2015-05-27 Запитання-відповіді з семінару РРО – особливості застосування у 2015 році

In: Академія професійного бухгалтера 26 Nov 2015

Відповіді на запитання учасників семінару,

що відбувся 27 травня 2015 року у м. Львів (PREMIER HOTEL DNISTER)

“РРО – особливості застосування у 2015 році”

 

Запитання 1.

Чи потрібно касовий апарат підприємцю, який перейшов на загальну систему та не планує отримувати дохід?

 

Відповідь.

Ні, не потрібно. Касовий апарат необхідно використовувати тим суб’єктам господарювання, хто  в першу чергу здійснює діяльність та у відповідності до ЗУ «Про РРО» має обов’язок їх застосовувати у розрахунках з покупцями за готівку.

 

Запитання 2.

Чи потрібно касовий апарат для підприємця,який знаходиться на 1 групі надає перукарські послуги? 

 

Відповідь.

Ні, не потрібно. Згідно Податкового Кодексу України (ПКУ надалі)

ст. 296.10. «Платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи-підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.»

 

Запитання 3.

Підприємство єдиноподатник 3-я група, туроператор, продає путівку фізичній особі іншого туроператора. Через касовий апарат необхідно пробивати всю вартість туру (з нашою агентською винагородою чи окремо агентські послуги і тур, щоб було повне оприбуткування готівки)?

 

Відповідь.

Зазвичай такого роду договори (тип договорів комісії, агентський, доручення) передбачають, що одна сторона доручає іншій стороні за винагороду вчинити певні дії – зокрема, продати товар чи послугу. Сума винагороди встановлюється договором, у відсотках від продажу, в твердій сумі тощо. Наприклад, якщо путівка туроператора становить 1000 грн., фізична особа сплачує вам (як агенту) 1000 грн., ваша винагорода 100 грн., а 900 ви віддаєте туроператору, чию путівку ви продали, – тоді сума чеку повинна становити 1000 грн. Кінцевому споживачу (покупцю) важливо видати чек на суму коштів, яку він сплачує, а чи зробити це одним чеком, чи двома – для фіксації розрахункової операції не матиме значення. Крім цього, комісійні чи агентські це фактично  винагорода від туроператор, а не від клієнта. Повне оприбуткування  – це видача чеку (чеків) на всю суму оплати покупцем.

 

Запитання 4.

Де можна перечитати ще раз про безготівкові операції через картки Приватбанку між різними ФОПами, і які конкретно мають бути номера рахунків, щоб операція вважалась безготівковою і не оподатковувалась під 15% доходів.

 

Відповідь.

Будь які розрахунки між фізичними особами та (або) ФОП, які здійснюються через установи банків шляхом перерахування коштів з рахунку на рахунок вважаються безготівковими. А питання оподаткування 15% стосується не “безготівковості”, а суті самих виплат. Мова на семінарі йшла не тільки про картки Приватбанку, а про типи рахунків які відкривають ВСІ банківські установи для ФОП і просто фізичних осіб. Регулюється – «Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах № 492.» Відповідно до п.п.7.7 «забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності». А пунктом 7.8 Інструкції № 492 за поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів дозволено здійснювати «всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності». Нумерація таких рахунків відрізняється між собою.

Якщо ви, як ФОП, чи ЮО, сплачуєте на рахунок відкритий для фізичної особи – то при перевірці це може бути потрактовано, як виплата доходу фізичній особі. В такому випадку ви, виступаєте податковим агентом, тобто особою, яка зобов’язана утримати та сплатити суму ПДФО з доходу. ( ПКУ ст..168.1.1. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.)

 

Запитання 5.

Чи застосовується РРО для послуг 1-ї групи на єдиному податку?

 

Відповідь.

Ні, не потрібно. Згідно Податкового Кодексу України (ПКУ надалі)

ст. 296.10. «Платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи-підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.»

 

 

Запитання 6.

ФОП, 3-я група? випікає хліб і продає. Чи потрібен РРО (виробництво власної продукції)

 

Відповідь.

Потрібен. Аргументуємо наступним.

Згідно ЗУ «Про РРО» Стаття 9.  Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються:

     1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами  і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування,  у разі проведення розрахунків у касах  цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та  видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку;

     6)  при  продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями,  які  відносяться  відповідно до Податкового кодексу України  до  груп  платників  єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій;

Згідно Податкового Кодексу України (ПКУ надалі)

ст. 296.10. «Платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи-підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.»

На жаль, у «пільговій» статті в пункті 1 сказано виключно про юридичних осіб, а не про ФОП. Для ФОП відведено п 6 та норму ПКУ.

Тому, наразі, до внесення змін або надання роз’яснень від контролюючих органів, вважаємо, що підприємці (ФОП 3-тя група ЄП), здійснюючи продаж продукції власного виробництва зобов’язані застосовувати РРО з 01 липня 2015 р. Варіант – створити юридичну особу (підприємство) – тоді касового апарату не потрібно застосовувати.

Також не забувайте про Постанову №1336 якою затверджено «Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та  послуг, яким  дозволено  проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням  розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій».

 

Запитання 7.

ФОП ,2-а, група. Торгує книгами з власного авто (розвозить книги). Чи потрібен РРО. Які документи підтвердять це?

 

Відповідь.

Зазвичай, вид діяльності, що вказується у такого суб’єкта «КВЕД 47.8-47.9.» а також звірте, чи відповідаєте Ви вимогам Наказу МЗЕЗіТУ N 369 від 08.07.96 «Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі»

«3. Роздрібна   торгівля   через  дрібнороздрібну  торговельну мережу є однією із форм позамагазинного продажу товарів,  при якій приміщення не мають торговельного залу для споживачів.     Продаж товарів здійснюється через:

     пункти некапітальної забудови – кіоски, ларі, ларки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати;

     засоби пересувної  мережі  –  автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни,  лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне  обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо.

  1. На кузовах автомагазинів, автокафе, авторозвозок, автопричепів,  автоцистерн повинен бути  нанесений  фарбою  чіткий напис,  що  вказує  найменування, адресу суб’єкта господарювання, номер  точки  пересувної  торговельної  мережі  та  номер телефону суб’єкта господарювання. У разі здійснення  виїзної  (виносної)  торгівлі,  а  також продажу  товарів з використанням інших нестаціонарних засобів на робочому місці продавця  встановлюється  табличка  із зазначенням його прізвища,  імені  та  по  батькові,  а  також відомостей про суб’єкт господарювання,  що організував  торгівлю:  для  юридичної особи  – найменування, місцезнаходження і номери телефону, для фізичної особи – підприємця – прізвище, ім’я та по батькові, номер свідоцтва  про  державну  реєстрацію  і  найменування  органу,  що здійснив таку реєстрацію.»

 

Запитання 8.

Продавець в продуктовому магазині замість товару по ціні 11,90 пробила 1100,90 (щось “нацикала”, у назві товару наступне було: ПГЛ, ІГЛ, ГПЛП), зробила за день Z-звіт, видала гроші. Як оформити повернення, якщо помилка була зроблена у вихідний день?

 

Відповідь:

Розділимо це питання на 2 підпункти

1 – Якщо чек  з невірним найменуванням та сумую пробито  та  в кінці дня вибито z-звіт – то інформація пішла у фіскальні пам’ять РРО. Для виправлення ситуації можна застосувати варіант «повернення товару». Варіант «повернення товару» можна зробити і одразу після невірно вибитого чеку так і в будь-який інший день ( в межах діяльності та виду товару) – навіть у вихідний, якщо цей вихідний по календарю а у вас робочий. Для цього потрібно скласти «Акт на повернення товару» та оформити «службову видачу» з РРО. Якщо бракує коштів на той момент, то зробіть службове внесення.

2- якщо помилка сталася у вихідний день , тобто в неробочий день для вас (то мусите визнати що такий день у вас був робочий (бо питання тоді – чому вибили z-звіт) – і якщо це юридична особа, то оформите це наказом.

 

Запитання 9.

Чи маєте інформацію для юридичних осіб ,які реалізують товар власного виробництва надайте будь ласка на електронну пошту основні вимоги.

 

Відповідь.

Питання ДУЖЕ широкого формату. Нормативні документи можуть бути для вас як загального так і спеціального характеру, що може бути пов’язано зі специфікою вашого виробництва товарів (це і дозвільні документи, сертифікація і допуски до роботи на виробництві). В світлі тематики семінару можу сказати наступне, що такий продаж продукції власного виробництва юридичною особою не буде потребувати застосування РРО :

Згідно ЗУ «Про РРО» Стаття 9.  Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються:

     1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами  і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування,  у разі проведення розрахунків у касах  цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та  видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку;

Отже, ваш основний документ щодо оприбуткування коштів за продану продукцію це Постанова НБУ №637 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні». Також варто почитати Правила торгівлі продовольчими товарами № 185, Правила торгівлі непродовольчими товарами № 104.

 

Запитання 10.

На реалізацію власного виробництва, якщо є свої магазини:чи потрібно касові апарати .І одночасно на рахунок юридичних осіб.

 

Відповідь.

З формулювання поставленого запитання не зовсім зрозуміла його суть. Проте, якщо малось на увазі «реалізація продукції власного виробництва юридична особа або СПД ФО» через свої торгові точки (магазини), тоді відповідь буде наступна:

1)       Для ЮО продаж продукції власного виробництва здійснюється без РРО незалежно від того чи там де він виготовляється чи з інших торгових точок. Важливо, щоб ці точки (магазини) були зареєстровані та оформлені на юридичну особу а не на «своїх» підприємців. Головна суть «торгівля продукцією власного виробництва»

2)       Для ФОП – потрібно застосовувати РРО.

Стаття 9.  Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються:

1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами  і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування,  у разі проведення розрахунків у касах  цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та  видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку;

6)  при  продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями,  які  відносяться  відповідно до Податкового кодексу України  до  груп  платників  єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій;

Згідно Податкового Кодексу України (ПКУ надалі)

ст. 296.10. «Платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи-підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.»

На жаль, у «пільговій» статті в пункті 1 сказано виключно про юридичних осіб, а не про ФОП. Для ФОП відведено п 6 та норму ПКУ. Тому, наразі, до внесення змін або надання роз’яснень від контролюючих органів, вважаємо, що підприємці, здійснюючи продаж продукції власного виробництва зобов’язані застосовувати РРО з 01 липня 2015 р.(3-тя група ЄП) та 01 січня 2016 р. (2-а група ЄП)

 

Запитання 11.

Юридична особа займається заготівлею вторинної сировини від фізичних осіб. Чи потрібен касовий апарат? (Фізичним особам видаємо квитанції).

 

Відповідь.

Ні, не потрібно.

Згідно Постанови №1336  «Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та  послуг, яким  дозволено  проводити розрахункові операції без застосування РРО…» встановлено без обмеження граничного обсягу такий вид діяльності п. «19. Приймання  від   населення   вторинної   сировини   (крім металобрухту)»

 

Запитання 12.

Скільки часу можна користуватися розрахунковими книжками, якщо касовий апарат забрали на ремонт?

 

Відповідь.

Згідно ЗУ «Про РРО»

«Стаття  5.  На період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин  (7  робочих  днів),  відключення електроенергії проведення  розрахункових  операцій  здійснюється  з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином  зареєстрованого   резервного реєстратора  розрахункових  операцій.» а також

«Стаття 14. Центри сервісного обслуговування зобов’язані:

     2) у разі виходу з ладу  реєстратора  розрахункових  операцій забезпечувати відновлення його роботи протягом 72 годин;»

 

Запитання 13.

Касовий апарат забрали на ремонт, продавці користуються розрахунковими книжками де має знаходиться КОРО? В сервісному центрі щоб зробити запис про ремонт чи на магазини щоб робити засоби про розрахунки?

 

Відповідь.

КОРО (книга обліку розрахункових операцій) повинна знаходитись у магазині. Згідно «Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій» Наказ МДЗУ від 28.08.13. № 417

«6. Використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:

– наявність КОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;…..

– у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;

  1. У розділі 3 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1-5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки, графи 6-8 – до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту….

Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щоденно здійснюються записи в розділі 2; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3-8) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку.

  1. У розділі 4 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються ремонти, роботи з технічного обслуговування, а також перевірки конструкції та програмного забезпечення РРО. Графи 1-5 заповнює особа, що здійснює ремонт, технічне обслуговування або перевірку, графи 6 та 7 – працівник суб’єкта господарювання після відновлення працездатності РРО. У разі виходу РРО з ладу графи 1 та 2 заповнює працівник суб’єкта господарювання безпосередньо після виходу РРО з ладу. За потреби до розділу 4 КОРО може вноситися додаткова інформація.»

 

Запитання 14.

Як ФОП на 2 групі внести залишки товарів, на які немає прихідних накладних?

 

Відповідь.

Згідно ЗУ «РРО» ст 3 « Суб’єкти господарювання,  які здійснюють розрахункові  операції  в  готівковій та/або в безготівковій формі зобов’язані:

11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням  режиму  попереднього програмування найменування,  цін товарів (послуг)  та  обліку  їх кількості;»

Якщо найменування товару, ціна та кількість вам відома, або ж можна встановити шляхом перерахунку – то цього буде достатньо аби попередньо запрограмувати таку інформацію у касовий апарат.

Також згідно цієї ж статті п.«12) вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або  за  місцем  їх реалізації, здійснювати  продаж  лише  тих  товарів,  які відображені в такому обліку, за  винятком продажу  товарів особами, які відповідно до законодавства  оподатковуються за  правилами,  що не передбачають ведення  обліку  обсягів  реалізованих  товарів  (наданих послуг);

Стаття 6. Облік товарних запасів  фізичною особою – підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною  особою  (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) – у  порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для  суб’єктів малого підприємництва. Обов’язок  із  ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за  правилами,  що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.»

Згідно норм ПКУ ст. «296.1. Платники єдиного податку першої – третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1-296.1.3 цього пункту.

296.1.1. Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.»

Згідно ЗУ «Про бухгалтерський облік» «1. Цей  Закон  поширюється на всіх юридичних осіб,  створених відповідно до законодавства України, незалежно  від їх організаційно-правових   форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності  (далі-  підприємства), які  зобов’язані  вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.» З наведеного можна зробити висновок що ФОПи не повинні вести бухгалтерський облік.

Необхідність ФОПу мати прихідні документи на товар випливає з різних норм законодавства (не лише з податкового), а й із законодавства про захист прав споживачів,  про захист економічної конкуренції, митного законодавства тощо.

Існують ризики визнання товару, на який немає прихідних документів (якщо це виявлено при перевірці) безоплатно отриманим майном, з відповідною оцінкою та оподаткуванням, а у випадку підтвердження придбання від фізичних осіб – необхідності сплати ПДФО як податковим агентом тощо. З іншої сторони, будь яка фізична особа має право використовувати своє власне майно у підприємницькій діяльності, адже можна припустити, що певні товари були придбані такою особою до початку зайняття підприємницькою діяльністю.    

Ми вважаємо, що прихідні документи на товар у ФОП мали би бути перш за все з метою підтвердження походження товару і забезпечення прав споживачів.

Проте, варто зауважити, що точка зору і практика контролюючого органу і судова практика є суперечливою, а інколи і прямо протилежною. Тому, ми настійливо радимо і рекомендуємо ФОПам оформляти (відновити відсутні або втрачені) прихідні документи на товар, оскільки, не маючи таких документів треба розуміти ризики і бути готовим відстоювати свої права.

 

Запитання 15.

ФОП платник ЄП, 3 група, за 2014 рік 4 рази отримав готівку за виконані роботи. Все інше по безготівковому розрахунку. Якщо нам можна не встановлювати РРО, то чим ми маємо себе підстрахувати?

 

Відповідь.

Якщо у 2015 році  починаючи з 01 липня ви не будете приймати готівку, то й немає потреби в придбанні і встановленні касового апарату.

Необхідно пам’ятати, що хоча б одноразове прийняття готівки від покупця за послуги буде вимагати застосування касового апарату, або ж застосування штрафної санкції у наступному розмірі:

ЗУ «Про РРО» Стаття 17. За порушення  вимог цього Закону  до  суб’єктів господарювання,  які  здійснюють  розрахункові  операції за товари (послуги), за  рішенням  відповідних  органів  доходів  і  зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

–        у  разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту:

непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; вчинене вперше – 1 гривня;  вчинене вдруге – 100 відсотків вартості   проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення – у п’ятикратному розмірі вартості  проданих  з  порушеннями,  встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);»

 

Запитання 16.

Якщо магазин продає електротовари, в т.ч. енергоощадні лампочки, які є під гарантією. Чи заміну лампочки потрібно фіксувати в касовому апараті?

 

Відповідь.

Ні, заміну лампочки фіксувати через РРО не потрібно, оскільки ця операція не є розрахунковою, а відбувається в межах умов гарантії на товар.

 

Запитання 17.

Чи може бути в одному касовому апараті готель і кафе-бар разом вбиті в шапочці 1.

 

Відповідь.

Згідно «Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)» Наказ МДЗУ від 28.08.13. № 417

«3. РРО може застосовуватись тільки в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні, відповідно до сфери застосування, установленої Державним реєстром РРО, та за наявності договору про технічне обслуговування та ремонт РРО….

– господарська одиниця – стаціонарний або пересувний об’єкт, у т. ч. транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції;

– назва господарської одиниці – назва, зазначена в документі на право власності або користування господарською одиницею, договорі оренди;

– адреса господарської одиниці – адреса, зазначена в документі на право власності або користування господарською одиницею, договорі оренди; …..

  1. Органом доходів і зборів за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо назви та адреси господарської одиниці, де використовується РРО, а також найменування органу доходів і зборів за адресою такої господарської одиниці та дати початку обліку РРО у цьому органі»

А згідно ЗУ «Про РРО»: «розрахункова операція  – приймання від покупця готівкових коштів,  платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації   товарів (послуг), видача готівкових  коштів  за повернутий  покупцем  товар (ненадану послугу),…

місце проведення розрахунків –  місце, де здійснюються розрахунки із покупцем  за  продані  товари  (надані послуги) та зберігаються  отримані за реалізовані товари  (надані  послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів  (послуг)  із застосуванням  платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо;»

Якщо теоретично допустити, що готель та кафе-бар – це одна господарська одиниця, що має одну назву,(код ЄДРПОУ чи ІПН), адресу та місце здійснення розрахунків – тоді можливе використання одного касового апарату.

 

Запитання 18.

Чи потрібно якимось чином повідомляти податковій про повний перехід на оплату по перерахунку, якщо до того часу діяльність проводилася тільки в готівковій формі?

 

Відповідь.

Ні, не потрібно. Такого обов’язку повідомляти не зазначено в нормативно-правових документах. У разі , якщо з ДПІ буде надіслано запит з таким питанням, тоді можна дати відповідь стосовно зміни способу розрахунків.

 

Запитання 19.

ФОП на 2 групі, є банківський термінал. Клієнти розрахувались карточками (наприклад) в суботу, а гроші на рахунок попали в неділю (банк працює 365/7/24) як записати дохід в книгу доходів? Готівка +термінал в суботу? Чи готівка в суботу, а термінал в неділю? Якщо я записую термінал в суботу – податкова з питанням: в неділю дійшли кошти, чому немає запису в книзі доходів? З іншої сторони, звідки я маю знати коли кошти попадають на рахунок? Кожного дня брати виписку з терміналу? чи можу я робити записи в книгу згідно Z-чеків по терміналу?

 

Відповідь.

У ФОП 2-ї групи на єдиному податку має бути книга обліку доходів. Крім цього, якщо ФОП зобов’язаний відповідно до закону використовувати РРО у фіскальному режимі – повинна бути зареєстрована книга обліку розрахункових операцій (КОРО). 

 

Щодо Книги обліку доходів.

Згідно «Порядку ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість» Наказ МФУ від 15.12.11 №1637  «п.5. Записи у Книзі виконуються  за  підсумками  робочого  дня, протягом  якого  отримано  дохід,  зокрема  кошти,  що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано  готівкою,  сума заборгованості,  за  якою минув строк позовної давності,  фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги).»

При підрахунку доходу платника єдиного податку використовується касовий метод, тобто обліковуємо кошти отримані в готівковій або безготівковій формі. Згідно з п. 292.6 ПКУ датою отримання такого доходу є дата надходження коштів. Фактично, термінал є пристроєм, призначеним для здійснення переказу безготівкових коштів. Гроші з банківської картки списуються в момент розрахункової операції, а надходять на рахунок підприємця через кілька днів. В даному випадку здійснюються безготівкові розрахунки, тому, орієнтуватися потрібно на дату надходження коштів по банківській виписці. Тобто дохід слід відображати в день надходження коштів на поточний рахунок. А тому, в Книгу слід записати: 23.05 – дохід 800 грн., 24.05 – 200 грн.

Таким чином, робити записи в книгу обліку доходів ФОП на підставі загальної суми Z-звіту було б не правильно.

 

Щодо ведення, за необхідності, книги обліку розрахункових операцій (КОРО).

Відповідно до ст. 2 Закону “Про РРО…” – книга обліку розрахункових операцій – це прошнурована і належним чином  зареєстрована  в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні   звіти,   які   складаються   на   підставі   відповідних розрахункових документів  щодо  руху  готівкових  коштів, товарів (послуг).

Відповідно до п. 1.2. постанови НБУ від 15.12.2004  N 637 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”:

– готівка (готівкові кошти) – грошові знаки національної валюти України – банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам’ятні  монети,  які є дійсними  платіжними  засобами;

– готівкова виручка (виручка) – сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів,  робіт, послуг) і позареалізаційні надходження;

– готівкові розрахунки – платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану  продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями,  які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна;

Розглянемо приклад заповнення КОРО

Припустимо за  робочий день 23.05. (субота) було проведено розрахункових операцій на 1000 грн., з них 800 – розрахунки готівкою, а 200 платіжною карткою.

Згідно «Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій» Наказ МДЗУ від 28.08.13. № 417 «8. У разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони підклеюються у відповідній КОРО, записи в розділі 2 КОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо. Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, то графи 3 і 4 розділу 2 КОРО можна не заповнювати. За бажанням суб’єкта господарювання у графах 5-8 розділу 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, можна вводити додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми податку на додану вартість та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Крім того, у цьому розділі книги або в книзі за формою додатка 2 можна виконувати додаткові записи, де підсумовуються дані за розрахунками за день чи за місяць».

Отже, вважаємо, що при розрахунках із застосуванням платіжних карток, у загальній сумі розрахунків, записаній у графі 5 розділу 2 книги, має записуватися виключно готівкова виручка, і НЕ повинна (але може, за бажанням ФОП) враховуватися та частина розрахунків, що провадиться при оплаті картками. При цьому ФОП може (за бажанням) вести облік сум розрахунків за картками окремо, він може розділити навпіл графи 5, 6, 7 та 8 для окремого обліку розрахунків платіжними картками.

 

Приклад 1

стандартне заповнення КОРО

 

Варіант заповнення

Дата

Номер Z-звіту (номер розрахун-кової книжки)

Сума готівки

Сума розрахунків

Сума ПДВ

Видано при поверненні товару

Службове

Внесення

службова видача

загальна

ПДВ 20 %

1

2

3

4

5

6

7

8

1

23.05.15

39

800

800

 

Приклад 2

Заповнення  “за бажанням суб’єкта господарювання у графах 5-8 розділу 2 КОРО 

Варіант заповнення

Дата

Номер Z-звіту (номер розрахун-кової книжки)

Сума готівки

Сума розрахунків

Сума ПДВ

Видано при поверненні товару

Службове

Внесення

службова видача

загальна

(готівка)

картка

ПДВ 20 %

1

2

3

4

5

5.1

6

7

8

1

23.05.15.

39

800

800

200

 

 
 
Запитання 20.
Дайте, будь ласка, рекомендації щодо потреби у використанні РРО для ломбарду та кредитної спілки. Скажіть, де написано, в якому нормативному документі, треба чи не треба, ломбарду та/або кредитній спілці, використовувати у своїй діяльності РРО?
 
Відповідь:
Згідно ЗУ «Про РРО» «Ст 3. Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові  операції  в  готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у  сфері  торгівлі, громадського харчування та  послуг, а також операції з приймання готівки  для  подальшого  її  переказу зобов’язані….»  використовувати РРО: 
Відповідно до Закону України “Про фінансові  послуги  та  державне регулювання  ринків  фінансових  послуг” «небанківська фінансова установа – юридична особа, яка надає одну чи кілька фінансових послуг та  яка  внесена  до  Державного  реєстру фінансових установ в установленому законодавством України порядку. До небанківських фінансових установ належать кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного  забезпечення, інвестиційні  фонди  і компанії та інші юридичні особи,  виключним видом  діяльності  яких  є  надання фінансових послуг;» 
Згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-2010 «Послуги фінансові, крім страхування та пенсійного забезпечення» наведені у розділі 64. Враховуючи наведене, при наданні послуг підприємствами, установами і організаціями будь-якої форми власності, в тому числі ломбардами, застосування РРО є обов’язковим. 
Крім того, на сайті ДФС від 08.05.15 р. міститься роз’яснення з кінцевим формулюванням наступного характеру «Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням реєстраторів розрахункових операцій.  ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС  у м. Києві».
 
Відповіді підготувала Людмила Шахно (САР, СІРА, судовий експерт) 
ТОВ «Західна консалтингова група».

Підписатись на наші новини


error: