2015-05-28 Запитання-відповіді до семінару практикуму Податкова реформа на практиці м.Хмельницький

Posted by: In: Академія професійного бухгалтера 26 Nov 2015 Comments: 0

Відповіді на запитання учасників семінару,

що відбувся 28 травня 2015 року у м. Хмельницький на тему:

Податкова реформа 2015

Застосування нових правил гри на практиці

 

Запитання №1

Чи є обмеження по сумі внесення готівкових коштів в касу від фізичної особи, як поворотної фінансової допомоги.

 

Відповідь

Є – 150 000 грн.

1 вересня 2013 року набрала чинності Постанова НБУ від 6 червня 2013 року № 210 “Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою”.  Згідно з вимогами цієї постанови з 1 вересня поточного року готівкові розрахунки між фізичною особою та підприємством (підприємцем) за товари (роботи, послуги) не мають перевищувати 150 000 гривень. Крім того, фізичні особи між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, можуть розраховуватися готівкою в розмірі не більше 150 000 гривень. Відповідно до Листа НБУ  від 24.01.2014 №11-116/3159.

«2. Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), установлені пунктом 1 Постанови № 210 та пунктом 2.3 глави 2 Положення № 637, стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі розрахунків за договорами, пов’язаними з корпоративними правами, наданням чи поверненням позики, виплатою неустойки.»

 

Запитання №2

Якщо податкова видана 24.04 з помилкою у реквізитах (отримана), а розрахунок коригування виписаний 20.05., але податкова накладна уже включена у квітневу декларацію… Як виправити, щоб не сплатити ПДВ..

 

Відповідь

Якщо ПН була неналежним чином оформлена (допущені помилки), то платник не мав права відносити суму ПДВ до складу ПК  за звітній період квітень. І лише у декларацію за травень, маючи зареєстрований коригунок, можна віднести суму ПДВ до складу ПК.

Щоб виправити «без наслідків» – потрібно дивитись на ситуацію на фірмі комплексно (невключені ПН в минулому періоді, від’ємне значення, податковий кредит по чеках) – виключно на підставі цих даних – виправити (уточнити без наслідків) не вбачається можливим.

 

Запитання №3

Підприємство ЮО здійснює продаж продукції власного виробництва (дерев’яні вікна) за готівку та надає послуги з монтажу даних виробів теж за готівку. Як обійтися без застосування РРО?

 

Відповідь

При реалізації вікон (як продукції власного виробництва) РРО не потрібен.

Згідно ЗУ «Про РРО» Стаття 9.  Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються:1 ) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами  і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування,  у разі проведення розрахунків у касах  цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та  видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку;

А от при наданні послуг (монтаж) нажаль, потрібно застосувати РРО ЗУ «РРО» ст 3 « Суб’єкти господарювання,  які здійснюють розрахункові  операції  в  готівковій та/або в безготівковій формі зобов’язані:11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням  режиму  попереднього програмування найменування,  цін товарів (послуг)  та  обліку  їх кількості;»

Єдиний вихід – це спробувати організувати оплату по без готівці (перерахунок) або ж спробувати послуги надавати як СПДФО на першій групі.

Згідно Податкового Кодексу України (ПКУ надалі) ст. 296.10. «Платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи-підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.»).

Або ж пошукати себе у Переліку №1336 «Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та  послуг, яким  дозволено  проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням  розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій».

 

Запитання №4

Яка відповідальність за відмову у виплаті середньої зарплати мобілізованим працівникам

 

Відповідь

За порушення законодавства про працю винних осіб притягують до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності. За порушення встановлених термінів виплати зарплати, виплату їх не в повному обсязі на посадових осіб юросіб та фізосіб – підприємців накладуть адмінштраф. Його розмір становить від 510 до 1700 грн. (ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Кримінальна відповідальність встановлена за безпідставну невиплату зарплати чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності або підприємцем (ст. 175 Кримінального кодексу України).

Якщо до притягнення особи до кримінальної відповідальності воно виплатить зарплату або іншу виплату громадянам – його звільнять від кримінальної відповідальності. Адже, за працівниками, покликаними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігають місце роботи, посада і компенсують з бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплату таких компенсацій здійснюють за кошти Держбюджету України в порядку, визначеному Кабміном.

Листи Мін’юсту України «Про відповідальність за невиплату середнього заробітку мобілізованого працівнику» від 24.09.14 р № 486-0-2-14 / 7.2 і Мінсоцполітики України «Про відповідальність за невиплату середнього заробітку мобілізованого працівнику» від 18.09.14 р № 1301 / 13 / 84-14

15 травня 2015 року Міністерство соціальної політики України оприлюднило законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності керівників підприємств, установ, організацій за недодержання вимог законодавства стосовно збереження за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, місця роботи, посади і виплати середнього заробітку».

Так, законопроектом пропонується внести зміни до статті 265 Кодексу законів про працю України, згідно з якими юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу за незабезпечення збереження за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, місця роботи, посади і виплати середнього заробітку — у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Статтю 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується доповнити нормою, що незабезпечення збереження за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, місця роботи, посади і виплати середнього заробітку, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн.).

 

Запитання №5

Якою нормою передбачено, що по нарахованій, але не виплаченій орендній платі слід платити ПДФО протягом 30-ти календарних днів по завершенню місяця у якому її нараховано

 

Відповідь

При нарахуванні та виплаті орендної плати юридичною особою– така особа виступає податковим агентом. Згідно статті 168.1.5 ПКУ, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду. Тобто, 30 календарних днів по закінченню звітного місяця. Наприклад, якщо орендна плата нарахована фізичній особі за лютий 2015 року , але не виплачена станом на 1 квітня 2015 – по ній слід було сплатити ПДФО у строк до 30.03.2015 року.

 

Запитання №6

Експорт товару. У разі перевищення собівартості над ціною реалізації – за якою ставкою слід оподатковувати перевищення

 

Відповідь

Податком на додану вартість оподатковується окрема господарська операція. У залежності від суті цієї операції – вона може бути оподатковувана чи неоподатковувана. Якщо операція оподатковувана – до неї застосовуємо ставку 20%, 7% чи 0% у залежності від її виду. При цьому базу оподаткування визначаємо згідно статті 188.1 ПКУ. Причому база оподаткування визначається для операції, тому якщо мова йде про експорт  , застосовуємо ставку 0% (стаття 195 ПКУ) до всієї операції.

Саме тому, до суми перевищення собівартості послуг над ціною постачання вважаємо необхідно застосовувати ставку 0%.

Водночас, пропонуємо зважити та врахувати фіскальну позицію податківців з цього приводу та у випадку проведення операції на суттєву суму отримати індивідуальну податкову консультацію.

 

Зазначаємо відповідь контролерів на це питання у  ЗІР. Категорія 101.09.

Питання

Як оподатковується ПДВ операція з експорту товарів за ціною нижче звичайної та яким чином виписується в такому випадку податкова накладна?

 

Відповідь

Повна:

Згідно з п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій – не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до пп.«а» пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою.

Таким чином операція з експорту товарів за ціною, яка нижче звичайних цін, оподатковується за нульовою ставкою.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

     Датою виникнення податкових зобов’язань в разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).

Згідно з п. 9 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за №1235/26012 із змінами і доповненнями (далі – Порядок №957), податкові накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 12, 13, 20 Порядку№ 957, реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних та не видаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг.

Згідно з п. 20 Порядку № 957 у разі якщо база оподаткування при здійсненні контрольованих операцій визначається виходячи із звичайних цін, і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто звичайна ціна перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною ціною.

У верхній лівій частині податкової накладної, складеної на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання експортованого товару відповідно до п. 9 Порядку №957 робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини 07 – Експортні постачання.

При цьому у рядку «Особа (платник податку) – покупець» зазначається найменування (П. І. Б.) нерезидента, у рядку «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» зазначається країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «300000000000» (п. 12 Порядку № 957).

У верхній лівій частині податкової накладної, яка складена на суму перевищення звичайної ціни над фактичною ціною, робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини 01 – Складена на суму перевищення звичайної ціни над фактичною (у разі здійснення контрольованих операцій). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

У графі 3 – «Номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця)» також зазначається: «перевищення звичайної ціни над фактичною за товарами/послугами, указаними в податковій накладній № _______» (зазначається порядковий номер податкової накладної, складеної на суму постачання цих товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної вартості) (п. 15 Порядку №957).

При цьому, враховуючи те, що обсяг операцій, розрахований виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною, не формує вартості експортованого товару, нульова ставка до такого обсягу не застосовується, а тому в податковій накладній з позначкою «01» визначається сума ПДВ за основною ставкою.

 

Згідно норм чинного законодавства відповіді підготували:

Людмила Шахно (САР, СІРА, судовий експерт)

Кавин Мар’яна (САР, СІРА, IFA – внутрішній аудит)

ТОВ «Західна консалтингова група»

Sorry, the comment form is closed at this time.

Підписатись на наші новини

error: