Дайджест новин законодавства і практики за період з 08.08.2016 по 14.08.2016 РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

In: Дайджести новин законодавства і практики 15 Aug 2016 Comments: 0 Tags: ,

Дайджест новин законодавства і практики

за період з 08.08.2016 по 14.08.2016

РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

 

Прощення банком заборгованості фізичної особи не у всіх випадках звільняється від оподаткування

У своєму листі фіскали звернули увагу на особливості пов’язані із прощенням банком боргу. Підпунктом 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Кодексу встановлено, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році – 609 грн.), та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Крім того, Законом України від 09 квітня 2015 року № 321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов’язань», який набрав чинності 07.05.2015, були внесені зміни до Кодексу в частині звільнення від оподаткування операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті.

Так, підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено п. 8 такого змісту: «Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, непогашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року».

Тобто не вважається додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сума, прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням до закінчення строку позовної давності у розмірі різниці, яка розрахована цим кредитором відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX Кодексу.

Лист ДФС від 01.08.2016 р. № 8077/Л/99-99-13-02-03-14

Відшкодування комунальних послуг орендарем

На числені прохання платників, ДФСУ видала лист та роз’яснила, у яких випадках виникає об’єкт оподаткування при відшкодуванні комунальних послуг.

Виділимо три ключових моменти листа

1.Якщо орендар самостійно не укладає договори на споживання комунальних послуг та енергоносіїв з їх безпосередніми постачальниками, а здійснює відшкодування (компенсацію) орендодавцю витрат на їх оплату, то в договорі оренди визначається порядок розрахунку вартості спожитих орендарем комунальних послуг та енергоносіїв та їх оплати (відшкодування, компенсації).

2.Кошти, що отримуються від орендаря у вигляді відшкодування (компенсації) витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та енергоносії, не включаються орендодавцем до бази оподаткування податком на додану вартість лише у випадку, якщо орендодавцем є бюджетна установа.

Якщо орендодавцем є небюджетна установа, то кошти, що отримуються від орендаря як відшкодування (компенсація) будь-яких витрат, передбачених договором оренди, включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються податком на додану вартість у загальновстановленому порядку, оскільки є складовою частиною операцій з постачання послуг при наданні в оренду рухомого/нерухомого майна

3.Якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації витрат, які не включаються орендодавцем до складу орендної плати, а підлягають окремій оплаті (відшкодуванню, компенсації), зокрема за спожиті орендарем комунальні послуги та енергоносії, то суми коштів, сплачених (відшкодованих, компенсованих) за такими договорами, не включаються орендодавцем до бази оподаткування послуги з оренди рухомого/нерухомого майна, оскільки є окремими самостійними операціями з постачання відповідних товарів (підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, віднесені до категорії товарів) чи послуг та розглядаються як окремий об’єкт оподаткування.

Лист ДФСУ від 04.08.2016 р. № 26595/7/99-99-15-03-02-17

Коли виникає право на зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість на підставі розрахунку коригування до податкової накладної

Податківці вкотре процитували «У разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН отримувачем протягом 15-денного терміну, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН».

Лист ДФС України від 04.08.2016 р. № 16922/6/99-95-42-01-15)

Чи є об’єктом для ПДВ продаж майнових прав на нерухомість (квартири) забудовником

Фіскали у своєму листі зазначили, що майнові права на об’єкт інвестування (нерухоме майно (квартири)) є правом на одержання у власність об’єкта інвестування в майбутньому (після прийняття об’єкта інвестування в експлуатацію).

Після прийняття об’єкта інвестування в експлуатацію продавець зобов’язується передати підприємству-покупцю готовий об’єкт інвестування за відповідним актом приймання-передачі.
Майнові права підприємства-покупця після прийняття об’єкта інвестування в експлуатацію реалізуються шляхом набуття права власності на об’єкт інвестування, оформлення та реєстрації платником податків — покупцем відповідних правовстановлюючих документів на цей об’єкт.

Отже, у такому випадку операція з реалізації майнових прав на нерухоме майно (квартири) для продавця (забудовника об’єкта житлового фонду) із метою обкладення ПДВ є операцією з першого постачання житла (об’єкта житлового фонду), яка обкладається ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.
 Операції з подальшого постачання готового новозбудованого житла третім особам звільняються від обкладення ПДВ згідно з пп. 197.1.14 ПКУ.

Лист ДФСУ від 19.07.2016 р. № 15532/6/99-99-15-03-02-15 

Оподаткування дивідендів юридичними особами – платниками податку на прибуток

Посилаючись на норми 164.2.8 , 167.5.3 , 170.5 , 165.1.18  податківці зазначають наступне. Якщо підприємство, що виплачує дивіденди є платником податку на прибуток та виплачує дивіденди засновникам фізичним особам, у нього, як в податкового агента виникають зобов’язання по сплаті податку з доходів фізичних осіб у розмірі 5% та військового збору у розмірі 1,5 %. І лише у випадку, якщо дивіденди носять характер «нарахованих на користь фізичних осіб за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку» такі дивіденди прирівнюються з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням (п.п. 170.5.3 п. 170.5 ст. 170 Кодексу), тобто оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

Лист ДФС України від 01.08.2016 р. № 16516/6/99-99-13-02-03-15

Екологічний податок за відходи, які утворилися у процесі їх діяльності

Контролери, у своєму листі зазначили, що не є платником екологічного податку за відходи, які утворилися у процесі їх діяльності та продаються як товар або використовуються у власному виробництві, у т.ч. металобрухт.

Разом з цим, платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, які на підставі отриманих в установленому порядку дозволів розміщують відходи на власних територіях (об’єктах) або у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах, та не мають договорів з комунальними або спеціалізованими підприємствами на утилізацію та захоронення відходів.

Лист ДФС у м. Києві від 05.08.2016 р. № 17719/10/26-15-12-03-18

Якщо Ви загубили раніше подану звітність – Ви можете її поновити

Відповідно до ст.7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» конфіденційна інформація – інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.
Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди – лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Стаття 10 Закону передбачає, що кожна особа має право, зокрема, доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається. Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані, зокрема, надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.
Отже, суб’єкт господарювання може отримати (завірити) копію звітності, що була раніше подана до контролюючого органу, у випадку її втрати.

ГУ ДФС у Луганській області

Умовне ПДВ не виникатиме за товарами / послугами, при придбанні яких податковий кредит не був сформований

Фіскали роз’яснили, що за товарами / послугами, придбаним після 1 липня 2015 року, у неплатників ПДВ (відповідно, податковий кредит по ним не був сформований), які призначені для використання в звільнених від оподаткування або негосподарських операціях, податкових зобов’язань по п. 198.5 Податкового кодексу Україна нараховувати не потрібно.

Обсяги придбання товарів / послуг без ПДВ відображають у рядку 10.3 (колонка А) декларації з ПДВ.

Лист ДФСУ «Про порядок відображення в податковій звітності з ПДВ операцій з придбання товарів / послуг у неплатників ПДВ» від 09.06.16 р № 12798/6 / 99-99-15-03-02-15.

Відступлення права вимоги за грошові кошти з дисконтом

У своєму листі ДФС зазначила, що операція з передачі (відступлення) боргових зобов’язань в обмін на грошові кошти (у т.ч. з дисконтом) не є об’єктом оподаткування ПДВ.   Також Податковим кодексом України не передбачено різниць для операції з відступлення права вимоги, на які б коригувався фінансовий результат до оподаткування.

Тобто таку операцію відображають згідно з правилами бухгалтерського обліку. 
Лист ДФС від 15.07.2016 р. № 15298/6/99-99-15-03-02-15

Додаткові витрати комісіонера обкладаються ПДВ

ДФС у листі зазначила, що додаткові витрати комісіонера, понесені ним у рамках договору комісії, є витратами по забезпеченню виконання складових частин загального обсягу наданої послуги в рамках договору комісії.   

Саме тому такі витрати є складовою частиною вартості послуги, операція з постачання яких підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах.

Отже, суми ПДВ, сплачені комітентом комісіонеру в вартості компенсації додаткових витрат в рамках договору комісії, включаються комітентом до податкового кредиту на підставі складеної та зареєстрованої в ЄРПН комісіонером відповідної податкової накладної.

Лист ДФС від 15.07.2016 р № 15299/6 / 99-99-15-03-02-15

Оподаткування ПДВ операцій з повернення об’єкта фінансового лізингу лізингодавцю

Повернення лізингоотримувачем об’єкта фінансового лізингу лізингодавцю без придбання такого об’єкта у власність для цілей оподаткування ПДВ прирівнюють до зворотного продажу такого об’єкта лізингодавцю.

У випадку повернення лізингоотримувачем ― платником ПДВ об’єкта фінансового лізингу лізингодавцю ― платнику ПДВ лізингоотримувач зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20% на вартість такого об’єкта, скласти податкову накладну і зареєструвати її Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Лізингодавець при отриманні об’єкта фінансового лізингу включає суми ПДВ, визначені за такою операцією, до складу податкового кредиту на підставі податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН.

Звісно, якщо повернення об’єкта фінансового лізингу здійснює лізингоотримувач ― неплатник ПДВ, то при здійсненні такої операції податкові зобов’язання з ПДВ не виникають, а тому лізингодавець ― платник ПДВ податковий кредит за такою операцією не формує.

Лист ДФС від 18.07.2016 р. № 15383/6/99-99-15-03-02-15

Продаж невиробничих основних засобів та інвестиційної нерухомості: вплив на ПНП

Контролери справедливо визнають: у разі продажу невиробничих основних засобів фінансовий результат до оподаткування збільшується (згідно з п. 138.1 ПКУ) на суму залишкової вартості таких активів, визначеної відповідно до бухгалтерського обліку, і зменшується (за п. 138.2 ПКУ) на суму первісної вартості таких активів, визначеної згідно з бухгалтерським обліком.

А це означає, що амортизація, не нарахована в податковому обліку на невиробничі основні засоби – таки вплине , а саме зменшить  фінансовий результат через додаток РІ.

У разі здійснення операцій із продажу інвестиційної нерухомості, яка обліковується у фінансовому обліку за справедливою вартістю (амортизація та зменшення корисності не визнаються), коригування фінансового результату до оподаткування згідно з нормами п.п. 138.1 та 138.2 ПКУ не проводиться. Результат від продажу таких активів визначається відповідно до правил бухобліку, і відображається в складі фінансового результату до оподаткування без коригувань.

А це означає, що до інвестиційної нерухомісті,що обліковується за справедливою вартістю не застосовуються правила коригування фінансового результату, передбаченого для основних засобів.

Хороший лист та позитивні для платників податку висновки

Лист ДФС від 08.06.2016 р. № 12660/6/99-99-15-02-02-15

Коли виникає право на ЄСВ у розмірі 8,41%

Згідно роз’яснень ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, нарахування роботодавцем ЄВ у розмірі 8,41 відс. на заробітну плату працюючим інвалідам здійснюється з моменту встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання підприємством завіреної копії довідки з акту огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві. Фахівців ДФСУ запитали: як в податковому обліку з ПДВ відображається операція з відшкодування працівниками платнику податку вартості особистих розмов по телефону?

Контролери відповіли у фіскальній їм манері. Якщо платник не може підтвердити виробничий характер телефонних переговорів або телефонні переговори проводилися працівниками в особистих цілях, то згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання.

При цьому при отриманні від працівника платника податків компенсації вартості послуг зв’язку додаткового об’єкта оподаткування податком на додану вартість не виникає.

Категорія 101.02 “ЗІР”

Виникнення обов’язку відкоригувати податковий кредит при списанні боргу

Податківці вкотре висловили фіскальну позицію щодо виникнення ПДВ- наслідків у разі списанні боргу по отриманих, але не оплачених товарах/послугах.

Вони вважають, що такі товари/послуги на дату списання боргу набувають статусу безоплатно наданих. При цьому коригування податкових зобов’язань продавця не відбувається, оскільки операції з безоплатного постачання товарів/послуг згідно з підпунктами 14.1.185 та 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ належать до операцій з постачання товарів/послуг та є об’єктом оподаткування.   

Разом з тим, платник податку – покупець повинен відкоригувати податковий кредит, оскільки оплата за поставлені товари/ послуги так і не відбувається.

При цьому таке коригування відбувається на дату списання боргу та здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

Лист ДФС в м.Києві «Про списання дебіторської, кредиторської заборгованостей» від 24.06.16 р № 14402/10 / 26-15-11-01-18.

Амортизація витрат на поліпшення об’єкта основних засобів

У своєму листі податківці зазначили, що для амортизації витрат на поліпшення об’єкта основних засобів особливого порядку не передбачено. Адже, порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.        

З урахуванням вимог п. 11 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу у редакції, чинній з 01.01.2015, при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів станом на 1 січня 2015 року має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31 грудня 2014 року відповідно до статей 144 – 146 та 148 розділу III Кодексу у редакції, чинній до 1 січня 2015 року.

 Лист ДФСУ  від 15.07.2016 р. № 15294/6/99-99-15-02-02-15

Ненадання відповіді на запит, що складений з порушенням не є підставою для позапланової перевірки

ВАСУ зазначив, що відсутність відповіді на запит, складений з порушенням законодавчих вимог, не може бути підставою для проведення позапланової виїзної документальної перевірки. Критерієм для встановлення достатності наданих пояснень та підтвердних документів має бути зміст порушень, викладених контролюючим органом у запиті. 
      При цьому цитування повного тексту конкретної норми ПК не може бути розцінене як обгрунтування конкретних підстав направлення такого запиту відповідно до вимог статті 73 ПК. Будь-яких інших підстав та обгрунтувань спірний запит податківців про надання інформації та її документального підтвердження за господарськими відносинами платника з його контрагентом не містить.

   Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2016 р. № 826/20835/15

Чи подавати «пусту» звітність з ПДВ та ПНП

ДФС у своєму листі роз’яснила у яких випадках звітність не подається.

Щодо декларації з податку на прибуток контролери зазначили, що оскільки декларація подається разом із фінансовою звітністю, то лише у випадку якщо відсутні показники для заповнення фінансової звітності – декларація може не подаватися . З цього висновку, є очевидним той факт – що при заповнені фінансової звітності завжди існуватимуть дані для заповнення, навіть за відсутності здійснення господарської діяльності.

Щодо подання звітності з ПДВ, податківці посилаються на п. 9 р. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 28.01.2016 р. № 21 , яким передбачено, що декларація подається платником за звітний період, у якому виникають об’єкти оподаткування, або за наявності показників, котрі підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ.

Тож якщо платником ПДВ господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилася, але такий платник податку має суми від’ємного значення попередніх періодів, що підлягають відображенню в декларації звітного (податкового) періоду, то декларація з ПДВ за такий звітний (податковий) період подається.

У разі ж якщо платником ПДВ господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилася та відсутні показники, які підлягають декларуванню (у т.ч. суми від’ємного значення попередніх періодів), то декларація за такий звітний (податковий) період на підставі п. 49.2 ПКУ не подається. З цього , податківці роблять висновок, що платники ПДВ мають право не подавати до контролюючих органів податкові декларації з ПДВ за звітні періоди, у яких не проводилася господарська діяльність.

ГУ ДФС у м. Києві в листі від 05.08.2016 р. № 17619/10/26-15-12-05-11

Підбірку підготувала: 

Кавин Мар’яна, директор компанії “Західна консалтингова група”

міжнародний сертифікований професійний бухгалтер

(CAP,CIPA, IFA-внутрішній аудит)

 

Sorry, the comment form is closed at this time.

Підписатись на наші новини


error: