регуляторній службі копію відповідного звернення фізичної особи та обґрунтування необхідності проведення перевірки. Державна регуляторна служба розглядає подані документи та надає погодження або вмотивовану відмову у наданні погодження протягом п’яти робочих днів з […]

Замовити юридичні послуги АНТИРЕЙДЕРСЬКИЙ ЗАКОН В ДІЇ 01.11.2016 року у газеті «Голос України» відбулась публікація Закону України від 06.10.2016 року № 1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності», який набрав чинності 02.11.2016 року. Даним Законом внесено зміни до багатьох положень нормативно-правових актів, що регулюють реєстрацію бізнесу в Україні, зокрема ним перебачено: обов’язковість нотаріального засвідчення справжності підпису учасника на заяві про вихід із товариства; установчий документ господарського товариства обов’язково повинен містити інформацію про порядок підписання установчих документів; частково скасовано принцип екстериторіальності: від 2 листопада 2016 року державна реєстрація бізнесу може здійснюватися тільки у межах області, за винятком подання документів в електронній формі; рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами). Справжність підписів на такому рішенні нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом. Вимога нотаріального засвідчення справжності підпису не поширюється на державну реєстрацію змін до відомостей про державний орган, орган місцевого самоврядування, громадське об’єднання чи благодійну організацію, що […]

Підписатись на наші новини

error: